Ухвала суду № 29829918, 11.03.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22-ц\790\1547\13 Головуючий 1-ї інстанції

Справа № 2-221\11 р. - Малихін О.О.

Категорія : спадкові Доповідач - Швецова Л.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

головуючого - Швецової Л.А.

суддів - Даниленка В.М., Малінської С.М.

при секретарі - Каменській Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2, в особі представника ОСОБА_3

на рішення Люботинського міського суду Харківської області від 17 січня 2013 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до Люботинської міської ради Харківської області, ОСОБА_4 про визнання свідоцтва про прийняття спадщини недійсним ,-

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом в обгрунтування якого посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабуся ОСОБА_5. Після її смерті відкрилася спадщина до складу якої увійшов будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Після усної домовленості зі спадкоємцями першої черги ОСОБА_2 почав ремонтувати будинок, з моменту смерті бабусі по теперішній час в будинку проживає його знайома, яка за кошти позивача підтримує будинок у належному стані. ОСОБА_2 зазначив, що неухильно дотримується умов по догляду за будинком та утримує його в належному стані, вчасно проводить поточний та капітальний ремонт будинку.

У липні 2012 року позивач звернувся до Люботинського міського суду з позовом про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Під час розгляду справи було з'ясовано, що спадкоємцями першої черги було подано заяву про прийняття спадщини, у зв'язку з чим 04 грудня 2012 року нотаріусом Другої державної нотаріальної контори Харківської області було видано свідоцтво про прийняття спадщини.

ОСОБА_2 посилаючись на те, що всі документи на спірний будинок перебували у нього, вважав свідоцтво на ім'я відповідача ОСОБА_4 сумнівним, у зв'язку з чим просив суд визнати це свідоцтво недійсним.

Представник відповідача проти позову заперечувала та посилаючись на те, що позивач спадщину у встановлений законом строк не прийняв, належних доказів про порушення його прав не надав.

Рішенням Люботинського міського суду Харківської області від 17 січня 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до Люботинської міської ради Харківської області, ОСОБА_4 про визнання свідоцтва про прийняття спадщини недійсним - відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 звернувся на нього з апеляційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, він просить скасувати це рішення та ухвалити нове рішення, яким визнати свідоцтво про прийняття спадщини, яке видане на ім'я ОСОБА_4 недійсним.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що сторонами були заявлені у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, судова колегія знаходить, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є спадкоємцем другої черги і тому не має права успадкувати належний його бабусі будинок, оскільки спадщину прийняв спадкоємець першої черги ОСОБА_4

З таким висновком суду, судова колегія погоджується з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 належав ОСОБА_5 на підставі договору купівлі- продажу від 15 грудня 1979 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла.

Після її смерті відкрилася спадщина на житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Так, спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_5 є її сини - ОСОБА_4 та ОСОБА_6.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 - батько позивача, своє право на отримання спадщини не реалізував, у передбачений законом строк до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини не звертався, свого бажання щодо оформлення спадщини не висловив.

ОСОБА_4, 04 грудня 2012 року на підставі дубліката договору купівлі-продажу житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом та 18 грудня 2012 року у Люботинському БТІ вказаний будинок в цілому був зареєстрований за ОСОБА_4

Судова колегія погоджується з висновком районного суду стосовно того, що позивачем в судове засідання ні суду першої ні апеляційної інстанції не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_5 був складений заповіт, відповідного до якого позивач має право успадкувати спірний будинок. Крім цього інших письмових доказів щодо можливості позивачем, як спадкоємцем другої черги, отримати спадщину разом з спадкоємцями першої черги не надано.

Що стосується посилання позивача та його представника в судовому засіданні суду першої та апеляційної інстанції на той факт, що нотаріус не мав права видавати свідоцтво про право на спадщину за законом на ім»я ОСОБА_4, оскільки оригінал договору купівлі-продажу знаходився у позивача, судова колегія вважає безпідставним, оскільки знаходження у сторони правовстановлюючих документів не може бути підставою для визнання за нею права власності на будь-яке майно.

Суд першої інстанції повно і всебічно з'ясував обставини по справі, на які посилалися сторони як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінив докази, які були досліджені в судовому засіданні і дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення цивільного права є результатом протиправних дій порушника, внаслідок чого воно зазнало зменшення або ліквідації, що позбавляє його носія можливості здійснити, реалізувати це право повністю або частково.

При цьому, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст. 10 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи.

Сторони зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обгрунтовують ці вимоги й заперечення (ч.1 ст.60 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема, звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги не є суттєвими, і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Позивач та його представники будь яких доказів, які б спростовували висновки суду - не надали.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 303, 304, 307, 308, 313, п.1 ч.1 ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, в особі представника ОСОБА_3 відїилити.

Рішення Люботинського міського суду Харківської області від 17 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання ухвалою апеляційної інстанції законної сили.

Головуючий суддя:

Судді -