ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
11.03.13 р. № 905/1661/13-г
Суддя господарського суду Донецької області Фурсова С.М., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай» (03115, місто Київ, вулиця Ф. Кричевського, будинок № 19; код ЄДРПОУ – 34940079)
до Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (83017, місто Донецьк, бульвар Шевченка, будинок № 25; код ЄДРПОУ – 25987823)
про стягнення 12 236,03 гривень, -
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай» звернулося до господарського суду Донецької області з позовом, в якому стягнути з Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» грошові кошти у розмірі 12 236,03 гривень.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи судом встановлено, що матеріали позовної заяви подані з недодержанням вимог статті 56 та пунктів 2, 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України), у зв’язку з чим позовна заява підлягає поверненню без розгляду з наступних підстав.
Пунктом 3 частини першої статті 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви повинні бути додані документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011, який набрав чинності 01.11.2011, визначені правові засади справляння судового збору, платників, об’єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
За приписами статті 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється, в тому числі, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» від 06.12.2012 № 5515-VI станом на 01 січня 2013 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 147,00 гривень.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру заробітної плати (1 720,50 гривень) та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (68 820,00 гривень).
При цьому, як вбачається з матеріалів позовної заяви ціна позову становить 12 236,03 гривень, а отже позивачем повинно бути сплачено судовий збір у розмірі 1 720,50 гривень.
У пункті 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.09.2012 № 01-06/1260/2012 «Про оформлення платіжних доручень на перерахування судового збору» зазначено, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не може бути належним доказом сплати судового збору.
Натомість, до позовної заяви в якості доказу сплати судового збору, додано копію платіжного доручення № 2665 від 27 грудня 2011 року на суму 1 506,00 гривень.
Наведене свідчить про те, що позивачем не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Відповідно до частини першої статті 56 ГПК України (із змінами, внесеними згідно із законами України від 13.05.1997р. № 251/97-ВР, від 19.05.2011р. № 3382-VI), позивач, прокурор чи його заступник зобов’язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Пунктом 2 частини першої статті 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Згідно пункту 2 Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, документ, що підтверджує надання послуг поштового зв’язку є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Так, в силу статті 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, належним доказом відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів, є опис вкладення із зазначенням переліку відправлених документів та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (пункти 2, 4 частини третьої статті 129 Конституції України), так і аналогічних приписів статей 4-2, 4-3 ГПК України.
Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі, суд має бути впевнений у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.
У свою чергу, позивачем до позовної заяви взагалі не надано доказів відправлення копії позовної заяви і доданих до неї документів на адресу відповідача, що свідчить про невиконання вимог пункту 2 частини першої статті 57 ГПК України.
Як випливає з вимог частини першої статті 56 ГПК України, обов’язок позивача, прокурора направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів не залежить від того, чи є у наявності у відповідача дані документи.
Зазначені обставини є суттєвими, оскільки нормами статті 59 ГПК України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі, надати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву (у випадку їх наявності), з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач.
При цьому, пункт 4 частини першої статті 65 ГПК України надає можливість судді витребувати від сторін лише ті документи, які можуть бути необхідні саме для вирішення спору.
За приписами абзацу першого цієї статті вказані у ній дії судді мають на меті виключно забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору.
Документи, що підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви з усіма додатками безпосередньо не пов’язані з вирішенням спору.
Як зазначено у статті 38 ГПК України, суд обмежений у праві самостійного витребування доказів. Тому суд, у разі порушення позивачем статті 57 ГПК України, не має права скористуватися приписами статей 38, 65 ГПК України, а навпаки є зобов’язаним виконати вимоги статті 63 зазначеного Кодексу.
Відповідно до пункту 3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у разі коли до позовної заяви додано докази надсилання відповідачеві копії лише самої заяви, але відсутні докази надсилання йому копій доданих до неї документів, така заява підлягає поверненню на загальних підставах згідно з пунктом 6 частини першої статті 63 ГПК України.
Так, в силу приписів пунктів 4, 6 частини першої статті 63 ГПК України, ненадання доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, та не подання доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, є підставою для повернення позовної заяви без розгляду.
За змістом вказана норма має імперативний характер та покладає на суд обов’язок повернути позовну заяву без розгляду у випадку, встановленому частиною першою статті 63 ГПК України.
Оскільки позовна заява подана без додержання вищевказаних норм закону, то вона підлягає поверненню без розгляду з доданими до неї документами, відповідно до приписів пунктів 4, 6 частини першої статті 63 ГПК України.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення, що передбачено частиною третьою статті 63 ГПК України.
Крім того, при можливому повторному зверненні до господарського суду Донецької області з відповідною позовною заявою, слід звернути увагу позивача на порядок засвідчення копій документів, а саме: відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації» (затвердженого Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту «підпис». Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.
Разом з цим, позивачем до позовної заяви надано копії документів, які засвідчено з недотриманням усіх вимог наведеного вище порядку.
На підставі викладеного, керуючись пунктом 4, 6 частини першої статті 63, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –
У Х В А Л И В :
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай» про стягнення 12 236,03 гривень – повернути без розгляду.
Додаток на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай» позовна заява з доданими до неї документами всього на 31-му аркуші, конверт.
Суддя Фурсова С.М.
Судове рішення № 29825374, Господарський суд Донецької області було прийнято 11.03.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 905/1661/13-г. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: