Постанова № 29824084, 07.03.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

07 березня 2013 р. № 820/867/13-а

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Панов М.М. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом

Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби до фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Західна міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з ФОП ОСОБА_1 суму податкового боргу по орендній платі з фізичних осіб на користь місцевого бюджету України у розмірі 39266,18 грн.

Копія ухвали про відкриття скороченого провадження разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів була надіслана відповідачу з поштовим повідомленням за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру та ним отримана 20.02.2013 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Відповідач у десятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття скороченого провадження та копій документів, надав запереченя проти позову та необхідних документів в обґрунтування заперечень .

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи в скороченому провадженні, розгляд справи не порушує прав третіх осіб, за таких умов, відповідно до вимог ч. 4 ст. 128 КАС України справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, в порядку скороченого провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

ФОП ОСОБА_1 зареєстровано виконавчим комітетом Комінтернівської районної ради 10 червня 1998 року за № 04058870Ф0060901, як фізична особа-підприємець. Державна реєстрація ФОП ОСОБА_1 проведена за адресою : АДРЕСА_2, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи , перебуває на податковому обліку в Західній міжрайонній державній податковій інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Як свідчать матеріали справи, платник податків надав до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби декларації з податку на на додану вартість , а саме:

декларація №378 від 26.01.2011р. ;

декларація №1542 від 02.03.2012р.

Відповідно до п. 57.1 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Крім того , Західною МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби було проведено камеральну перевірку, за результатами якої складено акт від 30.03.2012 року № 87/1732/НОМЕР_1.

В ході перевірки встановлено порушення відповідачем п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки позивачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.05.2012 року № 0000691732, яким ФОП ОСОБА_1 було зобов'язано сплатити штраф в розмірі 170,0 грн.

Підпунктом 16.1.3. п. 16.1 статті 16 Кодексу визначено обов'язок платників податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п. 286.2 статті 286 Кодексу (в редакції на час подання декларації) платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно до п.120.1 ст. 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідно до п.п. 8 п. 1 ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування" до загальнодержавних податків і зборів (обовязкових платежів) належить плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності).

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Стаття 5 цього ж Закону визначає, що обєктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Субєктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про плату за землю» платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Стаття 17 даного Закону встановлює, що податкове зобовязання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий (податковий) звітний період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до ст.. 59.1 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) Йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що у зв'язку з несплатою ФОП ОСОБА_1 в установлені строки узгодженої суми податкового зобов'язання, позивачем на адресу відповідача були направлена податкова вимога форми «Ф» № 1377 від 05.05.2012 року на суму 4318,52 грн.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом простягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно п. 20.1.18. ст. 20 Кодексу, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п. 95.2 ст. 95 Податкового Кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п. 95.1. ст. 95 Податкового Кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

В силу п.п. 95.3., 95.4. ст. 95 Податкового Кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини; орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Враховуючи те, що сума податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб в розмірі 39266,18 грн. підтверджується матеріалами справи, на час розгляду справи не сплачена відповідачем в добровільному порядку, відповідачем не надано доказів скасування податкових повідомлень-рішень або податкової вимоги, сума боргу є узгодженою, суд вважає, що позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Частиною 1 ст.11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного,керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94,128,159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби до фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 (адреса: 61002, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету податковий борг по орендній платі з фізичних осіб у сумі 39266 (тридцять дев'ять тисяч двісті шістдесят шість) грн.18 коп.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Панов М.М.