Постанова № 29823949, 05.03.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2013 року № 2а-13760/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Іваськевич С.В.

за участю:

представника позивача - Васько В.В.

представника відповідача - Пирч Р.В.

розглянувши у відкритому судовому з асіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Західвійськбуд" до ДПІ у Стрийському районі про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2005 року державне підприємство Міністерства Оборони України «Західвійськбуд» звернулось до суду зі позовом до ДПІ у Стрийському районі Львівської області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило визнати недійсними податкові повідомлення рішення Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції від 01.06.2005року № 0000232600/0 про визначення його підрозділу - філіалу Державного підприємства Міністерства оборони України "Західвійськбуд" 344 заводу залізобетонних виробів суми податкового зобов'язання з плати за землю у сумі 281948,22грн. та №0000252600/0 про визначення іншому підрозділу - 11 Управлінню начальника робіт суми податкового зобов'язання з названого податку у сумі 95796,5 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що засновником підприємства позивача є Міністерство оборони України, майно підприємства є державною власністю. Відповідно до положень ст.14 Закону України «Про Збройні Сили України» земля, майно, закріплене за установами та організаціями Збройних Сил України звільняються від сплати усіх видів податків, тому позивач звільнений від сплати земельного податку.

Постановою Господарського суду Львівської області від 26.01.2005 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 03.05.2006 р., позовні вимоги задоволено, визнано недійсними оскаржувані податкові повідомлення рішення з наведених позивачем мотивів. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.11.2007 року вищевказані постанову та ухвалу скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з мотивів, вказаних в позовній заяві, просив його задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив мотивуючи наступним: Закон України «Про Збройні сили України» не відноситься до законів про оподаткування та пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законами України, крім законів про оподаткування.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, вказаних в запереченні, просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що Стрийською об'єднаною державною податковою інспекцією було проведено запланову документальну перевірку філії державного підприємства Міністерства оборони раїни "Західвійськбуд" - 344 завод залізобетонних виробів з питань правильності нарахування ати за землю за період з 01.01.2003р. по 01.04.2005р. про що складено акт від 05.2005р. № 24/26-2/24975539.

Також Стрийською об'єднаною державною податковою інспекцією було проведено позапланову документальну перевірку філії державного підприємства Міністерства оборони раїни "Західвійськбуд" - 11 управління начальника робіт з питань правильності нарахування плати за землю за період з 01.01.2003р. по 01.04.2005р. про що складено акт від 19.05.2005р. 25/26-2/25240863.

На підставі акту перевірки № 24/26-2/24975539 та у відповідності до ст.ст. 7, 12, 13 Закону України "Про плату за землю" відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.2005р. № 0000232600/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з плати за землю 344 заводу залізобетонних виробів державного підприємства Міністерства оборони раїни "Західвійськбуд" - 281948,22 грн. з яких 189579,00 грн. - основного платежу та 92369,22 грн. - штрафних санкцій.

Рішення прийнято на підставі викладеного в акті перевірки висновку про те, що позивачем в результаті неправомірного застосування пільги занижено сплату земельного податку за 2003 р., 4 р„ 3 місяці 2005 р. в сумі 193967,98 грн.

На підставі акту перевірки № 25/26-2/25240863 та у відповідності до ст.ст. 7, 12, 13, Закону України "Про плату за землю" відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення 01.06.2005р. № 0000252600/0 про визначення суми податкового зобов'язання з плати за землю у сумі 95796,50 грн. з яких основний платіж -64341,00 грн., та штрафні (фінансові) санкції - 31455,50 грн.

Рішення прийнято на підставі викладеного в акті перевірки висновку про те, що позивачем в результаті неправомірного застосування пільги занижено сплату земельного податку за 2003 р., 4 р., З місяці 2005 р. в сумі 64341,00 грн.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України "Про плату за землю" від 03.07.1997 року № 2535-ХП з наступними змінами та доповненнями (далі- Закон України «Про плату за землю»), Законом України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 року № 1251-XII з наступними змінами та доповненням (далі- Закон України «Про систему оподаткування»), Законом України «Про Збройні сили України» № 1934ХІІ від 06.12.1991 року з наступними змінами ( далі - Закон України «Про Збройні сили України»).

У відповідності до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Державне підприємство Міністерства Оборони України «Західвійськбуд» в позовній заяві зазначає, що в силу дії ст. 14 закону України «Про Збройні сили України», згідно з якою земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належать їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати всіх видів податків, а відтак Державне підприємство Міністерства Оборони України «Західвійськбуд» не може бути зобов'язаною особою по сплаті податку за землю.

У той же час перелік зазначених підприємств з визначенням розмірів земельних ділянок затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідними органами місцевого самоврядування.

Однак, згідно постанов Кабінету Міністрів України від 15.05.2003 року №706 «Про затвердження переліку підприємств, що звільняються від сплати земельного податку в 2003 році і розмірів їх земельних ділянок» та від 05.07.2004 року №838 «Про затвердження переліку підприємств, що звільняються від сплати земельного податку в 2004 році і розмірів їх земельних ділянок» в переліку філіал ДП МОУ «Західвійськбуд» 344 завод ЗБВ не зазначений, що дає можливість зробити висновок про те, що а позивача не поширюється пільга по сплаті земельного податку.

Разом з тим, відповідно до преамбули Закону України «Про систему оподаткування» цей закон визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників податків. Частинами 1,3 ст. 1 цього Закону ( в редакції чинній на момент виникнення правовідносин), передбачено, що встановленні і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюється Верховною радою України, Верховною радою АР Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього закону, інших законів України про оподаткування. Ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів0, за винятком особливих видів мита і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. Так, коло осіб, які звільняються від сплати земельного податку, визначено ст. 12 закону України «про платку за землю», в яке не входять державні підприємства Міністерства оборони України.

Суд приходить до висновку, що в даному випадку підлягає до застосування Закон України «Про систему оподаткування», оскільки він є спеціальним законом, який передбачає пільги щодо оподаткування, відносно загального Закону України «Про Збройні сили України».

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтовані і не доведені у судовому засіданні, і тому слід відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України відшкодування судових витрат позивачеві, якому відмовлено у позові не передбачено.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 86, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя Р.М. Брильовський

Повний текст постанови виготовлений 11.03.2013 року.