Вирок № 29823796, 06.03.2013, Святошинський районний суд міста Києва

Святошинський районний суд м. Києва

ун. № 2608/11153/12

пр. № 1/759/71/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2013 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Жмудь В.О.,

за участю секретарів Липовенко Т.В., Мікулінської Н.М,

прокурора Марунича О.В., Швеця Т.О.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Красні Окни, Одеської обл., українця, громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1, який одружений, має вищу освіту, не працює, інвалід дитинства, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимий,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, фізичної особи-підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_2, який одружений, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 раніше не судимий,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з корисливих спонукань за попередньою змовою групою осіб вчинили незаконне зберігання з метою збуту, транспортування з метою збуту та збут незаконно виготовлених алкогольних напоїв.

Так, відповідно до розподілу ролей, при невстановлених досудовим слідством обставинах, ОСОБА_4 на початку 2012 року, у невстановленому досудовим слідством місці, у невстановленої досудовим слідством особи купував горілчані та коньячні вироби, зберігав їх у невстановленому досудовим слідством місці та разом з ОСОБА_3 зберігав їх для подальшого збуту.

ОСОБА_3, попередньо домовившись з ОСОБА_6 про збут алкогольних напоїв, а саме: 75 пластикових пляшок ємкістю 2 л. та 1,5 л., 150 скляних пляшок ємкістю 0,5 л. з надписом виконаний російською мовою «Белый аист», 22.02.2012 приблизно о 16 год. 05 хв. за адресою: АДРЕСА_3 отримав від останнього грошові кошти в сумі 2100 доларів США.

Цього ж дня, у момент передачі незаконно виготовлених алкогольних напоїв, співробітниками УПМ ДПС в м. Києві, у період часу з 16 год. 05 хв. до 16 год. 55 хв., було виявлено у автомобілі «Fiat Ducato», білого кольору, держаний знак НОМЕР_3, який належить ОСОБА_4, вище зазначену продукцію, яку ОСОБА_4 незаконно зберігав з метою подальшого збуту.

Крім того, при проведенні огляду місця події 22.02.2012 у період час у з 16 год. 05 хв. до 16 год. 55 хв. у автомобілі «Fiat Ducato», який належить ОСОБА_4, було вилучено 95 пластикових пляшок ємкістю 1,5 л. та 2 л., 150 скляних пляшок ємкістю 0,5 л., з надписом виконаному російською мовою «Белый аист», в середині яких знаходилась рідина з різким запахом спирту, які були придбані ОСОБА_4 при невстанволених досудовим слідством обставинах, у невстановленому досудовим слідством місці.

Згідно із висновком експерта №554\х від 25.04.2012 надані на дослідження зразки рідин, які містилися у пластикових пляшках ємкістю 1,5 л. та 2 л. не відповідають вимогам діючого державного стандарту - ДСТУ 4256:2003 «Горілки і горілки особливі. Технічні умови». Також до складу представленої рідини входить ксилол, вміст якого, згідно ДСТУ 3130:2009 «Спирт етиловий ректифікований, горілки, напої лікеро-горілчані. Критерії оцінювання справжності» є недопустимими у горілках та горілках особливих.

Надані на дослідження зразки рідин, які містилися у 2-х скляних пляшках ємкістю 0,5 л., з надписом виконаному російською мовою «Белый аист», не відповідають обов'язковим вимогам ДСТУ 4700:2006 «Коньяки України. Технічні умови».

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому складі злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204 КК України, визнав, щиро розкаявся та пояснив, що він взимку здзвонився із своїм знайомим ОСОБА_4, у якого брав для власного вживання коньяк, та домовився з ним про продаж коньяку «Белый аист» у великій кількості. З цією метою він в лютому 2012 року в мережі «Інтернет» розмістив повідомлення про продаж коньяку. В кінці лютого йому на мобільний телефон подзвонив чоловік, який хотів придбати коньяк «Белый аист» у великій кількості. Вони домовилися про продаж алкогольних напоїв на суму 12 000 грн. та зустріч, а саме: м. Київ, вул. Л.Курбаса, 20, кінцева зупинка трамваю № 3. У домовлений день та час він разом з ОСОБА_4 під'їхали у вказане місце. Також сюди ж під'їхав покупець, який передав йому гроші в сумі 2100 дол. США, після чого пред'явив йому посвідчення працівника міліції. Після вказаних дій вони всі від'їхали від кінцевої зупинки трамваю № 3 в приватний сектор. Вже в приватному секторі за участю понятих у нього були вилучені кошти, а з автомобіля ОСОБА_4 алкогольні напої. Також показав, що з продажу коньяку він мав віддати ОСОБА_4 10 000 грн., а собі залишити 2 000 грн. На Одеській площі в м. Києві він з ОСОБА_4 не зустрічався і ніякий товар (речі) не просив перевозити. На вчинення даного злочину він пішов через скрутне матеріальне становище, оскільки необхідні були кошти на лікування дружини. Крім того, показав, що при відібранні у нього пояснень працівниками міліції на нього здійснювався психологічний тиск, однак він із заявами до правоохоронних органів він не звертався. Також показав, що він є інвалідом дитинства і не може фізичною працею заробляти собі на життя.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому складі злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204 КК України, не визнав та пояснив, що йому у лютому 2012 року зателефонував ОСОБА_3 та попросив перевести речі з Одеської площі в м. Києві до кінцевої зупинки трамваю № 3, що у мікрорайоні Борщагівка в м. Києві, на що він погодився. 22.02.2012 він зустрівся з ОСОБА_3 на Одеській площі в м. Києві. З мікроавтобуса, що зупинився біля його автомобіля, ОСОБА_3 перевантажив у його автомобіль сумки, вже після цього він побачив, що у сумках були пляшки з алкогольною продукцією. Після цього, він разом з ОСОБА_3 поїхали до кінцевої зупинки трамваю № 3. Приїхавши туди, ОСОБА_3 вийшов з автомобіля, до нього підійшов невідомий йому чоловік. Після цього, у ОСОБА_3 виявили та вилучили гроші та алкоголь. Після цього, їх доставили до ДПІ по вул. Шолуденка в м. Києві. Також показав, що після того, як ОСОБА_3 зустрівся з невідомим йому чоловіком, вони від'їхали від зупинки метрів на 100, в приватний сектор. Крім того, показав, що під час відібрання в нього первинних показів до нього застосовувався психологічний тиск, а також було порушено його право на захист. Із заявами до правоохоронних органів він не звертався. Просив закрити стосовно нього кримінальну справу на підставі п. 2 ст. 6 КПК України, оскільки в його діях відсутній склад злочину.

Не зважаючи на те, що підсудний ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому складі злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204 КК України, визнав повністю, а підсудний ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому складі злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204 КК України, не визнав, їх вина в повному обсязі доведена та підтверджується як показаннями свідків, так і зібраними під час досудового слідства та ретельно перевіреними та дослідженими під час судового слідства доказами:

- показаннями свідка ОСОБА_8, який в судовому засіданні підтвердив свої показання, які він давав на досудовому слідстві, та показав, що 22.02.2012 він знаходився біля ст.м. «Лук'янівська», коли до нього підійшли працівники міліції та запропонували йому бути присутнім в якості понятого при врученні грошових коштів для закупівлі алкогольної продукції, на що він погодився. Після оформлення всіх необхідних документів в приміщенні УПМ м. Києва за адресою: АДРЕСА_4, в яких поставив свій підпис він та інший понятий, йому також було запропоновано бути присутнім в якості понятого при закупівлі алкогольної продукції. Після цього він з працівниками міліції прослідували до АДРЕСА_5, до зупинки швидкісного трамваю № 3, де після придбання алкогольної продукції він був присутній в якості понятого при огляді автомобіля-мікроавтобуса та вилученні даної продукції. Після складення всіх необхідних документів, він та інші учасники поставили свої підписи на них. Також показав, що під час затримання ОСОБА_3 був біля мікроавтобуса, а ОСОБА_4 сидів за кермом. Після вручення коштів, працівники міліції та підсудні від'їхали від кінцевої зупинки швидкісного трамваю на метрів 10. для перерахування пляшок.

При цьому, показання свідка ОСОБА_8 про те, що він був присутнім в якості понятого лише при виявленні та вилученні коштів і алкогольної продукції, судом не беруться до уваги, оскільки свідок в судовому засіданні підтвердив той факт, що документи, наявні в матеріалах справи та на яких він ставив свій підпис, відповідають дійсним обставинам справи (т. 1 а.с. 152-154, т. 2 а.с. 110-111);

- показаннями свідка ОСОБА_9, який в судовому засіданні підтвердив свої показання, які він давав на досудовому слідстві, та показав, що 22.02.2012 він проходив по вул. Шолуденка в м. Києві, коли до нього підійшли два працівники міліції та запропонували йому бути присутнім в якості понятого при врученні грошових коштів для закупівлі алкогольної продукції, на що він погодився. У приміщенні УПМ м. Києва за адресою: АДРЕСА_4, було складено акт вручення грошових коштів, який він та інший понятий підписали. Після цього йому було запропоновано бути присутнім в якості понятого при закупівлі алкогольної продукції, на що він також погодився. Після цього він з працівниками міліції прослідували до АДРЕСА_5, до зупинки швидкісного трамваю № 3, де після продажу алкогольної продукції він був присутній в якості понятого при огляді автомобіля-мікроавтобуса та вилученні даної продукції. Після складення всіх необхідних документів, він та інші учасники поставили свої підписи на них. Також показав, що працівниками міліції вилучалися пляшки, які були у мішках. Вилучення та огляд автомобіля здійснювався за 300 м. від кінцевої зупинки швидкісного трамваю на метрів 300 (т. 1 а.с. 155-157, т. 2 а.с. 55-56);

- показаннями свідка ОСОБА_10, який в судовому засіданні підтвердив свої показання, які він давав на досудовому слідстві, та показав, що він працює старшим оперуповноваженим в ОВС УПМ ДПС в м. Києві. В лютому на адресу УПМ ДПС в м. Києві надійшла заява від гр. ОСОБА_11 про те, що він придбав у незнайомого йому раніше чоловіка на ім'я «ОСОБА_15» коньяк для особистого вживання, після вживання якого він отруївся. В ході відпрацювання даної інформації стало відомо, що особами, які продають алкогольні напої, є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Ним було зроблено телефонний дзвінок на мобільний номер телефону, на який відповів чоловік на ім'я «ОСОБА_16» та з яким він домовився про купівлю алкогольної продукції. Також він повідомив, що буде з чоловіком, який займається реалізацією алкогольної продукції. Вони домовилися про зустріч по АДРЕСА_5, біля кінцевої зупинки швидкісного трамваю № 3. Після цього, ним в присутності понятих було складено всі необхідні матеріали для оперативної закупки алкогольної продукції. Грошові кошти в сумі 2100 доларів США були вручені оперативному співробітнику ОСОБА_6, який здійснив оперативну закупку. Під час оперативної закупки було затримано ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Оперативна закупка та вилучення товару відбувалися по АДРЕСА_5. Також показав, що жодних заходів психологічного та фізичного впливу до ОСОБА_4, під час відібрання у нього первинних пояснень, не застосовувалось (т. 1 а.с. 160-161, т. 2 а.с. 86-87);

- показаннями свідка ОСОБА_6, який в судовому засіданні підтвердив свої показання, які він давав на досудовому слідстві, та показав, що він на даний час працює начальником відділу Шевченківського ГВПМ ДПІ в м. Києві. На момент, коли відбували всі події він працював оперуповноваженим у Шевченківського ГВПМ ДПІ в м. Києві. У лютому 2012 від співробітників УПМ ДПС в м. Києві надійшла інформація про те, що до них звернувся ОСОБА_11 із заявою, в якій вказував, що він після вживання коньяку, який придбав у чоловіка на ім'я «ОСОБА_15», отруївся. З метою швидкого реагування він був залучений у розробку оперативної закупки фальсифікованої алкогольної продукції. Співробітником УПМ ДПС в м. Києві ОСОБА_10 було здійснено телефонний дзвінок на мобільний номер телефону, який вказував у своїй заяві ОСОБА_11 та на який відповів чоловік на ім'я «ОСОБА_16». З даним чоловіком ОСОБА_10 домовився про купівлю алкогольної продукції та зустріч по АДРЕСА_5. Також даний чоловік повідомив, що буде не сам. Після цього, ОСОБА_10 у присутності понятих було складено акт вручення коштів в розмірі 2100 доларів США, які вручалися йому. У домовлені час та місце він під'їхав на АДРЕСА_6 де вручив кошти ОСОБА_3 Після цього, нами було затримано ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Оперативна закупка та вилучення товару відбувалися по АДРЕСА_5 (т. 1 а.с. 162-163, т. 2 а.с. 87-89);

- показаннями додаткового свідка ОСОБА_17 який в судовому засіданні показав, що він працює старшим оперуповноваженим з особливо важливих справ УПМ ДПС в м. Києві. У лютому 2012 він допомагав співробітнику УПМ ДПС в м. Києві ОСОБА_10 у документуванні оперативної закупки алкогольної продукції, а саме відбирав первинні пояснення у ОСОБА_3, під час яких останній пояснював, що алкогольні напої перевозять із Молдови, доставку даних напоїв до м. Києва здійснював ОСОБА_4 Під час здійснення оперативної закупки алкогольної продукції він був присутнім, однак як відбували всі події точно сказати не може, оскільки пройшов великий проміжок часу. Також показав, що жодних заходів психологічного та фізичного впливу до ОСОБА_3, під час відібрання у нього первинних показів, ні ним, ні будь-ким у його присутності не застосовувалось;

- показаннями додаткового свідка ОСОБА_12, яка в судовому засіданні показала, що вона одружилася з ОСОБА_3 у 2009 році. ОСОБА_4 вона не знає і раніше не бачила. В листопаді 2011 року вона захворіла та потратила до лікарні, їй рекомендували зробити операцію, яка коштувала 10 000 грн. Оскільки ні вона, ні її чолові на той час не працювали таких коштів у них не було. Лікування за місцем проживання проходило близько 1 міс., потім вона поїхала лікуватися до м. Рівне, де проживають її батьки. З лікарні її виписали у березні 2012 року. Приблизно в той час вона дізналася, що стосовно її чоловіка порушено кримінальну справу. На вчинення злочину її чоловіка підштовхнуло скрутне матеріальне становище та безвихідна ситуація. Також показала, що її чоловік до цього моменту не займався продажем алкогольної продукції, вона ніколи за ним такого не помічала. Вдома у них ніколи не було пляшок з алкоголем (т. 2 а.с. 56);

- актом вручення грошових коштів від 22.02.2012, згідно з яким ст. о/у УПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ОСОБА_6 було вручено кошти в розмірі 2100 доларів США номіналом купюр по 100 доларів США кожна (додаток: копії купюр до акту на 6 арк.) (т. 1 а.с. 31-37);

- протоколом огляду речових доказів від 26.04.2012 (т. 1 а.с. 38);

- протоколом огляду місця події від 22.02.2012, згідно з яким у присутності понятих ОСОБА_8 та ОСОБА_9, а також ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було проведено огляд місця події з 16 год. 05 хв. до 16 год. 55 хв. та яким встановлено, що за адресою: АДРЕСА_5, біля кінцевої зупинки швидкісного трамваю № 3, з автомобіля «Fiat Ducato», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, білого кольору, вантажно-пасажирський, який належить ОСОБА_4, громадяни ОСОБА_4 та ОСОБА_3 здійснювали реалізацію алкогольних напоїв покупцю - оперативному співробітнику, старшому оперуповноваженому ОСОБА_6 Алкогольні напої розлиті у пластикові прозорі пляшки ємкістю 2 л. кожна у кількості 75 пляшок, у скляні пляшки ємкістю 0,5 л. кожна у кількості 150 пляшок. За реалізацію вказаної продукції ОСОБА_3 отримав від зазначеного співробітника 2100 доларів США (т. 1 а.с. 42);

- актом добровільної видачі грошей від 22.02.2012 та фототаблицею до даного акту, згідно з яким в присутності понятих ОСОБА_8 та ОСОБА_9, ОСОБА_3 добровільно видав гроші в сумі 2100 доларів США, купюрами номіналом по 100 доларів США кожна (т. 1 а.с. 43-50);

- первинними поясненнями ОСОБА_3 від 22.02.2012, які він давав одразу після вилучення та виявлення у нього коштів та алкогольної продукції та згідно з якими він визнає свою вину, а також пояснює, що алкогольну продукцію він придбавав у ОСОБА_13 та ОСОБА_4 Перевезенням даної продукції по Україні займався ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 63-64);

- первинними поясненнями ОСОБА_4 від 22.02.2012, які він давав одразу після вилучення та виявлення у ОСОБА_3 коштів та у його автомобілі алкогольної продукції та згідно з якими він визнає свою вину, а також пояснює, що у жовтні 2011 року він, перебуваючи на ринку 7 км. м. Одеси, познайомився з жінкою на ім'я «ОСОБА_18» та у якої придбав для власного вживання 2 пляшки коньяку кустарного виготовлення. Оскільки коньяк виявився непоганим, він, в подальшому, при відвідуванні даного ринку придбавав для себе та для друзів алкогольні напої. Також придбавав коньяк і для ОСОБА_3 Приблизно 16.02.202 до нього зателефонував його знайомий ОСОБА_3 та повідомив, що має клієнта на оптову партію коньяку. Він погодився на дану пропозицію та 21.02.2012 поїхав у м. Одесу на ринок 7 км., де придбав коньяк, а також для власних потреб горілку. 22.02.2012 він зателефонував ОСОБА_3 та повідомив про те, що товар він при віз. Цього ж дня він зустрівся із ОСОБА_3 біля кінцевої зупинки швидкісного трамваю № 3 по вул. Л.Курбаса в м. Києві. Трохи пізніше до них підійшов молодий чоловік на ім'я «ОСОБА_19», з яким домовлявся ОСОБА_3, а він сидів у автомобілі (т. 1 а.с. 66-68);

- висновком спеціаліста № 28хс від 02.03.2012, ілюстративною таблицею та додатками до нього, згідно з якими наданий на дослідження зразок рідини в пляшці з полімерного матеріалу (об'єкт 1) не відповідає вимогам діючого державного стандарту - ДСТУ 4256:2003 «Горілки і горілки особливі. Технічні умови».

Наданий на дослідження зразок рідини в пляшці з полімерного матеріалу (об'єкт 2) та зразки рідини в скляних пляшках з етикеткою «КОНЬЯК «Белый Аист» (об'єкти 3,4) не відповідають вимогам діючого державного стандарту - ДСТУ 4700:2006 «Коньяки України. Технічні умови».

У складі наданих на дослідження зразків рідин в пляшках з полімерного матеріалу (об'єкти 1, 2) виявлено денатуруючі домішки - пропіленгліколь, ксилол та велику концентрацію етилацетату, що може свідчити про його використання в зразках рідин як денатуруючої домішки.

Згідно з вимогами ДСТУ 7130:2009 «Спирт етиловий ректифікований, горілки, напої лікеро-горілчані. Критерії оцінювання справжності», п. 4.11, зразки рідин (об'єкти 1, 2) є непридатними для споживання (т. 1 а.с. 72-78);

- висновком експерта № 554/х від 25.04.2012, згідно з яким надана на дослідження рідина у пляшці з полімерного матеріалу ємкістю 1,5 л. за перевіреними органолептичними та основними фізико-хімічними показниками не відповідає обов'язковим вимогам ДСТУ 4256:2003 «Горілки і горілки особливі. Технічні умови». Також до складу представленої рідини входить ксилол, вміст якого, згідно ДСТУ 7130:2009 «Спирт етиловий ректифікований, горілки, напої лікеро-горілчані. Критерії оцінювання справжності» є недопустимими у горілках та горілках особливих.

Надані на дослідження рідини у пляшках з полімерного матеріалу ємкістю 2 л., 1,5 л. та 2 скляних пляшках ємкістю по 0,5 л. кожна за перевіреними органолептичними та основними фізико-хімічними показниками не відповідають обов'язковим вимогам ДСТУ 4700:2006 «Коньяки України. Технічні умови». Також до складу представленої рідини, яка міститься у пляшці ємкістю 2 л., входить ксилол та пропіленгликоль, що може свідчити про те, що дана рідина коричневого кольору виготовлена із спирту етилового денатурованого.

Надані на дослідження прозора безбарвна рідина у пляшці з полімерного матеріалу ємкістю 1,5 л. та рідина у з полімерного матеріалу ємкістю 2 л. згідно із п. 7.16 ДСТУ 3297:95 «Лікеро-горілчана промисловість. Терміни та визначення понять» відноситься до денатуруючих сумішей, непридатних для споживання як напою (т. 1 а.с. 85-92);

- протоколом очної ставки від 29.03.2012, проведеної між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та згідно з яком ОСОБА_3 підтвердив свої покази, які він давав під час надання первинних пояснень та у якості підозрюваного від 28.03.2012 року. ОСОБА_4 в свою чергу наполягав на пояснення, які від надав в якості підозрюваного від 26.03.2012 та згідно з якими він свою вину не визнає, реалізацією алкогольної продукції ніколи не займався, а лише перевозив речі ОСОБА_3 на прохання останнього.

Показання підсудного ОСОБА_3, надані ним під час досудового слідства при відібранні первинних пояснень, допиті в якості підозрюваного та обвинуваченого, суд визнає правдивими та приймає до уваги як один з доказів винуватості підсудних, оскільки вони узгоджуються в частині фактичних обставин справи з іншими доказами у справі.

Підсудний ОСОБА_4, будучи допитаним в ході досудового слідства від 26.03.2012 в якості підозрюваного, змінив свої первинні показання від 22.02.2012 та заперечував свою причетність до незаконного зберігання, транспортування з метою збуту та збуту алкогольної продукції за попередньою змовою групою осіб. При допиті в якості обвинуваченого від 26.04.2012, своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204 КК України, не визнав та відмовився давати показання відповідно до вимог ст. 63 Конституції України.

Суд не бере до уваги показання підсудного ОСОБА_4, які він давав під час досудового слідства в якості підозрюваного та судового слідства, оскільки розцінює їх як спробу підсудного ухилитися від відповідальності та покарання.

Також суд критично оцінює показання підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про те, що стосовно них застосовувався психологічний тиск, під впливом якого вони надавали первинні пояснення, оскільки дані обставини не знайшли свого підтвердження в ході судового слідства. Крім того, в ході судового слідства встановлено, що підсудні до правоохоронних органів за захистом своїх прав не зверталися. До того ж, у матеріалах справи містяться дані про те, що підсудні жодного претензій до працівників міліції не мають (т. 1 а.с. 64, 67 (зворотній бік).

Твердження захисника підсудного ОСОБА_4 - ОСОБА_1 про те, що його підзахисний при наданні первинних пояснень був позбавлений права на захист, також не знайшло свого підтвердження в ході судового слідства, оскільки відповідно до відібраних у підсудного ОСОБА_4 пояснень 22.02.2012 йому роз'яснювалася ст. 63 Конституції України (т. 1 а.с. 66).

Під час виступу у судових дебатах захисник підсудного ОСОБА_4 - ОСОБА_1 просив постановити ухвалу, якою закрити стосовно його підзахисного кримінальну справу на підставі п. 2 ст. 6 КПК України, оскільки в діях ОСОБА_4 відсутній склад злочину. Підсудний ОСОБА_4 підтримав свого захисника.

У зв'язку з цим слід зазначити, що згідно з ч. 3 ст. 6 КПК України якщо обставини, зазначені в пунктах 1 і 2 частини першої цієї статті, виявляються в стадії судового розгляду, суд доводить розгляд справи до кінця і постановляє виправдувальний вирок.

З урахуванням того, що суд перебуває на стадії судових дебатів, то за таких обставин клопотання захисника про закриття кримінальної справи, фактично заявлене ним в судових дебатах, задоволенню не підлягає.

Таким чином, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їм складу злочину повністю доведена.

Дії підсудного ОСОБА_3 та підсудного ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204 КК України, як незаконне зберігання з метою збуту, транспортування з метою збуту та збут незаконно виготовлених алкогольних напоїв, за попередньою змовою групою осіб, кваліфіковано вірно.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання підсудного ОСОБА_3, є щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання підсудного ОСОБА_3, судом не встановлено.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_3 суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, те що злочин згідно із ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості; обставину, що пом'якшує його покарання, а саме: щире каяття, яке проявилося у повному визнанні своєї вини, належній оцінці підсудним своєї протиправної поведінки, готовності нести передбачену законом відповідальність, та відсутність обставин, що обтяжують його покарання; дані про особу підсудного, а саме те, що він позитивно характеризується по місцю проживання, одружений, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, є інвалідом дитинства, не працює, здобув вищу освіту, відсутність судимостей, та вважає за необхідне призначити підсудному ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204 КК України в межах санкції даної статті, тобто у виді штрафу з конфіскацією незаконно виготовленої продукції.

Таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Разом з тим, враховуючи прохання захисника підсудного ОСОБА_3 - ОСОБА_2, висловлене у судових дебатах, щодо розстрочки виплати штрафу протягом року, суд керуючись ч. 4 ст. 53 КК України, з урахуванням майнового стану підсудного ОСОБА_14, який офіційно не працює, є інвалідом дитинства та позбавлений можливості заробляти собі на життя фізичною працею, має на утриманні дружину ОСОБА_12, яка хворіє, вважає за можливе призначити ОСОБА_14 розстрочку виплати штрафу рівними частинами на строк до одного року.

Відповідно до ст.ст. 66 та 67 КК України обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання підсудного ОСОБА_4, судом не встановлено.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_4 суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, те що злочин згідно із ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості; відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують його покарання; дані про особу підсудного, а саме те, що він позитивно характеризується по місцю проживання, одружений, має малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, зареєстрований як фізична особа-підприємець, відсутність судимостей, та вважає за необхідне призначити підсудному ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204 КК України в межах санкції даної статті, тобто у виді штрафу з конфіскацією незаконно виготовленої продукції.

Таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Питання про речові докази по справі необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 81 КПК України (Т. 1 а.с. 39-40, 52-53, 55-56).

Також суд вважає за необхідне стягнути з підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних частках вартість проведених експертиз, що підтверджується розрахунками їх вартості (Т. 1 а.с. 84).

Цивільний позов по справі не заявлявся.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 81, 321-324, 330 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з конфіскацією незаконно виготовленої продукції.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 КК України призначити ОСОБА_3 розстрочку виплати вказаного штрафу рівними частинами у сумі 1 417 (одна тисяча сімнадцять) грн. 00 коп. до 25 числа кожного місяця протягом 1 (одного) року з дня набрання вироком законної сили.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з конфіскацією незаконно виготовленої продукції.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Речові докази по справі:

- грошові кошти в сумі 2100 доларів США, 21 купюра номіналом по 100 доларів США, а саме: КВ 26825443 В, КВ 26825437 В, КВ 26825438 В, HJ 92773498 A, KB 38045963 D, KB 26825445 B, KB 38045931 D, KB 26825444 B, KB 38045961 D, KB 38045962 D, KB 38045964 D, KB 38045965 D, KB 74302851 E, HL 65686915 E, HB 07204881 H, KB 38045960 D, HH 51135123 A, KB 26825446 B, KB 38045932 D, KB 38045966 D, HK 372338801 C, які передані на зберігання до УПМ ДПС України в м. Києві, - залишити в УПМ ДПС України в м. Києві;

- три пластикові пляшки ємкістю 2 л. з рідиною коричного кольору (1 шт.), ємкістю 1,5 л. з рідиною прозорого та коричневого кольору (2 шт.) та дві скляні пляшки ємкістю 0.5 л. з етикеткою виконаним написом російською мовою «Белый аист» та передані на зберігання до камери схову Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві, - знищити;

- пляшки ємкістю 2 л., в яких міститься рідина коричневого кольору, у кількості 74 (сімдесят чотири) шт., скляні пляшки ємкістю 0,5 л. з етикеткою виконаним написом російською мовою «Белый аист» в кількості 148 (сто сорок вісім) шт., пляшки ємкістю 1,5 л., в яких міститься рідина прозорого кольору у кількості 19 (дев'ятнадцять) шт., та передані на зберігання до ПП «Інвестцентр», - конфіскувати в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних частках 1 415 (одну тисячу чотириста п'ятнадцять) грн. 04 коп. на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві (УДК у Київській області, р/р № 31250272210700, код 25574713, МФО 821018, з приміткою: призначення платежу: «за проведення судової експертизи харчових продуктів).

Апеляція на вирок суду може бути подана протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва.

Суддя: В.О. Жмудь