Постанова № 29821471, 07.03.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2013 року

Справа № 803/235/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Волдінера Ф.А.,

розглянувши в порядку скороченого провадження у м. Луцьку адміністративну справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Любомльському районі Волинської області до Любомльської районної заготівельної контори районної спілки споживчих товариств про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Любомльському районі Волинської області звернулося з позовом до Любомльської районної заготівельної контори районної спілки споживчих товариств про стягнення заборгованості по сплаті штрафних санкцій в сумі 17593,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Відповідач у строки, визначені законодавством не виконує свої зобов’язання по сплаті фінансових санкцій у розмірі 17593,40 грн., що виникла на підставі рішення управління пенсійного фонду України в Любомльському районі Волинської області від 25.12.2012 року № 106.

Відповідно до статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судовий розгляд справи здійснювався в порядку скороченого провадження.

Відповідач пред’явлені позовні вимоги не оспорив, заперечення на адміністративний позов не подав. Ухвала про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі, повернулась до суду з відміткою відділення поштового зв’язку – за закінченням терміну зберігання, тобто не вручена адресату з незалежних від суду причин, а тому відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що останній належним чином був повідомлений про розгляд справи в порядку скороченого провадження. Тому суд вважає можливим вирішення справи на підставі наявних в ній доказів.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення повністю з таких підстав.

Відповідно до пункту 7 Розділу VIII «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI, на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Отже, до спірних правовідносин слід застосовувати положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (надалі – Закон України № 1058-IV ).

Відповідно до статті 1 Закону України № 1058-IV страхувальники – це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Судом встановлено, що відповідач є юридичною особою згідно довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 1396 від 02.09.1998 року та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Любомльському районі Волинської області як платник страхових внесків.

Управлінням Пенсійного фонду України в Любомльському районі Волинської області з 12.12.2012 року по 25.12.2012 року було проведено позапланову перевірку Любомльської районної заготівельної контори районної спілки споживчих товариств щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших платежів за період з 01.01.2003 року до 25.12.2012 року. Перевіркою були встановлені порушення п. 2 ст. 17, п.п. 2,6 ст. 20 Закону України № 1058-IV, а саме: відповідачем за період з серпня 2006 року по березень 2009 року були подані недостовірні відомості до Державного реєстру загальнообов’язкового державного страхування, неправильно сформовані розрахунки сум страхових внесків поданих до УПФ, а також несвоєчасно сплачені суми страхових внесків до УПФ за вказаний період. За результатами проведеної перевірки був складений акт № 60 від 25.12.2012 року.

У відповідності до пункту 6 частини 2 статті 17 Закону України № 1058-IV страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Частиною 6 статті 20 вказаного Закону визначено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є квартал.

Згідно частини 10 статті 20 Закону України № 1058-IV, якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Абзацом 1 частини 12 статті 20 Закону України № 1058-IV визначено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

З матеріалів справи вбачаться, що порушення вказані в акті перевірки № 60 від 25.12.2012 року були самостійно усунуті відповідачем лише в липні 2009 року.

Пунктом 4 частини 9 статті 106 Закону України № 1058-IV встановлено, що за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на останнього штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми.

Відповідно до рішення начальника Управління Пенсійного фонду України в Любомльському районі Волинської області від 25.12.2012 року №106 за донарахування страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків до Любомльської районної заготівельної контори районної спілки споживчих товариств були застосовані фінансові санкції в сумі 17 593, 40 грн. Зазначене рішення було вручено відповідачу 03.01.2013 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення.

Рішення від 25.12.2012 року №106 про застосування фінансових санкцій відповідачем не оскаржувалось і на час розгляду справи є чинним.

Частиною 15 статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Враховуючи, що на момент розгляду справи відповідачем доказів про сплату фінансових санкцій в сумі 17 593, 40 грн. не подано, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача щодо стягнення з Любомльської районної заготівельної контори районної спілки споживчих товариств вказаних фінансових санкцій відповідно до прийнятого рішення у примусовому порядку.

Відповідно до частини першої статті 256 КАС України негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження. Отже, постанова підлягає до негайного виконання.

Керуючись статтею 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Любомльської районної заготівельної контори районної спілки споживчих товариств на користь управління Пенсійного фонду України в Любомльському районі Волинської області заборгованість по фінансових санкціях в сумі 17 593 (сімнадцять тисяч п’ятсот дев’яносто три) гривні 40 копійок.

Постанова підлягає до негайного виконання.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ф. А. Волдінер