Рішення № 29820051, 05.03.2013, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" березня 2013 р.Справа № 5013/1397/12 Господарський суд Кіровоградської області у складі колегії суддів: головуючий суддя Тимошевська В.В., судді Шевчук О.Б. та Поліщук Г.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 5013/1397/12

за позовом: публічного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Жовтневий район

до відповідача: комунального підприємства "Петрівське", смт. Петрово

про зобов'язання укласти договір

Представники сторін:

від позивача - Слюта В.В., довіреність № 27/01 від 04.01.13, юрисконсульт першої категорії господарсько-договірного бюро юридичного відділу ПАТ "ЦГЗК";

від позивача - Столітня Н.А., довіреність № 01/03 від 05.03.13, провідний економіст планово-економічного відділу ПАТ "ЦГЗК";

від відповідача - Тітов М.І., довіреність № б/н від 05.04.2012р.

В судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Публічним акціонерним товариством "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" подано позов з вимогою зобов'язати комунальне підприємство "Петрівське" укласти договір про надання послуг з очищення стічних вод та вважати договір про надання послуг з очищення стічних вод від 29.07.2011 р. №2031-71-05 укладеним з 01.08.2011 року в редакції позивача.

Подання позову обґрунтовано тим, позивач здійснює приймання від КП "Петрівське" комунальних стічних вод через приєднані до його очисних споруд мережі та очищує їх. Однак, відповідач, фактично користуючись зазначеними вище послугами, від укладення запропонованого позивачем договору на надання таких послуг відмовився. За обґрунтуванням позивача, викладеним у позові, послуга, яка ним надається - збирання й очищення стічних вод, є санітарною послугою та не підпадає під визначення Закону України "Про житлово-комунальні послуги", а тому дотримання порядку формування тарифів на житлово-комунальні послуги, що вимагає відповідач, у тому числі необхідність погодження Державною інспекцією з контролю за цінами вартості такої послуги, відсутнє.

Відповідач позов заперечив повністю та у відзиві на позовну заяву від 30.11.2011 р. (том І а.с. 36-37) вказав на те, що очищення стічних вод, які здійснює позивач, є комунальною послугою, а тому для укладення запропонованого позивачем договору обов'язковим є наявність позитивного висновку Державної інспекції з контролю за цінами стосовно економічного обґрунтування ціни на дану послугу.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 11.01.2012 р., прийнятим у даній справі, позовні вимоги ПАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" задоволено повністю та визнано таким, що є укладеним між сторонами з 01.08.2011 р. договір про надання послуг з очищення стічних вод в редакції позивача (том І а.с. 95-103).

За результатами апеляційного перегляду вищевказане рішення згідно постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.04.2012р. змінено, позов задоволено частково та визнано договір таким, що є укладеним між сторонами з 01.08.2011 р., окрім пунктів 5.2., 5.3. такого договору (том ІІ а.с. 65-71).

Під час касаційного перегляду Вищим господарським судом України винесено постанову від 27.09.2012 р., якою скасовано постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.04.2012 р. та рішення господарського суду від 11.01.2012 р.; справу направлено на новий розгляд (том ІІ а.с. 130-133).

Відповідно до автоматизованої системи документообігу справу розподілено на суддю господарського суду Кіровоградської області Тимошевську В.В. та згідно ухвали суду від 24.10.2012 р. прийнято суддею до свого провадження (том ІІ а.с. 139-141).

Відповідно до ухвали господарського суду від 08.01.2013 р. розгляд справи здійснюється колегіально у складі трьох суддів.

Під час нового розгляду справи, позивач надав додаткові пояснення, в яких зазначив про те, що є виробником житлово-комунальної послуги, оскільки очищення стічних вод є частиною системи централізованого водовідведення. На підставі викладеного, позивач вважає, що договір є обов'язковим для укладення між сторонами в силу положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (том ІІІ а.с. 78-80, 103-105).

Натомість, відповідач у доповненнях до заперечень вказав на те, що послуги по прийманню й очищенню стічних вод, які є предметом запропонованого для укладення договору, не відповідають поняттю "централізоване водовідведення"; жодна з наведених позивачем норм не містить вказівки на обов'язковість укладення договору надання санітарних послуг (том ІІІ а.с. 19-21, 26-28).

В судовому засіданні 07.02.2013 р. оголошувалась перерва до 05.03.2013 р.

В судовому засіданні 05.03.2013 р. представником позивача позовні вимоги підтримано повністю; представником відповідача позов заперечено.

Господарський суд враховує, що доповнення підстав позову новими обставинами при збереженні первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права не вважаються зміною підстав позову, а тому розгляд позовних вимог здійснюється з урахуванням всіх пояснень позивача у справі

Розглянувши наявні у справі матеріали та оцінивши подані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, наведенні в обґрунтування підстав позову і заперечень проти позовних вимог, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як свідчать матеріали справи, ПАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (позивач) є власником станції біологічної очистки стоків, яка приєднана до комунальних мереж водовідведення. В свою чергу, комунальне підприємство "Петрівське" (відповідач) надає послуги з централізованого водопостачання і водовідведення населеного пункту. Під час водовідведення комунальні стічні води поступають до станції біологічної очистки позивача, де такі води очищаються, перекачуються на насосну станцію кар'єрних вод та скидаються у шламосховище ПАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат".

Вищевказане слідує, зокрема, з акту розмежування балансової належності мереж водовідведення і експлуатаційної відповідальності сторін та схеми водовідведення КП "Петрівське", які підписані обома сторонами (том І а.с. 86, 87, том ІІ а.с. 101, 102).

У зв'язку з викладеним, позивач звернувся до комунального підприємства "Петрівське" з пропозицією укласти договір на надання послуг з очищення стічних вод. Проект запропонованого договору № 2031-71-05 від 29.07.2011 р. направлено відповідачеві для підписання листом від 01.08.2011 р. (том І а.с. 12-17, 77).

Відповідач із запропонованим для підписання проектом договору не погодився та в листі від 19.08.2011 р. за №920 висловив свою незгоду із пунктами 5.2. і 5.3. договору і зазначив, що запропоновані в договорі розрахунки суттєво відрізняються від попередніх, що були закладені в попередньому договорі в сторону збільшення, та виробником не надано висновку територіального органу Державної інспекції з контролю за цінами (том І а.с. 18).

З огляду на відмову відповідача укласти договір, позивач звернувся до суду з позовом у даній справі, обґрунтовуючи свою вимогу посилання, зокрема, на положення ст. ст. 181, 187 Господарського кодексу України і ст. 644 Цивільного кодексу України та вказуючи на обов'язковість укладення зазначеного ним договору в силу вимог закону.

За положеннями ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

З наведених приписів слідує, що обов'язковою умовою укладення господарських договорів в судовому порядку є, зокрема, обов'язковість для сторін укладення договору. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач згідно рішення Петрівської селищної ради №311/6 від 23.11.2011 р. визначений виконавцем послуг з водопостачання та водовідведення смт. Петрове (том ІІІ а.с. 124-125).

За положеннями Закону України "Про житлово-комунальні послуги" централізоване водопостачання та водовідведення є житлово-комунальною послугою, а відповідач, відповідно, є виконавцем житлово-комунальної послуги в розумінні наведеного Закону.

Статтею 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Таким чином, Закон України "Про житлово-комунальні послуги" встановлює обов'язковість укладення договору між учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг, яким є, у т.ч. відповідач. Так, пункт 1 ч. 2 ст. 22 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачає, що виробник зобов'язаний укласти договір з виконавцем (споживачем) про умови надання житлово-комунальних послуг.

Позивач у поясненнях від 29.12.2012 р. вказує на те, що є виробником житлово-комунальної послуги, якою є очищення комунальних стічних вод населених пунктів та вказаним, зокрема, обґрунтовує обов'язковість укладення запропонованого ним договору (том ІІІ а.с. 103-105).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про питну воду і водопостачання" централізоване водовідведення - це господарська діяльність із відведення та очищення комунальних та інших стічних вод за допомогою комплексу об'єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов'язаних єдиним технологічним процесом.

Абзацом 6 пункту 2 та абзацом 3 пункту 6 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за №630 від 21.07.2005 року, визначено, що централізоване водовідведення - це послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у відведенні стічних вод, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових централізованих систем водовідведення.

Послуги з централізованого водовідведення повинні відповідати нормативам з відведення стічних вод за умови підтримання відповідного стану приміщень будинку та прибудинкової території.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" і статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" господарська діяльність із централізованого водопостачання та водовідведення підлягає ліцензуванню у порядку, встановленому законом.

Абзацом 10 частини 1 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Згідно вимог частини 2 статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та пункту 52 Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 р. N959 та який діяв під час виникнення спірних правовідносин, ціни/тарифи на комунальні послуги формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом. В свою чергу територіальними органами Державної інспекції з контролю за цінами надається висновок щодо розрахунків економічно обґрунтованих планованих витрат, пов'язаних з наданням послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.

Системний аналіз вказаного вище законодавства свідчить про те, що, по-перше, водовідведення, в тому числі централізоване водовідведення, є спеціальною господарською діяльністю, на право здійснення якої необхідно у встановленому законом порядку отримати відповідну ліцензію. По-друге, централізоване водовідведення - це діяльність (послуга) із відведення та окремо очищення комунальних і інших стічних вод за допомогою комплексу (системи) об'єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, які, в свою чергу, між собою пов'язанні єдиним технологічним процесом. Тобто, законодавець визначив, що це є ліцензійна діяльність спеціалізованого підприємства, яке за допомогою наявних у нього у власності чи законному користуванні комплексу внутрішньобудинкових централізованих систем водовідведення, окремо колекторів і трубопроводів забезпечують як нерозривний процес відведення стічних будинкових, каналізаційних, побутових і дощових вод та в подальшому безпосередньо очистку таких стоків за допомогою наявних у нього очисних споруд.

Матеріалами справи підтверджується, що ПАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" ліцензію на здійснення господарської діяльності з централізованого водовідведення не отримувало. Предметом діяльності позивача не є здійснення господарської діяльності з метою задоволення потреб споживачів у відведенні й очищенні стічних вод. Як встановлено матеріалами справи, у власності позивача перебувають очисні споруди, які за поясненням самого позивача, збудовані насамперед для задоволення господарсько-побутових потреб працівників підприємства.

На підставі викладеного, господарський суд приходить до висновку, що ПАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" не є виробником житлово-комунальних послуг в розумінні Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Предметом договору № 2031-71-05 від 29.07.2011 р., з приводу укладення якого виник спір, є надання позивачем (Виконавець) послуги по прийому стічних вод з насосної станції №1 Замовника (відповідача) для їх очищення на станції біологічної очистки Виконавця та перекачування на насосну станцію кар'єрних вод з наступним скидом у шламосховище Виконавця.

Пунктом 6.1. названого проекту договору передбачено, що даний договір поширюється на відносини між сторонами щодо надання послуг з очищення стічних вод, які виникли з 01.08.2011 року до 31.07.2012 року.

Виходячи з положень частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

У зазначений в проекті договору період діяв Класифікатор видів економічної діяльності (КВЕД), затверджений наказом Держкомстату № 375 від 26.12.2005 року, який відносив послуги із збирання і оброблення стічних вод до санітарних послуг (код 90.01).

Таким чином, господарський суд погоджується з позицією позивача, викладеною в редакції позову, що запропонований ним для укладення договір є договором з надання послуг у сфері оброблення стічних вод, тобто у сфері надання санітарних послуг.

Як обґрунтовано звертає увагу позивач, комунальне підприємство "Петрівське" при здійсненні своєї господарської діяльності із водовідведення зобов'язаний дотримуватись вимог законодавства у відповідній сфері, забезпечити виконання Ліцензійних умов, вимог Водного кодексу України, Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" тощо.

Разом з цим, відповідно до частини 2 статті 67 Господарського кодексу України підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Положення абзацу 2 частини 4 статті 179 Господарського кодексу України закріплюють свободу господарського договору, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Виходячи з положень частини 3 статті 179, статті 187 Господарського кодексу України спонукання до укладення договору в судовому порядку можливе тоді, коли хоча б одна із сторін є зобов'язаною укласти договір через пряму вказівку закону чи на підставі державного замовлення. У тому випадку, коли договір, що укладається, не ґрунтується на обов'язковому для суб'єктів господарювання державному замовленні або не є обов'язковим для укладення через пряму вказівку закону, спір про спонукання до укладення договору може бути предметом розгляду у суді у разі взаємної згоди сторін, або якщо сторони зобов'язались укласти договір на підставі існуючого між ними попереднього договору.

Проте позивачем не доведено наявності прямої вказівки закону на обов'язковість укладення договору про надання послуг з очищення стічних вод на запропонованих ним умовах, тоді як відповідач проти укладення такого договору заперечив. ПАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" за поданим проектом договору не визначений виробником житлово-комунальної послуги, з яким КП "Петрівське", як виконавець житлово-комунальної послуги, зобов'язаний укласти договір в силу вимог Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, що затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19 лютого 2002 р. N 37 та на які позивач також посилається в своїх поясненнях, не регулюють правовідносини, що виникли між сторонами в даному випадку. Фактичне скидання відповідачем стічних вод в очисні споруди позивача не є тими обставинами, з якими законодавство пов'язує обов'язковість укладення письмового договору на запропонованих іншою стороною умовах. Крім того, за поясненням самого позивача технічно є можливим відключення очисних споруд від насосної станції і мереж відповідача.

Частина 2 статті 642 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Однак, за вимогами статті 180 Господарського кодексу України, статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним лише в разі якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач вартість послуги з очищення стічних вод не сплачував та в листі від 19.08.2011 р. №920 не погодився із запропонованою позивачем ціною (том І а.с. 18). Тобто, докази досягнення між сторонами всіх істотних умов договору відсутні.

Крім того, з введенням в дію СНиП 2.04.02-84 "Водоснабжение. Наружные сети и сооружения" втратили силу СНиП II-31-74, на які містяться посилання в пункті 1.2. проекту договору від 29.07.2011 р. Пункт 5.2. проекту договору не відповідає вимогам положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Пункт 5.3. договору стосовно третейського застереження може мати місце лише за наявності згоди обох сторін, яка в даному випадку відсутня з огляду на заперечення відповідача.

Таким чином, зважаючи на те, що позивач належним чином не довів наявності прямої вказівки закону, яка б встановлювала обов'язковість укладення зазначеного ним договору, або наявності інших випадків, встановлених законом для укладення договору в судовому порядку, з огляду на невідповідність окремих положень наданого позивачем проекту договору (п.п. 1.2., 5.2., 5.3.) вимогам чинного законодавства, господарський суд не вбачає правових підстав для зобов'язання відповідача в судовому порядку укладати такий договір та/або вважати договір укладеним на запропонованих позивачем умовах за рішенням суду.

На вказаних вище підставах, позов ПАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" з вимогою зобов'язати комунальне підприємство "Петрівське" укласти договір про надання послуг з очищення стічних вод та вважати договір про надання послуг з очищення стічних вод від 29.07.2011 р. №2031-71-05 укладеним з 01.08.2011 року в редакції позивача, задоволенню не підлягає.

У відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, сплачене позивачем державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Повне рішення складено 11.03.2013 р.

Суддя В.В.Тимошевська

Суддя О.Б.Шевчук

Суддя Г.Б.Поліщук