Ухвала суду № 29820035, 06.03.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Ракалович В.М.

Суддя-доповідач:Зарудяна Л.О.

УХВАЛА

іменем України

"06" березня 2013 р. Справа № 0670/451/11

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Зарудяної Л.О.

суддів: Іваненко Т.В.

Кузьменко Л.В.,

при секретарі Зеліковій О.В.,

за участю

позивача: ОСОБА_3,

від позивача: ОСОБА_4, представника за договором,

від відповідача: не з"явились,

розглянувши апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "15" листопада 2012 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання звільнення протиправним та поновлення на службі ,

ВСТАНОВИВ:

Житомирський окружний адміністративний суд постановою від 15 листопада 2012 року позов задовольнив. Визнав протиправним і скасував наказ начальника УМВС України в Житомирській області № 596 від 20.12.20101 року в частині звільнення ОСОБА_3 з органів внутрішніх справ з 20.12.2010 року.

Поновив ОСОБА_3 на посаді старшого оперуповноваженого сектору попередження та викриття правопорушень на об'єктах легального обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС України в Житомирській області з 20 .12.2010 року.

Зобов'язав УМВС України в Житомирській області нарахувати і виплатити ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Не погоджуючись з прийнятою постановою в частині зобов'язання УМВС України в Житомирській області нарахувати і виплатити ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20.12.2010 року по 15.11.2012 року, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, просить постанову суду в цій частині скасувати та прийняти нове рішення, яким зобов"язати УМВС України в Житомирській області нарахувати і виплатити ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу не більш як за один рік.

Вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга задоволенню не підлягає, враховуючи таке.

З матеріалів справи суд вбачає, що в січні 2011 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Просив визнати протиправним своє звільнення з органів внутрішніх справ з посади старшого оперуповноваженого сектору попередження та викриття правопорушень на об'єктах легального обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС України в Житомирській області за п.66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС та поновити його на раніше займаній посаді.

В подальшому позивач збільшив свої позовні вимоги, та просив стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 125 730,55 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що наказом начальника УМВС України в Житомирській області №596 від 20 грудня 2010 року його безпідставно звільнено зі служби відповідно до п.66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС, оскільки він не допускав вчинків, які дискредитували б звання працівника органів внутрішніх справ.

В ході розгляду справу суд апеляційної інстанції встановив, що майор міліції ОСОБА_3 проходив службу в органах внутрішніх справ на посаді старшого оперуповноваженого сектору попередження та викриття правопорушень на об'єктах легального обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС України в Житомирській області.

Наказом начальника УМВС України в Житомирській області №596 від 20.12.2010 року його звільнено з органів внутрішніх справ за безвідповідальне ставлення до виконання службових обов'язків, що виразилось у безпідставному, без будь - якого документального оформлення, звільненні підозрюваної ОСОБА_6 з кімнати тимчасового тримання Бердичівського МВ, що призвело до надзвичайної події та стало приводом до порушення кримінальної справи.

Відповідно до пункту 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. № 114, особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ.

Прокуратурою м. Бердичева була порушена кримінальна справа щодо старшого оперуповноваженого ВБНОН УМВС України в Житомирській області майора міліції ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого частиною 1 статті 365 КК України (перевищення влади або службових повноважень) (а. с. 51).

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 16 березня 2011 р. провадження у даній справі було зупинено до вирішення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч.1 ст.365 КК України.

Вироком Бердичівського міськрайсуду від 16 липня 2012 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 23 жовтня 2012 року, ОСОБА_3 виправдано за відсутністю складу злочину (а. с. 83 - 98, 99 - 104).

Вироком суду, зокрема встановлено, що будь-яким нормативним актом порядок звільнення осіб з кімнати тимчасового тримання не передбачено. Суд врахував, що ОСОБА_3 діяв згідно практики, яка була встановлена в РВ УМВС, тобто написав рапорт про видачу йому затриманої ОСОБА_6 та розписався про це в книзі обліку затриманих осіб. Також суд дійшов висновку про відсутність доказів, які б підтверджували мету ОСОБА_3, вказану обвинуваченням - сприяння ОСОБА_6 в уникненні кримінальної відповідальності.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що обставини, з якими пов"язувалось звільнення позивача з органів внутрішніх справ, є недоведеними.

Відповідно до п.24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, у разі незаконного звільнення особи рядового, начальницького складу з органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді) з виплатою заробітку за час вимушеного прогулу.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно скасував оспорюваний позивачем наказ як протиправний та поновив позивача на службі з виплатою йому грошового утримання за час вимушеного прогулу.

Щодо доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до абз. 2 п. 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. № 114 (в редакції, чинній в період розгляду справи в суді першої інстанції) у разі поновлення на роботі (посаді) орган, який розглядає трудовий спір, одночасно вирішує питання про виплату особі рядового і начальницького складу середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Проте, колегія суддів враховує, що справа розглядалась судом першої інстанції більше одного року не з вини позивача. Як вже зазначалось вище, провадження у даній справі зупинялось до вирішення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_3

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про можливість виплати позивачу грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу.

Крім того, слід зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2012 р. № 1137 до пункту 24 вказаного вище Положення були внесені зміни, згідно яких: у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік.

Якщо заява про поновлення на службі розглядається більше одного року не з вини особи рядового, начальницького складу, така особа має право на отримання грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу.

Підсумовуючи наведене, слід вказати, що підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "15" листопада 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.О. Зарудяна

судді: Т.В. Іваненко Л.В. Кузьменко

Повний текст cудового рішення виготовлено "11" березня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_3 АДРЕСА_1,13300

3- відповідачу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області Старий бульвар, 5/37,м.Житомир,10008 (р/п)