Рішення № 29819992, 28.02.2013, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" лютого 2013 р.Справа № 924/34/13-г

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Олійник Ю.П., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м.Київ

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" м. Шепетівка

про стягнення 102381,02 грн., у т.ч. 71020,62 грн. інфляційних, 16856,65 грн. 3% річних, 14503,75 грн. пені

Представники сторін:

від позивача - Мельник В.В. - за дов. від 16.03.12,

від відповідача - Ткач В.В. - за дов. від 1.02.13, Журавська О.Т. - за дов. від 27.02.13,

Цемик Г.З. - за дов. від 27.02.13

Рішення приймається 28.02.2013р., оскільки у судовому засіданні 20.02.2013р. оголошувалась перерва.

У судовому засіданні згідно з ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач у позовній заяві та його представник у судовому засіданні просять стягнути з відповідача 102381,02 грн., у т.ч. 71020,62 грн. інфляційних, 16856,65 грн. 3% річних, 14503,75 грн. пені у зв'язку з порушенням умов договору від 31.01.11 №14/118/11 купівлі-продажу природного газу. Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що відповідач несвоєчасно здійснював розрахунки за поставлений йому позивачем природний газ у зв'язку з чим виникла заборгованість, нарахована пеня відповідно до умов договору та згідно з ст.625 ЦК України нараховані інфляційні та 3% річних. При цьому щодо зменшення розміру пені заперечується і зазначається про правомірність здійсненого розрахунку нарахувань по всіх їх складових.

Відповідач у відзиві на позов та його представники у судовому засіданні вимоги позивача не визнають частково, оскільки вважають, що при розрахунках інфляційних позивачем допущені помилки, які полягали у неврахуванні дефляції та динаміки зміни ціни на природнй газ, а також без врахування того, до 15 числа місяця чи після здійснена оплата, що має значення для нарахування інфляційних за поточний чи наступний місяць. Тому згідно проведеного відповідачем перерахунку позивачем неправомірно нараховані інфляційні у розмірі 7429,06грн. Крім того, на підставі ст.233 ГК України, ст.551 ЦК України та ст.83 ГПК України просить зменшити розмір неустойки, оскільки несвоєчасна оплата виникла у зв'язку із заборгованістю кінцевих споживачів природного газу. Просить врахувати, що відповідач є підприємством, основним видом діяльності якого є транспортування та постачання природного газу за регульованим тарифом за встановленими НКРЕ України цінами; не є комерційною організацією, інших джерел прибутку не має; ступінь виконання основного зобов'язання - повна оплата поставленого природного газу; дебіторська заборгованість становить на кінець звітного періоду 8796тис.грн.; нерозподілений прибуток (непокритий збиток) на кінець звітного періоду становить 427тис. грн.; позивач не поніс жодних збитків в результаті невиконання відповідачем умов договору.

Розглядом матеріалів справи встановлено :

Між сторонами укладений договір від 31.01.11 №14/118/1, згідно якого позивач, як постачальник, зобов'язується передати відповідачу, як покупцеві, у 2011 році газ з урахуванням вартості його транспортування магістральними трубопроводами в обсязі 1202,000тис.куб.м., а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити природний газ у відповідному обсязі.

Згідно з п. 3.1 договору строк поставки газу з 01.01.11 по 31.12.11. Згідно з п.п.3.3 договору право власності на газ переходить від постачальника до покупця в пунктах приймання-передачі газу, а згідно з п.3.5 приймання-передача газу, поставленного постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки, оформляється актами приймання-предачі газу. Згідно з п. 3.6 договору не пізніше 10 числа наступного за місяцем поставки газу, покупець зобов'язується надати постачальнику примірники акту приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою покупця, у якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу. Акти є підставою для остаточних розрахунків.

Згідно з п.4.1 договору до сплати за 1000куб.м. газу з урахуванням його транспортування належить 2920,13грн. з ПДВ. Згідно з п. 5.1 оплата за газ здійснюється покупцем шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 15 числа наступного за місяцем поставки газу.

Згідно додаткової угоди №1 від 28.02.11 до договору від 31.01.11 сторони домовились, що з 01.02.11 до сплати за 1000куб.м. газу з урахуванням його транспортування належить 2917,01грн. з ПДВ.; згідно додаткової угоди №2 від 05.04.11 з 01.04.11 ціна за 1000куб.м. газу встановлена у розмірі 3245,24грн. з ПДВ; згідно додаткової угоди №3 від 27.07.11 з 01.07.11 ціна визначена у розмірі 3831,56грн. з ПДВ.; згідно додаткової угоди №4 від 31.08.11 з 06.08.11 по 30.09.11 ціна за 1000куб.м. газу договору становить 3214,77грн. з ПДВ, а з 01.10.11 - 3831,56грн. з ПДВ. Додатковою угодою №5 від 30.09.11 до договору від 31.01.11 визначено, що постачальник передає покупцеві у 2012 році природний газ в обсязі 2544,682тис. куб.м. у визначеному розмірі по кожному місяцю, строк поставки газу з 01.01.11 по 31.12.12. Додатковою угодою №6 від 30.09.11 визначена ціна за 100куб.м. газу з 01.10.11 у розмірі 4269,89грн., а додатковою угодою №7 від 11.10.11 з 11.10.11 визначена ціна за 1000куб.м. газу у розмірі 3579,96грн. з ПДВ, враховуючи послуги з транспортування.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв природний газ згідно підписаних сторонами актів приймання-передачі від 31.01.11, 28.02.11, 31.03.11, 30.04.11, 30.09.11, 31.10.11, 30.11.11, 31.12.11, 31.01.12, 29.02.12, 31.03.12 в обсязі 1840000куб.м. на загальну суму 6167016,05грн.

Відповідач протягом 2011-2012 років проводив несвоєчасні розрахунки за одержаний газ і розрахувався з позивачем остаточно 07.05.12.

Згідно з п. 6.2 договору за несвоєчасну оплату газу у строки, визначені п.5.1 договору, покупець сплачує пеню у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченного платежу за кожний день прострочення.

Відповідно, за прострочення виконання грошового зобов'язання позивачем за період з 15.01.12 по 06.05.12 нарахована пеня у розмірі 14503,75грн., за період з 15.02.11 по 06.05.12 - 3% річних у розмірі 16856,65грн. та інфляційні за період з 16.01.11 по 15.05.12 у розмірі 71020,62грн.

Досліджуючи надані по справі докази та пояснення сторін, судом приймається до уваги таке :

1. Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом враховується, що позивачем за договором купівлі-продажу природного газу від 31.01.11 №14/118/11 з подальшими змінами згідно угод №№1-7 виконані зобов'язання щодо передачі відповідачу природного газу на суму 6167016,05грн., що підтверджується підписаними відповідачем актами приймання-передачі природного газу від 31.01.11, 28.02.11, 31.03.11, 30.04.11, 30.09.11, 31.10.11, 30.11.11, 31.12.11, 31.01.12, 29.02.12, 31.03.12.

При цьому відповідачем зобов'язання за договором щодо проведення розрахунку за одержаний газ у визначений п. 5.1 договору строк (100% оплата протягом місяця поставки з кінцевим розрахунком до 15 числа місяця, наступного за місяцем поставки) виконані з допущенням прострочення.

Частиною 2 ст.625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем проведені нарахування 3% річних за період з 15.02.11 по 06.05.12 у розмірі 16856,65грн. та інфляційні за період з 16.01.11 по 15.05.12 у розмірі 71020,62грн.

Судом враховується, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Така ж правова позиція викладена у листі Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 № 62-97р. При цьому індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Аналогічна позиція викладена в Інформаційному листі Вищого господарського суду України 17.07.2012 № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права".

При проведенні нарахування інфляційних позивачем період нарахувань правильно зазначено з кожного 16 числа місяця. Однак, неправомірно за місяць, який починається з 16 числа проводилось також нарахування, що не відповідає вищезазначеному.

При цьому судом враховується, що відповідачем зобов'язання за договором щодо проведення розрахунку за одержаний газ у визначений п. 5.1 договору строк (100% оплата протягом місяця поставки з кінцевим розрахунком до 15 числа місяця, наступного за місяцем поставки) виконані з допущенням прострочення. Відповідно прострочка платежу виникає з 16 числа місяця, наступного за місяцем поставки, що унеможливлює нарахування інфляційних за перший місяць прострочки по кожному платежу. Така ж правова позиція підтримана Вищим господарським судом України у постанові від 14.08.2012р. по справі № 15/5025/229/12.

У зв'язку з цим судом здійснений перерахунок інфляційних , згідно якого правомірно нарахованими є витрати за встановленими індексами інфляції у розмірі 37347,98грн. Тому позовні вимоги в цій частині стягнення інфляційних визнаються обґрунтованими та підлягають задоволенню, а в решті - відмові.

Враховуючи, що прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором виникло з 16 числа місця, наступного за місяцем поставки газу (15-е число є останнім днем платежу згідно п. 5.1 договору), тому згідно проведеного судом перерахунку правомірно нарахованими є 3% річних за період з 16 числа місяців прострочки по заявлені дати у розмірі 16350,29грн. Відповідно позовні вимоги в цій частині стягнення 3% річних визнаються обґрунтованими та підлягають задоволенню, а в решті - відмові.

2. Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", що розмір пені, передбачений ст.1 Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

На підставі п. 6.2 договору позивачем проведені нарахування пені за період з 15.01.12 по 06.05.12 у розмірі 14503,75грн.

Однак, враховуючи наведені вище обґрунтування визначення відповідачем дати початку періоду прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, прострочення виникає з 16-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, а не з 15-го числа, як зазначеного у розрахунку позивачем, тому правомірно нарахованою є пеня за період з 16 числа місяців прострочки по заявлені дати у розмірі 13512,53грн.

При цьому при стягненні пені судом враховується, що згідно з ч.3 ст. 551 ЦК України за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, зменшується, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. Відповідно, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Аналогічна за змістом і норма ст.233 ГК України, згідно якої у разі, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

На підставі вищезазначеного та враховуючи відсутність основного боргу відповідача на дату звернення позивача з позовом до суду, розмір заявленої до стягнення пені є неспіврозмірно значним, зважаючи на заявлені позивачем вимоги про стягнення також 3% річних та інфляційних нарахувань. При цьому основна заборгованість відповідачем погашена повністю з незначною затримкою оплати. Тому суд вважає за необхідне зменшити розмір пені і стягнути 7251,88грн. Така ж правова позиція зазначена Вищим господарським судом України у постанові від 14.08.2012р. по справі № 15/5025/229/12 та у постанові від 11.02.2013 по справі № 11/5025/581/12.

Тому позов в частині стягнення 7251,88 грн. пені підлягає задоволенню, а у решті - відмові.

3. Враховуючи часткове задоволення позову, на підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому в частині стягнення пені у визначеному судом розмірі судовий збір покладається на відповідача повністю без урахування зменшення пені. Аналогічна позиція викладена у п.3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Керуючись ст. ст. 1, 2, 45, 12, 15, 33, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м.Київ до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" м. Шепетівка про стягнення 102381,02 грн., у т.ч. 71020,62 грн. інфляційних, 16856,65 грн. 3% річних, 14503,75 грн. пені задоволити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" м. Шепетівка (вул. Економічна, 29, код 03361394) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ (вул. Б.Хмельницького, 20077720) 37347,98грн. (тридцять сім тисяч триста сорок сім гривень 98 коп.) інфляційних, 16350,29грн. (шістнадцять тисяч триста п'ятдесят гривень 29 коп.) 3% річних, 7251,88грн. (сім тисяч двісті п'ятдесят одна гривня 88 коп.) пені, 1344,22 грн. (одна тисяча триста сорок чотири гривні 22 коп.) відшкодування сплаченого судового збору. Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Повне рішення складено 28.02.2013р.

Суддя Ю.П. Олійник

Віддрук.1 прим.: 1 - до справи