Ухвала суду № 298192, 04.12.2006, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

УХВАЛА

04.12.06 Справа № 10/92

Львівський апеляційний господарський суд у м. Львові в складі колегії:

судді-доповідача Бобеляка О.М.

суддів Дубник О.П.

Орищин Г.В.

за участю секретаря судового засідання Чугай Л.Ю.

розглянувши

матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції в Сарненському районі №2568/10-20 від 20.06.2006 року

на постанову

Господарського суду Рівненської області від 11.06.2006 року

у справі

№ 10/92

за позовом

Відкритого акціонерного товариства (надалі ВАТ) „Сарнинафтопродукт”, м.Сарни Рівненська область

до

ДПІ в Сарненському районі, м.Сарни Рівненська область

про

визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

з участю представників:

від позивача: Ткач А.П. –представник (довіреність у матеріалах справи); Вакула В.М. - представник (довіреність у матеріалах справи)

від відповідача: Назарець І.П. –головний державний податковий інспектор (довіреність у матеріалах справи)

Ухвалу виготовлено в повному обсязі 06 грудня 2006 року.

Представникам сторін роз’яснено права та обов'язки передбачені статтями 49, 51 КАС України, право відводу судді стаття 27 КАС України та право відводу секретаря судових засідань стаття 29 КАС України. Заяв та клопотань про відвід суддів та секретаря судових засідань не заявлено.

Постановою господарського суду Рівненської області від 11.05.2006 року у справі за № 10/92 (суддя Юрчук М.І., секретар судового засідання Крейбух О.Г.) позовні вимоги ВАТ "Сарнинафтопродукт" до ДПІ у Сарненському районі задоволені в повному обсязі, визнані недійсним податкові повідомлення-рішення за № 0002472340/1 та за № 0002482340/1 від 13.02.2006 року.

Приймаючи постанову місцевий господарський суд виходив з того, що продаж АЗС №26 проведено в першому кварталі 2005 р., в цьому періоді позивачем не здійснювались витрати на покращення АЗС. Вартість поліпшення АЗС №26, здійснених платником податків у 2004 р., не відносились до складу валових витрат (в т.ч. і в розмірі 10% від балансової вартості об’єкту). Наявними у справі копіями бухгалтерських, податкових документів та договору купівлі-продажу АЗС підтверджується факт віднесення підприємством до доходної частини суми 815820 грн. і до витратної частини –балансову (залишкову) вартість АЗС за станом на 01.01.2005р. у такій же сумі 815820 грн. Не підтверджуються первинними документами висновки, викладені в акті перевірки щодо суми фактично віднесених підприємством витрат на поліпшення АЗС №26 у розмірі 815820 грн., тоді як фактично витрати на поліпшення склали 634535 грн. Як зазначено в рішенні господарського суду, невідповідність проведених розрахунків в частині правомірності віднесення до валових витрат здійснених поліпшень та реконструкції АЗС №26 працівниками податкового органу не надає їм права стверджувати, що позивачем допущено порушення вимог Закону України “Про податок на додану вартість".

На постанову господарського суду ДПІ у Сарненському районі подано апеляційну скаргу, в якій скаржник просить постанову суду скасувати, а в задоволені позовних вимог відмовити.

Зокрема, посилається скаржник на те, що дана постанова винесена при неповному з’ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи, а також судом не вірно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Позивачем подано заперечення на апеляційну скаргу, в якому товариство повністю заперечує доводи скаржника і просить апеляційний господарський суд залишити без змін рішення першої інстанції, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заперечення на апеляційну скаргу, господарський суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Сарненською міжрайонною державною податковою інспекцією проведено планову виїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ "Сарнинафтопродукт" за період з 01.10.2004 р. по 30.09.2005 р., про що було складено акт від 27.12.2005 р. №88/23/22558903, який був підписаний із запереченнями.

Перевіркою, зокрема, було встановлено, порушення платником податків пп.8.7.1 п.8.7. ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.4. ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість"

На підставі акту перевірки Сарненською МДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 10.01.2006 р.:

№0002472340/0 –згідно якого ВАТ "Сарнинафтопродукт" визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 41062 грн., у тому числі 29330 грн. –основний платіж та 11732 грн. –штрафні (фінансові) санкції;

№0002482340/0 –згідно якого ВАТ "Сарнинафтопродукт" визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 44790 грн., у тому числі 29860 грн. –основний платіж та 14930 грн. –штрафні (фінансові) санкції.

Позивач скористався правом на адміністративне узгодження податкових зобов’язань, передбачене Законом України "Про порядок узгодження зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". За результатами розгляду скарги, податковим органом оскаржувані податкові повідомлення-рішення були залишені без змін, а апеляційна скарга без задоволення. На підставі наведеного Сарненською МДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 13.02.2006 р. №0002472340/1 на суму 41062 грн. та №0002482340/1 на суму 44790 грн.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з наступних підстав.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для донарахування податкового зобов’язання слугувало те, що товариством було порушено приписи пп.8.7.1 п.8.7. ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме завищено витрати на поліпшення основних засобів в І кварталі 2005 року у розмірі 117319 грн. В акті також зазначено, що реконструкція (поліпшення) АЗС №26, яка знаходиться у м. Дубровиця по вул. Воробинській 185 б, проводилась підприємством на протязі 2004 року, а продаж АЗС було здійснено в І кварталі 2005 року.

Згідно даних бухгалтерського та податкового обліку, акт державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію (АЗС м. Дубровипя вул. Воробинська 185"б"), затвердженого головою Дубровицької районної державної адміністрації 08.10.2004 р. товариством було здійснено реконструкцію (поліпшення) основних фондів АЗС №26 у 2004 році. Господарські операції з реконструкції АЗС відображені в бухгалтерському обліку підприємства в сумі 634534,58 грн. Вартість реконструкції АЗС у 2004 р. підприємство на валові витрати (в т.ч. і в розмірі 10% від балансової вартості об’єкту) не відносило. Станом на 01.01.2005 року АЗС була в експлуатації і обліковувалась на балансі ВАТ "Сарнинафтопродукт" за балансовою (залишковою) вартістю 815820,08 грн.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 22.03.2005 р. АЗС №26 було продано в першому кварталі 2005 року. Право на включення частини суми реконструкції в розмірі 10% від балансової вартості об’єкту до валових витрат товариство у І кварталі 2005р. не використовувало. В бухгалтерському обліку і в декларації про прибуток продаж АЗС №26 в І кварталі 2005 р. відображено в доходній частині на суму 815820 грн. (без податку на додану вартість).

Водночас в акті перевірки зазначено, що залишкова вартість АЗС станом на 01.01.2005р. складає 181285 грн. Проте, такий висновок не відповідає фактичним матеріалам справи, даним бухгалтерського обліку та не підтверджений первинними документами. При цьому в акті перевірки наведені цифрові показники, які суперечать один одному та зроблені суб’єктивні припущення, які не відповідають ні фактичному змісту проведених господарських операцій, ні вимогам закону.

У відповідності до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Подані позивачем первинні, бухгалтерські документи відповідають вищезазначеним вимогам.

Не знаходять свого підтвердження в первинних документах, даних бухгалтерського та податкового обліку висновки зроблені податковим органом в акті перевірки щодо зайвого включення платником податку до валових витрат у І кварталі 2005 р. суми 797692 грн., про те що новостворена залишкова вартість АЗС №26 складає 978977 грн., сума, за яку продано АЗС №26, становила 829675 грн.

У відповідності до п.1.7 "Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.09.2005 р. №327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2005 р. за №925/11205 факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. За кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Однак, проведені податковим органом розрахунки податку на прибуток суперечать даним первинних документів, первинного та податкового обліку, висновки наведені в акті перевірки суперечать вказаним документам і зроблені на припущеннях.

Згідно із ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. ДПІ в Сарненському районі не надала належних та допустимих доказів. які б свідчили про обґрунтованість висновків, які викладені в акті перевірки, який був підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на викладене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що місцевий господарський суд правильно встановив обставини справи та виніс постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому цю постанову належить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Враховуючи наведене та керуючись, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209 п.п.6,7 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень КАС України, -

суд УХВАЛИВ :

1. Постанову господарського суду Рівненської області від 11.05.2006 року у справі за № 10/92 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

3. Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня її складання в повному обсязі відповідно до ст.ст.211, 212 КАС України.

4. Справу повернути в місцевий господарський суд.

Суддя-доповідач О.М. Бобеляк

Судді О.П. Дубник

Г.В. Орищин