Рішення № 29814234, 25.02.2013, Нахімовський районний суд міста Севастополя

25.02.2013

НАХІМОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Справа № 2704/9399/2012

№ 2/765/145/2013

Категорія 54

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повний текст)

25 лютого 2013 року Нахімовський районний суд м. Севастополя у складі:

головуючого судді - Пекарініної І.А.

при секретарі - Карманові К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Енергетична компанія «Севастопольенерго» до ОСОБА_1, 3-тя особа: ОСОБА_2 про визнання договору про порядок користування електричною енергією недійсним,

В С Т А Н О В И В:

Позивач просить суд визнати недійсним договір про користування електричною енергією № 362-145 від 23 січня 2012 року укладений між Публічним акціонерним товариством «Енергетична компанія «Севастопольенерго» (далі по тесту ПАТ «ЕК «Севастопольенерго») та ОСОБА_1, згідно умов якого ПАТ «ЕК «Севастопольенерго» в'яло на себе обов'язок поставляти в будинок АДРЕСА_1, власником якого є відповідач, електричну енергію, виходячи з потужності 9 кВт. Але у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не були виконані видані їй 07.12.2010 року технічні умови на приєднання до електричних мереж максимальної потужністю 9 кВт, укладаючи 23.01.2012 року зі споживачем договір на поставку електроенергії, позивач виходив з того, що видані технічні умови, відповідачем виконані, що було помилкою, оскільки фактично відповідачем не були виконані технічні умови, при яких постачання електроенергії відповідно до потужності 9 кВт є можливим, тому величина потужності була також вказана як 9 кВт в договорі помилково замість 0,5 кВт, про що відповідачу 09.08.2012 року був направлений відповідний лист. ОСОБА_1 на лист не відреагувала, що було розцінено позивачем як відмова укладати договір на поставку електроенергії з потужністю 0,5 кВт, тому позивач просить суд визнати недійсним договір укладений з відповідачем 23.01.2012 року з підстав передбачених ст. 229 ЦК України, як укладений під впливом помилки, оскільки при його укладенні позивач помилявся щодо істотних обставин договору - зокрема величини потужності 9 кВт, яка помилково була зазначена в договорі.

Відповідач та 3-тя особа в судовому засіданні вимоги позову не визнали, просили суд відмовити в його задоволенні у зв'язку з необґрунтованістю, вказували на те, що спочатку не погоджувалися з тими технічними умовами які вони отримали, оскільки вважали, що вони є несправедливими, з цього приводу неодноразово зверталися до органів держенергонагляду, які в свою чергу зобов'язали позивача їх відкликати, про що є лист державної інспекції з енергетичного нагляду від 27.12.2012 року на адресу відповідача копія якого надана для долучення до матеріалів справи. Також зауважили, що позивач не виконує умови договору від 23.01.2012 року в частини якості надаваємих послуг, незважаючи на те, що ОСОБА_1 своєчасно оплачує рахунки, що їй надходять.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача та 3-ої особи, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.01.2012 року між ОСОБА_1 та ПАТ «ЕК «Севастопольенерго» укладений договір № 362-145, предметом якого є обов'язок постачальника надійно постачати споживачеві електричну енергію у необхідних йому обсягах відповідно до потужності 9,0 кВт електроустановок споживача в гарантованим рівнем надійності, безпеки та якості, а споживач зобов'язується оплачувати одержану електричну енергію за обумовленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені цим договором.

06.12.2010 року ОСОБА_1 були видані технічні умови № 1667/08 від 06.12.2010 року, з якими відповідач та 3-тя особа не погодилися, та за зверненням ОСОБА_2 до Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії, провів перевірку згідно висновків якої, ПАТ «ЕК «Севастопольенерго» зобов'язано відкликати технічні умови від 06.12.2010 року, як таки що не відповідають Правилам користування електричною енергією для населення, а також наголосив на тому що видача енергопостачальником споживачу технічних умов щодо приєднання до електромереж з тією ж величиною потужності, вказана в договорі, та вимога щодо реалізації додаткових заходів з її забезпечення є неправомірною; постачальник повинен виконувати умови договору, укладеного 23.01.2012 року.

Відповідно до змісту ст. 11,15 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Згідно ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно зі ст. 229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий право чин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, установлених законом.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві) енергетичні та інші ресурси передбачені договором, а споживач зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію електричного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ст. 1,26 Закону України «Про електроенергетику» споживання електроенергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією, який укладається між енергопостачальником та споживачем.

Пунктом 3 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року № 1357, встановлено, що споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з типовим договором про користування електричною енергією і укладається на три роки. Енергопостачальники, що здійснюють постачання електричної енергії на закріпленої території, не мають права відмовити споживачу, об'єкти якого розташовані на цій території, в укладенні договору про користування електричною енергією.

Відповідно до частини 3 ст. 10 і частини 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Всупереч зазначеним процесуальним нормам, позивач не надав доказів на підтвердження того, що при укладенні договору № 362-145 від 23 січня 2012 року на користування електричною енергією по адресою АДРЕСА_1, помилявся щодо істотних умов договору, однією з яких є постачання електроенергії відповідно до потужності 9 кВт., оскільки позивач підписуючи договір, погодився зі всіма його істотними умовами.

Згідно п. 19 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009 року, помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.

Таким чином судом встановлено, що позивач знав обставини справи, при яких він укладав договір, а тому суд не вбачає істотної помилки, оскільки доказів, які б об'єктивно підтверджували наявність також помилки суду не надано.

За таких обставин суд не знаходить підстав для задоволення заявлених вимог, та вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

На підставі ст. 19 Конституції України, ст. 11,15,229,714 Цивільного Кодексу України, ст. 1,26, Закону України «Про електроенергетику», п.3 Правил користування електричною енергією для населення, керуючись ст.ст.10, 11,60, 88, 209, 212, 214-215, 218 Цивільного процесуального Кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Енергетична компанія «Севастопольенерго» до ОСОБА_1, 3-тя особа: ОСОБА_2 про визнання договору про порядок користування електричною енергією недійсним, відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Севастополя через Нахімовський районний суд міста Севастополя шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя - підпис

Копія вірна

Суддя Нахімовського районного

суду міста Севастополя І.А. Пекарініна