Ухвала суду № 29814142, 06.03.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

УХВАЛА

"06" березня 2013 р.Справа № 5023/5877/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом Фізичної особи ОСОБА_2, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірмовий магазин № 1 "Молоко", м. Харків про стягнення частини майна за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2 (особисто)

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фізична особа ОСОБА_2, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про:

- визнання недійсним п. 3 Додаткової угоди Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірмовий магазин № 1 "Молоко" (надалі - Відповідач) нотаріально посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_1 11.02.1998 р.;

- внесення в статутний фонд Товариства весь приватизований майновий комплекс приміщень, що належали раніше Відповідачеві за адресою м. Харків, вул. Пушкінська, 40;

- визнання недійсним п. 4 Додаткової угоди Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірмовий магазин № 1 "Молоко" нотаріально посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_1 11.02.1998 р.;

- визнання недійсними договори купівлі-продажу приміщень статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірмовий магазин № 1 "Молоко";

- визнання недійсним зменшення статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірмовий магазин № 1 "Молоко";

- стягнення частки майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірмовий магазин № 1 "Молоко" уставного фонду ТОВ "Фірмовий магазин № 1 "Молоко" в натурі, пропорційної частки засновника ОСОБА_2 в статутному фонді товариства та стягнення з Відповідача належну частину прибутку з 04.04.2011 р. на момент подання позову;

- зобов'язання Відповідача передати в користування співзасновнику ОСОБА_2 визначену в суді частину статутного фонду товариства, відповідну її пайовій участі.

09 січня 2013 року за вхідним № 588 від Позивача надійшла заява про уточнення та збільшення позовних вимог де просить суд:

- стягнути частку майна Відповідача статутного фонду ТОВ "Фірмовий магазин № 1 "Молоко" в натурі, пропорційної частки засновника стягувача ОСОБА_2 в статутному фонді ТОВ "Фірмовий магазин № 1 "Молоко" та стягнення з Відповідача належну частину прибутку на момент подання позову;

- визнати недійсним всі зменшення статутного фонду Товариства;

- визнати недійсними договори купівлі-продажу приміщень статутного фонду ТОВ "Фірмовий магазин № 1 "Молоко";

- визнати недійсним протокол від 24.04.2008 р. зареєстрованого 26.06.2008 р., де ОСОБА_3 належить 63,64% статутного фонду Товариства, ОСОБА_4 - 36,36 %;

- визнати недійсною Державну реєстрацію Протоколу № 5 від 20.12.2007 р., дата реєстрації 30.01.2008 р. Статут 2007 р. № запису 14801050003030672, п. 3.3, зменшення статутного фонду ТОВ "Фірмовий магазин № 1 "Молоко" з 63 412,06 грн. на 55 461,64 грн.;

- визнати недійсною Державну реєстрацію Протоколу від 14.04.2008 р., дата реєстрації 21.04.2008 р., № запису 1480105000603672, п. 5, зменшення статутного фонду ТОВ "Фірмовий магазин № 1 "Молоко" з 55 461,64 грн. на 54 161,36 грн.;

- визнати недійсною Державну реєстрацію Протоколу від 23.05.2008 р., дата реєстрації 09.06.2008 р., № запису 14801050009030672, Статут, статтю 6, розмір статутного фонду 54 161,36 грн.;

- внести в перелік засновників ТОВ "Фірмовий магазин № 1 "Молоко" ОСОБА_2 з належною їй статутного фонду в розмірі 25,54%;

- визнати дійсним Протокол загального збору від 24.06.2008 р., дата реєстрації 26.06.2008 р. № 14801050011030672;

- визнати недійсним Державну реєстрацію Статуту ТОВ "Фірмовий магазин № 1 "Молоко" Протокол № 1 від 11.02.1998 р., розпорядження № 328 (1,13) від 16.02.1998 р., Статут п. 3.9 та 3.11;

- стягнути частку майна Відповідача статутного фонду ТОВ "Фірмовий магазин № 1 "Молоко" в натурі, пропорційної частки засновника ОСОБА_2 в статутному фонді Товариства та стягнення з Відповідача належну частину прибутку на момент подання позову;

- зобов'язати Відповідача та інших осіб у кого тимчасово знаходиться майно Відповідача передати у користування Позивачеві встановлену у суді частку статутного фонду Товариства, відповідну її пайовій участі;

- зобов'язати Відповідача та інших осіб звільнити встановлене у суді приміщення статутного фонду Відповідача за адресою 61057,м. Харків, вул. Пушкінська, 40.

Також від Позивача через канцелярію суду 15 січня 2013 року за вхідним № 1225 подано заяву про уточнення позовних вимог.

Уточненні позовні вимоги Позивача, які надійшли до суду 09 січня 2013 року за вхідним № 588 та від 15 січня 2013 року за вхідним № 1225 прийняті судом до розгляду ухвалою суду від 15 січня 2013 року по справі № 5023/5877/12.

Надані Позивачем, 26 лютого 2013 року за вхідним № 7493 - заява про уточнення позовних вимог та 28 лютого 2013 року - заява (доповнення до уточнення позовних вимог) прийняті судом до розгляду ухвалою господарського суду Харківської області від 01 березня 2013 року.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник Відповідача у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України (надалі - ГПК України), не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач при зверненні до господарського суду Харківської області з позовом не одноразово збільшував та уточнював заявлені позовні вимоги, але станом на 06 березня 2013 року не виконав вимоги суду та не надав до суду докази: - про наявність чи відсутність у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, справи зі спору між сторонами цієї справи, про цей же предмет і з тих же підстав; - чи не вирішувався раніше такий же спір між сторонами цієї справи, про цей же предмет і з тих же підстав; довідку про номери поточних рахунків, відкритих в установах банків станом на момент розгляду справи.

Таким чином, на думку суду, така поведінка Позивача свідчить про недобросовісне користування своїми процесуальними правами, недобросовісне виконання своїх зобов'язань та спрямована на зловживання своїми процесуальними правами.

Згідно з частиною третьою статті 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на те, що Позивач без поважних причин не подав витребувані судом матеріали, необхідні для вирішення спору, суд вбачає наявність законних підстав для залишення даного позову без розгляду на підставі п. 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

Також суд на підставі частини 2 статті 81 Господарського процесуального кодексу України вирішує питання щодо розподілу між сторонами господарських витрат, повернення судового збору з бюджету, а також стягнення штрафів, передбачених пунктом 4 і 5 частини 2 статті 83 ГПК України, вважає за доцільне зазначити наступне.

Відповідно до пункту 4 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням).

Тобто на підставі вищевикладеного суд зазначає, що при поданні позову Позивачем надано докази сплати судового збору в установленому порядку та розмірі квитанцією № 17/1 від 20.12.2012 р., а тому є всі підстави для повернення з державного бюджету відповідних коштів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 33, 75, п. 5 ст. 81, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позов залишити без розгляду.

Повернути Фізичній особі ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) судовий збір сплачений квитанцією № 17/1 від 20.12.2012 року у розмірі 1 073,00 грн. з державного бюджету.

Направити на адресу Фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) квитанцію № 17/1 від 20.12.2012 року про сплату судового збору у розмірі 1 073,00 грн.

Суддя Жигалкін І.П.