Рішення № 29814029, 22.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1669/13 22.02.13

За позовомФізичної особи-підприємця Кошевої Олександри ВолодимирівниДоТовариства з обмеженою відповідальністю «АВС Логістик парк»Провитребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення 7 578,73 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Невінчаний І.С. - дов. № б/н від 23.01.2012 р.;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Кошева Олександра Володимирівна звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВС Логістик парк» про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 7 578,73 грн.

Ухвалою від 30.01.2013 року було порушено провадження по справі та призначено розгляд справи на 22.02.2013 року.

Представник позивача у судовому засіданні 22.02.2013 року надав документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження по справі та усні пояснення, відповідно до яких просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у дане судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час, дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 22.02.2013 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВС Логістик Парк» (постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Кошевою Олександрою Володимирівною (покупець) був укладений договір поставки № 111/1 від 15.12.2011 р., відповідно до умов якого постачальник зобов'язався у порядку та на умовах, визначених цим договором, передати покупцю у власність визначений цим договором товар, а покупець зобов'язується прийняти такий товар та сплатити на користь постачальника його вартість.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Умовами п. 4.3 договору встановлено, що покупець здійснює розрахунки за товар за попередньою домовленістю з постачальником на підставі рахунку-фактури шляхом попередньої оплати або з відстроченням терміну оплати за одержаний товар - у строки, що зазначені у видаткових накладних, складених постачальником.

Згідно з пунктом 4.4 договору, оплата вартості товару здійснюється у національній валюті шляхом перерахування належних з покупця сум на розрахунковий рахунок постачальника. При наявності у покупця заборгованості за придбаний товар по декількох накладних, отримана від нього оплата буде зарахована в рахунок погашення заборгованості за товар, отриманий раніше, незалежно від призначення оплати, зазначеної у платіжному дорученні.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що на виконанням умов договору поставки № 111/1 від 15.12.2011 р. відповідачем 21.02.2012 р. позивачу був переданий товар на загальну суму 550,00 грн. За поставлений товар позивачем було перераховано на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 550,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 14 від 21.02.2012 р.

22.05.2012 р. без будь-яких поставок позивачем на користь відповідача відповідно до платіжного доручення № 49 від 13.02.2012 р. було помилково сплачено грошові кошти в розмірі 7 578,73 грн. з призначенням платежу «за медикаменти по накл. № 30004268-1, 30004268-3, 30004268-2 від 11.05.2012 р.». За вказаними накладними відповідачем товар не поставлявся.

26.06.2012 р. позивачем відповідачу була направлена претензія про повернення помилково сплачених грошових коштів. Зазначена претензія відповідачем залишена без уваги та належного реагування.

Враховуючи наведене, позивач просить господарський суд стягнути з відповідача 7 578,73 грн. безпідставно отриманих грошових коштів.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем відповідно до умов договору був поставлений товар, а позивачем було повністю оплачено його вартість. Інші поставки товару в межах договору поставки № 111/1 від 15.12.2011 р. між сторонами не здійснювались.

Таким чином, зобов'язання за договором поставки № 111/1 від 15.12.2011 р. між сторонами припинилися у зв'язку з належним виконанням сторонами своїх зобов'язань за даним договором.

Частиною 1 статті 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава на якій воно було набуте відпала.

Пунктом 6 Указу Президента від 16.03.1995 № 227/95 «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України» встановлено, що підприємства незалежно від форм власності мають повертати у п'ятиденний строк платникам помилково зараховані на їх рахунки кошти.

Оскільки відповідачем не були повернені грошові кошти у розмірі 7 578,73 грн., які безпідставно отримані ним від позивача, то за таких обставин господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення суми безпідставно отриманих грошових коштів нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 7 578,73 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВС Логістик парк» (місцезнаходження: 01033, м. Київ, Голосіївський р-н, вул. Жилянська, 24, код ЄДРПОУ 37308739) на користь Фізичної особи-підприємця Кошевої Олександри Володимирівни (місцезнаходження: 53742, Дніпропетровська обл., Широківський р-н, село Карпівка, вул. Широківська, 9, ідентифікаційний код 1976422581) 7 578 (сім тисяч п'ятсот сімдесят вісім) грн. 73 коп. безпідставно отриманих грошових коштів та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

27.02.2013 року

Суддя Спичак О.М.