Рішення № 29813457, 06.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1973/13 06.03.13

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Маки" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Сучасні будівельні матеріали" простягнення 24 007,08 грн. Суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача Дубровінська І.Ю. - представник за довіреністю №1 від 15.01.2013;від відповідача не з'явились

В судовому засіданні 06.03.13, в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Маки" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Сучасні будівельні матеріали" заборгованості у розмірі 24007, 08 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що всупереч умовам укладеного між сторонами договору оренди побутового приміщення № 16-НК-12 від 30.12.2011, відповідачем починаючи з січня 2012 своїх зобов'язань щодо сплати орендної плати не виконано, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість у розмірі 24007, 08 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2013 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/1973/13 та призначено розгляд справи на 20.02.2013.

У судовому засіданні представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду від 04.02.2013.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 20.02.2013, не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.

Керуючись ст.ст. 77, 86 ГПК України, суд відклав розгляд справи у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання та невиконанням ним вимог ухвали суду від 04.02.13.

В судове засідання 06.03.13 представник позивача з'явився, надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.02.13 було направлено на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві - 03134 м. Київ, вул. Григоровича-Барського, 3, а ухвалу суду від 20.02.2013р. ще й на адресу відповідача, зазначену у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - 03164 м. Київ, вул. Обухівська, 135, офіс 46, отже відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

30 грудня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Маки» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Сучасні будівельні технології» (орендар) було укладено договір № 16-НК-12 оренди побутового приміщення (далі - договір).

Відповідно умов договору орендодавець передає, а орендар одержує в оренду побутове приміщення, яке розташоване в м. Києві по вул. Новокостянтинівській, 12, загальною площею 37,0 кв.м. для використання в господарській діяльності підприємства.

Відповідно до п. 3.2, 3.3 договору передача приміщення здійснюється за актом приймання-здачі, підписання якого свідчить про фактичну передачу приміщення в оренду. У момент підписання акту приймання-здачі орендодавець передає орендарю ключі від приміщення, що орендується, після чого персоналу орендаря має бути забезпечений безперешкодний доступ у приміщення, що орендується.

Згідно з п. 5.1. договору загальний розмір щомісячної орендної плати становить 2000,59 грн. з ПДВ.

Пунктами 5.2, 5.3 договору сторони передбачили наступний порядок розрахунків: сума орендної плати щомісячно визначається орендодавцем у виставлених рахунках-фактурах в гривнях, орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця наперед не пізніше 10 числа кожного місяця.

Відповідно до п.6.1.2 договору орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі здійснювати орендні та інші платежі.

Договір діє з 01.01.12 по 31.12.12 (включно) (п.4.1договору).

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв вищезазначене приміщення, що підтверджується актом приймання-здачі орендованого побутового приміщення від 01.01.2012 р. (копія якого знаходиться у матеріалах справи).

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

В матеріалах справи наявна копія (оригінал було оглянуто в судовому засіданні) гарантійного листа ТОВ «ТД «Сучасні будівельні матеріали» підписаного повноважними представниками відповідача та скріпленого його печаткою № 4 від 07.09.12, з якого вбачається, що станом на вересень 2012 року відповідач визнає суму заборгованості перед позивачем за оренду приміщень в розмірі 136804 грн. 00 коп. та взяв на себе зобов'язання в найближчий час погасити заборгованість відповідно до графіку, викладеного в листі від 14.09.12 № 6.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ст. 286 ГК України).

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 173 ГК України передбачено, що один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання за договором оренди побутового приміщення № 16-НК-12 від 30.12.11, в той час як надані позивачем докази свідчать про порушення відповідачем зобов'язання щодо внесення орендних платежів, в результаті чого виникла заборгованість, яка станом на день вирішення спору складає 24007,08 грн.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що відповідач визнав позовні вимоги в повному обсязі, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення основної суми заборгованості в розмірі 24007,08 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сучасні будівельні матеріали» (03164 м. Київ, вул. Обухівська, буд. 135, офіс 46 ідентифікаційний код 37498777) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Маки» (04060 м. Київ, вул.. Котовського, 4, ідентифікаційний код 14340969) заборгованість в розмірі 24 007 (двадцять чотири тисячі сім) грн. 08 коп., 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судових витрат.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.03.2013

Суддя Пукшин Л.Г.