Рішення № 29813172, 06.03.2013, Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 117/6404/2012

РІШЕННЯ

Іменем України

"06" березня 2013 р. м. Саки

Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді: О.В. Копичинського

З секретарем: Є.Ф. Кузьменко

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» про відшкодування моральної шкоди та судових витрат у справі, з участю Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, як третьої особи на стороні відповідача без права заявляти самостійні вимоги щодо предмета спору,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до СТзДВ «Гарантія» про відшкодування моральної шкоди в сумі 2.000грн. та судових витрат у справі.

Позов мотивований тим, що 30.09.12р., з вини водія ОСОБА_2, який керував автомобілем НОМЕР_1, відповідальність якого перед 3-ми особами під час ДТП була застрахована в СТзДВ «Гарантія», сталася ДТП, в якій було пошкоджено її автомобіль НОМЕР_2.

Але у порушення вимог ст.ст.6,36,37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Страховик не виплатив їй страхове відшкодування у встановлений Законом строк, що стало причиною виникнення у неї душевних страждань, чим їй було заподіяно моральної шкоди.

Позивачка в судове засідання не з'явилася.

У судовому засіданні представник позивачки, а.с.17, згідно ч.2 ст.31 ЦПК України, доповнила позов письмовими вимогами про відшкодування судових витрат у справі, а.с.84, та уточнила в усній формі, що водій ОСОБА_2 надав позивачці матеріальну допомогу на ремонт автомобіля і частково компенсував заподіяну моральну шкоду, у зв'язку з чим, позивачка пред'являє зазначені позовні вимоги лише до Страховика на підставі Закону України «Про захист прав споживачів».

Представники відповідача і 3-ї особи, яких було допитано судом в порядку ст.132 ЦПК України, а.с.22, проти позову заперечували з підстав його необґрунтованості, а.с.56-81.

Відповідач ОСОБА_2, а.с.20, якого було допитано судом в порядку ст.132 ЦПК України, а.с.21, позов визнав в частині стягнення моральної шкоди та судових витрат у справі зі СТзДВ «Гарантія», а.с.46.

Заслухавши пояснення представника позивачки, вивчивши і дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30.09.12р., з вини водія ОСОБА_2, який керував автомобілем НОМЕР_1, сталася ДТП, в якій було пошкоджено автомобіль НОМЕР_2, що належить на праві власності позивачці, а.с.6,7.

На той період відповідальність ОСОБА_2 перед 3-ми особами була застрахована в СТзДВ «Гарантія», а.с.10.

У зв'язку з цим 03.02.12р. позивачка подала Страховику заяву про страхове відшкодування у зв'язку із настанням страхової події, а.с.8,9.

Але у порушення вимог ст.ст.6,36,37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» і ст.530 ЦК України Страховик перерахував на банківський рахунок позивачки страхове відшкодування лише 23.10.12р., тобто з пропуском встановленого Законом строку, а.с.11,67-77,80.

З огляду на наведене стосовно визначення характеру правовідносин, суд дійшов висновку, що вони склалися між сторонами з приводу невиконання договору в частині виплат страхового відшкодування.

У в'язку з цим доводи позивачки про те, що вона має право на відшкодування моральної шкоди відповідно до вимог Закону України від 12.05.01р. N1023-ХП "Про захист прав споживачів", суд оцінює критично і не приймає до уваги з наступних підстав.

Зазначений Закон встановлює загальні підстави відповідальності за порушення прав споживачів. Але відносини, що виникають під час виплат страхових сум на підставі договорів страхування, відносяться насамперед до договірних відносин, а тому при вирішенні питання про відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язань за договорами страхування, потрібно застосовувати ст.625 ЦК України, яка встановлює відповідальність за порушення грошового зобов'язання.

З огляду на наведене стосовно визначення характеру правовідносин, що склалися між сторонами у справі з приводу невиконання договору в частині виплат страхового відшкодування та вимог Закону України від 07.03.96р. N85/96-ВР "Про страхування" - страхування це вид цивільно-правових відносин щодо захисну майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором, тобто це договірні відносини, за порушення яких передбачена майнова (фінансова) відповідальність у формі пені, неустойки тощо.

Також, судом встановлено, що і укладений між СТзДВ «Гарантія» з ОСОБА_2 договір цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів перед третіми особами за заподіяну шкоду під час ДТП, не передбачає таких обов'язків Страховика, як відшкодування моральної шкоди.

Так відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування моральної шкоди.

Але наслідки порушення договору страховиком, встановлені статтями 625 і 992 ЦК України, не передбачають відшкодування моральної шкоди.

Крім того, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.2 постанови від 31.03.95р. № 4 «Про судо ву практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» - спори про відшкодування запо діяної фізичній чи юридичній особі моральної (немай нової) шкоди розглядаються судами, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбаче но нормами Конституції або випливає з її положень; у випадках, передбачених статтями 7, 440' ЦК та ін шим законодавством, яким встановлено відповідаль ність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов'язань, що підпадають під дію Закону від 12 трав ня 1991 р. № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» чи інших законів, якими врегульовано такі зобов'я зання і передбачено відшкодування моральної (не майнової) шкоди.

Але, правовідносини, що виникли між сторонами, є договірними.

З зазначеного виходить, що відшкоду вання моральної шкоди у випадку порушення договірних зобов'язань, зако ном не передбачено.

Крім того, у відповідності до ч.1 ст.1167 ЦК України - моральна шкода, заподіяна фізичній особі неправомірними діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, що заподіяла його, за наявності його вини;

Згідно ст.23 ГК України - особа має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної в результаті порушення його прав.

Моральна шкода полягає: в душевних стражданнях, які фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою відносно його самої і у зв'язку із знищенням або пошкодженням його майна.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у ч.2 п.5 зазначеної постанови від 31.03.95р. - суд повинен з'ясувати, чим підтверджується факт спричинення потерпілому моральних і фізичних страждань.

Але позивачка не довела належними і допустимими доказами факт моральних страждань і переживань від зазначених дій відповідача, чим не виконала вимоги ст.ст.10,58,59 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Судом же зазначені обставини не встановлені при розгляді справи.

2

У зв'язку з цим суд визнає безпідставними вимоги позивачки про заподіяння їй діями відповідача моральної шкоди.

На підставі зазначеного вище дійшов висновку про відсутність у справі правових підстав для задоволення даного позову.

*

Враховуючи зазначене та вимоги ст.88 ЦПК України, суд вважає за необхідне відмовити і у задоволені додаткової позовної вимоги, поданої суду в судовому засіданні 01.03.13р., про відшкодування витрати, пов'язаних з оплатою правової допомоги адвоката, а.с.84-86.

*

На підставі ст.ст. 23,611,625,992,1167 ЦК України, Закону України «Про страхування» від 07.03.96р., Закону України від 12.05.01р. N1023-ХП «Про захист прав споживачів», п.п. 2,5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95р. №4 «Про судо ву практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», і керуючись ст.ст. 10,11,60,88,209,212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Відмовити ОСОБА_1 в позові до страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» про відшкодування моральної шкоди та судових витрат у справі.

*

Копії судового рішення направити відповідачам і 3-й особі у справі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим шляхом подачі до Сакського міськрайсуду АР Крим апеляційної скарги у 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Копичинський О. В.