Постанова № 29810202, 28.02.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 лютого 2013 року 14:17 № 826/1634/13-а

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Саніна Б.В. при секретарі судового засідання Борисовій Т. М. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомМалого приватного підприємства «Фірма «Альфа-М»доВідділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києвітретя особаВідділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києвіпроскасування постанови ВП №33778604 та зобов'язання вчинити діїза участю представників:

від позивачаМаксименко Ю. Ф. (паспорт)від відповідачане з'явились, від третьої особине з'явились,

ВСТАНОВИВ:

До судді Окружного адміністративного суду м. Києва Саніна Б.В. від Малого приватного підприємства «Фірма «Альфа-М» надійшов адміністративний позов до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, в якому просить суд:

1. Скасувати постанову ВП № 33778604 від 29.12.2012 р. державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції м. Києва Бялого М.Г. про повернення стягувачу виконавчого документа.

2. Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції м. Києва відновити виконавче провадження по примусовому виконанню рішення суду за виконавчим листом № 2а-4979/09/2670 від 06.06.2012 р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.02.2013 р. провадження по справі було відкрито та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання з'явився позивач, який позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити із підстав викладених в адміністративному позові, зокрема зазначає про порушення відповідачем положень Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р. № 606-ХІV (надалі - Закон № 606) під час виконавчого провадження № 33778604.

Відповідач в судове засідання не з'явився, при цьому, 26.02.2013 р. від державного виконавця Бялого М.Г. надійшли заперечення (вх. № 03-4/12095), в яких проти заявлених позовних вимог заперечує в повному обсязі, просить в задоволенні позову відмовити, та зазначає про дотримання положень Закону № 606 під час здійснення виконавчого провадження № 33778604, а також просить розглядати справу без участі представника відповідача.

В судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови, повний текст постанови було виготовлено та підписано 04.03.2013 р.

Розглянувши наявні в матеріалах докази, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з огляду на наступне.

Як встановлено в судовому засіданні, Окружним адміністративним судом м. Києва 07.04.2010 р. було винесено постанову у справі № 2а-4979/09/2670, якою було зобов'язано Відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві повернути Малому приватному підприємству «Фірма «Альфа-М» дублікат рішення Господарського суду м. Києва від 17.02.2002 р. у справі № 7/115 та дублікат постанови ВДВС про повернення виконавчого документу стягувачеві.

На виконання вищевказаної постанови суду 02.08.2010 р. було видано виконавчий лист.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.05.2012 р. позивачу було видано дублікат виконавчого листа у справі № 2а-4979/09/2670 від 06.06.2012 р.

Згідно зі ст. 124 Конституції України всі судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до преамбули Закону № 606 цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Згідно вимог ст. 1 Закону № 606, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Так, позивачем до Відділу Державної виконавчої служби Головного управління в м. Києві було подано заяву від 09.07.2012 р. за № 3/7 щодо відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.04.2010 р. у справі № 2а-4979/09/2670.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 25 Закону № 606 Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

15.08.2012 р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 33778604 щодо примусового виконання виконавчого листа № 2а-4979/09/2670 від 06.06.2012 р., виданого Окружним адміністративним судом м. Києва про зобов'язання відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві повернути позивачеві дублікат рішення Господарського суду м. Києва від 17.02.2002 р. у справі № 7/115 та дублікат постанови ВДВС про повернення виконавчого документа стягувачеві.

З матеріалів доданих відповідачем до заперечень вбачається, що останнім на адресу боржника - Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві направлялася постанова про відкриття виконавчого провадження від 15.08.2012 р. № 33778604.

В свою чергу, листом за вих. № б/н від 22.08.2012 р. за підписом начальника відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Б.І. Гоцій, державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві було повідомлено про неможливість виконання рішення суду, оскільки, журнали обліку виконавчих проваджень, переданих державним виконавцям за 2002 - 2004 рр. та виконавчі провадження завершені в 2002 - 2004 рр. в архіві Відділу відсутні. Також, повідомлено, що в 2007 році при ліквідації Державної виконавчої служби у Шевченківському районі м. Києва до новоствореного Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві виконавчі провадження, завершені в 2002 - 2004 рр. та журнали обліку виконавчих проваджень, переданих державним виконавцям за 2002 - 2004 рр. не передавалися.

В подальшому, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, при цьому, посилаючись на п. 6 ч. 1 ст. 47 Закону № 606.

Позивач вважаючи, що відповідачем не було вчинено всіх необхідних дій для примусового виконання виконавчого листа № 2а-4979/09/2670 від 06.06.2012 р., як того вимагає Закон № 606, вважає постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП № 33778604 від 29.12.2012 р. такою, що підлягає скасуванню, у зв'язку з чим оскаржив її у судовому порядку.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вже вище зазначалось, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві 29.12.2012 р. було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, при цьому, як на підставу повернення виконавчого документа здійснено посилання на п. 6 ч. 1 ст. 47 Закону № 606.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 47 Закону № 606, підставою повернення виконавчого документа стягувачеві, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, є відсутність у боржника визначеного виконавчим документом майна, яке він за виконавчим документом має передати стягувачу, або майно, на яке необхідно звернути стягнення з метою погашення заборгованості (крім коштів), а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

В свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону № 606, розшук майна боржника організовує державний виконавець.

В свою чергу, з матеріалів наданих відповідачем, не вбачається про проведення чи вчинення останнім дій щодо розшуку майна боржника, як того вимагає Закон № 606, після одержання відповіді від Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, в якій було зазначено про неможливість виконати останнім рішення суду, через відсутність в архіві виконавчих проваджень завершених в 2002 - 2004 рр., а також про не передачу останніх Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві під час ліквідації у 2007 році Державної виконавчої служби у Шевченківському районі м. Києва. Так, в матеріалах, наданих відповідачем відсутні будь-які запити до установ, органів державної влади тощо, які б стосувалися розшуку дубліката рішення Господарського суду м. Києва від 17.02.2002 р. у справі № 7/115 та дубліката постанови ВДВС про повернення виконавчого документу стягувачеві

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовної вимоги позивача щодо визнання протиправною та скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП № 33778604 від 29.12.2012 р., винесеної державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Бялим М.Г.

Водночас, щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання відповідача відновити виконавче провадження по примусовому виконанню рішення суду за виконавчим листом № 2а-4979/09/2670 від 06.06.2012 р., суд вважає за необхідне зазначити, що саме скасування судом постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП №33778604 від 29.12.2012 р., вказує на необхідність продовження державним виконавцем дій щодо примусового виконання виконавчого листа, так як виконавче провадження рахується незавершеним, а дії по примусовому виконанню виконавчого листа не проведеними/не здійсненими/не завершеними, а тому не вимагає від суду додаткового ухвалення рішення щодо вимоги про відновлення виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до положення ст. 94 КАС України, понесені позивачем судові витрати підлягають частковому відшкодуванню.

Керуючись положеннями ст.ст. 2, 17, 71, 86, 158-163, 167, 181, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги Малого приватного підприємства «Фірма «Альфа-М» до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП №33778604 від 29.12.2012 р., винесеної державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Бялим Максимом Глібовичем.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Присудити на користь Малого приватного підприємства «Фірма «Альфа-М» понесені судові витрати в розмірі 20 (двадцять) грн. 00 коп. із видатків державного бюджету направлених на асигнування діяльності Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.

Суддя Б. В. Санін