Постанова № 29808316, 28.02.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2013 р. Справа № 5021/1303/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівМіщенка П.К., Заріцької А.О., Поліщука В.Ю.розглянувши касаційну скаргу Арбітражного керуючого Пересадька Романа Івановичана постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.11.2012 року у справі господарського суду за заявою до№5021/1303/12 Сумської області Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛеСтар" Спільного агрохімічного підприємства "Родючисть" у формі товариства з обмеженою відповідальністю про визнання банкрутомза участю представників: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛеСтар" - Євсєєв В.В.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 31.08.2012 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛеСтар" порушено провадження у справі про банкрутство Спільного агрохімічного підприємства "Родючисть" у формі товариства з обмеженою відповідальністю.

Заяву призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 27.09.2012року.

Зобов'язано боржника подати відзив на заяву кредитора, вказавши наявні у боржника заперечення щодо вимог кредитора.

Введено процедуру розпорядження майном боржника.

Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Пересадька Романа Івановича.

Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Не погодившись із винесеною ухвалою, в частині введення процедури розпорядження майном та призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Пересадька Р.І., Спільне агрохімічне підприємство "Родючисть" у формі товариства з обмеженою відповідальністю звернулось з апеляційною скаргою до Харківського апеляційного господарського суду, у якій просило скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині призначення розпорядника майна боржника -арбітражного керуючого Пересадька Р.І. та, з урахуванням уточнень до апеляційної скарги, просило призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Чупруна Євгена Вікторовича.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.11.2012 року апеляційну скаргу задоволено частково.

Пункт 5 ухвали господарського суду Сумської області від 31.08.2012 року у справі №5021/1303/12 частково скасовано та викладено в наступній редакції: "Розпорядником майна боржника призначити арбітражного керуючого Чупрун Євгена Вікторовича (ліцензія серії АД № 077515 від 05.09.2012р., місцезнаходження: м. Суми, вул. Петропавлівська, 74, кв. 49-А)".

У інший частині ухвалу господарського суду Сумської області від 31.08.2012 року у справі № 5021/1303/12 залишено без змін.

Не погодившись із прийнятою постановою, арбітражний керуючий Пересадько Р.І. звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просив скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.11.2012 року та залишити в силі ухвалу господарського суду Сумської області від 31.08.2012 року у даній справі, посилаючись на порушення та невірне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 3-1, 11, 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон про банкрутство), статей 34, 43, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1115 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, переважають у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до абзацу 1 статті 11 Закону суддя, прийнявши заяву про порушення справи про банкрутство, не пізніше ніж на п'ятий день з дня її надходження виносить і направляє сторонам та державному органу з питань банкрутства ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство, в якій вказується про прийняття заяви до розгляду, про введення процедури розпорядження майном боржника, призначення розпорядника майна, дату проведення підготовчого засідання суду, яке має відбутися не пізніше ніж на тридцятий день з дня прийняття заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не передбачено цим Законом, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів. Якщо при прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство призначити розпорядника майна неможливо, розпорядник майна призначається на підготовчому засіданні.

Згідно з частинами 1, 2 статті 13 Закону розпорядник майна призначається у порядку, встановленому цим Законом; розпорядник майна призначається господарським судом з числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі.

За приписами частини 3 статті 31 та частини 5 статті 13 Закону арбітражними керуючими не можуть бути призначені: особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів.

За приписами частини 2 статті 2 Закону державний орган з питань банкрутства пропонує господарському суду кандидатури арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) для державних підприємств або підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує 25%, щодо яких порушена справа про банкрутство, та в інших випадках, передбачених цим законом.

При виборі кандидатури розпорядника майна судам слід враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про здатність арбітражного керуючого належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки.

Отже, відповідно до положень ст.2, п.2 ст. 13 Закону про банкрутство, право надавати суду пропозиції щодо кандидатури арбітражного керуючого для призначення розпорядником майна належить державному органу з питань банкрутства та кредиторам боржника (комітету кредиторів). При цьому, вирішення питання про обрання та призначення кандидатури ліквідатора підприємства-банкрута є прерогативою господарського суду.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, господарському суду ініціюючим кредитором було запропоновано єдину кандидатуру для призначення розпорядником майна боржника - арбітражного керуючого Пересадька Р.І.

Як вбачається із матеріалів справи, арбітражним керуючим Пересадьком Р.І. подано до господарського суду відповідну заяву, у якій зазначається про те, що він не належить до жодної категорії осіб, визначеної ст. 31 Закону про банкрутство, які не можуть бути призначеними арбітражними керуючими. Крім того, подано Ліцензію Державного департаменту з питань банкрутства на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), диплом про вищу освіту, договір добровільного страхування діяльності арбітражного керуючого.

Господарським судом розглянуто питання щодо кандидатури розпорядника майна боржника та, зважаючи на відсутність інших кандидатур, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Пересадька Р.І.

Суд апеляційної інстанції не погодився з такими висновками суду першої інстанції, зазначивши, що судом першої інстанції не було обґрунтовано та не надано належної правової оцінки щодо освіти, досвіду та показників роботи арбітражного керуючого Пересадька Р.І., не зазначено кількість справ, у яких він брав та бере участь, наявності організаційних та технічних можливостей виконати обов'язки розпорядника майна, у зв'язку з чим оскаржувана ухвала господарського суду не відповідає вимогам статті 86 ГПК України, з ухвали не вбачається, що суд першої інстанції з'ясовував фактичні обставини щодо освіти, досвіду роботи та наявності організаційних та технічних можливостей виконати обов'язки розпорядника майна Пересадьком Р.І. у зв'язку з чим дійшов до висновків про передчасність призначення останнього розпорядником майна боржника.

На думку колегії суддів другої інстанції, Закон про банкрутство не позбавляє права інших учасників у справі про банкрутство подавати свої пропозиції стосовно кандидатури розпорядника майна.

Призначаючи розпорядником майна у даній справі арбітражного керуючого Чупруна Є.В, кандидатуру якого запропонував боржник, апеляційний господарський суд виходив з того, що останнім подано відповідну заяву, у якій зазначається про те, що він не належить до жодної категорії осіб, визначеної ст. 31 Закону про банкрутство, які не можуть бути призначеними арбітражними керуючими. Крім того, подано Ліцензію Державного департаменту з питань банкрутства на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), диплом про вищу освіту, договір добровільного страхування діяльності арбітражного керуючого, тощо.

Судом другої інстанції встановлено, що арбітражний керуючий Чупрун Є.В., відповідно до резюме повідомив, що за період здійснення господарської діяльності в його провадженні знаходилось 98 підприємств, з яких у 23-х підприємств основним видом діяльності яких було сільське господарство, а у 5-ти підприємств основним видом діяльності була агрохімічна діяльність. В результаті діяльності арбітражного керуючого Чупруна Є.В. господарським судом були винесені ухвали про розгляд звітів вищевказаних підприємств та їх затвердження. Станом на теперішній час в провадженні арбітражного керуючого Чупруна Є.В. перебувають 4 підприємства за загальною процедурою, які розташовані у м. Суми та Сумському районі, віддаленістю в межах 30 км. від місця здійснення господарської діяльності арбітражного керуючого.

З урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що арбітражний керуючий Чупрун Є.В. має достатній досвід, організаційні та технічні можливості, та може належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки ліквідатора у справі № 5021/1303/12 про банкрутство Спільного агрохімічного підприємства "Родючисть" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю.

Крім того, проаналізувавши документи подані арбітражним керуючим Пересадьком Р.І. до суду, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що із заяви не вбачається, що останній має необхідний досвід роботи для виконання обов'язків розпорядника майна, не зазначено кількість справ, у яких Пересадько Р.І. брав та бере участь, наявність організаційних можливостей виконати обов'язки розпорядника майна.

Колегія суддів касаційної інстанції не погоджується із висновками апеляційного господарського суду, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону про банкрутство введення процедури розпорядження майном боржника та призначення розпорядника майна у справі здійснюється з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі.

Запропонувати суду кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, мають право кредитори, а для державних підприємств або підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків, також державний орган з питань банкрутства (ч. 2 ст. 2 Закону про банкрутство).

Боржнику ж право пропонувати кандидатуру арбітражного керуючого для призначення розпорядником майна згідно вимог Закону про банкрутство не надано.

Відповідно до пункту 64 постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство", в ухвалі про призначення розпорядника майна суд має зазначити мотиви, з яких призначено певну кандидатуру та відхилено інші, що були запропоновані. При виборі кандидатури розпорядника майна судам слід враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про його здатність належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки.

Зважаючи на наведене, в ухвалі про призначення розпорядника майна суд має зазначити мотиви, з яких призначено певну кандидатуру та відхилено інші, що були запропоновані, за наявності конкуренції кандидатур.

У даному випадку, ініціюючий кредитор скористався своїм правом запропонувати, при зверненні із заявою про порушення справи про банкрутство, кандидатуру розпорядника майна, отже за наявності єдиної кандидатури суд мав всі законні підставити призначити Пересадька Р.І. розпорядником майна боржника.

Приписами ст. 99 ГПК України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Отже, стосовно призначення нового розпорядника майна суд апеляційної інстанції вправі самостійно вирішити це питання лише тоді, коли відповідна кандидатура була предметом розгляду суду першої інстанції.

Оскільки, кандидатура арбітражного керуючого Чупруна Є.В. на призначення розпорядником майна у даній справі не була предметом розгляду у суді першої інстанції та була запропонована боржником, тобто, особою, яка позбавлена спеціальним Законом такого права, апеляційний господарський суд вийшов за межі своїх повноважень та в порушення ст. 101 ГПК України та ст. 11 Закону про банкрутство, призначив Чупруна Є.В. розпорядником майна боржника, у зв'язку із чим, оскаржувана постанова Харківського апеляційного господарського суду від 26.11.2012 року у справі №5021/1303/12 підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції згідно приписів ст.ст. 1115, 1117 ГПК України, погоджується з висновками господарського суду Сумської області, в частині призначення розпорядника майна та вважає, що господарський суд Сумської області прийняв законне рішення про призначення розпорядника майна боржника Пересадька Р.І., з урахуванням обставин, які існували на момент прийняття ухвали суду першої інстанції та з урахуванням приписів ст. 31 спеціального Закону про банкрутство.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 1, 31, 6, 7, 11, 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст.ст. 41, 32-36, 1115, 1117, 1119 - 11111, 11112, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Арбітражного керуючого Пересадька Романа Івановича задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.11.2012 року у справі №5021/1303/12 скасувати.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 31.08.2012 року у справі №5021/1303/12, в частині призначення арбітражного керуючого Пересадька Романа Івановича розпорядником майна боржника, залишити в силі.

Головуючий П.К. Міщенко

Судді А.О. Заріцька

В.Ю. Поліщук