ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" березня 2013 р. Справа № 17/5005/1327/2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді суддівКота О.В. Кролевець О.А. (доповідач у справі) Попікової О.В.розглянувши касаційну скаргуПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дніпроінмед"на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.11.2012 р. у справі № 17/5005/1327/2012 господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПриватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"доПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дніпроінмед"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Моторне транспортне (страхове) бюро Україниза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4простягнення 3 599,08 грн.за участю представників:
позивача: не з'явився
відповідача: не з'явився
третьої особи на стороні позивача: не з'явився
третьої особи на стороні відповідача: не з'явився
в с т а н о в и в :
Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" (надалі - ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія") звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дніпроінмед" (надалі - ПрАТ "СК "Дніпроінмед") про стягнення в порядку регресу 3 599,08 грн. з урахуванням норм ст.ст. 993, 1188 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (надалі - "Закон").
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2012 р. (суддя Суховаров А.В.) в позові відмовлено. Позиція суду першої інстанції мотивована тим, що позивач, в силу положень п.п. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону, не набув права регресного позову саме до відповідача, оскільки ні страхувальник (позивач), ні водій не повідомили відповідача про спірну ДТП згідно з умовами полісу та п.п. 33.1.2 п. 33.1 ст. 33 Закону.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.11.2012 р. (судді Кузнецова І.Л., Науменко І.М., Сизько І.А.) рішення місцевого господарського суду скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено; стягнуто з ПрАТ "СК "Дніпроінмед" на користь ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" 3 599,08 грн. виплаченого страхового відшкодування та судові витрати.
Дана позиція суду апеляційної інстанції мотивована доведеністю позовних вимог та обґрунтованістю застосування до спірних правовідносин норм законодавства, зазначених ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" в якості правового обґрунтування позову. Підставою для скасування рішення господарського суду першої інстанції стало неправильне застосування судом норм матеріального права.
Не погоджуючись з прийнятим апеляційною інстанцією судовим актом, ПрАТ "СК "Дніпроінмед" звернулось до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.11.2012 р. скасувати, прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково, стягнути з відповідача на користь позивача 2 599,08 грн. виплаченого страхового відшкодування.
Позиція, викладена в касаційній скарзі, мотивована неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема ст. 9 Закону України "Про страхування" та ст. 12 Закону.
Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак не скористались передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 1117 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 27.12.2010 р. у м. Донецьку на вул. Челюскінців - вул. Любавіна відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів "Skoda Fabia" (державний реєстраційний номер НОМЕР_1), який перебував під керуванням гр. ОСОБА_5, та "ВАЗ 21102" (державний реєстраційний номер НОМЕР_2), який перебував під керуванням гр. ОСОБА_4
Також господарськими судами з'ясовано, що порушення гр. ОСОБА_4 п. 10.1 Правил дорожнього руху України спричинило пошкодження автомобіля "Skoda Fabia" (державний реєстраційний номер НОМЕР_1), який застраховано ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" відповідно до Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів ЕК № 033-011-0174117 від 22.09.2010 р. (надалі - "Договір ЕК № 033-011-0174117").
Статті 979 ЦК України та 16 Закону України "Про страхування" визначають, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Об'єктом страхування за Договором ЕК № 033-011-0174117 визначено майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням застрахованим транспортним засобом. Страховим випадком за цим договором є, в тому числі, пошкодження чи знищення застрахованого транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
На виконання умов Договору ЕК № 033-011-0174117 та згідно з Правилами добровільного страхування засобів наземного транспорту, з урахуванням звіту № 143 від 04.05.2011 р. про вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу "Skoda Fabia" (державний реєстраційний номер НОМЕР_1), ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" згідно платіжного доручення № 633 від 30.08.2011 р. виплачено страхове відшкодування в сумі 3 599,08 грн.
Статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Аналогічне положення містить ст. 27 Закону України "Про страхування".
Згідно ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.
Судами встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "ВАЗ 21102" (державний реєстраційний номер НОМЕР_2) застрахована у ПрАТ "СК "Дніпроінмед" за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/8520089 зі строком дії з 29.11.2010 р. по 28.11.2011 р. (надалі - "Поліс № ВЕ/8520089"). Умовами Полісу № ВЕ/8520089 встановлено ліміт відповідальності страховика за шкоду, завдану майну третіх осіб застрахованою особою, в сумі 50 000,00 грн., франшиза - 1 000,00 грн.
Вина гр. ОСОБА_4, під керуванням якого перебував автомобіль "ВАЗ 21102" (державний реєстраційний номер НОМЕР_2), у спричиненні дорожньо-транспортної пригоди 27.12.2010 р., підтверджена постановою Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 21.02.2011 р. у справі № 3-349/2011.
Заявою № 2 від 03.01.2012 р. ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" звернулось до ПрАТ "СК "Дніпроінмед" з вимогою про виплату в порядку регресу страхового відшкодування.
Відповідно до ст. 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
З огляду на вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ПрАТ "СК "Дніпроінмед" в межах визначеного Полісом № ВЕ/8520089 ліміту є особою, відповідальною за завдані власнику автомобіля "Skoda Fabia" (державний реєстраційний номер НОМЕР_1) збитки.
В той же час, задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі та стягуючи з відповідача саме 3 599,08 грн., апеляційним господарським судом не враховано вимоги п. 12.1. ст. 12 Закону, згідно з якими страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що франшиза за полісом № ВЕ/8520089 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів складає 1 000,00 грн.
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком апеляційного господарського суду про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для стягнення з відповідача 2 599,08 грн., тобто суми страхового відшкодування, зменшеної на суму франшизи в розмірі 1 000,00 грн.
Також, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.
Так, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що ні страхувальник, ні водій не повідомили відповідача про ДТП, що сталась 27.12.2010 р., згідно з умовами полісу та п.п. 33.1.2 п. 33.1 ст. 33 Закону. Тому позивач, в силу положень п.п. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону, не набув права регресного позову саме до відповідача.
Колегія суддів оцінює даний висновок суду як помилковий з огляду на наступне.
Статтею 32 Закону передбачено вичерпний перелік випадків, коли страховик у відповідності до цього закону відмовляє у відшкодуванні завданої шкоди.
Відповідно до положень п.п. 33.1.2 п. 33.1 ст. 33 Закону учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, про настання дорожньо-транспортної пригоди.
Вказана норма не містить підстав для відмови у задоволенні вимоги страховика, який виплатив страхове відшкодування згідно договору майнового страхування, до особи, відповідальної за завдані збитки, про відшкодування виплачених ним фактичних сум в межах передбачених договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
В той же час, статтею 38 Закону передбачено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у п.п. 33.1.2 п. 33.1 ст. 33 цього Закону. Отже, зазначена стаття передбачає наявність права у страховика на пред'явлення регресного позову, а не відсутність такого права.
Відповідно до ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення, припинити провадження у справі.
Згідно зі ст. 4 ГПК України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.
Постанова апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в сумі 3 599,08 грн., не зменшеного на суму франшизи (1 000,00 грн.), вказаним вимогам не відповідає.
Згідно з ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Оскільки колегією суддів встановлено, що фактичні обставини, які входять до предмету доказування в цій справі, з'ясовані судами з достатньою повнотою, але апеляційним судом допущено помилки в застосуванні норм матеріального права, через що його висновки в частині задоволення позовних вимог про стягнення страхового відшкодування, не зменшеного на суму франшизи в розмірі 1 000,00 грн., не відповідають цим обставинам, оскаржуваний судовий акт підлягає скасуванню в цій частині.
Керуючись ст.ст. 49, 1115, 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дніпроінмед" задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровского апеляційного господарського суду від 13.11.2012 р. у справі № 17/5005/1327/2012 скасувати частково, виклавши абзац 3 резолютивної частини постанови в наступній редакції:
"Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дніпроінмед" (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, 21, к. 307, ідентифікаційний код 21870998) на користь Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 40, ідентифікаційний код 20602681) страхове відшкодування в порядку регресу в сумі 2 599 (дві тисячі п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 08 коп. В іншій частині в позові відмовити.".
В іншій частині постанову Дніпропетровского апеляційного господарського суду від 13.11.2012 р. у справі № 17/5005/1327/2012 залишити без змін.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 40, ідентифікаційний код 20602681) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дніпроінмед" (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, 21, к. 307, ідентифікаційний код 21870998) 223 (двісті двадцять три) грн. 64 коп. судового збору за розгляд справи у касаційному порядку.
Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Головуючий суддяО. Кот СуддіО. Кролевець О. Попікова
Судове рішення № 29808281, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 04.03.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 17/5005/1327/2012. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: