Ухвала суду № 29806251, 18.02.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2013 р.Справа № 2а-1870/9194/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бондара В.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Білоус А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.12.2012р. по справі № 2а-1870/9194/12

за позовом Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон"

до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби , Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області

про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,

ВСТАНОВИЛА:

20.11.2012 року, Державне підприємство "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" (далі -позивач) звернувся до суду з позовом до Конотопської об"єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби (далі - відповідач), Головного управління Державного казначейської служби України в Сумській області, в якому просив суд, стягнути з Державного бюджету на користь позивача 94 570,00 грн. - бюджетного відшкодування з податку на додану вартість з декларації за серпень 2011 року.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 25.12.2011 року позов було задоволено.

Стягнуто з Державного бюджету на користь позивача 94570,00 грн. - суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість з декларації за серпень 2011 року.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції від 25 грудня 2011 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи під час прийняття оскаржуваної постанови судом першої інстанції.

Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, положення Закону України «Про податок на додану вартість», Податкового кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку.

20.09.2011 року позивачем було подано до відповідача податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2011 року, яким позивачу було визначено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за рахунок платника податку у банку у розмірі 94570 грн. з розрахунком суми бюджетного відшкодування та з заявою про повернення суми бюджетного відшкодування.

Працівниками податкового органу була проведена позапланову виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за серпень 2011 року, про що було складено довідку від 10.11.2011 року №426/23-5/12602750.

За підсумками перевірки зазначено, що позивач по декларації за серпень 2011 року було відображено бюджетне відшкодування у сумі 94570 грн. без врахування результатів зустрічних перевірок.

Висновки щодо достовірності заявленого до відшкодування податку на додану вартість буде зроблено після отримання результатів зустрічних перевірок основних постачальників.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив із приписів Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного ( податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальниками таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому до декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

На підставі п.200.12 ст.200 ПК України- орган державної податкової служби зобов"язаний у п"ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платник податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем не були виконані вимоги наведених вище статтей Податкового кодексу України після здійснення перевірки достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими.

Доводи апеляційної скарги про те, що оскільки на цей час не надійшли відповіді по надісланим запитам про здійснення зустрічних перевірок контрагентів позивача, тому відсутні підстави для бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, колегія суддів вважає хибними.

Наведені вище норми Податкового кодексу України не передбачають даної умови для здійснення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість позивачу.

Відповідно до ч.1ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції скасуванню не підлягає, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.12.2012р. по справі № 2а-1870/9194/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Бондар В.О. Кононенко З.О. Повний текст ухвали виготовлений 22.02.2013 р.