Рішення № 29806072, 11.02.2013, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 2601/10195/12

Провадження №: 2/752/197/13

Заочне РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2013 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі :

головуючого судді Плахотнюк К.Г.

при секретарі Скварчінській В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства національної акціонерної страхової компанії «Оранта» про стягнення суми страхового відшкодування,

встановив:

25.04.2012 року за підсудністю зі Святошинського районного суду м. Києва надійшла справа за позовом ОСОБА_1 до ВАТ НАСК «Оранта» про стягнення страхового відшкодування.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що 03.06.2009 року, на проспекті Перемоги у м. Києві мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Форд д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобілем Мерседес д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3. Учасниками цієї ж дорожньо-транспортної пригоди були ще кілька автомобілів, які зіткнулись з автомобілем під керуванням водія ОСОБА_3. Вина водія ОСОБА_3 у зазначеній дорожньо-транспортній пригоді встановлена та підтверджена постановою Святошинського районного суду м. Києва від 24.06.2009 року. Цивільно - правова відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля Мерседес д.н.з. НОМЕР_2 була застрахована у ВАТ НАСК «Оранта» за полісом ВВ/8782476 від 09.01.2009 року. 04.06.2009 року ОСОБА_1 звернулась до ВАТ НАСК «Оранта» з заявою про виплату їй страхового відшкодування у зв»язку з настанням страхового випадку, з вини страхувальника ОСОБА_3. Однак, у порушення умов зазначеного договору обов»язкового страхування ВАТ НАСК «Оранта» не виплатило страхове відшкодування у розмірі 14 400, 00 грн..

Просить стягнути з ВАТ НАСК «Оранта» на її користь 14 400, 00 грн., що складає розмір невиплаченого страхового відшкодування, а також моральну шкоду в сумі 10 000, 00 грн., оскільки невчасною виплатою суми страхового відшкодування позивачу завдано моральну шкоду, внаслідок порушення права на отримання відшкодування за шкоду, завдану з вини страхувальника, а також у душевних стражданнях, витратою часу на відновлення пошкодженого майна, пережитком незручностей у зв'язку з позбавленням можливості використання транспортного засобу.

24.10.2012 року представником позивача подано заяву про збільшення позовних вимог в порядку ст. 31 ЦПК України. Виходячи зі змісту заяви, представник позивача просить стягнути суму страхового відшкодування в розмірі 14 400, 00 грн., моральну шкоду в сумі 10 000, 00 грн., подвійну облікову ставку НБУ в розмірі 7 914, 37 грн., суму інфляційних втрат у розмірі 2 563, 20 грн., 3% річних в розмірі 1 404, 89 грн., судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги з урахуванням його доповнень, просив їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення за відсутності відповідача, не заперечував.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим, повторно не забезпечив явку свого представника в судове засідання, про причини неявки представника суд не повідомлено, клопотань про відкладення судового засідання на адресу суду не надходило.

З огляду на викладене, врахувавши думку представника позивача, суд ухвалив - розглянути справу за відсутності представника відповідача, на підставі наявних у справі даних, ухваливши заочне рішення.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03.06.2009 року, на проспекті Перемоги у м. Києві мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю, належного на праві власності позивачу ОСОБА_1, автомобіля Форд д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобілем Мерседес д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3, внаслідок чого автомобіль Форд д.н.з. НОМЕР_1 зазнав механічних пошкоджень.

Зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_3, якого постановою судді Святошинського районного суду м. Києва від 24.06.2009 року визнано винним у порушенні п. 12.1., п. 13.3. Правил дорожнього руху України (а.с.15).

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля Мерседес д.н.з. НОМЕР_2 була застрахована у ВАТ НАСК «Оранта» за полісом № ВВ/8782476 від 09.01.2009 року на строк з 15.01.2009 року по 14.01.2010 року включно, з лімітом відповідальності 25 500, 00 грн. за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого), розмір франшизи - 510,00 грн. (а.с.59).

За правилами ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язана у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Пунктом 2 частини 1 статті 988 ЦК України передбачено, що страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові. Відповідно до п.1 ст. 990 цього ж Кодексу, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

04.06.2009 року ОСОБА_1 звернулась до ВАТ НАСК «Оранта» із заявою про виплату їй страхового відшкодування на виконання умов договору обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВВ/8782476, щодо забезпечення відповідальності власника транспортного засобу - автомобіля Мерседес д.н.з. НОМЕР_2 - ОСОБА_3.

У порушення умов зазначеного договору обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, ВАТ НАСК «Оранта» не виплатило страхове відшкодування ОСОБА_1, а тільки 20.07.2009 року на її звернення від 04.06.2009 року направлено листа №09-03-09/18207 щодо надання необхідних документів, з зазначенням переліку документів, необхідних для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування.(а.с.6).

Листами від 15.10. та 23.11.2009 року ВАТ НАСК «Оранта» повідомляло ОСОБА_1, що у зв»язку з необхідністю виконання умов договору обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВВ/8782476, необхідно надати рішення суду з визначенням ступеню вини всіх учасників дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 03.06.2009 року о 11 00 год. на проспекті Перемоги, 89 у м. Києві (а.с.8,9).

22.06.2011 року представник ОСОБА_1 звернувся з заявою до ВАТ НАСК «Оранта» щодо здійснення виплати страхового відшкодування ОСОБА_1 в розмірі 14 400, 00 грн., що складають вартість витрат на відновлення пошкодженого транспортного засобу, згідно акту виконаних робіт №34 від 15.06.2011 року та квитанції про сплату №0037856 (а.с.16,17,18).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що ВАТ «НАСК «Оранта» не виконало зобов»язання за договором обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що був укладений 09.01.2009 року зі страхувальником ОСОБА_3.

Проте, заперечуючи проти позову, представником відповідача повідомлено суд, що затягування з виплатою страхового відшкодування потерпілій ОСОБА_1 мало місце з тих підстав, що за даними довідки ДАІ про дорожньо-транспортну пригоду, що мала місце 03.06.2009 року за участю страхувальника ОСОБА_3, дорожньо-транспортна пригода трапилася не тільки внаслідок порушення правил дорожнього руху ОСОБА_3, а й - ОСОБА_4, ОСОБА_5.

Зазначені заперечення представника відповідача підтверджені: довідкою №8406766 про дорожньо-транспортну пригоду, зареєстровану н/п Святошинський, Святошинський район м. Києва, пр. Перемоги, 89А, Е\О 361, 03.06.2009 року в 11 год. 00 хв. за даними якої учасниками пригоди були водії - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення правил дорожнього руху водіями - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5; постановами суддів Святошинського районного суду м. Києва від 24.06. та 07.07.2009 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 щодо порушення правил дорожнього руху за наслідками яких 03.06.2009 року в 11 00 год. на пр. Перемоги у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (а.с.60-64).

Відповідно до статтей 29,34,36 Закону України « Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - у зв»язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов»язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством; страховик зобов»язаний потягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати розслідування, а протягом десяти днів направити свого представника на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика не з»явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди.; страховик, керуючись нормами цього закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування або про відмову у здійсненні страхового відшкодування; страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов»язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його. За кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

З огляду на встановлені судом обставини та положення Закону України « Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком не виконано зобов»язання за полісом обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу - автомобіля Мерседес д.н.з. НОМЕР_2, оскільки у встановлені спеціальним законом строки та при наявності законних для цього підстав не проведено розслідування обставин дорожньо-транспортної пригоди, що мала ознаки страхового випадку, не визначено розміру збитків, не прийнято мотивованого рішення про виплату страхового відшкодування, не узгоджено розмір та не виплачено страхове відшкодування потерпілій ОСОБА_1.

Крім того, зі змісту заперечень представника відповідача видно, що станом на 25.04.2012 року останнім визначено розмір страхового відшкодування позивачу - 7 779, 00 грн., з урахуванням зносу деталей, що замінюються та франшизи.

Проте, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження того у який спосіб, при визначені зазначеного вище розміру страхового відшкодування, ВАТ «НАСК «Оранта» визначено ступінь вини кожного з учасників дорожньо-транспортної пригоди, що вимагалося останнім від потерпілої ОСОБА_1, не наведено розрахунок страхового відшкодування з урахуванням зносу деталей, що замінювалися, не визначено їх вартість та не встановлено чи була використані при проведенні відновлювального ремонту нові деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, за умови використання яких особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації.

Наразі, судом достовірно встановлено, що ВАТ «НАСК «Оранта» і станом на час розгляду справи судом не виплатило ОСОБА_1 належне страхове відшкодування, а відтак заявлені позивачем вимоги про стягнення страхового відшкодування за страховим випадком, який мав місце 03.06.2009 року підлягають задоволенню у частині стягнення з відповідача страхового відшкодування у розмірі 14 400, 00 грн., що складає вартість відновлювального ремонту автомобіля відповідно до акту виконаних робіт №34 від 15.06.2011 року та квитанції №0037856 про оплату ОСОБА_1 15.06.2011 року вартості відновлювального ремонту, а також за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла протягом періоду на який нараховується пеня, відповідно до правил ст. 36 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Крім того, у разі настання страхового випадку, зобов»язанням страховика є здійснення страхової виплати, відповідно таке зобов»язання є грошовим і у разі прострочення його виконання настає відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, а відтак заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат та трьох відсотків річних з підстав порушення ВАТ «НАСК «Оранта» строків виплати страхового відшкодування підлягають задоволенню.

Для стягнення з відповідача штрафних санкцій, суд визначає, що прострочення виплати страхового відшкодування позивачу настало 24.07.2009 року тобто за сплином одного місяця з моменту надання страховику необхідних документів для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування..

Відповідно суд погоджується з наведеними представником позивача розрахунками щодо визначення розміру пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних, що розраховано останнім за період часу з 24.07.2009 року і по 22.10.2012 року, що має 1187 днів прострочення.

Таким чином, стягненню з відповідача на корить позивача підлягає пеня у розмірі 7 914, 37 грн., втрати від інфляції у розмірі 2 563, 20 грн., три відсотки річних у розмірі 1 404, 89 грн..

Що ж стосується позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди, то вони не підлягають задоволенню, оскільки умовами договору, яким було забезпечено цивільно-правову відповідальність ОСОБА_3, з вини якого було пошкоджено майно позивача, не передбачено відшкодування моральної шкоди, а з приводу порушення страховиком строків виплати страхового відшкодування до останнього судом застосовано штрафні санкції, що передбачені чинним законодавством.

Понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню відповідачем за правилами ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 1187,15,16, 979,988,990,991,992,625 ЦК України, ст.ст. 10,11,60,61,147,212,213-215,218 ЦПК України, суд -

вирішив:

позовні вимоги ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанії «Оранта» про стягнення суми страхового відшкодування, задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, ідентифікаційний код 00034186) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4) страхове відшкодування у розмірі 14 400, 00 грн., пеню у розмірі 7 914, 37 грн., інфляційні втрати у розмірі 2 563, 20 грн., три відсотки річних у розмірі 1 404, 89 грн., судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 262, 82 грн., що складає загальну суму - 26 545 (двадцять шість тисяч п»ятсот сорок п»ять) грн. 28 коп.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, наведеному вище. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення зави про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: