Рішення № 298051, 01.11.2006, Господарський суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2006 р.

Справа № 8/150-2061

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Жук Г.А.

Розглянув справу

За позовом: Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції, м. Тернопіль

До відповідачів №1: Унітарного приватного підприємства „Укртехмаш”, вул. Тролейбусна,16, м. Тернопіль

№2: Приватного підприємства „Крос - 2003”, вул. Коцюбинського, 5а, м. Тернопіль

За участю представників від :

Позивача: головний державний податковий інспектор Полівчак С.С., довіреність №15500/7/10-015 від 16.03.06р.

Відповідач №1: не з’явився

Відповідач №2: Недошитко О.І., довіреність б/н, від 12.04.2006 року

В судовому засіданні представникам сторін роз’яснено їх процесуальні права та обов’язки, передбачені статтями 20, 22,81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Суть справи:

Тернопільська об’єднана державна податкова інспекція, м. Тернопіль звернулася до господарського суду з позовом до Унітарного приватного підприємства „Укртехмаш”, вул. Тролейбусна,16, м. Тернопіль, Приватного підприємства „Крос - 2003”, м. Тернопіль, про визнання недійсним господарського зобов’язання, яке виникло між УПП „Укртехмаш” та ПП. „Крос - 2003” на підставі договору № 71 від 30 вересня 2005 року, з підстав вчинення угоди з метою (із сторони відповідачів), яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та стягнення з відповідачів в дохід держави все одержане за договором.

Розгляд справи призначений вперше на 03.07.2006 року було відкладено до 18.07.2006 року та 03.08.2006 року, за неявкою відповідачів та необхідністю витребування додаткових документів. В засіданні 03.08.2006 року оголошено перерву до 10.08.2006 року. Строк вирішення спору продовжено в порядку передбаченому ч.3-4 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

В судове засідання 03.08.2006 року Тернопільською ОДПІ подано уточнення позовних вимог (зареєстровано канцелярією суду 03.08.2006 року за Вх. №18266), відповідно до яких, позивач просить суд визнати недійсним господарські зобов'язання, які виникли на виконання договору субпідряду № 71 від 30.09.2005 р. по наданню УПП "Укртехмаш" відповідачу № 2 послуг при проведенні будівельно-монтажних робіт на суму 93978,00 грн., а також по оплаті ПП "Крос-2003" відповідачу № 1 коштів в сумі 93 978,00 грн.; просить стягнути з УПП "Укртехмаш" в дохід Державного бюджету України 93 978,00 грн. отриманих за договором № 71 від 30.09.2005 р.

Ухвалою господарського суду від 10.08.2006 року провадження у справі зупинено по п.2 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, а копію справи направлено в прокуратуру Тернопільської області для прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України.

10.10.2006 року листом № 6929 прокуратура м. Тернополя повідомила, що по факту порушень чинного законодавства України службовими особами ПП "Крос-2003" проведено перевірку, за наслідками якої в порушенні кримінальної справи за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 191,364,366,367 КК України відмовлено на підставі п.2 ст.6 КПК України, у зв’язку з відсутністю в їх діях складу злочину.

Ухвалою суду від 20.10.2006 року поновлено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 27.10.2006 року.

В судовому засіданні 27.10.2006 року позивач подав додаткове обґрунтування позовних вимог (лист № 69769/7/10-015 від 26.10.2006 року), стверджує, що відповідач 1 уклав господарські зобов'язання з порушенням господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності), так як в УПП «Укртехмаш»на момент укладення договору та виконання господарських зобов’язань були відсутні органи, через які юридична особа набуває цивільних прав та обов’язків (керівник підприємства Гнатюк М.Є. згідно представлених в матеріалах справи документів помер 12.07.2005 року). З огляду на наведене, податковий орган просить визнати недійсними, як такі, що укладені відповідачем 1 з порушенням спеціальної правосуб’єктності (відповідно до ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України), господарське зобов'язання по наданню у жовтні 2005 року Унітарним приватним підприємством «Укртехмаш» послуг при проведенні будівельно-монтажних робіт приватному підприємству «Крос-2003»на загальну суму 93 978грн., в тому числі 15 663 грн. ПДВ та господарське зобов'язання по оплаті товару приватним підприємством «Крос-2003»Унітарному приватному підприємству «Укртехмаш»коштів у сумі 93 978грн., в тому числі 15 663грн. ПДВ, які здійсненні на виконання договору № 71 від 30.09.2005 року.

Повноважний представник позивача пояснив, що даний лист не є зміною підстави позову у розумінні ст.. 22 Господарського процесуального кодексу, а лише додатковим обґрунтуванням позовних вимог (протокол судового засідання від 27.10.2006 року).

В судовому засіданні 27.10.2006 року оголошено перерву до 01.11.2006 року, з метою надання відповідачу 2 можливості ознайомитись з поданим позивачем доповненням та надати обґрунтовані заперечення позовних вимог.

В судовому засіданні 01.11.2006 року представником позивача позовні вимоги, з урахуванням уточнень та доповнень, підтримано в повному обсязі. На думку податкового органу, оспорюване господарське зобов'язання суперечить інтересам держави, укладене відповідачем 1 з порушення спеціальної правосуб’єктності та за наявності умислу на ухилення від сплати податків зі сторони обох відповідачів, а тому його слід визнати недійсним.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України, передбачає право позивача до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову. Предмет позову –це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Підстава позову –це фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога. Зміна предмету позову означає зміну вимоги з якою позивач звернувся до відповідача. Зміна підстави позову –це зміна обставин, на яких ґрунтується позовна вимога.

Позивач листом № 69769/7/10-015 від 26.10.2006 року дає додаткове обґрунтування підстави визнання господарських зобов’язань недійсними, даним листом він обґрунтовує позовні вимоги підставою, що тягне за собою інші наслідки, ніж підстава визначена в позовній заяві, що фактично є зміною підстави позову і не може тягнути за собою наслідки передбачені ст. 208 Господарського кодексу України, однак позивач просить не приймати цей лист як зміну підстави позову (протокол судового засідання від 27.10.2006 року, протокол судового засідання від 01.11.2006 року).

Представник відповідача 1 –Унітарного приватного підприємства „Укртехмаш” в судові засідання не з'являвся, відзиву на позов не представив, хоча про час і місце слухання справи Унітарне приватне підприємство „Укртехмаш” було повідомлено належним чином, в порядку ст. 64, 77 ГПК України (ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи надсилалися відповідачу на адресу яка значиться в установчих документах підприємства та указана в довідці статуправління про включення підприємства до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, відомостей про зміну місця знаходження підприємства реєструючому органу не надавалося). За таких обставин, справа розглядається без участі даного відповідача за правилами статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у ній матеріалами.

Відповідач 2 у відзиві на позов та повноважний представник в судовому засіданні, проти позовних вимог заперечив, вважаючи їх безпідставними та необґрунтованими.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення повноважених представників сторін, суд встановив наступне.

За результатами перевірки, проведеної посадовими особами податкового органу, складено акт від 22.02.2006 року № 23-323/32386985 (обревізований період - з 01.10.2005 року по 31.10.2005 року), яким встановлено, що між Унітарним приватним підприємством "Укртехмаш" та Приватним підприємством "Крос - 2003" 30 вересня 2005року було укладено договір субпідряду №71, який підписаний з боку Унітарного приватного підприємства „Укртехмаш” директором- засновником Гнатюком М.Є. та з боку Приватного підприємства "Крос - 2003" –директором Пуколем Є.І.

Матеріали справи свідчать про те, що 30.09.2005 року між УПП "Укртехмаш" (в особі директора підприємства Гнатюка М.Є.) та ПП „Крос-2003” (в особі директора товариства Пуколя Є.І.) укладено договір субпідрялду № 71, терміном дії до 31.10.2005 року, згідно якого УПП "Укртехмаш" зобов’язалося виконати усі передбачені замовленням роботи , а ПП „Крос-2003” отримати виконання робіт та оплатити вартість робіт у відповідності до умов договору.

Згідно п. З вищевказаного договору від 30 вересня 2005р., укладеного між Унітарним Приватним Підприємством "Укртехмаш" та ПП "Крос - 2003" роботи по підрядному договору розпочались - 01.10.2005р., закінчення робіт визначено договором - 31.10.2005р.

31.10. 2005 року сторони підписали Акт приймання виконаних підрядних робіт на суму, згідно узгодженого кошторису, на суму 93978 грн. і Унітарним приватним підприємством "Укртехмаш" виписано Приватному підприємству "Крос - 2003" податкову накладну від 30.10.2005р. № 3110-02 на суму 93 978 грн., в тому числі ПДВ 15 663 грн., яку підписано від імені юридичної особи УПП „Укртехмаш” засновником-директором Гнатюком М.Є., підпис якого засвідчено печаткою юридичної особи УПП „Укртехмаш”. Оплата за виконані будівельно-монтажні роботи на рахунок юридичної особи УПП „Укртехмаш” проведена 07.11.2005р.

Унітарне приватне підприємство "Укртехмаш", м. Тернопіль, зареєстроване як юридична особа, про що свідчить представлена в матеріалах справи копія Свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності –юридичної особи від 16.06.2004 року, згідно довідки Головного управління статистики у Тернопільській області № 07/3089 від 12 квітня 2006 року станом на час розгляду справи в суді значиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за ідентифікаційним кодом 33011784.

Приватне підприємство «Крос -2003», вул. Коцюбинського,5а,к.1, м. Тернопіль, зареєстроване, як юридична особа, про що свідчить представлена в матеріалах справи копія Свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб’єкта підприємницької діяльності –юридичної особи від 14.02.2003 року, згідно довідки Головного управління статистики у Тернопільській області № 22-139 від 19.02 2003 року в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України значиться за ідентифікаційним кодом 32386985.

Статтею 65 ГК України визначено, що управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу; власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів; для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства; керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Відповідно до ч.4 ст.63 Господарського кодексу України унітарне підприємство - це підприємство, яке створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об'єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника.

Відповідно до установчих документів відповідача 1 власник та керівник зазначеного підприємства є однією і тією ж особою - Гнатюк Михайло Євгенович.

Згідно довідки Скалатської міської Ради народних депутатів Підволочиського району Гнатюк Михайло Євгенович помер, про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблено відповідний запис №20 від 12.07.2005 року.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги і посилаючись на протиправність оспорюваного правочину та суперечність його інтересам держави, позивач зазначає, що: відповідно до установчих документів УПП „Укртехмаш” власник та керівник зазначеного підприємства є однією і тією ж особою - Гнатюк Михайло Євгенович, який помер до укладення договору; власник і директор унітарного приватного підприємства Гнатюк Михайло Євгенович безпосередньо участі у фінансово - господарській діяльності підприємства (після смерті) не брав (не міг брати), не уповноважував нікого на підписання договору субпідряду № 71 від 30.09.2005 року, не підписував (не міг підписувати) податкової накладної від 30.10.2005 року № 3110-02, згідно якої сформовано податковий кредит ПП. „Крос-2003”, не підписував (не міг підписувати) узгодження договірної ціни на будівництво ВОЛЗ Кременець-Шумськ-Ланівці та Локального Кошторису 2-1-1 на ВОЛЗ Кременець-Шумськ-Ланівці; Унітарне приватне підприємство, згідно установчих документів має одного засновника, засновник Гнатюк, згідно довідки податкового органу не мав найманих працівників, невідома особа скористалась ім’ям померлої особи засновника та печаткою юридичної особи для здійснення господарських операцій від імені УПП „Укртехмаш”, що свідчить про умисел зі сторони відповідача 1 - на укладення угоди, що суперечить інтересам держави.

З відзиву на позов, пояснень наданих повноважними представниками відповідача-2 (ПП „Крос-2003”), документів представлених ПП „Крос-2003” вбачається що: обсяги робіт за договором № 71 виконані повністю та підтвердженні актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта; перед укладенням договору ПП «Крос-2003»встановило фактичне місцезнаходження УПП «Укртехмаш». Відповідач -2 не знав про смерть засновника УПП „Укртехмаш" Гнатюка Михайла Євгеновича, а тому у нього не виникало сумнівів щодо посадової особи відповідача -1; та наділення її правом на складання та підписування всіх документів від імені юридичної особи контрагента за договором.

У своїх поясненнях директор ПП «Крос-2003» зазначив, що при укладенні договору, на основі якого виникло оспорюване господарське зобов'язання , повноваження особи, яка представляла інтереси УПП "Укртехмаш" не перевірялися; наведеній особі було вручено бланк договору, який в подальшому був повернутий ПП "Крос-2003" з підписом директора та печаткою юридичної особи - УПП "Укртехмаш"; директором ПП "Крос-2003" з'ясовано юридичну адресу контрагента та те, що по його банківському рахунку здійснюється платежі; податкову накладну, інші документи, які оформлені за результатами виконання робіт за договором від 30.09.2005р. отримував бухгалтер ПП «Крос-2003”; роботи за договором виконані в повному обсязі, виконання робіт працівниками відповідача -1(УПП "Укртехмаш") не викликало сумніву; обсяг виконаних робіт перевірявся посадовими особами ПП «Крос-2003»після чого директором підписано акт приймання робіт.

Господарським процесуальним кодексом України передбачено заходи та дії, які вчиняє господарський суд для забезпечення правильного та своєчасного вирішення спору.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування ( ч.2 ст.34 ГПК України).

На підтвердження виконання даної господарської операції, сторони підписали Акт приймання підрядних робіт від 31.10.2005 року, виконавець (відповідач-1) виписав податкову накладну від 30.10.2005 року № 3110-02 на суму 93978 грн. (в тому числі ПДВ 15663,00 грн.). Генпідрядник за договором (відповідач - 2), в свою чергу, оплатив вартість виконаних робіт, що підтверджено актом перевірки, поясненнями відповідача -2 в судовому засіданні, банківськими виписками та не заперечено представником позивача.

Наведений вище правочин оспорюються контролюючим органом у судовому порядку з огляду на те, що відповідач - 1 виписав податкову накладну від 30.10.2005 року № 3110-02 на суму 93978 грн. (в тому числі ПДВ 15663,00 грн.) і фактично здійснив господарську операцію після смерті директора Гнатюка М.Є., від імені якого підписано всі первинні бухгалтерські документи.

Наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним державна податкова інспекція обґрунтовує тим, що: зі сторони УПП „Укртехмаш”, в порушення ч. 4 ст. 203, ст.207 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, Договір, Акт приймання, і податкову накладну підписано не особисто уповноваженою особою юридичної особи (УПП „Укртехмаш”), а із використанням аналогу відтворення власного підпису - факсимільного підпису директора Гнатюка М.Є., який не міг бути присутнім на час вчинення правочину (з причини його смерті) та в силу ст.ст. 25, 203 Цивільного кодексу України, директор Гнатюк М.Є. не міг виявити намір прийняти на себе зобов'язання відповідно до змісту укладеного договору; стверджує, що оспорюваний правочин підлягає визнанню недійсним з тих підстав, що волевиявлення уповноваженої особи однієї із сторін договірних відносин, а саме - директора Унітарного приватного підприємства "Укртехмаш", при укладенні договору не відповідало його внутрішній волі.

Посилаючись на ст. 207 Господарського кодексу України позивач стверджує, що сторони діяли з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, що є підставою на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнання господарського зобов'язання недійсним повністю або в частині, просить визнати недійсним господарське зобов'язання, які виникли на виконання договору субпідряду № 71 від 30.09.2005 р. по наданню УПП "Укртехмаш" відповідачу № 2 послуг при проведенні будівельно-монтажних робіт на суму 93978,00 грн., а також по оплаті ПП "Крос-2003" відповідачу № 1 коштів в сумі 93 978,00 грн.; та, у відповідності до вимог ч.1 ст. 208 Господарського кодексу України, стягнути з Унітарного приватного підприємства „Укртехмаш” в дохід Державного бюджету України 93 978,00 грн. отриманих за договором № 71 від 30.09.2005 р.

В силу частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України .

Статус Державної податкової інспекції в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України „Про державну податкову службу в Україні”. Згідно з п.11 ст. 10 даного Закону державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують, в тому числі функцію подання до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до ст. 207 Господарського Кодексу України господарське зобов'язання, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно п.2, п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978 р. № 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" (із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України N 13 від 25.12.92 р., N 15 від 25.05.98 р.) угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. До угод, які укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, тобто порушують основні принципи існуючого суспільного ладу, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, використання всупереч закону колективної, державної або чиєїсь приватної власності з корисливою метою тощо. При цьому у пункті 8 даної Постанови констатовано, що якщо така угода була укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, відповідні наслідки застосовуються до сторони, яка діяла умисно. У тих випадках, коли сторона діяла умисно в угоді, що укладалася з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, суд все належне з неї другій стороні у відшкодування одержаного звертає в доход держави (п.17 Постанови).

Однак, позивач не представив доказів, які б свідчили про те, що сторони за даною угодою діяли з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, навпаки, стверджує, що невідомі особи своєчасно подають звітність до податкового органу (поштою) про діяльність УПП ”Укртехмаш”, сплачують податки, що станом на час слухання справи заборгованості по податках та обов’язкових платежах за УПП „Укртехмаш” не значиться.

На вимогу суду податковим органом представлено копії податкових декларацій з податку на додану вартість за вересень, жовтень 2005 року, (за період в якому проведено спірну господарську операцію), які подавались відповідачем 1 і прийняті податковим органом. Доказів того, що даний відповідач не включив суму податку на додану вартість – 15663,00 грн. (з спірної господарської операції) в податкове зобов’язання позивачем не представлено, тобто позивачем не доведено факту укладення УПП „Укртехмаш”, як юридичною особою, угоди та проведення господарської операції 30.09.2005 року з метою ухилення від сплати податку.

Не доведено позивачем і умислу іншої сторони (відповідача 2) на отримання незаконного бюджетного відшкодування.

Нормами підпункту 1.7 статті 1, підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", дано визначення терміну "податковий кредит" та правила включення витрат по сплаті податку до податкового кредиту, визначено дату виникнення права платника податку на податковий кредит.

Так, даний Закон визначає податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду. Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації (підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7). Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку з операцій поставки товарів (робіт, послуг) на митній території України, не підтверджених податковими накладними (абзац перший підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7).

Вимоги до змісту податкової накладної, що надається покупцю платником податку-продавцем, визначено підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 165, яким передбачено, що податкова накладна складається у двох примірниках (оригінал і копія) у момент виникнення податкових зобов'язань продавця (пункт 6); усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця (пункт 18).

Матеріалами справи доведено та не заперечене позивачем, що відповідач-2 включив суму ПДВ 15663,00 грн. до податкового кредиту лише після отримання податкової накладної від 30.10.2005р. № 3110-02, що відповідає вимогам Закону України "Про податок на додану вартість". Податкова накладна підписана від імені уповноваженої особи платником податку (УПП „Укртехмаш) факсимільним підписом Гнатюка М.Є., даний підпис скріплено печаткою юридичної особи платника податку. При цьому слід зазначити, що чинне законодавство України не містить прямої заборони використання факсимільного підпису при підписанні первинних бухгалтерських документів та документів податкової звітності.

В судових засіданнях у даній справі з’ясовувалися питання хто підписував документи при здійсненні господарських операцій від імені УПП „Уркртехмаш”, хто подає звітність та сплачує податки за дане підприємство, хто отримав кошти у банківський установі від імені померлого Гнатюка М.Є. однак, ні позивач, ні відповідач-2 на дані питання відповіді не надали.

Системний аналіз законодавства, що регламентує спірні правовідносини, дає підстави стверджувати, що наявність умислу у сторін (або однієї із сторін) означає, що вони, виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди, яка укладається, і суперечність її мети інтересам держави та суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків, в тому числі і у вигляді безпідставного отримання прибутків (доходу) та ухилення від сплати податків, обов'язкових платежів до бюджету або до державних цільових фондів від результатів своєї діяльності

Відповідно до вимог статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З представлених позивачем документів вбачається, що податковим органом не встановлено порушень УПП „Укртехмаш”, вимог законодавства з питань оподаткування при визначенні, обчисленні та відображенні у документах податкової звітності податкового зобов'язання з податку на додану вартість. Податковим органом не доведено належними та допустимими доказами умислу в діях відповідачів на ухилення від сплати податків.

За даних обставин, позовні вимоги Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції, м. Тернопіль про визнання недійсним господарського зобов'язання яке виникло між УПП „Укртехмаш” та ПП. „Крос - 2003” на підставі договору № 71 від 30 вересня 2005 року, з підстав його вчинення з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, згідно статті 207 Господарського кодексу України, із застосуванням наслідків, передбачених статтею 208 Господарського кодексу України, суд визнає необґрунтованими, неправомірними, такими що не підлягають до задоволення.

Згідно з ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати не стягуються.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1,2,4,12,22,32,43,44-49,69,75,82,84,85,115 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

3. Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання), через місцевий господарський суд.

Рішення підписано 27 листопада 2006 року

Суддя Г.А. Жук