Ухвала суду № 29804551, 20.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" лютого 2013 р. м. Київ К-41969/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М. Бившевої Л.І. Шипуліної Т.М.,розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області

на постанову Господарського суду Запорізької області від 16.08.2007

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2008

у справі № 3/354/07-АП

за позовом Сільськогосподарське приватне підприємство агрофірма «Людмила»

до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області

про скасування рішення про застосування штрафних санкцій,

В С Т А Н О В И В:

Сільськогосподарське приватне підприємство агрофірма «Людмила»звернулась до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області, у якій просило суд: скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 27 березня 2007 року № 0000842380/0.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що здійснені Сільськогосподарським приватним підприємством агрофірмою «Людмила»операції з реалізації за готівку продукції виробничого призначення не відносяться до операцій, які регулюються статтею Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки жатка відноситься до основних засобів, а не до продукції не власного виробництва.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 16 серпня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2008 року, позовну заяву Сільськогосподарського приватне підприємство агрофірма «Людмила»задоволено: скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 27 березня 2007 року № 0000842380/0.

Ухвалюючи рішення про скасування спірного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 27 березня 2007 року № 0000842380/0, суди попередніх інстанцій виходили з того, що жатка, яка знаходилась на балансі підприємства, враховувалась в порядку, визначеному Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», та не відносилась до товарних запасів.

Не погоджуючись з постановленим у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Бердянська об'єднана державна податкова інспекція Запорізької області звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування попередніх рішень та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Позивач надав письмові заперечення на касаційну скаргу, у яких наводить доводи на підтримку, оскаржуваних судових рішень.

Частиною першою статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі, зокрема, неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У зв'язку з неприбуттям у судове засідання жодної із сторін даної справи, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вирішила розглядати справу у порядку письмового провадження.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Бердянською ОДПІ Запорізької області проведена виїзна планова перевірка Сільськогосподарського приватного підприємства Агрофірма «Людмила»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2004 року по 31 грудня 2006 року, за результатом якої 14 березня 2007 року складено акт № 044/23/10/6-31853319 (надалі акт) та встановлено наступні порушення:

- порушення пункту 1 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(надалі -Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»), що полягало у реалізації підприємством продукції не власного виробництва: нітроамофоски (1 220,00 грн.) та жатки ЖВН 6 (800,00 грн.) ;

- порушення пункту 5 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що полягало у реалізації продукції громадського харчування без застосування розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а саме: 08 вересня 2004 року прийнято в касу за обіди -40,00 грн., 16 вересня 2004 року -20,00 грн., 07 червня 2006 року -128,00 грн.

Спірним рішенням від 27 березня 2007 року № 0000842380/0 застосовано до Сільськогосподарського приватного підприємства агрофірма «Людмила»штрафні санкції у розмірі 10 440, 00 грн., в тому числі 10 100,00 грн. за проведення розрахункової операції без РРО.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (пункт 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).

Пунктом 1 статті 9 цього ж Закону встановлено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Суди попередніх інстанцій виходили з того, що матеріали справи містять докази того, що при здійсненні основного виду діяльності -вирощування зернових та пропасних культур -підприємство використовує агрохімікати, які враховуються в бухгалтерському обліку на рахунку 208 «Матеріали сільськогосподарського призначення»та які не є товаром. Враховуючи утворений залишок агрохімікатів після проведення всього комплексу сільгоспробіт, обмежений строк зберігання, відсутність спеціального сховища для зберігання, даний залишок був реалізований ФГ «Часовенко».

Отже, підсумовуючи викладене, висновок судів попередніх інстанцій про неправомірність доводів податкового органу щодо непроведення платником розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій є правильним.

З огляду на викладене, доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області залишити без задоволення.

2. Постанову Господарського суду Запорізької області від 16.08.2007 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2008 у справі № 3/354/07-АП залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 -238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:(підпис)Лосєв А.М. Судді(підпис)Бившева Л.І. (підпис) Шипуліна Т.М.