Ухвала суду № 29799916, 04.03.2013, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

"04" березня 2013 р. Справа №926/82/13-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Боянівка Імпекс ЛТД»

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного товариства «Арго»

відповідача 2 Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії ПАТ «Укрексімбанк» в м. Чернівці

про витребування майна з чужого незаконного володіння

Суддя Тинок О.С.

Секретар судового засідання Назарко О.П.

Представники:

від позивача - Іванов С.В. (довіреність № 00038 від 25.01.2013 року)

від відповідача 1 - Бурма С.В. (довіреність від 25.01.2013 року)

від відповідача 2 - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Боянівка Імпекс ЛТД» звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного товариства «Арго» та Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії ПАТ «Укрексімбанк» в м. Чернівці про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що 01 листопада 2011 року між ним та відповідачем 1 було укладено договір відповідального зберігання № 11/0311 на підставі якого та відповідно до актів прийому-передачі майна від 31.07.2012 року №№ 0011-0027 Товариство з обмеженою відповідальністю «Боянівка Імпекс ЛТД» передало на відповідальне зберігання, а Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне товариство «Арго» прийняло товарно-матеріальні цінності вартістю 16273128,79 грн. без встановленого строку зберігання майна, а саме до пред'явлення вимоги про його повернення. Позивач зазначає, що 15.08.2012 року звертався до відповідача 1 з листом-зверненням № 00283 про повернення майна, яке знаходиться у останнього на відповідальному зберіганні згідно договору № 11/0311 від 01.11.2011 року, проте відповідач 1 вказані вимоги не задовольнив з мотивів відсутності доступу до приміщень в яких зберігається майно, оскільки власником приміщень за адресою зберігання товарно-матеріальних цінностей є ПАТ «Укрексімбанк». Далі позивач стверджує, що на підставі акту № 720/9 державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 28.04.2012 року та свідоцтва про право власності, виданого приватним нотаріусом Хотинського районного нотаріального округу від 31.05.2012 року ПАТ «Укрексімбанк» отримало у власність єдиний майновий комплекс, що належав відповідачу 1, в тому числі приміщення, в яких зберігається майно позивача. Позивач вказує, що для вирішення питання про повернення товарно-матеріальних цінностей звернувся до ПАТ «Укрексімбанк» з листами про переукладення договору відповідального зберігання, або про надання можливості вивезення належного йому майна з неодноразовим надання всіх правовстановлюючих документів на підтвердження права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Боянівка Імпекс ЛТД» на зазначені активи, однак відповідач 2 відмовив в отримані переданого на відповідальне зберігання майна з мотивів належності його до єдиного майнового комплексу, що перейшов у власність банку, а також невідповідності складу такого майна характеру товарних операцій, що здійснювались між сторонами. Позивач стверджує, що йому відповідачами майно не повернуто, що свідчить про відсутність у позивача можливості повернуте вказане майно самостійно в позасудовому порядку, а тому просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідачів товарно-матеріальних цінностей на суму 16273128,79 грн. згідно вказаного в позовній заяві переліку.

Відповідач 2 01 лютого 2013 року подав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що оскільки єдиний майновий комплекс товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне товариство «Арго» перейшов у його власність, то він є добросовісним набувачем товарно-матеріальних цінностей на суму 16273128,79 грн., які вказані в переліку у позовній заяві, а тому вважає, що позивач безпідставно звернувся до суду з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння та просить суд відмовити позивачу у задоволенні поданого ним позову.

18 лютого 2013 року відповідач 1 подав до суду відзив на позов, в якому вказує, що відповідач 2 володіє належними позивачу на праві власності товарно-матеріальними цінностями на суму 16273128,79 грн. без достатніх правових підстав, тому вони підлягають стягненню з відповідача 2. Також у поданому відзиві відповідач 1 зазначає, що він протиправно позбавлений можливості володіння спірними товарно-матеріальними цінностями та незважаючи на неодноразові звернення до правоохоронних органів, не має можливості відновити свої права зберігача таких цінностей по вині відповідача 2, а тому вважає, що позов в частині стягнення з нього спірного задоволенню не підлягає.

Відповідач 2 повторно у судове засідання не з'явився та не виконав вимоги суду, які викладені в ухвалі від 18 лютого 2013 року. При цьому, 01 березня 2013 року відповідач 2 надіслав до суду заяву про відкладення розгляду справи, у зв'язку із неможливістю забезпечити явку свого представника у судове засідання.

Отже, суд вважає за необхідне повторно зобов'язати відповідача 2 надати іпотечний договір № 7107Z57 від 23.08.2007 року; акти опису й арешту рухомого майна № 26940374 від 17.08.2011 року, від 18.08.2011 року, від 08.09.2011 року, від 09.09.2011 року; належні та беззаперечні докази переходу до нього у власність товарно-матеріальних цінностей (згідно вказаного в позовній заяві переліку) на суму 16273128,79 грн.; а також провести звірку переліку переданого згідно іпотечного договору № 7107Z57 від 23.08.2007 року майна та описаного й арештованого майна, яке вказане у вищезазначених актах з переліком майна, яке витребовується та вказане у позові, результати чого надати суду.

При цьому, суд зазначає відповідачу 1, що подане ним клопотання про витребування доказів буде розглянуто судом на наступному судовому засіданні з врахуванням поданих сторонами доказів, які витребовуються судом.

Також, 04 березня 2013 року у судовому засіданні представник позивача звернувся до суду з письмовою заявою, в якій, враховуючи особливість розгляду спору та його винятковість, просить суд продовжити строк розгляду спору на 15 днів та відкласти розгляд справи для надання можливості подати суду додаткові докази, які є важливими для вирішення спору.

Так, пунктами 1, 2 статті 69 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Отже, беручи до уваги заяви сторін та необхідність повторного витребування у відповідача 2 нових доказів, враховуючи особливості розгляду спору, а також, для всебічного, повного розгляду всіх обставин у сукупності, рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд дійшов висновку продовжити строк розгляду спору на п'ятнадцять днів та відкласти розгляд справи.

Одночасно, суд звертає увагу відповідача 2, що з урахуванням наявних відомостей про те, що його представник не має можливості взяти участь в судовому засіданні, керівник не обмежений у праві взяти участь у судовому засіданні особисто або надати довіреність іншій особі, а тому суд попереджає відповідача 2, що у разі повторної неявки представника у судове засідання, його зайнятості чи хвороби, судовий розгляд відбуватиметься без його участі за наявними в матеріалах справи доказами, а неподання або несвоєчасне подання відповідачем 2 доказів з неповажних причин, буде розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами спрямоване на затягування судового процесу, що може потягти за собою стягнення штрафу в розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в доход Державного бюджету України.

Керуючись статтями 69, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

1. Продовжити строк розгляду спору на п'ятнадцять днів.

2. Розгляд справи відкласти на 26 березня 2013 року на 11 годин 00 хвилин.

3. Повторно зобов'язати відповідача 2 надати суду іпотечний договір № 7107Z57 від 23.08.2007 року; акти опису й арешту рухомого майна № 26940374 від 17.08.2011 року, від 18.08.2011 року, від 08.09.2011 року, від 09.09.2011 року; належні та беззаперечні докази переходу до нього у власність товарно-матеріальних цінностей (згідно вказаного в позовній заяві переліку) на суму 16273128,79 грн.; а також провести звірку переліку переданого згідно іпотечного договору № 7107Z57 від 23.08.2007 року майна та описаного й арештованого майна, яке вказане у вищезазначених актах з переліком майна, яке витребовується та вказане у позові, результати чого надати суду.

4. Наведений у цій ухвалі перелік доказів, що витребовуються, не є вичерпним. При цьому, сторони необмежені в надані додаткових доказів якими обґрунтовуються позовні вимоги або заперечення на позов. Докази, які подаються в копіях повинні бути належним чином засвідчені.

5. Явка представників сторін у засіданні суду обов'язкова.

6. Попередити відповідача 2, що у випадку його неявки та невиконання вимог суду, спір буде вирішено без його участі за документами наявними у матеріалах справи, а до нього будуть застосовані штрафні санкції.

Суддя О.С. Тинок