Постанова № 29799783, 01.03.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 березня 2013 року № 2а-15902/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Дослідно-конструкторське бюро "Роторні екологічні системи"до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової службипроскасування податкового повідомлення-рішення №000310228/0 від 26.06.2012

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дослідно-конструкторське бюро "Роторні екологічні системи" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №000310228/0 від 26.06.2012.

У судовому засіданні 24.01.2013 був допитаний свідок ОСОБА_1, який в порядку статті 141 Кодексу адміністративного судочинства України був приведений до присяги, зі змістом статей 384, 385 Кримінального кодексу України був ознайомлений.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Податкові зобов'язання позивачу нараховані за результатами документальної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 по 31.03.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.03.2012. Підставою для нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість є висновок податкового органу про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ "ГЕОС ПАК" та ТОВ "ЮВАН ТА" з огляду на те, що останніми не було включено до складу податкових зобов'язань суми ПДВ відображені позивачем.

Позивач, не погоджуючись з такими висновками податкового органу зазначає, що у період, який перевірявся мав фінансово - господарські відносини з ТОВ "ГЕОС ПАК" за договором № 1 від 01.01.2010 та з ТОВ "ЮВАН ТА" за договором № 03-11/0/1 від 14.01.2011, які за твердженням позивача мали реальний характер, та за якими було поставлено товар використаний ним у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства.

У судовому засіданні 13.02.2013 представники позивача підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, через канцелярію суду 13.12.2012 надав письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Доводи відповідача викладені в письмових запереченнях та наведені його представником під час судового засідання аналогічні доводам та висновкам викладеним в акті перевірки № 4137/23-8/22865597 від 08.06.2012, інших доводів, крім зазначених у вказаному акті перевірки представником відповідача не наведено.

У судовому засіданні 13.02.2012 представники сторін не заперечували проти розгляду справи в порядку письмового провадження та подали заяву, в якій просили здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження, за відсутності представників сторін.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З урахуванням наведеного суд, заслухавши у судовому засіданні представників позивача та відповідача ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Підчас судового розгляду справи, суд,

В С Т А Н О В И В:

В період з 11.05.2012 по 31.05.2012 Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби на підставі наказу № 487 від 28.04.2012 проведена документальна планова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Дослідно-конструкторське бюро "Роторні екологічні системи" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 по 31.03.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.03.2012.

Перевіркою встановлено порушення пункту 1.8, підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпунктів 7.7.2, 7.7.1 пункту 7.7, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1626428 грн.

До такого висновку податковий орган дійшов виходячи з наступного.

Згідно з даними системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України (додаток 5 декларацій з ПДВ) ТОВ "ДКБ "РОТЕКС" мало фінансово - господарські взаємовідносини із:

- ТОВ "ГЕОС ПАК" при формуванні податкового кредиту за серпень 2010 року в сумі 174121 грн., за вересень 2010 року в сумі 379809 грн., за жовтень 2010 року в сумі 22638 грн., за листопад 2010 року в сумі 476482 грн., за грудень 2010 року в сумі 335278 грн. та встановлено розбіжність між сумами податкового кредиту з ПДВ задекларованого ТОВ "ДКБ "РОТЕКС" за зазначені періоди та податковими зобов'язаннями з ПДВ задекларованими ТОВ "ГЕОС ПАК" на загальну суму 1592428 грн. Свідоцтво платника податку на додану вартість анульоване 17.11.2011, фактичне місцезнаходження ТОВ "ГЕОС ПАК" не встановлено, стан платника - "8" до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням;

- ТОВ "ЮВАН ТА" при формування податкового кредиту за лютий 2011 року в сумі 34000 грн. та встановлено розбіжність між сумами податкового кредиту з ПДВ, задекларованого ТОВ "ДКБ "РОТЕКС" за зазначений період та податковими зобов'язаннями з ПДВ задекларованими ТОВ "ЮВАН ТА" за лютий 2011 року на загальну суму 34000 грн. Свідоцтво платника податку на додану вартість анульоване 06.06.2011, фактичне місцезнаходження ТОВ "ЮВАН ТА" не встановлено.

З огляду на зазначене, оскільки постачальниками ТОВ "ГЕОС ПАК" та ТОВ "ЮВАН ТА" не було включено до складу податкових зобов'язань суми ПДВ відображені ТОВ "ДКБ "РОТЕКС" у складі податкового кредиту, право на податковий кредиту у ТОВ "ДКБ "РОТЕКС" відсутнє.

За результатами перевірки складено акт № 4137/23-8/22865597 від 08.06.2012.

18.06.2012 Товариством з обмеженою відповідальністю "Дослідно-конструкторське бюро "Роторні екологічні системи" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби були подані заперечення на акт перевірки № 4137/23-8/22865597 від 08.06.2012, за результатами розгляду яких листом № 11436/10/22-810 від 22.06.2012 "Про результати розгляду заперечень до акту перевірки ТОВ "ДКБ "РОТОРНІ ЕКОЛОГІЧНІ СИСТЕМИ від 08.06.2012 № 4137/22-8/22865597" повідомлено про те, що підпункт 1 пункту 3.2.2 акту та висновок акту № 4137/23-8/22865597 від 08.06.2012 доповнено посиланнями на порушення пунктів 201.1, 201.4, 201.6 статті 201, пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

26.06.2012 на підставі акту № 4137/23-8/22865597 від 08.06.2012 прийнято податкове повідомлення - рішення №000310228/0 від 26.06.2012, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 2 024 536,00 грн. у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 398 108,00 грн.

06.07.2012 Товариством з обмеженою відповідальністю "Дослідно-конструкторське бюро "Роторні екологічні системи" до Державної податкової служби в місті Києві була подана скарга на податкове повідомлення - рішення №000310228/0 від 26.06.2012, яка рішенням про результати розгляду первинної скарги № 5428/10/12-414 від 03.09.2012 залишена без задоволення, а податкове повідомлення - рішення без змін.

13.09.2012 Товариством з обмеженою відповідальністю "Дослідно-конструкторське бюро "Роторні екологічні системи" до Державної податкової адміністрації України була подана скарга на податкове повідомлення - рішення №000310228/0 від 26.06.2012, яка рішенням про результати розгляду скарги № 5109/0/61-12/10-2115 від 12.11.2012 залишена без задоволення, а податкове повідомлення - рішення без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дослідно-конструкторське бюро "Роторні екологічні системи" не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням №000310228/0 від 26.06.2012 та вважаючи його таким, що підлягає задоволенню звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України принципами адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та п'ятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

При розгляді справи судом було перевірено чи мали операції між позивачем та контрагентами ТОВ "ГЕОС ПАК" та ТОВ "ЮВАН ТА" реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем отриманих товарів та послуг.

При цьому, суд виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції. Також, судом було зобов'язано позивача та відповідача надати всі наявні докази на обґрунтування їх правових позицій.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що позивач, у період, який перевірявся податковим органом, мав правовідносини з контрагентом ТОВ "ЮВАН ТА" за договором № 03-11/0/1 від 14.01.2011.

Факт здійснення поставки за зазначеним підтверджується видатковими накладними, рахунками, товарно - транспортними накладними та сертифікатами відповідності, копії яких наявні в матеріалах справи.

Правовідносини з контрагентом ТОВ "ГЕОС ПАК" позивач мав на підставі договору № 1 від 01.01.2010.

Факт здійснення поставки товару за зазначеним договором підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, рахунками, товарно - транспортними накладними та сертифікатами відповідності, копії яких наявні в матеріалах справи.

За отриманий товар позивач розрахувався за допомогою векселів серії АА № 1693742 від 31.12.2010, серії АА № 1693743 від 31.12.2010, серії АА № 1693744 від 31.12.2010, серії АА № 1693745 від 31.12.2010 та серії АА № 1693746 від 31.12.2010.

Допитаний у якості свідка у судовому засіданні ОСОБА_1, який є директором ТОВ "ГЕОС ПАК", підтвердив факт здійснення поставки позивачу товару, а саме картону, за договором № 1 від 01.01.2010, а також зазначив про те, векселі, якими позивач розрахувався за поставлений товар погашені не були.

Отриманий від контрагентів ТОВ "ГЕОС ПАК" та ТОВ "ЮВАН ТА" товар був в подальшому використані позивачем у власній господарській діяльності при взаємовідносинах з Закритим акціонерним товариством "Вентиляційні системи", Товариством з обмеженою відповідальністю "Роден", ПП "Компанія "ІндексУкрПаркет", Товариством з обмеженою відповідальністю "Ява - Інтернешенл", Товариством з обмеженою відповідальністю "Медіа Простір", Товариством з обмеженою відповідальністю "СПЕКЛ", Товариством з обмеженою відповідальністю "Лакі Продакшн", Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо - торгівельна фірма "ЕКМІ", Закритим акціонерним товариством "Оболонь", Дочірнім товариством "Кримський винний дім", Товариством з обмеженою відповідальністю "L'EMPIRE DU VIN", Товариством з обмеженою відповідальністю "Шоколадія", Товариством з обмеженою відповідальністю "РП - Продакшн", Товариством з обмеженою відповідальністю "Папіллон", Товариством з обмеженою відповідальністю "Перфект Стайл", Товариством з обмеженою відповідальністю "Фарма Старт", Товариством з обмеженою відповідальністю "Румес", ТОВ "Шоколадний сувенір", що підтверджується договорами з додатками, специфікаціями, додатковими угодами, замовленнями, актами здачі - прийняття робіт та списання паперу, технологічними картками, технологічними завданнями, актами здачі - прийому робіт (надання послуг), видатковими накладними, заявками на отримання товару та замовленнями постачальникові, копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідачем доказів, які б спростовували пояснення позивача та наданні ним докази, не надано. Відтак, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами ТОВ "ГЕОС ПАК" за договором № 1 від 01.01.2010 та з ТОВ "ЮВАН ТА" за договором № 03-11/0/1 від 14.01.2011

Щодо посилань відповідача на факт встановлення розбіжності між сумами податкового кредиту з ПДВ задекларованого позивачем по фінансово - господарським відносинам з ТОВ "ГЕОС ПАК" та ТОВ "ЮВАН ТА" та податковими зобов'язання з ПД задекларованими вказаними особами суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини першої статті 2441 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Відповідно до постанови Верховного суду України від 29.10.2010 у справі за позовом Закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області. про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення, Закон України "Про податок на додану вартість" виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставить у залежність від дотримання вимог податкового законодавства суб'єктами господарювання та положення пункту 1.8 статті 1 зазначеного Закону щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови його повернення з бюджету платникові, стосуються саме цього платника і сплати ним податку в ціні товарів (послуг) їх постачальникам.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного суду України від 22.10.2010 у справі № 21-3а10, від 31.01.2011 у справі 21-47а10, від 19.03.2012 у справі № 21-316а11, від 01.06.2010 у справі № 21-573во10.

Факт сплати позивачем податку на додану вартість в ціні придбання товару у ТОВ "ГЕОС ПАК" підтверджується відповідними первинними документами.

Також суд звертає увагу на те, що відповідно до листа Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби № 1454/9/10-034 від 08.02.2013 "Про надання інформації", яким було надано відповідь на судовий запит, ТОВ "ГЕОС ПАК" було задекларовано податкові зобов'язання по взаємовідносинам з позивачем та сплачено їх у наступних розмірах: за серпень 2010 року в сумі 174121 грн., за вересень 2010 року в сумі 379809 грн., за жовтень 2010 року в сумі 22638 грн., за листопад 2010 року в сумі 476482 грн., за грудень 2010 року в сумі 335278 грн., тобто у сумах, які відповідають сумам ПДВ включених позивачем до складу податкового кредиту.

Правила формування податкового кредиту, викладені у статті 198 Податкового кодексу України, дають підстави для висновку про те, що необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов для бюджетного відшкодування.

При цьому поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань.

Аналогічна позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 26.09.2012 у справі № К/9991/42249/12 та від 22.08.2012 у справі № К/9991/87140/11.

Таким чином у випадку невстановлення податковим органом узгодженості дій позивача та його контрагентів для одержання останнім незаконної податкової вигоди відсутні підстави для позбавлення позивача права на одержання бюджетного відшкодування з причин невідображення у податковому обліку та несплати його постачальниками кореспондуючої суми податкових зобов'язань.

Доказів та обґрунтувань на підтвердження існування узгодженості дій позивача та ТОВ "ЮВАН ТА" для одержання позивачем незаконної податкової вигоди відповідачем суду надано не було, як і не було зазначено про неможливість надання відповідних доказів.

Отже, посилання відповідача, як на підставу відсутності у позивача прав на формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "ЮВАН ТА" на факт встановлення розбіжності між сумами задекларованого позивачем кредиту та сумами податкових зобов'язань задекларованих ТОВ "ЮВАН ТА" є необґрунтованими.

Посилання відповідача на анулювання свідоцтв реєстрації платників на додану вартість ТОВ "ГЕОС ПАК" та ТОВ "ЮВАН ТА" не приймаються судом до уваги з огляду на те, що анулювання свідоцтв зазначених підприємств мало місце після завершення правовідносин з позивачем.

Необґрунтованість посилань відповідача на те, що фактичне місцезнаходження ТОВ "ЮВАН ТА" не встановлено, а станом платника ТОВ "ГЕОС ПАК" є "до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням" зумовлюється тим, що відповідачем не надано суду доказів та пояснень на підтвердження того, що зазначені факти мали місце на час існування правовідносин між позивачем та його контрагентами ТОВ "ГЕОС ПАК" та ТОВ "ЮВАН ТА".

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що інших доказів та обґрунтувань, крім зазначених, на підтвердження відсутності у позивача прав на формування податкового кредиту за фінансово - господарськими відносинами з контрагентами ТОВ "ГЕОС ПАК" та ТОВ "ЮВАН ТА" відповідачем суду не надано та не зазначено по причини неможливості їх надання, суд дійшов висновку про те, що господарські операції між позивачем контрагентами ТОВ "ГЕОС ПАК" за договором № 1 від 01.01.2010 та з ТОВ "ЮВАН ТА" за договором № 03-11/0/1 від 14.01.2011 мали реальний товарний характер.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, крім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 цього Закону встановлено, що підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги). У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.

Підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Реальність та товарність господарських операцій між позивачем та контрагентами ТОВ "ГЕОС ПАК" за договором № 1 від 01.01.2010 та з ТОВ "ЮВАН ТА" за договором № 03-11/0/1 від 14.01.2011 в ході судового розгляду справи судом було встановлено, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що у позивача було право на формування податкового кредиту по операціях з ТОВ "ГЕОС ПАК" за договором № 1 від 01.01.2010 та з ТОВ "ЮВАН ТА" за договором № 03-11/0/1 від 14.01.2011.

Крім того, суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до частини другої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 22.01.2009 у справі «Булвес» АД проти Болгарії (заява №3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки для отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Позивачем надано оригінал платіжних доручень про сплату судового збору у сумі 2178,19 грн.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дослідно-конструкторське бюро "Роторні екологічні системи" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №000310228/0 від 26.06.2012 - задовольнити повністю.

2.Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби №000310228/0 від 26.06.2012.

3. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Роторні екологічні системи" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2178,19 грн. (дві тисячі сто сімдесят вісім грн. 19 коп.).

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов