Рішення № 29798819, 04.03.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.03.13 р. Справа № 905/26/13-г

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі судового засідання Гудковій К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Служби безпеки України, м. Київ, ЄДРПОУ 00034074

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», Донецьк, ЄДРПОУ 30244124

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1, м. Київ, ідентифікаційний код НОМЕР_1

про: відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 29 467,52 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Воєводіна А.С. - за дов. № 22/1034-Д від 16.01.2013р.

від відповідача: не з'явились

від третьої особи: не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Служба безпеки України звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1, про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 29 467,52 грн., завданої в результаті дорожньо-транспортної події, у тому числі 26 784,95 грн. матеріальної шкоди, 1 882,28 грн. пені за період з 07.07.2012р. по 24.12.2012р., 18,84 грн. - інфляційні за період листопад 2012р. - січень 2013р., 376,45 грн. - 3 % річних за період з 07.07.2012р. по 07.12.2012р., 400,00 грн. - вартість автотоварознавчого експертного дослідження та 5,00 грн. - комісія банку за прийнятий платіж.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтував ст.ст. 11, 525, 526, 530, 611, 625, 629, 922, 979, 988, 990, 1166, 1187, 1188 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 9, 16, 20, 27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 22, 35, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

На підтвердження позовних вимог надано суду: наряд №176а від 14.12.2007р., прибутковий ордер №236 від 17.12.2007р., свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, акт приймання автомобіля водієм від 14.10.2011р., подорожній лист службового легкового автомобіля № 1358, довідку ВДАЇ Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 31.03.2012р., висновок Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія» № 001809 від 29.03.2012р., постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 04.04.2012р., лист Відділу ДАІ Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 04.04.2012р., протокол огляду транспортного засобу від 06.04.2012р., постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 23.04.2012р. у справі № 3/2601/2947/12 (провадження № 2601/9318/12), поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/5159096, заяву на виплату страхового відшкодування вх.№1144 від 06.04.2012р. з додатком від 29.03.2012р., листи від 05.06.2012р. № 17-7462, від 22.06.2012р. № 17-8561, від 23.07.2012р. № 17-9805, від 23.07.2012р. № 17-9806, від 23.07.2012р. № 17-9807, від 22.08.2012р. № 17/11289 з доказами направлення, звіт ТОВ «Незалежна експертно-асистуюча компанія» № 297 від 18.05.2012р. з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, квитанція № QS779001 від 20.07.2012р. на суму 400,00 грн., квитанція № QS779003 від 20.07.2012р. на суму 5,00 грн., лист МТСБУ від 20.08.2012р. № 20628/4-4-10, листи НАЦКОМФІНПОСЛУГ від 16.08.2012р. № 3001/13-11, від 27.09.2012р. № 3979/13-11, претензії від 20.09.2012р. № 17/12555 та № 17/12554 на суму 27 189,95 грн. з доказами направлення, запит до державного реєстратора від 20.09.2012р. № 17/12557 з додатками та доказом направлення, довідка та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно відповідача, статутні документи установи.

Позивачем було збільшено розмір позовних вимог, так в заяві б/н від 18.02.2013р. позивач наголосив, що при розрахунку індексу інфляції ним було допущено помилку, у зв'язку з чим розмір інфляції складає 107,13 грн., а загальний борг, що підлягає до сплати відповідачем 29 150, 81 грн. (т.2 а.с. 1-5).

Розгляд справи відкладався на підставі ст.. 77 ГПК України.

В судовому засіданні, що відбулось04.03.2013р., позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, до канцелярії суду надав додаткові письмові пояснення.

Відповідач в жодне судове засідання не з'явився, письмового відзиву на позов не надав, інших вимог суду не виконав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Від третьої особи надійшли письмові пояснення, у яких останній вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 26 784,95 грн. страхового відшкодування обґрунтованими.

На підтвердження своєї позиції надав копію полісу № АВ/5159096 з переліком документів, наданих страховику при повідомленні про настання події, що має ознаки страхової від 29.03.2012р. Також просив розглянути справу без його участі.

На запит господарського суду від Голосіївського районного суду м. Києва з супровідним листом від 14.01.2013р. надійшла постанова від 23.04.2012р. у справі № 3/2601/2947/12 (провадження № 2601/9318/12) про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП громадянина ОСОБА_1

Також, від Моторного (транспортного) страхового бюро України з супровідним листом від 16.01.2013р. № 593/7-3-11 надійшла інформація по полісу № АВ/5159096. Згідно цієї інформації за зазначеним полісом страховиком є ПрАТ «Міська страхова компанія», ліміт по майну - 50 000 грн., франшиза - 0, строк дії полісу - з 15.03.2012 по 14.03.2013, транспортний засіб - HYUNDAI SONATA, держномер НОМЕР_2, VIN-код НОМЕР_3, страхувальник - ОСОБА_1.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 власником автомобіля «DAEWOO LANOS» держномер НОМЕР_5 є «АГУ Служба Авто-го Транспорту» СБ України (а.с.33)

Водій ОСОБА_3 (співробітник позивача) прийняв у експлуатацію автомобіль «DAEWOO LANOS» держномер НОМЕР_5 за актом від 14.10.2011р. у наступному технічному стані: двигун, коробка передач, рульове управління, передній міст, задній міст - справні; кузов, рама, кабіна - вм'ятина на задньому правому крилі та на задній двері, вм'ятина переднього лівого крила (а.с.34) та подорожним листом службового легкового автомобіля № 1358 від 29.03.202012р. (а.с.35)

29.03.2012р. у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «DAEWOO LANOS» держномер НОМЕР_5, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля HYUNDAI SONATA, держномер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1.

Згідно довідки ДАІ від 31.03.2012р., внаслідок цього ДТП автомобіль «DAEWOO LANOS» держномер НОМЕР_5, що належить позивачу, отримав наступні пошкодження: капот, решітка радіатора, лобове скло, передній бампер, переднє праве крило, передня права блок фара, переднє ліве крило, передня права протитуманна фара та підтікання рідини. (а.с.36)

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 23.04.2012р. у справі № 3/2601/2947/12 (провадження № 2601/9318/12) громадянина ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави (а.с.138).

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована Приватним акціонерним товариством «Міська страхова компанія» за полісом № АВ/5159096, ліміт по майну - 50 000 грн., франшиза - 0, строк дії полісу - з 15.03.2012 по 14.03.2013, транспортний засіб - HYUNDAI SONATA, держномер НОМЕР_2, VIN-код НОМЕР_3 (а.с.133, 141)

Матеріали справи свідчать, що третя особа у цій справі - ОСОБА_1 (власник автомобіля HYUNDAI SONATA, держномер НОМЕР_2) повідомив страховика 30.03.2012р. про дорожньо-транспортну пригоду, що відбулась 29.03.2012р. та надав відповідачу документи згідно переліку (а.с.134)

Також з матеріалів справи вбачається, що 06.04.2012р. позивач звертався до відповідача з заявою на виплату страхового відшкодування внаслідок ДТП, що сталось 29.03.2012р. та надав відповідачу документи згідно переліку (а.с.45-46)

18.05.2012р. на замовлення «АГУ Служба Авто-го Транспорту» СБ України Товариством з обмеженою відповідальністю «Незалежна експертно-асистуююча компанія» складено звіт № 297 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу (а.с.52-70).

Згідно цього звіту вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «DAEWOO LANOS» держномер НОМЕР_5 в результаті його пошкодження в ДТП, склав 26 784,95 грн. Вартість проведеного автотоварознавчого дослідження склала 400,00 грн. (а.с.71-72)

Судом встановлено, що при розрахунку вартості матеріального збитку експерт врахував деформацію складових автомобіля «DAEWOO LANOS» держномер НОМЕР_5 (наявність попередніх аварійних пошкоджень автомобіля), тому вартість цього автомобіля була зменшена на 5 % від ринкової вартості.

Квитанціями № QS779001 від 20.07.2012р. на суму 400,00 грн. та № QS779003 від 20.07.2012р. на суму 5,00 грн. позивачем оплачено вартість автотоварознавчого експертного дослідження та комісію банку за прийнятий платіж (а.с.73-74).

Як вбачається, листами від 05.06.2012р. № 17-7462, від 22.06.2012р. № 17-8561, 23.07.2012р. № 17-9805 Військова частина Р 9025 Служби безпеки України зверталось до ПрАТ «Міська страхова компанія» з проханням щодо відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП від 29.03.2012р. (а.с.47-51). Не отримавши відповіді на свої звернення, позивач також звертався зі скаргами до Моторного (транспортного) страхового бюро України та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (а.с.75,78-80)

20.09.2012р. Військова частина Р 9025 Служби безпеки України зверталось з претензією № 17/12555 та 17/12554 на суму 27 189,95 грн. до відповідача щодо виплати страхового відшкодування, яка залишена без відповіді та задоволення страховою компанією (а.с.74-91). Такі обставини зумовили звернення позивача до господарського суду з цим позовом.

Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача матеріальної шкоди в розмірі 29 467,52 грн., завданої в результаті дорожньо-транспортної події, у тому числі 26 784,95 грн. матеріальної шкоди, 1882,28 грн. пені за період з 07.07.2012р. по 24.12.2012р., 18,84 грн. - інфляційні за період листопад 2012р. - січень 2013р., 376,45 грн. - 3 % річних за період з 07.07.2012р. по 07.12.2012р., 400,00 грн. - вартість автотоварознавчого експертного дослідження та 5,00 грн. - комісія банку за прийнятий платіж.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

У відповідності до ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно з ч.2 ст.1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі ст.979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Пунктом 3 частини 1 статті 980 Цивільного кодексу України передбачено, що предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Згідно з пунктами 9.1, 9.2, 9.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закону) страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого. Страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

Таким чином, з огляду на наведені норми закону, особою, відповідальною за завдані позивачу збитки є Приватне акціонерне товариство «Міська страхова компанія» відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів", оскільки саме цією особою застраховано цивільну відповідальність ОСОБА_1 (водія автомобіля HYUNDAI SONATA, держномер НОМЕР_2), якого у встановленому порядку визнано винним у скоєнні спірного ДТП, за полісом № АВ/5159096.

Статтею 22 незваного Закону встановлено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до страхової суми відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Згідно з пунктом 12.1. статті 12 Закону, розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Матеріали справи свідчать, що Приватним акціонерним товариством «Міська страхова компанія» у полісі № АВ/5159096 встановлено ліміт по майну - 50 000 грн., франшиза - 0

У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки (ст.29 Закону).

Статтею 33 Закону встановлено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний серед іншого невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально (п. 33.1.4.).

Водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов'язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів). Особи, зазначені в цьому пункті, звільняються від обов'язку збереження пошкодженого майна (транспортних засобів) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, у разі якщо не з їхньої вини протягом десяти робочих днів після одержання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду його уповноважений представник не прибув до місцезнаходження такого пошкодженого майна (п.33.3).

За приписами ст. 34 Закону страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування. Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження). Для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники.

Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.

Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. У разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування. Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення. (п. 36.2 ст.36 Закону).

Відповідно до ч.3 ст.991 Цивільного кодексу України, ст.26 Закону України "Про страхування" рішення страховика про відмову здійснити страхову виплату повідомляється страхувальникові у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови. Така відмова має бути направлена страхувальнику у строк, визначений законом або договором.

Матеріали справи свідчать, що третя особа у цій справі - ОСОБА_1 (власник автомобіля HYUNDAI SONATA, держномер НОМЕР_2) повідомив страховика 30.03.2012р. про дорожньо-транспортну пригоду, що відбулась 29.03.2012р. та надав відповідачу документи згідно переліку (а.с.134). Також з матеріалів справи вбачається, що 06.04.2012р. позивач звертався до відповідача з заявою на виплату страхового відшкодування внаслідок ДТП, що сталось 29.03.2012р. та надав відповідачу документи згідно переліку (а.с.45-46).

В матеріалах справи відсутні докази вжиття відповідачем заходів по розслідуванню страхового випадку, письмове рішення страхової компанії про виплату або відмову в виплаті страхового відшкодування.

Судом встановлено, що 18.05.2012р. на замовлення позивача Товариством з обмеженою відповідальністю «Незалежна експертно-асистуююча компанія» складено звіт № 297 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу (а.с.52-70).

Згідно цього звіту вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «DAEWOO LANOS» держномер НОМЕР_5 в результаті його пошкодження в ДТП, склав 26 784,95 грн. Вартість проведеного автотоварознавчого дослідження склала 400,00 грн. (а.с.71-72)

При розрахунку вартості матеріального збитку експерт врахував деформацію складових автомобіля «DAEWOO LANOS» держномер НОМЕР_5 (наявність попередніх аварійних пошкоджень автомобіля), тому вартість цього автомобіля була зменшена на 5 % від ринкової вартості.

Таким чином, суд вважає звіт Товариства з обмеженою відповідальністю «Незалежна експертно-асистуююча компанія» № 297 від 18.05.2012р. належним доказом розміру матеріального збитку, спричиненого позивачу внаслідок спірної дорожньо-транспортної пригоди.

Пунктом 36.4. статті 36 Закону встановлено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Враховуючи, що позивач повідомив відповідача про страховий випадок згідно положень ст.ст.33,35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів», а відповідач на порушення приписів ст.ст.34,36 названого Закону не вжив заходів для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків, не направив заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення та не здійснив страхове відшкодування; розмір матеріальної шкоди, спричиненої позивачу внаслідок ДТП, підтверджено матеріалами справи і не перебільшує ліміту відповідальності відповідача за полісом № АВ/5159096, тому господарський суд дійшов висновку, що позивач набув право вимоги сплати відповідачем страхового відшкодування в сумі 26 784,95 грн. Витрати, пов'язані з оплатою проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 405 грн. також підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ст.992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

За кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня (п. 36.5. ст.36 Закону).

Таким чином, виходячи зі змісту норм ст. 992 ЦК України та п. 36.5. ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» право на стягнення пені у розмірі, встановленому законом або договором, належить лише страхувальнику або вигодонабувачу, яким у даному випадку є позивач.

В ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема і з факту завдання майнової шкоди іншій особі, а отже, між сторонами у справі існує саме грошове зобов'язання, яке виникло з позадоговірних відносин - делікту. При цьому, грошове зобов'язання у деліктних правовідносинах не є окремим видом зобов'язання, а є способом виконання зобов'язання по відшкодуванню шкоди.

Відповідно до ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що листами від 05.06.2012р. № 17-7462, від 22.06.2012р. № 17-8561, 23.07.2012р. № 17-9805 Військова частина Р 9025 Служби безпеки України зверталось до ПрАТ «Міська страхова компанія» з проханням щодо відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП від 29.03.2012р. (а.с.47-51). Не отримавши відповіді на свої звернення, позивач також звертався зі скаргами до Моторного (транспортного) страхового бюро України та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (а.с.75,78-80). 20.09.2012р. Військова частина Р 9025 Служби безпеки України зверталось з претензією № 17/12555 та 17/12554 на суму 27 189,95 грн. до відповідача щодо виплати страхового відшкодування, яка залишена без відповіді та задоволення страховою компанією (а.с.74-91). Однак, відповідач коштів у встановлений строк не перерахував, в результаті чого з боку відповідача є прострочення строку виконання грошового зобов'язання.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Аналогічні вимоги містяться і в ч. 1 ст. 202 ГК України.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору (ст.ст. 519, 612, 625 ЦК України).

Позивач нарахував та пред'явив до стягнення з відповідача 1882,28 грн. пені за період з 07.07.2012р. по 24.12.2012р., інфляційні за період листопад 2012р. - січень 2013р. у розмірі 18,84 грн. та 376,45 грн. - 3 % річних за період з 07.07.2012р. по 07.12.2012р.

Перевіривши наданий позивачем розрахунки пені у розмірі 1 882,28 грн., 3% річних - 376,45 грн., інфляційних 107,13 грн., суд вважає їх обґрунтованими та арифметично вірними, тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню. Відповідач протилежного суду не довів.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно з частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Служби безпеки України до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1, про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 29 467,52 грн. - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» (83053, м. Донецьк, вул. Червоножовтнева, 111, ЄДРПОУ 30244124) на користь Служби безпеки України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 33, ЄДРПОУ 00034074) 26 784,95 грн. - страхове відшкодування, 1 882,28 грн. - пеня, 107,13 грн. - інфляція, 376,45 грн. - 3% річних, 405 грн. - оплата автотоварознавчого експертного дослідження, 1 720,50 грн. - судовий збір.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили через десять днів з моменту проголошення (підписання) і може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 06.03.2013р.

Суддя Величко Н.В.