Рішення № 29798630, 05.03.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.03.13 р. Справа № 905/706/13-г

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі судового засідання Гудковій К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м. Горлівка, ЄДРПОУ 00131268

до відповідача: Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м. Донецьк, ЄДРПОУ 03337119

про: стягнення 123 312,79 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Баргрицевич Є.А. - за дов. № 350-13 «Д» від 22.01.2013р.

від відповідача: Шмідт В.О. - за дов. № юр/7740 від 28.12.2012р.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство « ДТЕК Донецькобленерго» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Обласного комунального підприємства «Донецьктепло-комуненерго» про стягнення боргу за договором про постачання електричної енергії № 9999 від 01.03.2011р. у розмірі 123 312,79 грн., з яких: 3% річних - 23 507,31 грн., пеня - 97 590,58 грн. та інфляційні - 2 214,90 грн.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 26, 27 Закону України «Про електроенергетику», ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509,525,526,530,625 Цивільного кодексу України та Правилами користування електричною енергією.

На підтвердження позовних вимог позивач надав договір на постачання електроенергії № 9999 від 01.03.2011р. з додатками, копії актів прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за період січень-червень 2012 року, жовтень 2012р., копії рахунків на сплату спожитої активної та реактивної електроенергії, розрахунок заборгованості за спожиту електроенергію, розрахунок штрафних санкцій та статутні документи підприємства.

Відповідач у відзиві на позовну заяву наголошує, що його основною діяльністю є надання послуг щодо забезпечення тепловою енергією підприємств, установ, організацій та населення. 80 % споживачів ОКП «Донецьктеплокомуненерго» «Дзержинськ тепломережа» - населення, дебіторська заборгованість якого станом на 01.03.2013р. складає 20 890,2 тис. грн. Крім того, тарифи на теплову енергію встановлені нижче собівартості послуг, у зв'язку з чим, не забезпечується належний рівень рентабельності. Відповідач зазначає, що зараз перебуває у тяжкому фінансово-економічному стані, так відповідно до балансу ОКП «Донецьктеплокомуненерго» «Дзержинськ тепломережа» станом на 31.12.2013р. загальна сума втрат складає 11 549,9 тис. грн., дебіторська заборгованість у сумі 20 583,7 тис. грн. та кредиторська заборгованість в сумі 35 787,5 тис. грн. Загальна кредиторська заборгованість підприємства перед постачальниками природного газу, електроенергії, води та іншими кредиторами за період з 2007р. по 2012р. станом на 01.11.2012р., яка стягнута на рахунок кредиторів за рішеннями судів складає 482 696 364,81 грн. Відповідач розрахунок 3% річних та інфляційних вважає арифметично вірним, проте з огляду на такі обставини просить відмовити в задоволенні цих вимог, зменшити розмір пені на 30 % та розстрочити виконання рішення на 6 місяці.

У судовому засіданні позивач на задоволенні позовних вимог наполягав, до канцелярії суду надав клопотання б/н від 05.03.2013р. про долучення до матеріалів справи копій банківських виписок.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву № юр/1391 від 04.03.2013р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд встановив наступне.

До приведення статутних документів у відповідність до Закону України «Про акціонерні товариства» позивач мав назву Відкрите акціонерне товариство «Донецькобленерго».

Як вбачається, 01.03.2011р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 9999 (а.с.7), за умовами якого постачальник зобов'язався постачати електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 86154,578 кВт, а споживач зобов'язався оплачувати постачальнику її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами Договору.

Згідно із п.2.3.2 та п.2.3.4 договору споживач зобов'язується дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та режиму роботи електроустановки згідно з умовами додатків № 3 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» та № 4 «Порядок визначення обсягу електричної енергії та його вартості у розі завантаження схеми обліку нижче мінімально допустимого рівня та у разі невідповідності температурного режиму експлуатації засобів обліку вимогам, визначеним нормативно-технічними документами та/або паспортними даними засобів обліку» до цього договору. Оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 3 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» та № 5 «Порядок розрахунків» до цього договору.

Відповідно до п.5 Додаткової угоди від 18.07.2011р. до договору, оплата отриманого споживачем рахунку повинна виконуватись у терміни, що не перевищують 5 операційних днів з моменту одержання рахунку.

Пунктом 4.2.1 договору сторони встановили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4 - 2.3.5 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 5 договору «Порядок розрахунків за електроенергію», споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком або в окремому розрахунковому документі.

Згідно п. 9.1 договору, з дати набрання чинності договору припиняють дію, раніше укладені договори на постачання електричної енергії, перелічені у п.9.1, в частині зобов'язань постачальника продавати електричну енергію споживачу, крім додатків, які у відповідності до п. 9.2 є невід'ємною частиною договору.

У пункті 9.10 договору сторони встановили, що договір набирає чинності з 01.01.2011р. і укладається на строк до 31.12.2011р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Розбіжності які виникли при укладанні договору № 9999 від 01.03.2011р. були урегульовані шляхом складання протоколу розбіжностей, який підписаний та скріплений печатками обох підприємств.

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, поставив відповідачеві за період січень-червень 2012р., жовтень 2012р. активної електричної енергії в обсязі 3 575 449 кВт/год та за період березень-червень 2012р. реактивної електричної енергії в обсязі 888 774 кВт/год, а відповідач її прийняв без заперечень, що підтверджується наявними у матеріалах справи актами прийому-передачі електроенергії (а.с.28-31,33-36,38-41,44-47,51-55,58-61,65-68). Також позивач надавав відповідачу відповідні рахунки на оплату (а.с.32,37,42,48,49,56,62,63).

Так, рахунок за спожиту у січні 2012р. активну електроенергію на суму 937 772,92 грн. отриманий відповідачем 26.01.2012р.; рахунок за спожиту у лютому 2012р. активну електроенергію на суму 980 787,29 грн. отриманий відповідачем 28.02.2012р., рахунки за спожиту у березні 2012р. активну електроенергію на суму 953 264,50 грн. та реактивну електроенергію на суму 20 216,02 грн. отримані відповідачем 26.03.2012р.; рахунки за спожиту у квітні 2012р. активну електроенергію на суму 652 401,65 грн. та реактивну електроенергію на суму 27 738,11 грн. отримані відповідачем 26.04.2012р.; рахунки за спожиту у травні 2012р. активну електроенергію на суму 34 588,80 грн. та реактивну електроенергію на суму 12 790,56 грн. отримані відповідачем 29.05.2012р.; рахунки за спожиту у червень 2012р. активну електроенергію на суму 38 942,32 грн. та реактивну електроенергію на суму 1 798,13 грн. отримані відповідачем 25.06.2012р.; рахунок за спожиту у жовтні 2012р. активну електроенергію на суму 330 183,20 грн. отриманий відповідачем 26.10.2012р.

За поясненнями позивача, що не заперечується відповідачем, ОКП «Донецьктеплокомун-енерго» розрахунки за спожиту електроенергію у січні - червні 2012р. та жовтні 2012р. здійснено з порушенням обумовлених сторонами у договорі строків.

На підставі п.4.2.1 договору та ч.2 ст.625 ЦК України за порушення строків розрахунків позивач нарахував відповідачу пеню з 03.02.2012р. по 30.11.2012р. у розмірі 97 590,58 грн. та 3% річних за період з 03.02.2012р. по 30.11.2012р. у розмірі 23 507,31 грн. та інфляцію за період з 01.02.2012р. по 30.11.2012р. у розмірі 2 214,90 грн., які просить стягнути з відповідача у судовому порядку.

За приписами статті 26 Закону України „Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна норма міститься у п.7 ст.193 Господарського кодексу України. Договір є обов'язковим до виконання (ст.629 ЦК України). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України). Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (ч.2 ст.193, ч.1 ст.216 та ч.1 ст.218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч.2 ст.217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч.1 ст.230 ГК України). Розмір штрафних санкцій відповідно до ч.4 ст.231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено ч.3 ст.549 ЦК України, ч.6 ст.231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та ч.6 ст.232 ГК України.

Згідно зі ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити 3 % річних від простроченої суми.

Перевіривши за допомогою програмного комплексу «Законодавство» наданий позивачем розрахунок пені за період з 03.02.2012р. по 30.11.2012р. у розмірі 97 590,58 грн., 3% річних за період з 03.02.2012р. по 30.11.2012р. у розмірі 23 507,31 грн. та інфляції за період з 01.02.2012р. по 30.11.2012р. у розмірі 2 214,90 грн., суд дійшов висновку, що розрахунок позивача є обґрунтованим та арифметично вірно, та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо клопотань Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» про зменшення розміру пені на 30% та розстрочення виконання рішення строком на 6 місяця, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у окремих випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. У пункті 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. Застосування положень п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, встановлення розміру зменшення є правом суду та застосовується ним виходячи з обставин справи, з врахуванням всіх її обставин, та ґрунтуючись на внутрішньому переконанні суду щодо встановлення достатнього розміру неустойки, що підлягає стягненню. Правовий аналіз наведених правових норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

За приписами статей 218 ГК України та 614 ЦК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Згідно ч.2 ст.218 ГК України не вважаються надзвичайними і невідворотними обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, ступінь виконання зобов'язання боржником, а також те, що винятковість обставин є оціночним поняттям, господарський суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру пред'явлених до стягнення санкцій та для розстрочення виконання рішення суду строком на 6 місяців.

За змістом ст.32 ГПК України, наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, встановлюється господарським судом на підставі доказів - фактичних даних, що встановлюються певними засобами доказування. Суд оцінює докази в порядку ст. 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що судом встановлено та відповідачем не заперечується факт порушення строків розрахунків за договором, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо нарахування пені, 3% річних та інфляційних. Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати розподіляються між сторонами відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» про стягнення боргу за договором про постачання електричної енергії № 9999 від 01.03.2011р. у розмірі 123 312,79 грн., з яких: 97 590,58 грн. - пеня, 23 507,31 грн. - 3% річних, 2 214,90 - інфляційні - задовольнити.

Стягнути з Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (83086, м. Донецьк, вул. Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84601, м. Горлівка, пр.-т Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268) 97 590,58 грн. - пеня, 23 507,31 грн. - 3% річних, 2 214,90 грн. - інфляційні та 2 466,30 грн. - судовий збір.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом XII Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 07.03.2013.

Суддя Величко Н.В.