Рішення № 29797899, 04.03.2013, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 208/2447/2012

РІШЕННЯ

Іменем України

"04" березня 2013 р. Калинівський районний суд Вінницької області

в складі головуючого: Янків Т.П.

при секретарі: Гордієнко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калинівка цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій вказує, що 16.04.2008 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, згідно умов якого останньому було надано кредитні коштина споживчі цілі в сумі 180 тис. грн.. з процентною ставкою 16% річних за весь час фактичного користування кредитом з кінцевим терміном повернення кредиту - 15.04.2013 року. Виконання зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором забезпечувалося порукою відповідно до укладеного договору поруки №747-2-002/ZФ від 16.04.2008 р.

30.06.2010 р. між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк» та Національним банком України укладено Договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанку» на користь «АТ «Дельта Банк».

Відповідач ОСОБА_1 порушив умови кредитного договору та має прострочену заборгованість, яка станом на 31.03.2013 р. складає 158231,27 грн., яку відповідач відмовляється погасити в добровільному порядку. Зазначені обставини стали підставою для звернення до суду.

Представник позивача - ПАТ «Дельта Банк» Сікорська Л.В., яка діє на підставі довіреності, заявлені позовні вимоги, підтримала та просить задовольнити їх, посилаючись на докази, наявні в матеріалах справи та стягнути з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором в сумі 158231,27 грн., а також стягнути з останніх судовий збір в сумі 1582,31 грн.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково. Суду пояснив, що дійсно уклав кредитний договір і кошти по даному кредиту отримав. Частково проплачував кредит, проте в зв»язку із важким матеріальним становищем виникла заборгованість. Однак, частково проплачує кошти. Кошти вносив на рахунок позивача. Вважає, що сума заборгованості банком завищена, оскільки на його думку він виплатив кредит приблизно до 80-90 тис.грн. Довести вказану суму не може, оскільки ніяких квитанцій про сплату не зберіг.

Представники відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які діють на підставі довіреності (а.с.89) в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просять суд відмовити в їх задоволенні в зв'язку із безпідставністю заявлених вимог. Вважають, що «Дельта Банк» вказану суму заборгованості не довів, переуступка вимоги відбувалася з порушенням законодавства та відповідачі не повідомлені про переуступку.

Вислухавши пояснення сторін та їх представників, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Так, судом достовірно встановлено, що 16 квітня 2008 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний догові №747/ФК-08, згідно умов якого останньому було надано кредитні кошти на споживчі цілі в сумі 180 тис. грн. з процентною ставкою 16% річних за весь час фактичного користування кредитом з кінцевим терміном повернення кредиту - 15.04.2013 року.

Згідно ст.638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ст.ст. 512-519 ЦК України, ст.ст. 92, 95 Закону України «Про банки та банківську діяльність», Постанови правління НБУ №369 «Про затвердження положення про застосування НБУ заходів впливу за порушення банківського законодавства», 30.06.2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк» та Національним банком України було укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанку» на користь АТ «Дельта Банк».

Відповідно до п.4.1 договору про передачу Активів та кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку, укладеного 30.06.2010 року, в порядку, в обсязі та на умовах, визначених даним договором, Укрпромбанк передає (відступає) Дельта Банку права вимоги за кредитними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов'язань перед Національним банком, внаслідок чого Дельта Банк замінює Укрпромбанк як кредитора у зазначених зобов'язань. Відповідно до положень ст. 516 ЦК України, відступлення Укрпромбанком прав вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами до Дельта Банку не вимагає отримання згоди боржників. Права вимоги оцінено за справедливою вартістю на підставі Договору №20/04, укладеного між Укрпромбанком та ТОВ «Експертно-оціночна компанія» 20.04.2010 року, та Договору на проведення рецензування, кладеного між Укрпромбанком та ТОВ «Будфінанс-Консалт» 12.05.2010 року.

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вимогами ст. ст. 512-514, 515 ЦК України передбачено можливість заміни кредитора у зобов'язанні іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким надається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.п. 2.4, 2.5 кредитного договору №747/ФК-08, повернення кредиту здійснюється щомісячно частками в розмірі не менш як 2999,00 грн. по 20 число кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту.

Відповідно до п.п. 1.5, 2.6 вищевказаного кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються у валюті кредиту за період з дня його надання до дня його повернення. Проценти нараховуються щомісячно на фактичну заборгованість по кредиту за період з першого по останній день кожного календарного місяця.

Згідно п. 6.2 кредитного договору банк має право вимагати повного виконання кредиту, сплати процентів, комісій, штрафних санкцій та інших платежів,передбачених кредитним договором, а також відшкодування збитків, завданих банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником та/або його поручителями умов договору та договорів, укладених в забезпечення виконання зобов'язань за договором, а позичальник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з дати надіслання банком відповідної вимоги повернути суму заборгованості по кредиту, що залишилась, сплатити проценти, комісії, штрафні санкції, інші платежі за цим договором, а також відшкодувати збитки, завдані банку.

Виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором забезпечено порукою відповідно до укладеного договору поруки №747-2-002/ZФпор-08 від 16.04.2008 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_2, ОСОБА_1, згідно з яким поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником зобов'язань за кредитним договором №747/ФК від 16.04.2008 р. відповідальність поручителя настає у випадку невиконання боржником зобов'язань за договором, поручитель і боржник несуть перед кредитором солідарну відповідальність, а поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник.

Позичальник ОСОБА_1 неналежним чином виконує взяті на себе боргові зобов'язання та допустив заборгованість, яка станом на 21.03.2012 р. становить 158231,27 грн., з яких сума заборгованості - 128517,00 грн., сума заборгованості за відсотками - 29714,27 грн., сума комісій - 0 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу та сплати процентів, якщо інше не передбачено договором, або законом.

Згідно вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Суд не бере до уваги аргументи представників відповідачів про те, що їм не було відомо про відступлення права вимоги за кредитним договором на користь позивача, оскільки доказів сплати заборгованості за кредитом первісному кредитору останні суду не надали, хоча ризик настання несприятливих наслідків у зв'язку з цим у відповідності до вимог ч. 2 ст. 516 ЦК України виникає лише для нового кредитора, а не боржника і тому не може бути підставою для відмови у позові.

Посилання представників відповідача на той факт, що відповідач ОСОБА_1 не був повідомлений належним чином, спростовується як поясненнями самого відповідача ОСОБА_1 у судовому засіданні, так і фактом неодноразової проплати ним коштів на погашення кредиту уже на рахунки позивача ПАТ «Дельта-Банк», шо підтверджується розрахунком заборгованості за договором кредиту (а.с.68).

Як вбачається з Договору про передачу активів та Кредитних зобов»язань Укпромбанку та користь Дельта Банку (а.с.28) Національним банком України, якому передано майно (активи) «Укпромбанку» в забезпечення за кредитами рефінансування та стабілізаційними кредитами. Дані зобо»язання на підставі рішення Конкурсної комісії про визнання «Дельта-Банку» переможцем конкурсу з передачі активів та кредитних зобов»язань «Укрпромбанку», погодженого з Правлінням Національного банку були передані Національним банком України «Дельта-Банку», тому посилання представників відповідачів на порушення правил переуступки вимоги не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні.

Таким чином, відповідно до вищевказаного договору про передачу активів та кредитних зобов'язань АТ «Дельта Банк» набув права вимоги по кредитному договору №747/ФК-08.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд не приймає до уваги покази відповідача таї представників відповідачів, що їм не було відомо про відступлення права вимоги за кредитним договором на користь позивача, оскільки дане твердження спростовується як поясненнями в судовому засіданні самого відповідача ОСОБА_1, так і актом звірки №1 (а.с.145-149), оглянутим в судовому засіданні. Натомість представники відповідача не змогли довести даний факт, ніяких доказів своїх тверджень суду надано не було, з клопотанням про призначення експертизи до суду не зверталися.

Частиною першою статті 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Частиною другою цієї ж статті передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. А належним виконанням зобов'язань з боку відповідача є повернення кредиту та сплата відсотків за користування кредитними коштами у строки, в розмірі та в валюті, визначеними в кредитному договорі.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, тобто зобов'язання за кредитним договором припиняється лише виконанням, проведеним відповідно до умов договору, а саме: поверненням кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом у строки, в розмірі та валюті, передбаченими в Кредитному договорі.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 порушено умови кредитного договору, а тому позов щодо нього підлягає до задоволення у пред'явленому обсязі.

Частиною першою статті 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Частиною другою цієї ж статті передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до п.1 договору поруки №747-2-002/Zфпор-08 від 16.04.2008 року (а.с.14) поручетель зобов»язується перед кредитором за виконання боржником зобов»язань.

Відповідальність поручителя настає у випадку невиконання зобов»язань за кредитним договором (а.с.14-15).

За правилами ч.1 ст.559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов»язання, а також у разі зміни зобов»язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

В судовому засіданні встановлено, що обсяг відповідальності за кредитним договором не змінився, відповідальність залишилася в межах кредитного договору, укладеного 16.04.2008 року. Крім того, ні відповідач ОСОБА_2, ні його представники не зверталися з вимогою визнати договір поруки недійсним.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи (а.с. 133-136), позивач уклав договір на послуги №17/12/2009 з ТОВ «Об'єднана консалтингово-інвенстиційна компанія» на виконання послуг в рамках проведення розсилок для клієнтів. 22.03.2012 р. відповідачу ОСОБА_2 (поручитель по кредиту) було направлено поштове повідомлення рекомендованим листом з вимогою про сплату заборгованості (а.с. 24, 27) з підтвердженням про направлення поштовим чеком. Таким чином, суд вважає, що відповідачами та їх представниками не доведено свої вимоги в частині неповідомлення ОСОБА_2 про заборгованість, тому позов підлягає задоволенню.

Виходячи з принципів змагальності, диспозитивності та обов'язків доказування і подання доказів, визначених ст.ст.10,11,60 ЦК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідачами та їх представниками не доведено порушень при виконанні кредитного договору, натомість позивачем доведено позовні вимоги.

Враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та законними, а тому підлягають до задоволення.

Згідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

До судових витрат, відповідно до ч.1 ст.79 ЦПК України, зокрема, відноситься витрати по сплаті судового збору.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 1582,31грн. (згідно платіжного доручення №15619859 від 12.04.2012 р.), який і підлягає стягненню з відповідачів солідарно на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.525, 526, 530, 536, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.10, 60, 76, 158, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» 158 231,27грн. заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» 1582,31 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: