Ухвала суду № 29797038, 10.02.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2011 р.справа № 13/631/08-АП

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Лозовій О.А.

за участю представників сторін:

позивача : - Желтобрюхов В.В., дов. від 03.12.2010 р.

відповідача: - Бойко О.А., дов. від 20.09.2010 р., Шендрик О.В., дов. від 10.02.11 р.

прокурора: - Денисенко Д.В., посвід. № 255

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя

на постанову Господарського суду Запорізької області від 23.01.2009року у справі №13/631/08-АП

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Оліс ЛТД"

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя

за участю Прокурора Запорізькій області

про скасування податкового повідомлення-рішення №0000372300/0 від 22.09.2008р. в частині донарахування податку на прибуток підприємства у сумі 121.916грн.12коп. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 60 958грн.06коп., -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Оліс ЛТД" (далі -ТОВ фірма "Оліс ЛТД", Товариство) звернулось до господарського суду Запорізької області з адміністративним позовом, в якому просило (з урахуванням уточнень позовних вимог, т.2, а.с.124) скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя (далі -ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя) №0000372300/0 від 22.09.2008 р. в частині донарахування податку на прибуток підприємства у сумі 121 916,12 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 60 958,06 грн.

Постановою господарською суду Запорізької області від 23.01.2009 р. у справі №13/631/08-АП (суддя Серкіз В. Г.) вищевказаний адміністративний позов ТОВ фірми "Оліс ЛТД" до ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя, за участю прокурора Запорізькій області, задоволено.

Постанову суду мотивовано тим, що позивачем правомірно віднесено витрати на розробку оригінал-макетів до складу валових витрат. Окрім того, позивачем лише частину сум, з зазначених в акті перевірки помилково віднесено до складу валових витрат, всі інші суми, вказані в акті перевірки до складу валових витрат не віднесено. В зв'язку з тим, що продукція ТОВ фірми «Оліс ЛТД»не була розмитнена, вона зберігалась на ЗАТ „ЗАЗ". Всі оплачені втрати віднесено до складу валових витрат. Після укладання договору на утилізацію продукції у податковому обліку правомірно знято з валових витрат відповідні витрати.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову господарського суду Запорізької області від 23.01.2009 р. у справі № 13/631/08-АП як таку, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суд не врахував тих фактів, що здійснення позивачем витрат на розповсюдження подарунків може бути віднесено до складу валових витрат тільки у розмірі не більше 2 відсотків, що чітко передбачено законодавством. Отримані макети підпадають під визначення основних фондів (вартістю понад 1000 грн. та використовуються більше 365 днів) та відносяться до 3 групи основних засобів і амортизуються до повного зносу. Висновок Товариства по не віднесенню витрат по сплаченим за договорами санкціям до складу валових витрат не є таким, що відповідає дійсності.

Прокурор та сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, представники сторін з'явилися в судове засідання, надали свої пояснення стосовно доводів та заперечень на апеляційну скаргу.

Матеріалами справи підтверджується наступне: ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя проведено виїзну планову документальну перевірку ТОВ фірми «Оліс»з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 р. по 31.03.2008 р., за результатами якої складений акт № 1519/23-20478063 від 09.09.2008 р. (т.1, а с.32-67).

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000372300/0 від 22.09.2008 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 129 448,81 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 64 724,60 грн., всього -194173,21 грн. (т.1, а.с.30).

Податкове повідомлення-рішення № 0000372300/0 від 22.09.2008 р. позивач просить скасувати в частині донарахування податку на прибуток підприємства у сумі 121916,12 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 60 958,06 грн.

Вказана сума податкового зобов'язання з податку на прибуток склалась з наступних порушень:

1. В порушення п.п.5.3.1. п.5.3.та п.п.5.4.4. п.5.4. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 р. № 334 (зі змінами та доповненнями) (далі -Закон № 334) Товариством безпідставно віднесено до складу валових витрат витрати на придбання спецодягу (куртки змінні, бейсболки, футболки, тощо), які видано не працівникам підприємства, а роздано клієнтам в рекламних цілях, що перевищує 2 % від оподатковуваного прибутку платника податку за попередній звітний рік (стор.15-16 акту перевірки).

2. В порушення п.п.8.1.1 п.8 ст.8 Закону № 334 Товариством незаконно віднесено до складу валових витрат виробництва витрати на розробку оригінал-макетів по оформленню продукції на суму 250 000 грн. (стор.17 акту перевірки).

3. В порушення п.5.3.5 п.5.3 ст.5 Закону № 334 Товариством незаконно включено до складу валових витрат суми штрафів, пень, визначених за рішенням сторін договору (стор.17-18 акту перевірки).

4. В порушення п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону № 334 Товариством до складу валових витрат неправомірно віднесено вартість послуг по знищенню готової продукції, по якій минув термін реалізації (стор. 18 акту перевірки).

1. Щодо порушення п.п.5.3.1 п.5.3, п.п.5.4.4 п.5.4 ст.5 Закону №334

Згідно п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону № 334 не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності, а саме: організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків та витрат пов'язаних з проведенням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 5.4.4 цієї статті.

Відповідно до п.п.5.4.4 п.5.4 ст.5 Закону № 334 витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання і розповсюдження подарунків, включаючи безоплатну роздачу зразків товарів або безоплатне надання послуг (виконання робіт) з рекламними цілями, але не більше двох відсотків від оподаткованого прибутку платника податку за попередній звітний (податковий) рік.

За твердженням позивача маркетингова політика ТОВ фірма «Оліс ЛТД»побудована таким чином, що всі особи, що пов'язані із переміщенням, розповсюдженням та реалізацією продукції компанії зобов'язані бути в спецодязі з логотипом компанії, що позитивно впливає як імідж компанії на ринку харчових продуктів відповідного асортименту, так і підвищенню рівня продаж продукції.

Згідно ст.8 Закону України «Про охорону праці»від 14.10.92 р. № 2694-ХІІ (зі змінами та доповненнями) працівникам, зайнятим на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, а також на роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, видаються безкоштовно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту.

З матеріалів справи вбачається, що Товариством забезпечено своїх працівників спецодягом (накази від 03.01.2007 р. № 2/1, від 03.01.2008 р. № 2/1 - т.2, а. с.1, 2; видаткові накладні -т.2, а. с.3-12).

Зазначеним спецодягом забезпечено працівників оптових покупців продукції, які пов'язані із обігом та реалізацією продукції торгівельної марки «Оліс»в роздрібних мережах. Вартість зазначеного спецодягу включено до ціни продукції, а витрати на її придбання включено до складу валових витрат виробництва. В бухгалтерському обліку зазначені операції відображено як витрати, пов'язані зі збутом продукції.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Висновок податківців про те, що позивачем здійснені витрати на таку акцію, як розповсюдження подарунків, відповідно до норм діючого законодавства, і тому можуть відноситись до складу валових витрат тільки у розмірі не більше 2-х відсотків, не доведений належними доказами.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що Товариством правомірно віднесено суму витрат на придбання спецодягу до складу валових витрат пов'язаних з реалізацією продукції.

2. Щодо порушення п.п.8.1.1 п.8 ст.8 Закону № 334

Згідно п.п.8.2.1. п.8.2. ст.8 Закону № 334 під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Витрати на придбання будь-яких матеріальних цінностей, вартість яких не перевищує 1000 гривень, що призначені для використання у господарській діяльності платника податку, включаються до складу валових витрат платника податку в загальному порядку та враховуються для цілей застосування пункту 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Так, 05 грудня 2007 р. між ТОВ фірма «Оліс ЛТД»та ФОП ОСОБА_6 укладено договір № 392-07 про розробку та виготовлення оригінал-макетів на по оформленню продукції торгівельної марки «Оліс», а також оригінал-макетів на рекламну продукцію торгівельної марки «Оліс»згідно специфікації до договору (т.2, а. с.24-27).

Висновок ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя про багатократне використання оригінал-макетів у господарській діяльності Товариства, спростовується матеріалами справи.

Так, матеріли справи містять договори, специфікації до договорів, акти здачі-прийняття робіт, листи (а. с.24-40), зі змісту яких вбачається, що оригінал-макет рекламної продукції та продукції по оформленню продукції є виробом, який використовується одноразово лише при замовленні виготовлення етикеток, рекламних брошур, інших виробів з нанесенням на них відповідних зображень. В подальшому використання оригінал-макетів не здійснюється. Для наступного замовлення здійснюється окрема розробка оригінал-макетів.

Згідно специфікації № 1 вартість кожного з розроблених оригінал-макетів складає 500,00 грн. (а. с.28-30) та використані Товариством одноразово оригінал-макети в подальшому списуються (а. с.40).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що Товариством правомірно віднесено до складу валових витрат суму витрат на розробку оригінал-макетів.

3. Щодо порушення п.5.3.5 п.5.3 ст.5 Закону № 334

Відповідно п.п.5.3.5 п.5.3 ст.5 Закону № 334 не включаються до складу валових витрат витрати па сплату штрафів та неустойок чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду.

Як вбачається з даних бухгалтерського обліку (картка рахунку 63.1 -т.2, а. с.44-114) витрати по сплаті штрафів, пень та інших санкцій за договорами з покупцями продукції не віднесено до складу валових витрат. Такі виплати здійснено за рахунок прибутку Товариства, що не є порушенням норм діючого податкового законодавства, зокрема п.п.5.3.5 п.5.3 ст.5 Закону № 334.

Як встановлено в спірній постанові суду першої інстанції (і колегія суддів погоджується з цим), відповідно до даних бухгалтерського обліку лише частину сум, що було зазначено в акті перевірки (стор.17-18), помилково віднесено до складу валових витрат, а саме по договорам, укладеним із ТОВ «МЕТРО»Кеш енд кері Україна»:

04.07.2007 р. документ № ОЛ-0001330 на суму 491,44 грн.;

23.07.2007 р. документ № ОЛ-0000145 на суму 3,00 грн.;

27.11.2007 р. документ № ОЛ-0002191 на суму 323,05 грн.;

28.03.2008 р. документ № ОЛ-0000429 на суму 1001,70 грн.

Всі інші суми, що зазначені в акті перевірки не було віднесено до складу валових витрат.

Таким чином, колегія суддів погоджується з тим, що висновок податківців про те, що Товариством незаконно включено до складу валових витрат суми штрафів, пень, визначених за рішенням сторін договору, не відповідає фактичним обставинам.

4. Щодо порушення п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону № 334

Згідно п.5.1. ст.5 Закону № 334 валові витрати (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону № 334 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Так, за твердженням позивача, у зв'язку з відсутністю механізму здійснення митного оформлення повернення на митну територію України продукції вказаного виду та обмеженого терміну реалізації майонезу, гірчиці, брокери не мали змоги розмитнити продукцію, і, відповідно, термін зберігання вказаної продукції закінчився.

Як вбачається з матеріалів справи (т.2, а. с.13-23), продукція ТОВ фірми «Оліс ЛТД»не була розмитнена і зберігалась на ЗАТ „ЗАЗ" Всі оплачені витрати були віднесені Товариством до валових витрат.

Після укладення Договору з ТОВ «Елга»м.Шостка на утилізацію продукції у податковому обліку було знято з валових витрат:

- собівартість продукції у сумі 33364,29 грн., а також ПДВ на суму

6672,86 грн.;

- послуги по знищенню продукції у сумі 5560,43 грн., а також ПДВ на суму

1112,09 грн.;

- послуги з зберігання продукції та брокерські послуги у розмірі 10843,88

грн., а також ПДВ на суму 2168,77 грн.

Як встановлено судом першої інстанції (і колегія суддів погоджується з цим), Товариством помилково було віднесено до складу валових витрат виробництва суми по авансових звітах працівників підприємства, а саме:

- 07.08.2007 р. авансовий звіт, документ № ОЛ-0000191 на суму 316,64 грн.;

- 22.08.2007 р. авансовий звіт, документ № ОЛ-0000202 на суму 205,95 грн.;

- 20.09.2007 р. авансовий звіт, документ № ОЛ-0000222 на суму 475,00 грн.

Всі інші суми, що зазначені в акті перевірки, були сторновані та виключені зі складу валових витрат.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджується з необґрунтованістю висновку відповідача про неправомірне віднесення позивачем до складу валових витрат вартості послуг по знищенню готової продукції, по якій минув термін реалізації.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції обґрунтовано скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя №0000372300/0 від 22.09.2008 р. в частині донарахування податку на прибуток підприємства у сумі 121916,12 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 60 958,06 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає правомірною та обґрунтованою постанову господарського суду Запорізької області від 23.01.2009 р. у даній справі, а апеляційну скаргу ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.196, п.1.ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя на постанову господарського суду Запорізької області від 23.01.2009 р. у справі №13/631/08-АП залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 23.01.2009 р. у справі №13/631/08-АП залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко