УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" лютого 2011 р.справа № 2а-6670/09/0870
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Бишевської Н.А.
суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.
при секретарі судового засідання: Лозовій О.А.
за участю представників сторін:
позивача : - не з'явився;
відповідача: - Жовтоножко Д.Ф. дов. від 22.11.10р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22.12.2009р. у справі № 2а-6670/09/0870
за позовом ОСОБА_3
до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя
про зобов'язання надати висновок ,-
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22.12.2009р. у справі № 2а-6670/09/0870 (суддя -Стрельнікова Н.В.) адміністративний позов ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя про зобов'язання надати висновок - задоволено. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Заводському районі м. Запоріжжя подати висновок до Головного Управління Державного казначейства України в Запорізькій області про повернення надміру сплаченого ОСОБА_3 податку з доходів фізичних осіб у 2008 році у розмірі 1486,16 грн.
Постанова суду мотивована тим, що позивачем при поданні Декларації про доходи за 2008 рік та Розрахунку суми ПДФО, що підлягає поверненню платнику податку або сплаті до бюджету, у тому числі у зв'язку з нарахуванням податкового кредиту, дотримано вимоги Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" в частині нарахування податкового кредиту та правильно визначено суму у розмірі 1486,16 грн. яка підлягає поверненню, тому вимоги позивача, ґрунтуються на законі та підлягають задоволенню.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Запоріжжя подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22.12.2009р. у справі № 2а-6670/09/0870 як таку, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суд не врахував того, що саму дружина позивача є платником податку з доходів фізичних осіб і повинна сама подати декларацію з метою отримання податкового кредиту на навчання у межах одержаної нею протягом звітного податкового року заробітної плати.
Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
До судового засідання не з'явились представники позивача. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників позивача суду не повідомлені.
З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників позивача не заважає розгляду скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом попередньої інстанції та підтверджено матеріалами справи, відповідно до Свідоцтва про одруження, виданого 22.11.1997 р. Кіровським відділом реєстрації актів громадянського стану м. Донецька, ОСОБА_4 є дружиною ОСОБА_3
24 червня 2008 року ОСОБА_4 укладено договір з Класичним приватним Університетом № 23213м про платне надання освітніх послуг, згідно якого Університет зобов'язався здійснити підготовку студентки (ОСОБА_4) як фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня магістр, за спеціальністю правознавство.
На виконання умов договору, 24.06.2008 р. позивачем за свою дружину -ОСОБА_4, сплачено 11250 грн. за навчання у магістратурі, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 19278502.
06.11.2009 р. до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя за № 971 від громадянина ОСОБА_3 надійшла декларація про доходи, одержані у 2008 році з метою отримання податкового кредиту за навчання (заочна форма) дружини, ОСОБА_4.
Листом від 19.11.2009 р. вих. № 11031/10/17-318 Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Запоріжжя відмовила позивачу у поверненні з бюджету податку з доходів фізичних осіб у 2009 році, що стало підставою для звернення позивача до суду.
Підставою відмови зазначено те, що дружина позивача - ОСОБА_4 за період з 01.01.08р. по 31.12.08р. отримувала доходи з основного місця роботи -Запорізького окружного адміністративного суду у вигляді заробітної плати, внаслідок чого вона сама є платником податку з доходів фізичних осіб та повинна сама подати декларацію з метою одержання податкового кредиту на навчання у межах одержаної нею протягом звітного податкового року (2008р.) заробітної плати.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги зазначив, що у позивача наявні всі передбачені Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" підстави для відображення в поданій ним декларації витрат на навчання своєї дружини, сплачених у 2008 році.
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, вважає за необхідне погодитись з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Так, пунктом 1.16 статті 1 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-ІV "Про податок з доходів фізичних осіб" (надалі -Закон №889), податковий кредит - це сума (вартість) витрат, понесених платником податку-резидентом в зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних чи юридичних осіб протягом звітного року (окрім витрат на сплату ПДВ і акцизного збору), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, отриманого за результатами такого звітного року, у випадках, визначених цим законом.
Пп.5.1.1, 5.1.2 п.5.1 ст.5 Закону №889 встановлено, що платник податку за наслідками звітного податкового року має право на податковий кредит. Підстави для нарахування податкового кредиту із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації.
Відповідно до п. п. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Закону №889, дозволяється включати до складу податкового кредиту суми коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім`ї першого ступеня споріднення, але не більше суми, визначеної у підпункті 6.5.1 п. 6.5 ст. 6 цього Закону у розрахунку за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року. Такі витрати включаються: а) при навчанні платника податку або іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення - до податкового кредиту одного з таких членів за їх вибором; б) при навчанні обох членів подружжя - окремо до податкового кредиту кожного, відповідно до вартості його навчання. Зазначений у підпункті "а" цього підпункту вибір вважається здійсненим, якщо платник податку подає податкову декларацію, у якій визначається сума таких витрат. Для цілей цього підпункту членами подружжя вважаються особи, які перебувають у шлюбі, зареєстрованому згідно із законом.
З огляду на зазначені норми, Закон №889 не містить обов'язкових вимог, що декларувати такі витрати має саме студент який навчався та працював, отримуючи заробітну плату, внаслідок чого позивач мав всі передбачені Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" підстави для відображення в поданій ним декларації витрат на навчання своєї дружини, сплачених у 2008 році та скористався своїм правом вибору, задекларувавши у поданій декларації сплаченні за навчання дружини витрати.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що посилання скаржника на листи ДПА України № 4692/К/17 від 10.06.208 р., №25941/7/17-2117 від 28.12.05р., №4082/7/17-0217 від 28.02.07р. не може бути прийнято до уваги, оскільки норми Закону №889 чітко визначають дані обставини та в даному випадку тлумаченню та роз'ясненню не підлягають.
Також є правомірним і висновок суду першої інстанції про наявність підстав для зобов'язання Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя подати висновок до Головного Управління Державного казначейства України в Запорізькій області про повернення надміру сплаченого ОСОБА_3 податку з доходів фізичних осіб у 2008 році у розмірі 1486,16 грн.
Так, сума коштів, яка підлягає поверненню платнику податку, згідно п. 18.8 ст. 18 Закону №889 зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, визначену у декларації, протягом 60 календарних днів від дня отримання такої декларації.
Відповідно до пп.20.4.1. п.20.4 ст. 20 Закону №889 особою, яка несе відповідальність за неповне або несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку, у тому числі внаслідок застосування права на податковий кредит, є податковий орган, який порушує строки подання розрахунку такої суми або занижує його розмір.
Пунктом 11 Порядку взаємодії органів державної податкової служби України, фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) платникам податків, затвердженого спільним наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 03.02.2005 № 58/78/22 передбачено, що надміру утримана (сплачена) сума податку з доходів фізичних осіб підлягає поверненню платнику податку протягом 60 календарних днів від дня отримання органом державної податкової служби податкової декларації на банківський рахунок, вказаний у податковій декларації, у разі його наявності у платника податку, або на рахунок установи банку, який здійснюватиме виплату коштів готівкою, або на рахунок підприємства поштового зв'язку за податковою адресою платника податку, зазначеною в податковій декларації.
При цьому ч.3 п.11 Наказу передбачає, що повернення надміру утриманої (сплаченої) суми податку з доходів фізичних осіб на банківський рахунок платника податку здійснюється органом Державного казначейства України на підставі висновку, поданого органом державної податкової служби України до відповідного органу Державного казначейства України не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного терміну від дня отримання органами державної податкової служби України податкової декларації.
Таким чином, позивачем обрано належний спосіб захисту свого права і висновки суду першої інстанції є такими, що підтверджуються матеріалами справи.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи об'єктивно, повно та всебічно з'ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, та застосовано до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі, норми матеріального права, які регулюють саме ці правовідносини і ухвалено законне рішення. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування чи зміну оскаржуваної судової постанови, судовою колегією під час розгляду даної справи не встановлено, тому колегія суддів вважає за необхідне постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі залишити без змін.
Доводи апеляційної скарги спростовуються дослідженими судом доказами та не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Керуючись ст. 196, п.1.ч.1 ст.198, 200, п.1.ч.1.ст.205, 206 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22.12.2009р. у справі № 2а-6670/09/0870 - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22.12.2009р. у справі № 2а-6670/09/0870 - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.
Головуючий: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Я.В. Семененко
Судове рішення № 29796955, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 17.02.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 4706/10. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: