Ухвала суду № 29794803, 07.03.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження 22-ц/774/1450/13

Справа № 429/4567/12 Головуючий у 1-й інстанції - Бондаренко В.М.

Категорія - 27 Доповідач - Петренко І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2013 року

Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Петренко І.О.

суддів - Котушенко С.П., Романюк М.М.

при секретарі - Савчук Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 грудня 2012 року за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договором, -

В С Т А Н О В И Л А :

В квітні 2012 року позивач з вернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договором. В обґрунтування якого посилався на те, що відповідно до укладеного кредитного договору № 1153/ФКВ-07 від 17 грудня 2007 року ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 23 879,00 доларів США з виплатою процентної ставки у розмірі 9,5 8% річних за весь час фактичного користування кредитом на строк з 17 грудня 2007 року по 16 грудня 2014 року. Відповідно до умов договору, відповідач зобов'язався повертати кредит та сплачувати нараховані відсотки щомісячно, до 20 числа поточного місяця, при цьому щомісячний платіж повинен складати суму не менше, ніж 284,27 доларів США. У порушення зазначених норм законодавства та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав. У зв'язку з чим, за договором станом на 27.03.2012 року виникла заборгованість в сумі 130 067,51 грн., яка складається з наступного: 126 200,84 грн. - тіло кредиту; 1 879,51 грн. - проценти; 1 987,16 грн. - комісія за ведення кредиту. Просили суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 130 067,51 грн. та судові витрати по справі

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 грудня 2012 року позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задоволено: стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 1153/ФКВ-07 від 17 грудня 2007 року станом на 27 березня 2012 року в розмірі 130 067 (сто тридцять тисяч шістдесят сім) грн. 51 коп., яка складається з наступного: 126 200 (сто двадцять шість тисяч двісті) грн. 84 коп. - тіло кредиту; 1 879 (одна тисяча вісімсот сімдесят дев'ять) грн. 51 коп. - проценти; 1 987 (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят сім) грн. 16 коп. - комісія за ведення кредиту. Стягнуто з ОСОБА_1 (ідент. номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-6, р/р 6499100199, МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020) судові витрати по справі, а саме: суму судового збору в розмірі 1 300 (одна тисяча триста) грн. 67 коп. (а.с. 78-80).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду з ухваленням нового про відмову в задоволенні позовних банку в повному обсязі (а.с. 83-85 ).

Розглянувши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст.ст.10, 57, 60 ЦПК України суд вирішує цивільно-правовий спір на засадах змагальності, кожна сторона зобов'язана доказами довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Апеляційний суд на виконання вимог ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої суд першої інстанції виходив із того, що оскільки права кредитора за вказаним кредитним договором перейшли до позивача, тому на підставі ст. 514, ч.1 516 ЦК України має право стягнути заборгованість з відповідача за не належним виконання зобов'язання за кредитним договором щодо своєчасного повернення отриманих коштів.

Судом першої інстанції встановлено, що 17 грудня 2007 року за кредитним договором № 1153/ФКВ-07, укладеним між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1, останній отримав кредит в сумі 23 879,00 доларів США з виплатою процентної ставки у розмірі 9,5% річних за весь час фактичного користування кредитом на строк з 17 грудня 2007 року по 16 грудня 2014 року. 30 червня 2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк» та Національним Банком України було укладено Договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанк» на користь АТ «Дельта Банк», відповідно до п. 4.1 якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором, Укрпромбанк передає (відступає) Дельта Банку права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов'язань перед Національним Банком, внаслідок чого Дельта банк замінює Укрпромбанк як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язань, а згідно з п. 4.2 внаслідок передачі Укрпромбанком Дельта Банку прав вимоги до боржників, Дельта Банку переходить право вимагати від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Станом на 27 березня 2012 року виникла заборгованість за кредитним договором в сумі 130 067,51 грн., яка складається з наступного: 126 200,84 грн. - тіло кредиту; 1 879,51 грн. - проценти; 1 987,16 грн. - комісія за ведення кредиту, а відповідно до ст.514 ЦК, ч.2 ст. 1050 ЦК України позивач має право вимагати дострокового повернення кредиту зі сплатою відсотків.

Колегія суддів вважає, що за таких обставин, задовольняючи позов ПАТ «Дельта Банк», суд першої інстанції вірно встановив дійсні правовідносини, що склалися між сторонами, дав їм належну оцінку та дійшов підставного висновку щодо заявлених в суді вимог, правильно застосувавши при цьому норми матеріального права та не порушивши норми процесуального права. Ухвалюючи дане рішення, суд виходив з доводів і заперечень сторін, враховуючи принцип змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, повно з'ясувавши обставини справи.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч.1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному обсязі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то у разі прострочення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Виходячи з вище наведеного доводи апеляційної скарги не містять нових фактів чи засобів доказування, які б спростували висновки суду першої інстанції.

За вказаних обставин колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для скасування судового рішення як постановленого у відповідності до вимог процесуального та матеріального права.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 307, 308, 314, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді