Постанова № 29793188, 01.03.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2013 р. Справа № 804/1970/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В.

при секретарі Шевцовій М.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Нікопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

05.02.13 року Нікопольська ОДПІ Дніпропетровської області ДПС звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за земельні ділянки держаної та комунальної власності у розмірі 23044,24 грн.

01.03.2013 року позивачем уточнені позовні вимоги, в частині розміру заборгованості.

В обґрунтування позову зазначено, що фізична особа-підприємцець ОСОБА_1 має заборгованість з орендної плати за землю, яка утворилась внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання за період з листопада по грудень 2011 року та з січня по грудень 2012 року у розмірі 24816,92 грн. Відповідачем у добровільному порядку не сплачена зазначена сума, тому податковий орган звернувся до суду із позовом про стягнення боргу.

Позивач в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с 36).

Відповідач у судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с. 37).

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження згідно ст. 128 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований виконавчим комітетом Марганецької міської ради Дніпропетровської області 04.01.2006 року, ідентифікаційний код НОМЕР_1, що підтверджується витягом з ЄДР станом на 29.10.12 р., перебуває на обліку в Нікопольській об'єднаній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби як платник податків і зборів з 08.05.1998 року за № 1/576 (а.с. 10-11, 12).

03.09.2008 року між ФОП ОСОБА_1 та Марганецькою міською радою укладено договір оренди землі за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,2433 га.(а.с. 15-19).

ФОП ОСОБА_1 до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби подана податкова декларація № 515 від 28.01.2011 року з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 рік, згідно якої орендна плата складає 21271,61 грн. за рік, із щомісячною сплатою в розмірі 1772,68 грн. (а.с.20).

ФОП ОСОБА_1 до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби подана податкова декларація № 9006466417 від 18.02.2012 року з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2012 рік, згідно якої орендна плата складає 21271,61 грн. за рік, щомісяця відповідно 1772,63 грн. (а.с.21).

Зазначені дії відповідача узгоджуються з вимогами розділу ХІІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755 - VI (далі - ПК України). Між тим, відповідачем щомісячні платежі зі сплати орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності сплачені частково внаслідок чого у відповідача виник податковий борг у розмірі 24816,92 грн., що підтверджується копією облікової карти платника податку, зворотній бік якої приєднаний до матеріалів справи (а.с. 36).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, повноваження і обов'язки посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755- VI.

Розділ ХІІІ Податкового кодексу України регулює правовідносини щодо плати за землю та орендної плати за землі державної або комунальної власності.

Відповідно п. 285.1. ст. 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Пунктом 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкові зобов'язання щодо сплати за землю, визначених у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за поточний рік, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що наступають за останнім календарним днем податкового (звітнього) місяця.

Згідно зі ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог ст. 285-287 цього розділу.

Згідно п. 288.4, підпункту 288.5.1 пункту 288.5 ст.288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою - для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом. Орендна плата не може перевищувати для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом.

П. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України визначає, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Відповідно до п.54.2 ст. 54 Податкового кодексу України грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до

бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем самостійно нараховані суми податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки за листопад - грудень 2011 року в сумі 3545,31 грн., та за січень-грудень 2012 року в сумі 21271,61 грн., а всього 24816,92 грн. не сплачені, що підтверджується обліковою карткою платника податків, станом на 28.02.2013 року, зворотній бік якої приєднаний до матеріалів справи (а.с. 36).

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Пунктом 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

На виконання вказаної вимоги закону на адресу ФОП ОСОБА_1 надіслана податкова вимога форми «Ф1» № 306 від 10.06.2011 року на суму 1777,71 грн., яка повернута на адресу відправника «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 23).

В судовому засіданні було встановлено, що за змістом, формою та підставами винесення така податкова вимога узгоджується з компетенцією органів державної податкової служби України, встановленою Податковим кодексом України та Порядком направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом ДПА України від 24.12.2010 р. № 1037.

Відповідно до п.4.6 Порядку, податкова вимога вважається надісланою (врученою):якщо її надіслано листом з повідомленням про вручення.

Як свідчать матеріли справи, податкова вимога форми «Ф1» № 306 від 10.06.2011 року на суму 1777,71 грн., відправлена позивачем рекомендованим листом на адресу відповідача, повернулась на адресу відправника з відміткою пошти «за спливом терміну зберігання», тобто вважається врученою відповідачеві. Відповідач в ході розгляду справи доказів оскарження вимоги суду не надав, а судом в порядку ст. 11 КАС України, не встановлено.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковим боргом визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.87.1 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

В силу пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (пп. 95.2 cт. 95 Податкового кодексу України).

З огляду на те, що заборгованість платника податку не погашена у встановленому законом порядку, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Нікопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_2 ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь бюджету податковий борг з орендної плати за землю у розмірі 24816,92 грн. (двадцять чотири тисячі вісімсот шістнадцять грн. 92 коп.) на р/р 33210815700028, місцевий бюджет - 50, код платежу 13050501, отримувач Управління ДКС України у м.Марганець, код отримувача 37857392, банк ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева