Постанова № 29790973, 07.02.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/3121/2012

07 лютого 2013 року 15год. 05хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Бондаренко В.Ю. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Караваєв І.І.,

відповідача: представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державне підприємство "Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів" до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів" звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 10.05.2012р. № 0000332351 по податку на додану вартість на загальну суму 3369548,00 грн. та від 10.05.2012р. № 0000342351 по податку на прибуток підприємств на загальну суму 2565776,00 грн.

До початку розгляду справи по суті від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог (а.с.231-232 т.1), відповідно до якої позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.07.2012р. № 0000702351 частково на суму податку на прибуток в розмірі 274266,00 грн. (по ТОВ "Компанія "Квік Дан"), скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.07.2012р. № 0000692351 частково на суму податку на додану вартість в розмірі 763265,00 грн. та штрафну санкцію в розмірі 111828,00 грн. Вказана заява вимогам закону не суперечить, прийнята судом.

В обґрунтування позову заперечує висновки податкового органу про нікчемність правочинів, укладених позивачем та контрагентами ТОВ "Компанія "Квік Дан" та ТОВ "Союз А", як таких, що не спричиняють реального настання правових наслідків. Збільшення грошових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій вважає неправомірним.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав з наведених у ньому підстав, просив задовольнити повністю.

Відповідач Державна податкова інспекція у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби позов не визнав. Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, яке відповідає наведеному в письмовому запереченні (а.с.2-7 т.2). Зокрема, пояснив, що проведеною перевіркою встановлено порушення ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, т.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, ДП "Шпанівський ЕЗХЕ" по взаємовідносинах з ТОВ "Трейдбуд", ТОВ "Рівенто Ассет", ТОВ "Фрогус Консалт", ТОВ "Компанія "Квік Дан" на загальну суму 2554675 грн., що не підтверджені документально та не використовуються в господарській діяльності у зв'язку з фактичним невиконанням господарських зобов'язань та мають ознаки нікчемності.

Зокрема, за наявною інформацією, працівниками СВ ПМ ДПА у Луганській області порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст.205 ч.2 КК України, відносно ОСОБА_4 по факту фіктивного підприємництва ТОВ "Компанія "Квік Дан". Відповідно до акту позапланової невиїзної перевірки Алчевської ОДПІ з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010р. по 30.09.2011р., згідно податкової звітності у ТОВ "Компанія "Квік Дан" відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, складські та торгівельні приміщення, транспорт та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

З урахуванням вказаних обставин податковий орган дійшов висновку, що правочини між ТОВ "Компанія "Квік Дан" та ДП "Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів" на загальну суму 1 192 462 грн. без ПДВ відповідно до ч.1, ч.2 ст.215, ч.1, ч.5 ст.203 ЦК України є нікчемними, суперечать інтересам держави і суспільства, та в силу ст.216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Відтак податковий орган вважає, що позивачем завищено валові витрати в II кварталі 2011р. по ТОВ "Компанія "Квік Дан" на суму 1 192 462 грн., у зв'язку з чим позивачу донараховано податку на додану вартість на суму 274266 грн. Також на підставі наведеного податковий орган дійшов висновку про завищення податкового кредиту по вказаному контрагенту за травень 2011р. на 238492 грн. та збільшив на вказану суму податкове зобов'язання з податку на додану вартість.

Крім цього, з урахуванням висновків акта ДПІ у м. Рівне від 10.11.2011р. № 1323/23-100/37382330 позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ "Союз А" за період з 09.11.2010р. по 31.07.2011р., яким не підтверджені господарські операції з контрагентами через відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, та зменшено податкові зобов'язання й податковий кредит за червень-липень 2011р., відповідач дійшов висновку, що ДП "Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів" по взаємовідносинах з ТОВ "Союз А" завищено податковий кредит за червень 2011р. в сумі 218189 грн., за липень 2011р. в сумі 366584 грн.

Представник відповідача збільшення податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій вважає правомірним, в задоволенні позовних вимог просив відмовити за їх безпідставністю.

В судове засідання 07.02.2013р. представник відповідача не прибув без повідомлення причин, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду справи. Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України суд вважає можливим закінчити судовий розгляд справи за відсутності представника відповідача за наявними доказами.

Заслухавши пояснення представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з таких підстав.

Матеріалами справи стверджено, що Державне підприємство "Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів" зареєстроване як юридична особа Рівненською районною державною адміністрацією 24.10.1994р., підпорядковується Міністерству аграрної політики України, взяте на облік як платник податків ДПІ у Рівненському районі з 22.09.1995р., є платником ПДВ згідно свідоцтва серія НБ № 410849 від 31.07.2006р.; види діяльності за КВЕД згідно з довідкою про включення до ЄДРПОУ: виробництво інших основних органічних хімічних речовин; виробництво мила та мийних засобів, засобів для чищення та полірування (а.с.164 т.2).

Судом встановлено, що в період з 05.03.2012р. по 13.04.2012р. на підставі направлень від 02.04.2012р. № 500/23-138, від 05.03.2012р. №51/23-138, № 52/23-138, №53/17-138 та № 54/23-138, згідно плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, відповідно до п.77.1, п.77.4 ст.77, абз.1,2 п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України уповноваженими особами ДПІ у Рівненському районі Рівненської області проведено планову виїзну перевірку Державного підприємства "Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р. Термін проведення перевірки продовжувався з 02.04.2012р. по 13.04.2012р. на підставі наказу ДПІ у Рівненському районі. За результатами перевірки складено акт № 241/40/23-141/00375020 від 23.04.2012р. (а.с.8-139 т.2), відповідно до висновків якого перевіркою встановлено порушення (які стосуються предмета спору):

п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.44.1 ст.44, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2565775 грн., у тому числі: І квартал 2011р. у сумі 464452 грн.; ІІ квартал 2011р. у сумі 632284 грн.; ІІІ квартал 2011р. у сумі 434039 грн.; IV квартал 2011р. у сумі 1035000 грн.;

п.44.1, п.44.6 ст.44, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.1.2, п.2.7 наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, п.3.1, п.4.1 Наказу ДПА України від 25.01.2011р. № 41, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 2920027 грн., в т.ч.: січень 2011р. - 94385 грн., березень 2011р. - 135828 грн., квітень 2011р. - 132667 грн., травень 2011р. - 279742 грн., червень 2011р. - 479342 грн., липень 2011р. - 377801 грн., серпень 2011р. - 360373 грн., вересень 2011р. - 66666 грн., жовтень 2011р. - 991823, листопад 2011р. - 1400 грн.

Державною податковою інспекцією у Рівненському районі Рівненської області на підставі акта перевірки № 241/40/23-141/00375020 від 23.04.2012р. прийнято:

податкове повідомлення-рішення № 0000332351 від 10.05.2012р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на загальну суму 3369548,00 грн., в тому числі за основним платежем на 2920027,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 449521,00 грн. (а.с.20 т.1);

податкове повідомлення-рішення № 0000342351 від 10.05.2012р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток підприємств" на загальну суму 2565766,00 грн., в тому числі за основним платежем на 2565775,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 1,00 грн. (а.с.21 т.1).

Позивач використав процедуру адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, за наслідками якої Державною податковою службою у Рівненській області прийнято рішення №13036/10-210/179 від 20.07.2012р., в якому зазначено, що матеріалами перевірки не доведено порушення податкового законодавства ДП "Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів" по операціях з контрагентами ТОВ "Трейбуд", ТОВ "Рівенто Ассет", ТОВ "Фрогус".

Рішенням № 13036/10-210/179 від 20.07.2012р. ДПС у Рівненській області залишено без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Рівненському районі від 10.05.2012р. №0000342351 в частині збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 285327,00 грн. за основним платежем і в сумі 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, від 10.05.2012р. №0000332351 в частині збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 903988,00 грн. за основним платежем і 111828,00 грн. штрафної (фінансової) санкції. Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Рівненському районі від 10.05.2012р. №0000342351 в частині збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 2280448,00 грн. за основним платежем, від 10.05.2012р. №0000332351 в частині збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 2016039,00 грн. за основним платежем і 337702,00 грн. штрафної (фінансової) санкції.(а.с.11-19 т.1)

За результатами адміністративного оскарження ДПІ у Рівненському районі було прийнято:

податкове повідомлення-рішення № 0000342351 від 30.07.2012р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток підприємств" на загальну суму 285328,00 грн., в тому числі за основним платежем на 285327,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 1,00 грн. (а.с.234 т.1);

податкове повідомлення-рішення № 0000692351 від 30.07.2012р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на загальну суму 1015816,00 грн., в тому числі за основним платежем на 903988,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 111828,00 грн. (а.с.233 т.1).

З дослідженого судом акта перевірки та рішення податкового органу за наслідками адміністративного оскарження встановлено, що висновку про порушення податкового законодавства, в частині, яка оспорюється позивачем, податковий орган дійшов за результатами дослідження взаємовідносин між Державним підприємством "Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів" та двома контрагентами: ТОВ "Компанія "Квік Дан" та ТОВ "Союз А".

Зокрема, відповідач вважає, що в порушення п.44.1 ст.44, пп.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, як не спрямовані на реальне настання наслідків, ДП "Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів" завищено валові витрати податкових декларацій з податку на прибуток підприємства на вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, виконаних робіт по ТОВ "Компанія "Квік Дан" в II кварталі 2011 року в сумі 1192462 грн. (акт перевірки арк.43-59, а.с.50-66 т.2). В порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України ДП "Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів" завищено податковий кредит з податку на додану вартість по податкових накладних, виписаних ТОВ "Компанія "Квік Дан", за травень 2011 року в сумі 238 492 грн. (арк.111 акта перевірки, а.с.118 т.2); та по операціях з ТОВ "Союз А" за червень 2011р. в сумі 218 189 грн., за липень 2011р. в сумі 366 584 грн. (арк.113 акта перевірки, а.с.120 т.2).

Враховуючи доводи та заперечення сторін, в ході судового розгляду справи підлягали до перевірки фактичні обставини щодо реальності господарських операцій ДП "Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів" з контрагентами ТОВ "Компанія "Квік Дан", ТОВ "Союз А", правомірності формування позивачем витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту від таких взаємовідносин, підставності висновку податкового органу щодо допущених позивачем порушень податкового законодавства, що мали наслідком заниження податкових зобов'язань.

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Господарський кодекс України в статті 3 визначає господарську діяльність як діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

З викладеного слідує, що неодмінною характерною ознакою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на одержання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах, оскільки згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З наведеного випливає, що правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання товарів (послуг) з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних товарів (послуг). За відсутності останнього відсутні підстави для врахування відповідних сум при визначенні об'єкта оподаткування.

При перевірці господарських взаємовідносин позивача в розрізі контрагентів судом встановлені наступні фактичні обставини.

По ТОВ "Компанія "Квік Дан".

Судом встановлено, що 14.10.2008р. між ТОВ "Компанія "Квік Дан" (Постачальник) та ДП "Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів" (Покупець) укладено договір постачання зерна №14/10/2008 (а.с.31-34 т.1). Згідно з умовами договору, загальна кількість товару, що постачається, становить: 700 тонн - подрібнене зерно жита, 100 тонн - подрібнене зерно пшениці.

Постачання позивачу товару ТОВ "Компанія "Квік Дан" оформлене видатковими накладними:

№ 2104-1 від 21.04.2011р., товар: жито подрібнене 250 т, на суму 475000,00 грн., в т.ч. ПДВ 79166,67 грн.;

№ 3005-1 від 30.05.2011р., товар: зерно жита подрібнене 52,680 т, на суму 100000,00 грн., в т.ч. ПДВ 16666,67 грн.;

№ 3105-4 від 31.05.2011р., товар: зерно жита подрібнене 57,860 т, на суму 109934,00 грн., в т.ч. ПДВ 18322,33 грн.;

№ 2705-1 від 27.05.2011р., товар: зерно жита подрібнене 52,630 т, на суму 100000,00 грн., в т.ч. ПДВ 16666,67 грн.;

№ 2605-1 від 26.05.2011р., товар: зерно жита подрібнене 114,730 т, на суму 217987,00 грн., в т.ч. ПДВ 36331,17 грн.;

№ 2505-1 від 25.05.2011р., товар: зерно жита подрібнене 69,470 т, на суму 131993,00 грн., в т.ч. ПДВ 21998,83 грн.;

№ 1705-9 від 17.05.2011р., товар: зерно жита подрібнене 60 т, на суму 114000,00 грн., в т.ч. ПДВ 19000,00 грн.;

№ 1605-4 від 16.05.2011р., товар: зерно жита подрібнене 91,020 т, на суму 182040,00 грн., в т.ч. ПДВ 30340,00 грн. (а.с.47,60-64,67,71 т.1).

ТОВ "Компанія "Квік Дан" на вказані операції з постачання жита подрібненого виписано позивачу податкові накладні, податок на додану вартість за якими позивачем віднесено до податкового кредиту:

№ 159 від 21.04.2011р. на суму 475000,00 грн., ПДВ 79166,67 грн.;

№ 500 від 27.05.2011р. на суму 100000,00 грн., ПДВ 16666,67 грн.;

№ 502 від 30.05.2011р. на суму 100000,00 грн., ПДВ в сумі 16666,67 грн.;

№ 506 від 31.05.2011р. на суму 109934,00 грн., ПДВ в сумі 18322,33 грн.;

№ 499 від 26.05.2011р. на суму 217987,00 грн., ПДВ в сумі 36331,17 грн.;

№ 498 від 25.05.2011р. на суму 131993,00 грн., ПДВ в сумі 21998,83 грн.;

№ 477 від 16.05.2011р. на суму 182040,00 грн., ПДВ в сумі 30340,00 грн.;

№ 486 від 17.05.2011р. на суму 114000,00 грн., ПДВ в сумі 19000,00 грн. (а.с.35-38 т.1).

Оплата придбаного товару здійснена ДП "Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів" в повній сумі з урахуванням податку на додану вартість в ціні товару, що стверджується дослідженими судом платіжними дорученнями (а.с.72-79 т.1). Заборгованість по розрахунках відсутня, що відповідачем не заперечується.

Видаткові, податкові накладні, якими оформлені господарські операції з ТОВ "Компанія "Квік Дан", були пред'явлені позивачем до перевірки, описані в акті перевірки. На неналежність їх оформлення податковий орган не покликається. Також актом перевірки стверджується проведення господарських операцій в бухгалтерському обліку позивача наступними проводками: Дт 201 "Сировина" - Кт 631 "Вітчизняні постачальники"; Дт 641 "Податковий кредит" - Кт 631 "Вітчизняні постачальники" (арк. акта 43-44, а.с.50-51 т.2)

Доставка товару до позивача здійснена за рахунок постачальника ТОВ "Компанія "Квік Дан", що стверджується дослідженими судом товарно-транспортними накладними: від 29.04.2011р., від 28.04.2011р., від 27.05.2011р., від 24.05.2011р., від 25.05.2011р., 26.05.2011р., від 30.05.2011р., від 17.05.2011р., від 16.05.2011р. (а.с.39-70 т.1).

По взаємовідносинах з ТОВ "Союз А".

Судом встановлено, що 10.06.2011р. між ТОВ "Союз А" (Продавець) та ДП "Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів" (Покупець) укладено договір №1/06 купівлі-продажу, згідно з умовами якого продавець зобов'язується поставити товар "зерно кукурудзи подрібнене" кількістю 300 т загальною вартістю 690000,00 грн. (а.с.80 т.1).

Сторонами підписані додаткові угоди до договору №1/06 від 10.06.2011р., а саме:

№3/08 від 29.08.2011р. на поставку пшениці в кількості 445 т загальною вартістю 801000,00 грн.;

№4/09 від 07.09.2011р. на поставку пшениці в кількості 678 т загальною вартістю 1220400,00 грн.;

№2/1 від 15.07.2011р. на поставку січки кукурудзяної в кількості 500 т загальною вартістю 1200000,00 грн.;

№7/10 від 25.10.2011р. на поставку кукурудзи в кількості 750 т загальною вартістю 1350000,00 грн.;

№2 від 12.07.2011р. на поставку січки кукурудзяної в кількості 500 т загальною вартістю 600000,00 грн.;

№1 від 30.06.2011р. на поставку січки кукурудзяної в кількості 150 т загальною вартістю 360000,00 грн.;

№6/10 від 17.10.2011р. на поставку кукурудзи в кількості 200 т загальною вартістю 390000,00 грн.;

№5/09 від 29.09.2011р. на поставку кукурудзи в кількості 250 т загальною вартістю 450000,00 грн.;

№8/11 від 29.11.2011р. на поставку кукурудзи подрібненої (відходи ділові) в кількості 350 т загальною вартістю 630000,00 грн. (а.с.81-89 т.1).

Постачання ТОВ "Союз А" позивачу товарів оформлене дослідженими судом накладними:

№53 від 15.06.2011р. на суму 176824,00 грн., в т.ч. ПДВ 29470,00 грн.,

№54 від 16.06.2011р. на суму 137747,00 грн., в т.ч. ПДВ 22957,83 грн.,

№50 від 11.06.2011р. на суму 205367,00 грн., в т.ч. ПДВ 34227,00 грн.,

№51 від 24.06.2011р. на суму 78312,00 грн., в т.ч. ПДВ 13052,00 грн.,

№50 від 23.06.2011р. на суму 161688,00 грн., в т.ч. ПДВ 26948,00 грн.,

№51 від 14.06.2011р. на суму 189198,00 грн., в т.ч. ПДВ 31533,00 грн.,

№67 від 27.07.2011р. на суму 85248,00 грн., в т.ч. ПДВ 14208,00 грн.,

№63/1 від 23.07.2011р. на суму 507216,00 грн., в т.ч. ПДВ 84536,00 грн.,

№60 від 20.07.2011р. на суму 601896,00 грн., в т.ч. ПДВ 100316,00 грн.,

№58 від 15.07.2011р. на суму 662904,00 грн., в т.ч. ПДВ 110484,00 грн.,

№56 від 07.07.2011р. на суму 342240,00 грн., в т.ч. ПДВ 57040,00 грн.,

№84 від 31.08.2011р. на суму 411930,00 грн., в т.ч. ПДВ 411930,00 грн.,

№83 від 30.08.2011р. на суму 183474,00 грн., в т.ч. ПДВ 30579,00 грн.,

№82 від 29.08.2011р. на суму 189000,00 грн., в т.ч. ПДВ 31500,00 грн.,

№87 від 08.09.2011р. на суму 124776,00 грн., в т.ч. ПДВ 20796,00 грн.,

№101 від 30.09.2011р. на суму 187236,00 грн., в т.ч. ПДВ 31206,00 грн.,

№89 від 12.09.2011р. на суму 60876,00 грн., в т.ч. ПДВ 10146,00 грн.,

№88 від 09.09.2011р. на суму 117360,00 грн., в т.ч. ПДВ 19560,00 грн.,

№90 від 13.09.2011р. на суму 60984,00 грн., в т.ч. ПДВ 10164,00 грн.,

№91 від 14.09.2011р. на суму 52470,00 грн., в т.ч. ПДВ 8745,00 грн.,

№93 від 15.09.2011р. на суму 54918,00 грн., в т.ч. ПДВ 9153,00 грн.,

№92 від 14.09.2011р. на суму 61470,00 грн., в т.ч. ПДВ 10245,00 грн.,

№94 від 19.09.2011р. на суму 61416,00 грн., в т.ч. ПДВ 10236,00 грн.,

№95 від 21.09.2011р. на суму 52324,00 грн., в т.ч. ПДВ 9054,00 грн.,

№97 від 22.09.2011р. на суму 111420,00 грн., в т.ч. ПДВ 18570,00 грн.,

№96 від 22.09.2011р. на суму 72072,00 грн., в т.ч. ПДВ 12012,00 грн.,

№98 від 23.09.2011р. на суму 111528,00 грн., в т.ч. ПДВ 18588,00 грн.,

№99 від 26.09.2011р. на суму 122508,00 грн., в т.ч. ПДВ 20418,00 грн.,

№100 від 27.09.2011р. на суму 68544,00 грн., в т.ч. ПДВ 11424,00 грн.,

№101/1 від 29.09.2011р. на суму 51102,00 грн., в т.ч. ПДВ 8517,00 грн.,

№102 від 11.10.2011р. на суму 320166,00 грн., в т.ч. ПДВ 53361,00 грн.,

№105 від 27.10.2011р. на суму 187473,00 грн., в т.ч. ПДВ 31245,00 грн.,

№106 від 28.10.2011р. на суму 50290,50 грн., в т.ч. ПДВ 8381,75 грн.,

№107 від 28.10.2011р. на суму 128034,00 грн., в т.ч. ПДВ 21339,00 грн.,

№108 від 31.10.2011р. на суму 39744,00 грн., в т.ч. ПДВ 6624,00 грн.,

№109 від 31.10.2011р. на суму 65736,00 грн., в т.ч. ПДВ 10956,00 грн.,

№104 від 26.10.2011р. на суму 132249,00 грн., в т.ч. ПДВ 22041,00 грн.,

№103 від 11.10.2011р. на суму 19987,50 грн., в т.ч. ПДВ 3331,25 грн.,

№128 від 30.11.2011р. на суму 343440,00 грн., в т.ч. ПДВ 57240,00 грн.,

№119 від 07.11.2011р. на суму 128556,00 грн., в т.ч. ПДВ 21426,00 грн.,

№127 від 28.11.2011р. на суму 120492,00 грн., в т.ч. ПДВ 20082,00 грн.,

№121 від 10.11.2011р. на суму 124596,00 грн., в т.ч. ПДВ 20766,00 грн.,

№118 від 04.11.2011р. на суму 51732,00 грн., в т.ч. ПДВ 8622,00 грн.,

№122 від 11.11.2011р. на суму 129456,00 грн., в т.ч. ПДВ 21576,00 грн.,

№120 від 08.11.2011р. на суму 67284,00 грн., в т.ч. ПДВ 11214,00 грн.,

№124 від 18.11.2011р. на суму 43830,00 грн., в т.ч. ПДВ 7305,00 грн.,

№123 від 11.11.2011р. на суму 44964,00 грн., в т.ч. ПДВ 7494,00 грн.,

№126 від 22.11.2011р. на суму 127692,00 грн., в т.ч. ПДВ 21282,00 грн.,

№125 від 21.11.2011р. на суму 134784,00 грн., в т.ч. ПДВ 22464,00 грн.,

№130 від 02.12.2011р. на суму 114840,00 грн., в т.ч. ПДВ 19140,00 грн.,

№129 від 01.12.2011р. на суму 169344,00 грн., в т.ч. ПДВ 28224,00 грн.,

№129 від 05.12.2011р. на суму 15476,00 грн., в т.ч. ПДВ 2579,00 грн. (а.с140-142,144,154,159,162-163,174,178,182,184-185,187-188,190,194,203,208,219-221,223 т.1).

Постачальником ТОВ "Союз А" виписано позивачу податкові накладні, податок на додану вартість за якими позивачем віднесено до податкового кредиту:

№3 від 16.06.2011р. на суму 709136,00 грн., ПДВ 118189,33 грн.,

№5 від 24.06.2011р. на суму 240000,00 грн., ПДВ 40000,00 грн.,

№2 від 12.07.2011р. на суму 600000,00 грн., ПДВ 100000,00 грн.,

№3 від 15.07.2011р. на суму 250000,00 грн., ПДВ 41666,67 грн.,

№4 від 18.07.2011р. на суму 350000,00 грн., ПДВ 58333,33 грн.,

№11 від 20.07.2011р. на суму 600000,00 грн., ПДВ 100000,00 грн.,

№6 від 30.06.2011р. на суму 360000,00 грн., ПДВ 60000,00 грн.,

№12 від 27.07.2011р. на суму 39504,00 грн., ПДВ 6584,00 грн.,

№9 від 15.09.2011р. на суму 54918,00 грн., ПДВ 9153,00 грн.,

№8 від 14.09.2011р. на суму 61740,00 грн., ПДВ 10245,00 грн.,

№14 від 29.08.2011р. на суму 411000,00 грн., ПДВ 68500,00 грн.,

№13 від 29.08.2011р. на суму 189000,00 грн., ПДВ 31500,00 грн.,

№15 від 30.08.2011р. на суму 198000,00 грн., ПДВ 33000,00 грн.,

№5 від 12.09.2011р. на суму 60876,00 грн., ПДВ 10146,00 грн.,

№3 від 09.09.2011р. на суму 117360,00 грн., ПДВ 19560,00 грн.,

№7 від 14.09.2011р. на суму 52470,00 грн., ПДВ 8745,00 грн.,

№6 від 13.09.2011р. на суму 60984,00 грн., ПДВ 10164,00 грн.,

№10 від 19.09.2011р. на суму 61416,00 грн., ПДВ 10236,00 грн.,

№11 від 21.09.2011р. на суму 54324,00 грн., ПДВ 9054,00 грн.,

№13 від 22.09.2011р. на суму 111420,00 грн., ПДВ 18570,00 грн.,

№12 від 22.09.2011р. на суму 72072,00 грн., ПДВ 12012,00 грн.,

№15 від 26.09.2011р. на суму 122508,00 грн., ПДВ 20418,00 грн.,

№14 від 23.09.2011р. на суму 111528,00 грн., ПДВ 18588,00 грн.;

№17 від 29.09.2011р. на суму 51102,00 грн., ПДВ 8517,00 грн.,

№16 від 27.09.2011р. на суму 68544,00 грн., ПДВ 11424,00 грн.,

№18 від 30.09.2011р. на суму 187236,00 грн., ПДВ 31206,00 грн.,

№19 від 30.09.2011р. на суму 304560,00 грн., ПДВ 50760,00 грн.,

№11 від 28.11.2011р. на суму 500000,00 грн., ПДВ 8333,33 грн.,

№1 від 04.11.2011р. на суму 450000,00 грн., ПДВ 75000,00 грн.,

№11 від 25.11.2011р. на суму 540000,00 грн., ПДВ 90000,00 грн.,

№6 від 18.10.2011р. на суму 210000,00 грн., ПДВ 35000,00 грн.,

№4 від 17.10.2011р. на суму 180000,00 грн., ПДВ 30000,00 грн. (а.с.112-125,205-207 т.1).

Оплата ДП "Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів" придбаного від ТОВ "Союз А" товару в повній сумі з урахуванням податку на додану вартість в ціні товару проведена дослідженими судом платіжними дорученнями (а.с.90-111 т.1). Заборгованість по розрахунках відсутня, що відповідачем не заперечується.

Доставка до ДП "Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів" товару здійснювалася за рахунок постачальника, що підтверджується товарно-транспортними накладними від 24.06.2011р., від 23.06.2011р., від 11.06.2011р., від 14.06.2011р., від 15.06.2011р., від 16.06.2011р., від 25.07.2011р., від 21.07.2011р., від 22.07.2011р., від 18.07.2011р., від 23.07.2011р., від 15.07.2011р., від 16.07.2011р., від 18.07.2011р., від 14.07.2011р., від 11.07.2011р., від 12.07.2011р., від 27.07.2011р., від 01.07.2011р., від 04.07.2011р., від 06.07.2011р., від 07.07.2011р., від 30.08.2011р., від 31.08.2011р., від 29.08.2011р., від 08.09.2011р., від 30.09.2011р., від 12.09.2011р., від 09.09.2011р., від 13.09.2011р., від 14.09.2011р., від 15.09.2011р., від 19.09.2011р., від 21.09.2011р., від 22.09.2011р., від 23.09.2011р., від 26.09.2011р., від 27.09.2011р., від 29.09.2011р., від 31.10.2011р., від 26.10.2011р., від 06.10.2011р., від 07.10.2011р., від 04.10.2011р., від 11.10.2011р., від 27.10.2011р., від 28.10.2011р., від 04.11.2011р., від 07.11.2011р., від 10.11.2011р., від 11.11.2011р., від 21.11.2011р., від 22.11.2011р., від 30.11.2011р., 28.11.2011р., від 10.11.2011р., від 02.12.2011р., від 01.12.2011р., від 05.12.2011р., від 02.12.2011р. (а.с.126-139,143-153,155-158,160-162,164-173,175-181,183,186,189,191-193,195-202,204,209-218,222,224-226 т.1).

Відомості щодо ненадання позивачем до перевірки видаткових накладних, податкових накладних по операціях з ТОВ "Союз А" в акті перевірки відсутні. Разом з тим, висновки податкового органу щодо порушень податкового законодавства грунтуються не на первинних документах платника податків, а виключно на матеріалах перевірки контрагента, що оформлені актом № 1323/23-100/37382330 від 10.11.2011р. ДПІ у м.Рівне, щодо відсутності у контрагента необхідних умов для виконання договірних зобов'язань (арк. акта перевірки 112-114, а.с.119-122 т.2).

Оцінюючи вищевказані документи, суд виходить з того, що статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до п.198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, визначені в п.201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Системний аналіз приписів Податкового кодексу України, якими врегульовані спірні правовідносини у відповідних періодах, свідчить, що для підтвердження правомірності формування платником податків витрат та податкового кредиту необхідно надати первинні, розрахункові документи та податкові накладні. Інших документів, які б підтверджували право платника податків на валові витрати та податковий кредит, закон не вимагає.

Вищеописані документи ДП "Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів" по взаємовідносинах з ТОВ "Компанія Квік Дан" та ТОВ "Союз А" відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", розкривають зміст господарських операцій, підтверджують реальність руху активів позивача. Таким чином, вказані документи є первинними документами в розумінні закону, які належить складати для даного виду господарських операцій.

Згідно з довідкою ДП "Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів" від 02.10.2012р. № 618/01 сировина, що надійшла від ТОВ "Компанія "Квік Дан" за період квітень, травень 2011р. в кількості 748,39 т на суму 1430954,00 грн. з ПДВ, оприбуткована на складі підприємства і використана для виробництва спирту в повному обсязі (а.с.163 т.2).

Згідно з довідкою ДП "Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів" від 02.10.2012р. № 617/01 (а.с.162 т.2), сировина, що надходила від ТОВ "Союз А" за період червень-липень 2011р. в кількості 1324,78 т на суму 3148640,00 грн. з ПДВ, оприбуткована на склад підприємства і використана для виробництва спирту в повному обсязі.

Вищевказані відомості підтверджуються дослідженими судом накладними (внутрішньогосподарського призначення) на прихід зерна на склад, накладними на відпуск зерна зі складу на виробництво, аналізами якості сировини, що надійшла на склад, аналізами якості сировини, що надійшла на виробництво (а.с.193-235 т.2).

Таким чином, видаткові накладні, податкові накладні, документи внутрішнього переміщення товару є належними та допустимими доказами відповідно до приписів статті 70 КАС України, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій позивача з обумовленими контрагентами та реальність руху активів позивача.

За встановлених обставин суд приходить до висновку, що придбання позивачем товарів за досліджуваними господарськими операціями відповідає основному реєстраційному виду господарської діяльності ДП "Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів" та спрямоване на одержання прибутку; зазначені господарські операції є суспільно корисними, а їх реальність підтверджена належними та допустимими доказами.

В силу приписів ст.ст.44,83 Податкового кодексу України посадові особи ДПІ у Рівненському районі під час проведення перевірки були зобов'язані врахувати надані ДП "Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів" первинні документи, що підтверджують факт вчинення господарських операцій з ТОВ "Компанія Квік Дан" та ТОВ "Союз А". У разі, якщо первинні документи, надані платником податків під час проведення перевірки, викликають сумніви у їх достовірності, акт документальної перевірки повинен містити посилання на докази, що доводять складання таких документів без реального здійснення господарських операцій. Однак, в дослідженому судом акті перевірки належно підтверджені висновки щодо складання бухгалтерських документів без реального здійснення господарських операцій - відсутні.

Оцінюючи висновки податкового органу щодо порушення позивачем приписів закону при укладенні правочинів з ТОВ "Компанія Квік Дан" без мети настання реальних наслідків, суд враховує, що загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, викладені в статті 203 Цивільного кодексу України. Зокрема, відповідно до п.5 вказаної правової норми, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно до приписів статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 207 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання, котре не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Таким чином, відповідно до презумпції правомірності правочину, установленої статтею 204 ЦК України, всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення. Разом з тим, будь-які відомості про те, що правочини, укладені між позивачем та ТОВ "Компанія Квік Дан", визнані судом недійсними, в матеріалах справах відсутні, представник відповідача на такі судові рішення не покликається, а представник позивача їх наявність заперечує.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

На наявність такого вироку в кримінальній справі відповідач не покликається. За таких обставин у суду відсутні підстави для кваліфікації правочинів, укладених між позивачем та ТОВ "Компанія Квік Дан", як нікчемних.

Суд вважає, що викладені в акті перевірки висновки про порушення позивачем вимог ст.ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України зроблені відповідачем з перевищенням компетенції органів державної податкової служби, оскільки Податковий кодекс України та Закон України "Про державну податкову службу в Україні" не надають податковим органам повноважень на встановлення фактів порушення платниками податків норм цивільного або господарського законодавства. За загальним визначенням компетенцією є сукупність повноважень, прав та обов'язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов'язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань.

Порядок дій органів ДПС під час реалізації владної управлінської функції контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань, у тому числі щодо спірних зобов'язань, визначається Законом України "Про державну податкову службу в Україні" та Податковим кодексом України. Зазначені нормативно-правові акти не містили і не містять норм, які б наділяли відповідача повноваженнями на визнання правочинів нікчемними або такими, що не відповідають вимогам законодавства, та повноваженнями на оцінку відповідності будь-якого правочину вимогам ст.ст.203, 215, 216, 218 ЦК України.

Суд критично оцінює та відхиляє пояснення представника відповідача в судовому засіданні про відсутність у контрагентів позивача можливостей для виконання господарських зобов'язань.

При цьому суд враховує, що наявними в матеріалах справи доказами стверджено, що на час господарських взаємовідносин з позивачем відомості про ТОВ "Компанія Квік Дан" та ТОВ "Союз А" наявні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.14-20 т.3), а відтак відповідно до статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" такі відомості вважаються достовірними та можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Всі контрагенти перебувають на податковому обліку та зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Доводи податкового органу щодо недостатності у контрагентів основних засобів та трудових ресурсів не можуть слугувати достатньою підставою для висновку щодо неможливості виконання господарських зобов'язань, позаяк підприємство як господарюючий суб'єкт не позбавлене можливості використовувати орендовані основні засоби та укладати цивільно-правові договори з працівниками на виконання певних видів робіт.

Покликаючись на порушення кримінальної справи відносно громадянина ОСОБА_4 за фактом фіктивного підприємництва ТОВ "Компанія Квік Дан", податковий орган не надав суду будь-яких об'єктивних доказів, які свідчили б про обізнаність ДП "Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів" з можливими порушеннями закону постачальником. Представник позивача заперечує притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб позивача у співучасті з особами, яким інкримінується вчинення фіктивного підприємництва контрагента, а відповідачем протилежне не доведено. За даними Єдиного державного реєстру судових рішень відомості про набрання законної сили вироком суду в обумовленій кримінальній справі - відсутні.

При вирішенні адміністративного спору суд враховує практику Європейського Суду з прав людини, а саме у справі "Булвес" АД проти Болгарії (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини в своєму рішенні від 22.01.2009р. зазначив, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки для отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Оцінюючи доводи податкового органу щодо відсутності у ТОВ "Союз А" економічних можливостей на виконання господарських зобов'язань перед позивачем, суд враховує наступне.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 16.03.2012р. у справі №2а/1770/5535/2011 за позовом ТОВ "Союз А" до ДПІ у м. Рівне про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень (а.с.105-117 т.3), залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2012р. (а.с.123-131 т.3), позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Рівне щодо виключення з електронної бази даних "Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені Товариством з обмеженою відповідальністю "Союз А" у податкових деклараціях з податку на додану вартість за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень 2011 року. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне від 24.11.2011р. № 0003952342, від 23.11.2011р. № 0001942343, від 23.11.2011р. № 0001962343, від 24.11.2011р. № 0001701742. В решті позову відмовлено.

Згідно з постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 16.03.2012р. у справі №2а/1770/5535/2011 в ході судового розгляду справи на підставі наданих Товариством первинних документів було встановлено, що ТзОВ "Союз А" здійснювало торгівлю зерном ( товарна позиція 1005), січкою кукурудзяною (товарна позиція 1104), будівельними матеріалами, придбавало зерно кукурудзи від: ТОВ "Агродружество Євішовіце Україна", ТОВ "Куріловецьке і К", СТОВ "Промінь", ФГ "Подільська марка", ТОВ "Студениця-1", ТОВ "Подільський бойлер", СТОВ "Берегиня", ФГ "Добровольський", ТОВ "Бучачагрохлібпром", ФГ "Пісниківське", ПП "Альянсагротрейд" та ін. на вказані вище суми, здійснювало подрібнення зерна та реалізацію січки кукурудзяної.

Встановленими судом обставинами спростовуються доводи податкового органу (в акті перевірки № 1323/23-100/37382330 від 10.11.2011р.) про відсутність в ТОВ "Союз А" необхідних умов для подрібнення зерна, а саме: відсутність виробничо-складських приміщень, основних фондів, виробничих активів та технічного персоналу та в зв'язку з тим припущення про можливу реалізацію раніше придбаного зерна (без подрібнення). Так, ТзОВ "Союз А" надано докази, що засвідчують про здійснення господарських операцій, зокрема наявне виробниче приміщеннями, необхідне обладнання та трудові ресурси для здійснення подрібнення зерна, а саме: нежитлове приміщення площею 100 м.кв. за адресою Львівська обл., Буський район, с.Лобужани, вул.Шкільна,6 згідно договорів оренди нежитлових приміщень від 30.05.2011 № 1/03 та від 01.05.2011 № 1/05; дробарки для зерна КДУ-2,0 "Українка" в кількості 2 штук згідно акту про приймання дробарок на баланс ТзОВ "Союз А"; цивільно-правові договори про виконання робіт з подрібнення зерна між ТОВ "Союз А" та ОСОБА_6, між ТзОВ "Союз А". Крім того, у судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_6, який підтвердив виконання разом з дружиною - ОСОБА_7 робіт з подрібнення кукурудзи протягом 2011 року з використанням дробарки для зерна КДУ-2,0 "Українка" на виконання умов договору з ТзОВ "Союз А".

Відповідно до ч.1 ст.255 КАС України постанов або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до приписів статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищенаведене, оскільки постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 16.03.2012р. у справі №2а/1770/5535/2011, яка набрала законної сили, спростовані висновки ДПІ у м. Рівне, викладені в акті перевірки № 1323/23-100/37382330 від 10.11.2011р., а саме обумовлений акт перевірки слугував підставою для висновків ДПІ у Рівненському районі щодо порушення податкового законодавства ДП "Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів" по взаємовідносинах з ТОВ "Союз А" у відповідних періодах, та враховуючи, що будь-які інші об'єктивні доводи на підтвердження зазначених обставин відповідачем суду не надані, суд вважає необгрунтованими та безпідставними доводи представника відповідача щодо завищення позивачем податкового кредиту по ТОВ "Союз А".

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході судового розгляду ДП "Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів" належними та допустимими доказами підтвердив правомірність формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, в II кварталі 2011 року в сумі 1192462 грн. по ТОВ "Компанія "Квік Дан", податкового кредиту з податку на додану вартість по податкових накладних, виписаних ТОВ "Компанія "Квік Дан", за травень 2011 року в сумі 238 492 грн. та по операціях з ТОВ "Союз А" за червень 2011р. в сумі 218 189 грн., за липень 2011р. в сумі 366 584 грн.

Висновки податкового органу щодо порушення позивачем пп.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України та п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи, а відтак збільшення податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій за їх заниження, в частині, оспорюваній позивачем, суд вважає необгрунтованим.

Згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

За результатами судового розгляду справи суд приходить до висновку, що при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, чим порушено законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Рівненському районі № 0000702351 від 30.07.2012р. в частині основного платежу в сумі 274 266,00 грн., та № 0000692351 від 30.07.2012р. в частині основного платежу в сумі 763 265,00 грн., штрафних (фінансових) санкцій в сумі 111 828,00 грн.

Судові витрати присуджуються на користь позивача відповідно до ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби № 0000702351 від 30.07.2012р. про збільшення грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток" в частині основного платежу в сумі 274 266,00 грн., та № 0000692351 від 30.07.2012р. про збільшення грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" в частині основного платежу в сумі 763 265,00 грн., штрафних (фінансових) санкцій в сумі 111 828,00 грн., - визнати протиправними та скасувати.

Присудити на користь позивача Державне підприємство "Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2146,00 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Дорошенко Н.О.