Ухвала суду № 29790768, 03.03.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2011 р.справа № 11/94/09-АП

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Коршуна А.О.

при секретарі судового засідання: Лозовій О.А.

за участю представників сторін:

позивача : - не з'явився

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції

на постанову господарського суду Запорізької області від 08.04.2009 р.

у справі № 11/94/09/-АП

за позовом Запорізького прокурора з нагляду за додержанням законів при виконання судових рішень у кримінальних справах в інтересах держави в особі Державного департаменту України з питань виконання покарань в особі Державного підприємства «Підприємство Вільнянської виправної колонії УДДУ ПВП у Запорізькій області № 20»

до Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Запорізький прокурор з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом в інтересах держави в особі Державного департаменту України з питань виконання покарань в особі Державного підприємства «Підприємство Вільнянської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області (№ 20)»( далі -ДП «Підприємство Вільнянської виправної колонії УДДУ ПВП у Запорізькій області (№ 20)», Підприємство) про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області (далі -Вільнянська МДПІ)

Постановою господарського суду Запорізької області від 08.04.2009 р. позов задоволено частково; скасовано податкове повідомлення-рішення Вільнянської МДПІ №0002361503/0 від 13.04.2007 р.; в іншій частині адміністративного позову відмовлено.

Постанова обґрунтована тим, що позивач не є платником земельного податку, оскільки не є користувачем землі, тому до нього не можуть бути застосовані штрафні (фінансові) санкції за несвоєчасну сплату земельного податку. Стосовно скасування акту перевірки суд зазначає, що акт перевірки не є рішенням (нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії) в розумінні п.1 ч.1 ст.17 КАС України і не може бути предметом спору в адміністративному процесі.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Вільнянською МДПІ подано апеляційну скаргу, в якій скаржник просить постанову суду скасувати в частині задоволених позовних вимог. При цьому скаржник посилається на те, що підприємство самостійно визначило об'єкт оподаткування та суму податкових зобов'язань, які підлягають сплаті у бюджет. Сума визначена до сплати, але не сплачена у бюджет, є податковим боргом.

ДП «Підприємство Вільнянської виправної колонії УДДУ ПВП у

Запорізькій області (№ 20)»заперечує проти задоволення апеляційної скарги, вважає, що вищевказана постанова господарського суду Запорізької області прийнята у відповідності до чинного законодавства.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання не з'явились представники сторін. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників сторін суду не повідомлені.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників, належно повідомлених про розгляд скарги, не заважає розгляду скарги.

Як підтверджується матеріалами справи, Вільнянською МДПІ проведено невиїзну документальну перевірку, за результатами якої складено акт № 170/15-08680069 від 06.04.2007 р. (а.с.12,13).

Даною перевіркою встановлено несвоєчасну сплату ДП «Підприємство Вільнянської виправної колонії УДДУ ПВП у Запорізькій області (№ 20)»узгодженого податкового зобов'язання по земельному податку за березень 2005 р., терміном нарахування 30.03.2005 р. в сумі 4297,96 грн. згідно податкового розрахунку від 31.01.2005р.

Узгоджене податкове зобов'язання фактично погашене за рахунок зменшення податкового боргу згідно уточнюючого податкового розрахунку, самостійно наданого підприємством від 17.11.2006 р. Фактично було погашено 30.11.2006 р. в сумі 859,60 грн. 04.01.2007 р. на суму 2578,78 грн. та 30.01.2007 р. в сумі 859,58 грн. Період затримки узгодженого податкового зобов'язання по зазначеному терміну відповідно склав понад 90 календарних днів, наступних за останнім граничним строком сплати.

На підставі вказаного акту перевірки 13.04.2007 р. Вільнянською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002361503/0, яким Підприємству за порушення строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб на підставі п.17.1.7 п.17.1 ст.7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" застосовано штраф у розмірі 2 148,98 грн. (а. с.11).

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про правомірність та обґрунтованість постанови господарського суду Запорізької області від 08.04.2009 р. у даній справі, і про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Вільнянської МДПІ, виходячи з наступного:

Згідно ст.2 Закону України "Про плату за землю " від 03.07.92 р. № 2535 використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Відповідно до п.п.4.1. п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ (далі - Закон № 2181) платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Платники земельного податку самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями (ст.14 Закону України "Про плату за землю").

Позивачем не спростовується, що ДП «Підприємство Вільнянської виправної колонії УДДУ ПВП у Запорізькій області (№ 20)»подавались розрахунки земельного податку на 2005 рік.

Згідно п.5.1 ст.5 Закону України № 2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Податкове зобов'язання самостійно визначене у податковій декларації не може бути оскаржене платником податків у судовому чи адміністративному порядку.

Так, позивачем самостійно визначено об'єкт оподаткування та суми, що підлягають сплаті у бюджет.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи і не спростовується сторонами, ДП «Підприємство Вільнянської виправної колонії УДДУ ПВП у Запорізькій області (№ 20)»знаходиться на території Вільнянської виправної колонії № 20 на земельній ділянці площею 41,3393 га.

Вказана земельна ділянка згідно Державного акта на право постійного користування землею ІІ-ЗП №002996, виданого 10.09.2004 р. на підставі рішення Вільнянської міської Ради народних депутатів від 08.07.2004 р. №10, знаходиться у користуванні Вільнянської виправної колонії № 20 (а. с.19).

Згідно ч.1 ст.126 цього Кодексу, право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 5 Закону України «Про плату за землю»визначено, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди; а суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Матеріали справи не містять документальних доказів того, що ДП «Підприємство Вільнянської виправної колонії УДДУ ПВП у Запорізькій області (№ 20)» є користувачем землі, що йому встановлювались межі земельної ділянки в натурі, складався проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, затверджувався цей проект місцевими органами влади (ст.123 ЗК України), і здійснювалась грошова оцінка земельної ділянки.

Отже, колегія суддів вважає, що у позивача відсутній об'єкт оподаткування.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач не є платником земельного податку.

Згідно ст.3 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990р. № 509-XII органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

Колегія суддів вважає неправомірними доводи Вільнянської МДПІ про необхідність сплати позивачем штрафу за порушення строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб у сумі 2 148,98 грн. лише на тій підставі, що це зобов'язання визначено платником податку самостійно, в той час як Підприємство таким платником земельного податку не являється.

Згідно положень КАС України суд повинен вживати заходів для забезпечення всебічного та об'єктивного вирішення справи, що і було вчинено судом першої інстанції під час прийняття спірної постанови.

Отже, судом першої інстанції як обґрунтовано задоволено позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення Вільнянської МДПІ № 0002361503/0 від 13.04.2007 р., так і обґрунтовано відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним та скасування акту перевірки №170/15-08680069 від 06.04.2007 р. з посиланням на ч.1 ст.17 КАС України, з огляду на те, що цей акт перевірки не є рішенням (нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії), оскільки не породжує будь-яких правових наслідків для Підприємства.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.196, п.1.ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області на постанову господарського суду Запорізької області від 08.04.2009 р. у справі № 11/94/09-АП залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 08.04.2009 р. у справі №11/94/09-АП залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: А.О. Коршун