ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"26" лютого 2013 р. м. Київ К/9991/53347/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. Малюги Ю. В. Юрчик М. В. Федоров С. Ф.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю «Галафарм»та Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби на постанову та ухвалуКиївського окружного адміністративного суду від 21.12.2011 року Київського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2012 рокуу справі№ 2-а-3307/11/1070за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Галафарм»доДержавної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської областіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В :
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21.12.2011 року у справі № 2-а-3307/11/1070, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2012 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 28.02.2011 року № 0000362300/0 в частині нарахування податку на прибуток та податку на додану вартість в сумі 140 578,53 грн., з яких 112 462,83 грн. суми податку (основний платіж) та 28 115,70 грн. фінансових санкцій В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати в частині відмови в позові та прийняти нову постанову про задоволення позову повністю. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 88, 91, 627 Цивільного кодексу України, ст. 259 Господарського кодексу України, ст. 4 Закону України «Про господарські товариства», п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідач також оскаржив судові рішення в частині задоволення позову. Посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. ст. 215, 228, 236 Цивільного кодексу України, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, просить скасувати судові рішення в зазначеній частині та відмовити в позові.
З наданих відповідачем документів вбачається, що в силу положень ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі Київської області підлягає заміні її правонаступником Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби.
В запереченнях на касаційну скаргу позивач проти доводів, викладених в касаційній скарзі відповідача, заперечує, просить відмовити в її задоволенні.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Київської області планової виїзної перевірки ТОВ «Галафарм»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2010 року, валютного та іншого законодавства за період 01.10.2009 року по 30.09.2010 року складено акт № 127/23-2/30886474 від 14.02.2011 року, яким зафіксовано порушення позивачем пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що полягає в безпідставному включені платником до складу валових витрат суми 1 416 038,80 грн. при отриманні юридичних послуг від ТОВ «Союз Надежда»та ПП «Юридична фірма «Лік-Гранд»на суму 434 500,00 грн.
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000362300/0 від 28.02.2011 року, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем «податок на прибуток»на суму 447 894,13 грн., в т. ч. 358 315,30 грн. за основним платежем та 89 578,83 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що порушень абз. 3 пп. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»при віднесенні ТОВ «Галафарм»до складу валових послуг, наданих ПП «Юридична фірма «Лік-Гранд», позивачем не допущено.
Колегія суддів з таким висновком погоджується, враховуючи наступне.
Згідно з п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до положень пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»обов'язковою умовою віднесення витрат підприємства до складу валових є документальне підтвердження таких витрат та їх зв'язок з господарською діяльністю платника.
На підставі дослідження наявних в матеріалах справи доказів, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено реальність господарських операцій по виконанню договору про надання юридичних послуг б/н від 30.09.2008 року, укладеного позивачем та ПП «Юридична фірма «Лік-Гранд», які спрямовані на реальне настання правових наслідків, а саме: отримання позивачем необхідного обсягу юридичних послуг, безпосередньо пов'язаних із його діяльністю (підготовка та проведення бізнес процесів, пов'язаних із основним видом господарської діяльності позивача; уникнення втрат та упередження негативних наслідків в ході господарської діяльності; змін у законодавстві, що безпосередньо регулює господарську діяльність позивача, складання господарських договорів, претензій; позовних заяв та інших документів, що забезпечують рух судових справ в яких брав участь позивач в судах усіх інстанцій; та ін.).
За отримані послуги ТОВ «Галафарм»сплатило відповідні грошові кошти.
Документи первісного бухгалтерського обліку щодо правовідносин між позивачем та ПП «Юридична фірма «Лік-Гранд»оформлені належним чином, не мають будь-яких дефектів та за своїм змістом мають повний перелік наданих (придбаних) послуг, їх обсяг, вартість тощо.
Встановлені судами обставини щодо направленості правочинів, укладених між позивачем та ПП «Юридична фірма «Лік-Гранд», на настання реальних юридичних наслідків спростовують посилання податкового органу про їх нікчемність.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про скасування податкового повідомлення-рішення від 28.02.2011 року № 0000362300/0 в частині нарахування податку на прибуток та податку на додану вартість в сумі 140 578,53 грн., з яких 112 462,83 грн. суми податку (основний платіж) та 28 115,70 грн. фінансові санкції, оскільки позивачем правомірно включено до складу валових витрат та податкового кредиту витрати на придбання послуг від ПП «Юридична фірма «Лік-Гранд»за договором про надання юридичних послуг б/н від 30.09.2008 року.
Доводи, викладені в касаційній скарзі відповідача, зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанції, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.
Відмовляючи в решті позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що платником неправомірно віднесено до валових витрати по договору б/н від 30.09.2008 року, укладеного між ТОВ «Галафарм»і ТОВ «Союз Надежда», предметом якого є надання юридичних послуг, оскільки відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в переліку видів діяльності ТОВ «Союз Надежда»не передбачено такого виду як надання юридичних послуг. При цьому судами зазначено, що види діяльності ТОВ «Союз Надежда»за КВЕД : 51.57.0 - оптова торгівля відходами та брухтом, 51.90.0 - інші види оптової торгівлі, 72.10.0 - консультації з питань інформатизації, 72.21.0 - розробка стандартного програмного забезпечення, 74.14.0 - консультації з питань комерційної діяльності та управління, 74.40.0 - рекламна діяльність.
Колегія суддів вважає такий висновок передчасним, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
У справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи вчинені вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (п. 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Статтею 259 Господарського кодексу України визначено, що для віднесення суб'єкта господарювання до відповідної категорії обліку визначаються основні, другорядні та допоміжні види господарської діяльності.
З метою забезпечення системи державного управління народним господарством обліково-статистичною інформацією, яка задовольняє потреби учасників господарських відносин в об'єктивних даних про стан і тенденції соціально-економічного розвитку, господарські та фінансові взаємозв'язки на міждержавному, державному, регіональному і галузевому рівнях, а також впровадження міжнародних стандартів у галузі обліку і звітності та переходу на міжнародну систему обліку і статистики Кабінет Міністрів України затверджує заходи щодо розвитку національної статистики України і державної системи класифікації техніко-економічної та соціальної інформації.
У відповідності до Наказу Держкомстату України від 26.12.2005 року № 375 «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2005»за методологічними засадами, принципами побудови та призначенням КВЕД є статистичною класифікацією, створеною як інструментарій для систематизації та групування економічної та соціальної інформації у стандартний формат, який дає змогу обробляти та аналізувати значні обсяги інформації.
У разі використання статистичних класифікацій з метою адміністративного управління, треба враховувати це їхнє первісне та переважне призначення, оскільки тип використовуваних одиниць, порядок визначення та зміни основного виду економічної діяльності, принципи побудови цих класифікацій тісно пов'язані з метою статистичної діяльності.
Основним призначенням КВЕД є визначення та кодування основного та другорядних видів економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб (статистичних одиниць), яке здійснюється органами державної статистики, та їх відображення у ЄДРПОУ.
Колегія суддів погоджується з доводами позивача про те, що враховуючи мету створення та природу КВЕД, що є статистичною класифікацією, дані щодо коду КВЕД не можуть бути підставою для обмеження можливості здійснення суб'єктом господарювання видів діяльності в порядку визначеному законодавством.
Статтею 82 Господарського кодексу України передбачено, що установчі документи господарського товариства повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, склад і компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, з яких необхідна одностайність або кваліфікована більшість голосів, інші відомості, передбачені статтею 57 цього Кодексу.
Аналогічні положення містяться в ст. 4 Закону України «Про господарські товариства».
Проте, погоджуючись з висновками податкового органу, суди першої та апеляційної інстанції залишили поза увагою зазначені положення та обмежились посиланням на відомості КВЕД, не надавши оцінки реальності виконання договору, укладеного позивачем з ПП ТОВ «Союз Надежда».
Відповідно до п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України мотивувальна частина постанови повинна містити встановлені судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався.
Аналогічні вимоги встановлені для судових рішень апеляційної інстанції в статтях 206, 207 цього Кодексу.
Проте, оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам не відповідають, оскільки не вказано мотивів відхилення документів, що наявні в матеріалах справи та на які посилається позивач.
Крім того, визначивши мотивом відмови в позові в частині нарахування податку на прибуток та податку на додану вартість в сумі 140 578,53 грн. саме відсутність в переліку видів діяльності ТОВ «Союз Надежда»такого виду як надання юридичних послуг, суди першої та апеляційної інстанції не послались на норми матеріального права, які б встановлювали зазначені обставини підставою для обмеження віднесення витрат по оплаті послуг до складу валових.
Колегія суддів вважає, що у відповідності до ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справі підлягають скасуванню в частині відмови в позові, як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а справа в цій частині направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду суду першої інстанції слід врахувати викладене, встановити обставини реальності виконання спірного договору про надання юридичних послуг, в разі необхідності допитати в якості свідків виконавців відповідних послуг, застосувати при оцінці доводів сторін норми матеріального права, які повинні бути застосовані, і вирішити спір згідно із законодавством.
Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В :
Замінити Державну податкову інспекцію у Києво-Святошинському районі Київської області правонаступником Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби.
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Галафарм»задовольнити частково.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби задовольнити частково.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 21.12.2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2012 року у справі № 2-а-3307/11/1070 скасувати в частині відмови в позові.
В цій частині справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
В решті постанову Київського окружного адміністративного суду від 21.12.2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2012 року у справі № 2-а-3307/11/1070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О. В. Муравйов
Судді О. В. Вербицька
Н. Є. Маринчак
Судове рішення № 29788053, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 26.02.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-3307/11/1070. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: