Рішення № 29787334, 07.03.2013, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 07.03.2013

Справа № 0814/4081/2012

Провадження № 2/334/97/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2013 року Ленінський районний суд у складі:

головуючого судді Козлової Н.Ю.,

при секретарі Васильєвої Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ „Перший український міжнародний банк" до ОСОБА_1, 3-тя особа: ТОВ „Виробничо-пректне підприємство „Променергокомплект" про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором поруки

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2011 року Публічне акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором та договором поруки. В ході судового розгляду позивач уточнив свої позовні вимоги шляхом підвищення суми позову та просив суд стягнути з ОСОБА_1 як з поручителя загальну суму заборгованості в розмірі 1 644 859,64 доларів США, що в еквіваленті національної валюти за курсом Національного Банку України станом на 19.04.2011р. становить 13 108 215,44 гривні.

В позові зазначено, що 11.08.2008 року між ЗАО «Перший Український Міжнародний Банк», тип якого змінено згідно з Законом України «Про акціонерні товариства», правонаступником всіх прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» та ТОВ «ВПП «Променергокомплект», був укладений Генеральний договір про відкриття акредитивів № ЮР/433/071-АК/08. Відповідно до умов статті 1 Генерального договору (в редакції додаткової угоди №1 від 03.09.2008р.) Банк зобов'язався відкрити акредитиви за заявами боржника на суму, яка не буде перевищувати 1 500 000, 00 доларів США, а боржник, в свою чергу, зобов'язався сплатити на користь банку визначені комісії та проценти за відкриття акредитивів та за здійснення операцій за відкритими акредитивами, відшкодувати банку всі суми, які будуть ним сплачені за свій рахунок у зв'язку з відкриттям акредитивів та здійсненням операцій за відкритими акредитивами в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені Генеральним договором.

Згідно п.1.4 Генерального договору кінцевий строк дії акредитивів не може перевищувати 11 серпня 2009 року. Банком здійснено платежі з відшкодування фінансуючому банку по Акредитиву 1 на суму 966 387,20 доларів США і Акредитиву 2 на 399 595,00 доларів США - всього на загальну суму 1 365 982,2 доларів США. Боржником зобов'язання за Генеральним договором не виконані. З метою забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «ВПП «Променергокомплект» перед банком за Генеральним договором, між банком та ОСОБА_1 було укладено договір поруки №ЮР/433/071-П/08 від 11.08.2008р. З цих підстав позивач просить стягнути з ОСОБА_1 загальну суму заборгованості в розмірі 1 644 859,64 доларів США, що в еквіваленті національної валюти за курсом Національного Банку України станом на 19.04.2011р. становить 13 108 215,44 гривні.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити шляхом стягнення з відповідача, як з поручителя по кредитному договору, укладеному між Публічне акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» та ТОВ «ВПП «Променергокомплект» суму заборгованості в розмірі 1 644 859,64 доларів США, що в еквіваленті національної валюти за курсом Національного Банку України станом на 19.04.2011р. становить 13 108 215,44 гривні.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник з позовними вимогами ПАТ «Перший український міжнародний банк» не згодні.

Відповідач суду пояснив, що банк звернувся з вимогами до нього, як до поручителя після спливу шестимісячного строку, встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України, на цей час порука була припинена. Вимога Банку до нього про виконання порушеного зобов'язання, забезпеченого порукою була направлена 07.04.2011р., строк виконання основного зобов'язання настав 11.08.2009р., тобто вимога була направлена зi спливом одного року та восьми місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання. Повідомлення банку від 29.01.2009р. про невиконання зобов'язань він не отримував, доказів отримання даного повідомлення позивачем не надано.

Представник третьої особи ТОВ «ВПП «Променергокомплект» вважає вимоги ПАТ «ПУМБ» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників процесу, ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши та оцінивши надані докази, суд вважає що позов Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» не підлягає задоволенню.

Законом припускається можливість застосування судової форми захисту цивільних справ та інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Виходячи зі змісту та розуміння цієї норми Закону слід, що при тому існувало порушення цього права. Відповідачем та його представником у судовому засіданні було доведено, що саме позивачем були порушенні його права та інтереси.

По встановленим ЦПК України нормам (ст.. 60 ЦПК України), кожна сторона зобов'язана довести її обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.. 61 ЦПК України.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст. 64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Судом встановлено, що між Закритим акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк», тип якого змінено згідно з Законом України «Про акціонерні товариства», правонаступником всіх прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-проектне підприємство «Променергокомплект», 11.08.2008р. був укладений Генеральний договір про відкриття акредитивів № ЮР/433/071-АК/08 з додатковими угодами до нього №1 від 03.09.2008р., №2 від 17.10.2008р., №3 від 27.10.2008р., №4 від 30.12.2008р. Відповідно до статті 1 Генерального договору (в редакції додаткової угоди №1 від 03.09.2008р.) Банк зобов'язався відкрити акредитиви за заявами ТОВ «ВПП «Променергокомплект» на суму, яка не буде перевищувати 1 500 000, 00 доларів США, а ТОВ «ВПП «Променергокомплект» в свою чергу, зобов'язалося сплатити на користь Банка визначені комісії та проценти за відкриття акредитивів та за здійснення операцій за відкритими акредитивами, відшкодувати банку всі суми, які будуть ним сплачені за свій рахунок у зв'язку з відкриттям акредитивів та здійсненням операцій за відкритими акредитивами в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені Генеральним договором. Згідно п.1.4 Генерального договору кінцевий строк дії акредитивів не може перевищувати 11 серпня 2009 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «ВПП «Променергокомплект» перед Банком за Генеральним договором, між Позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір поруки №ЮР/433/071-П/08 від 11.08.2008р. з додатковими угодами №1 від 03.09.2008р. та №2 від 17.10.2008р.

Відповідно до Постанови господарського суду Запорізької області від 01.03.2010р. у справі №26/182/09 ТОВ «ВПП «Променергокомплект» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру. Згідно ухвали господарського суду від 29.01.2010р. у справі № 26/182/09 позивач є забезпеченим кредитором у справі про банкрутство ТОВ «ВПП «Променергокомплект», вимоги ПАТ «Перший український міжнародний банк» , що забезпечені заставою майна банкрута, у сумі 25 480 293,45 грн. включені до першої черги реєстру вимог кредиторів ТОВ «ВПП «Променергокомплект».

Відповідно до розрахунків наданих позивачем Банком здійснено платежі по Акредитиву 1 на суму 966 387,20 доларів США і Акредитиву 2 на 399 595,00 доларів США - всього на загальну суму 1 365 982,2 доларів США. Боржник у встановлений Генеральним договором строк повернення кредиту, а саме 11 серпня 2009 р., свої зобов'язання за договором не виконав. Залишок непогашеної ТОВ «ВПП «Променергокомплект» основної суми кредиту складає 1 344 782,04 доларів США; заборгованість зі сплати процентів за період з 26.01.2009р. по 28.02.2010р. за платіж за акредитивом складає 164 170,77 доларів США. Під час розгляду справи у суді ліквідатором ТОВ «ВПП «Променергокомплект» двічі було здійснено перерахування коштів, які зараховані Банком в погашення заборгованості по Генеральному договору №ЮР/433/071-АК/08 від 11.08.2008р. по процентам за платіж за акредитивом в загальному розмірі 114 496,65 доларів США, у зв'язку з чим станом на 15.09.2011р.залишок непогашеної заборгованості складає 49 674,12 доларів США. Зазначене підтверджується довідками банку від 08.08.2011р. та 10.08.2011р. про фактичні оплати, проведені ліквідатором на користь банку, в процесі ліквідаційної процедури ТОВ «ВПП «Променергокомплет», випискою оборотів і операцій з позичкового рахунку ТОВ «ВПП «Променергокомплект». В частині стягнення заборгованості за процентами позовні вимоги позивачем були уточнені, зменшені. Позивачем нарахована пеня за порушення строків виконання зобов'язань за договором Поруки з 20.04.2010р. по 19.04.2011р. в розмірі 250 403,48 доларів США, яка в еквіваленті національної валюти станом на 19.04.2011р. становить 1 995 515,41 гривень.

Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

В пункті 24 постанови №5 від 30.03.2012р. Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ роз'яснено, що відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Згідно статті 6 договору поруки №ЮР/433/071-П/08 від 11.08.2008р. порука за цим Договором припиняється з припиненням Зобов'язання.

З договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору, що порука за цим договором припиняється з припиненням зобов'язання не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України. Згідно з цією нормою права строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Цього в договору поруки не встановлено.

Відповідно до п. 3.1. статті 3 договору поруки №ЮР/433/071-П/08 від 11.08.2008р. у разі порушення зобов'язання Боржником Кредитор направляє Поручителю письмову вимогу виконати Зобов'язання.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.03.2012р., якою касаційну скаргу ПАТ «ПУМБ» було задоволено, рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 13.10.2011р. та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 7.12.2011р. скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції, вказано що на підтвердження факту дотримання строку, передбаченого ч. 4 ст. 559 ЦК України, щодо пред'явлення вимоги до поручителя позивач посилався на повідомлення про невиконання зобов'язань від 29 січня 2009 року

№ 2929/08, в якому банк рекомендував ОСОБА_1 погасити прострочену заборгованість за генеральним договором №ЮР/433/071-АК/08 від 11 серпня 2008 року в розмірі 378 394,84 доларів США, яка по своїй суті є вимогою банку до поручителя, що отримана ОСОБА_1 5 березня 2009 року. Вважаючи договір поруки припиненим, суди цій обставині ніякої оцінки не дали, не зазначили підстави для відмови у задоволені вимог до поручителя в цій частині невиконаного зобов'язання. З врахуванням пред'явлення вимоги до поручителя стосовно погашення заборгованості в розмірі 378 394,84 доларів США станом на 28 січня 2009 року, судами не з'ясовано, чи нараховувались після вказаної дати проценти за користування кредитом, що входив до цього боргу, штрафні санкції і якщо нараховувались, то яку суму вони складають у загальній заборгованості про стягнення якої заявлено позов, що був предметом розгляду.

На підтвердження того, що банк на виконання вищевказаних умов договору поруки звертався до поручителя з вимогою про виконання передбачених договором поруки зобов'язань, банк посилається на лист повідомлення №2929/08L від 29.01.2009р. про прострочену з боку ТОВ «ВПП «Променергокомплект» заборгованість у розмірі 378 394,84 доларів США, зазначаючи, що цей лист був отриманий відповідачем 05.03.2009р.

Зі змісту цього листа вбачається, що він не є вимогою банку в розумінні п.3.1, 3.2. договору поруки, як вказує позивач. Цим листом ОСОБА_1 повідомлявся, що боржник має заборгованість за кредитним договором станом на 28.01.2009р. у розмірі 378 394,84 доларів США, у зв'язку з цим ОСОБА_1 рекомендувалося погасити прострочену заборгованість. При цьому зазначено, що пеня буде нарахована на дату погашення даної заборгованості.

Заборгованість у зазначеному листі розмірі існувала на 28.01.2009р, коли строк виконання основного зобов'язання за генеральним договором ще не настав, після цього з 26.01.2009р. по 28.02.2010р. були нараховані проценти в загальній суму 164 170,77 доларів США.

Крім того, зазначений лист направлявся коли строк виконання основного зобов'язання ще не настав. На час настання строку виконання основного зобов'язання відповідно до генерального договору, а саме 11.08.2009р., заборгованість за основною сумою кредиту становить 1 344 782,04 доларів США, і саме про стягнення цього боргу, процентів у розмірі 164 170,77 доларів США, які були зменшені під час розгляду справи до 49674,12 доларів США та нарахованої пені з 20.04.2010р. по 19.04.2011р. в сумі 250 403,48 доларів США, а взагалі 1 644 859,64 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 19.04.2011р. становить 13 108 215,44 гривні, з поручителя банк ставить вимогу у даному позові.

Не знайшли свого підтвердження доводи позивача, що вказаний лист №2929/08L від 29.01.2009р. був отриманий відповідачем.

Банк направляв лист №2929/08L від 29.01.2009р. разом з листами за №№144/119, 145/119, про що значиться на поштовому повідомленні.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 01 березня 2012 року по справі №2-2207/2011 2/814/194/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-проектне підприємство «Променергокомплект» про стягнення заборгованості за договором поруки, встановлено, що ОСОБА_1 лист №145/119 від 23.01.2009р. не отримував. Таким чином, так як листи за №№144/119, 145/119, 2929/08L направлялися в одному конверті разом, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 лист №2929/08L від 29.01.2009р. не отримував. Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовими рішеннями у цивільній справі, що набрало законної вили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи.

08.04.2011р. Позивач направив до відповідача вимогу №882/119/03 від 07.04.2011р. про виконання порушеного зобов'язання, забезпеченого порукою, в якій вимагав в строк не пізніше трьох банківських днів з моменту отримання цієї вимоги погасити заборгованість ТОВ «ВПП «ПРОМЕНЕРГОКОМПЛЕКТ» перед Банком за Генеральним договором про відкриття акредитивів №ЮР/433/071-АК/08 від 11.08.2008р. в сумі 1 508 952,81 доларів США, яка складається з заборгованості по Акредитиву 1 в сумі 966 387,20 доларів США, по Акредитиву 2 в сумі 378 394,84 доларів США та процентів за період з 26.01.2009р. по 28.02.2010р. у розмірі 164 170,77 доларів США.

Строк виконання основного зобов'язання відповідно до п.1.4 Генерального договору про відкриття акредитивів №ЮР/433/071-АК/08 від 11.08.2008р настав 11.08.2009р.

Так як в договорі поруки не встановлений строк, після якого порука припиняється, то відповідно до п. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Вимога до відповідача була направлена 08.04.2011р., що підтверджується фіскальним чеком №8962 від 08.04.2011р., тобто зі спливом одного року та восьми місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання. Таким чином, позивач звернувся до відповідача, як до поручителя після спливу шестимісячного строку, встановленого ч.4 ст. 559 ЦК України, на цей момент порука була припинена.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 57,60, 208, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 526, 553, 554, 559 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволені позову Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-проектне підприємство «Променергокомплект» про стягнення заборгованості за договором поруки - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через Ленінський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Н.Ю.Козлова