Ухвала суду № 29786244, 25.02.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2013 р. справа № 2а-2189/12/0470

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: - Лукманової О.М.

суддів: - Божко Л.А. Суховарова А.В.

при секретарі: - Соломка М.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.04.2012 року у справі №2а-2189/12/0470 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімус» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и л а:

У лютому 2012 року ТОВ «Оптимум» звернулося до суду з позовом до СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську, в якому просило визнати нечинними податкові повідомлення-рішення: 1) №0000088814 від 16.02.2012 року про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 479420589 грн. (у тому числі за 1 квартал 2010 року на 101003480 грн. і за 1 квартал 2011 року на 378417109 грн.); 2) №0000078814 від 06.02.2012 року про нарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 70796918,75 грн. (у тому числі 56637535 грн. основного платежу та 14159383,75 грн.); 3) №0000208814 від 09.09.2011 року про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 17838902 грн. і 786471 грн. штрафних (фінансових) санкцій; 4) №0000218814 від 09.09.2011 року про зменшення розміру від'ємного значення ПДВ у розмірі 364284 грн.; 5) №0000188814 від 09.09.2011 року про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 14825408,75 грн. (у тому числі 12165604 грн. основного платежу і 2659804,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.04.2012 року позовні вимоги задоволено, визнано нечинними податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську Державної податкової служби: 1) №0000088814 від 16.02.2012 року про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 479420589 грн. (у тому числі за 1 квартал 2010 року на 101003480 грн. і за 1 квартал 2011 року на 378417109 грн.); 2) №0000078814 від 06.02.2012 року про нарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 70796918,75 грн. (у тому числі 56637535 грн. основного платежу та 14159383,75 грн.); 3) №0000208814 від 09.09.2011 року про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 17838902 грн. і 786471 грн. штрафних (фінансових) санкцій; 4) №0000218814 від 09.09.2011 року про зменшення розміру від'ємного значення ПДВ у розмірі 364284 грн.; 5) №0000188814 від 09.09.2011 року про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 14825408,75 грн. (у тому числі 12165604 грн. основного платежу і 2659804,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій).

З постановою суду першої інстанції не погодилась СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську Державної податкової служби та подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги обґрунтувала тим, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме, п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Згідно аналітичних даних журналу ордеру до 93 рахунку «Витрати на збут» позивачем включались послуги елеваторів у сумі 20126413,58 грн. Відповідно до п.8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» придбані (отримані) або вироблені записи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. У пункті 9 П(С)БО 9 наведено складові первісної вартості запасів, що придбані за плату, зокрема, ціна договору без податку на додану вартість, транспортно-заготівельні витрати, суми ввізного мита, інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання і підвищення якісно-технічних характеристик запасів. Балансова вартість запасів визначається за первісною вартістю. Перевіркою встановлено, що ТОВ «Оптімус» у бухгалтерському обліку протягом перевіреного періоду відносило послуги елеваторів на рахунок Д-т 93 «Витрати на збут» у кореспонденції з К-т 685 «Розрахунки з іншими кредиторами». В свою чергу, К-т 93 рахунку закривався в Д-т 791 «Фінансові результати», тобто списання відповідних послуг проводилось у повному обсязі без відповідного розподілу на залишки нереалізованого товару, що в свою чергу призвело до заниження вартості залишків товарів, які зберігаються на елеваторах до моменту їх вибуття. Апелянт вважав, що дані витрати повинні були увійти до складу первісної вартості товару, а відповідно при його вибутті дані витрати повинні списуватись пропорційно відсотку використаного, реалізованого або іншого вибуття товару. Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з у тому числі і з інших витрат, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів Ш(с)БО.9). Відповідно до п. 10 ст. 1 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» зберігання зерна - комплекс заходів, які включають приймання, доробку, зберігання та відвантаження зерна, п. 2 Технічного регламенту, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 15.06. 2004 року N 228 визначено, що доробка зерна є сукупність технологічних операцій, спрямованих на забезпечення або поліпшення (при необхідності) встановлених показників якості зерна відповідно до вимог договору складського зберігання зерна, контракту, державних стандартів. Порядок оформлення зберігання зерна регламентовано розділом Інструкцією про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затвердженою наказом Міністерства аграрної політики України від 13.10.08 №661. Так, основними операціями з доробки зерна в елеваторах (складах) є його очищення, сушіння, вентилювання, знезараження. Договори, які укладені між ТОВ «Оптімус» з різними елеваторами мають типовий характер. При проведенні розрахунку списання у собівартість реалізованих (використаних у виробництво) товарів, для визначення суми послуг, яка підлягає до списання у собівартість реалізації, а також яка підлягає розподіленню на залишки нереалізованого товару використано формулу, яка застосовується для узагальнення інформації про списання транспортно-заготівельних витрат, рекомендованою у Додатку до ПСБ(0)У 9 «Запаси». Апелянт вказував, що судом порушено п.44.1 ст. 44 ПК України, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні». Аналіз структури валових доходів та валових витрат, що включені до Декларацій з податку на прибуток за 2010 рік та за І квартал 2011 року, за даними бухгалтерського обліку свідчить про систематичну невідповідність таких показників та їх викривлення, що об'єктивно не дозволяє встановити за якими господарськими операціями фіксується порушення податкового законодавства. Тобто, є можливість фактично зафіксувати порушення податкового законодавства за аналізом синтетичного та аналітичного обліку, регістрів бухгалтерського обліку. Таким чином можна вважати документи синтетичного обліку іншими документами, що підтверджують наявність фактів порушень податкового законодавства та здійснювати висновки про наявність таких порушень на підставі аналізу саме такого обліку. Тобто документи синтетичного обліку є іншими документами, що підтверджують наявність фактів порушень податкового законодавства та на їх основі можна робити висновки про наявність таких порушень на підставі аналізу саме такого обліку. За підсумками фінансово-господарської діяльності за І квартал 2011 року ТОВ "Оптімус" задекларовано від'ємне значення об'єкту оподаткування у сумі 637 471 685 грн. У період проведення планової виїзної документальної перевірки ТОВ «Оптімус» надало пояснення, яке полягало у тому, що значення рядка 05.2 Декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року у сумі 505 651 523 грн включає в себе витрати минулих періодів, які не були враховані у податковій звітності, а саме: 415 636 410 грн. - витрати 2008 - 2009 років, факт не відображення яких у декларації та право на їх віднесення до валових витрат, підтверджено матеріалами документальної перевірки СДПІ від 07.12.10 №4015/08-03/2-24613799; 90 015 113,52 грн. - самостійно виявлена помилка за результатами минулих податкових періодів, а саме: витрати на придбання товару, які не були відображені у податковій звітності 2010 року. При перевірці всі отримані валові доходи та понесені валові витрати були враховані у відповідних податкових періодах за історичною черговістю їх виникнення. В акті перевірки детально викладено розрахунки, на підставі яких визначено об'єкти оподаткування, та оцінку відхилень, обчислених таким чином об'єктів, від задекларованих підприємством з посиланням на бухгалтерські проводки, використані зведені і аналітичні регістри бухгалтерського обліку, рядки Декларації - зведені показники податкового обліку окремих операцій. Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011року встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування на суму 780 348 083 грн., заниження податку на прибуток за 2010 рік всього у сумі 136 113 470 грн. У періоді, що перевірявся, ТОВ „Оптімус" мав від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2010 року у сумі - 259 810 995, у І кварталі 2011 року ТОВ «Оптімус» задекларовано від'ємне значення у сумі - 637 471 685 грн. За результатами адміністративного оскарження з урахуванням рішенням ДПС України від 26.01.12 №1746/6/10-2115(2641/7 зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування у сумі 479 420 589 грн., у тому числі: І квартал 2010 року -101 003 480 грн. І квартал 2011 року - 378 417 109 грн. За період з 01,01.2010 року по 31.03.2011 року ТОВ «Оптімус» задекларовано скоригований валовий дохід у сумі 3 456 382 669 грн. При проведенні перевірки скоригованих валових доходів використано: журнали «Головна книга» за 2010 рік та І квартал 2011 року, журнали-ордери по рахункам: 31, 36, 68, 701,702,703, 711, 714, 719,732, вибірково - первинні документи до синтетичного обліку. Перевіркою достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з податку на прибуток підприємств за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій із виробництва олії соняшникової по давальницькій схемі на виробничих потужностях Запорізького МЖК, оптової торгівлі зерновими культурами (пшениці, сої, ячменю, тощо) та наданих послуг. Перевіркою відображеного показника рядку Декларації 01.1 «доходи від продажу товарів, робіт (послуг)» встановлено розбіжність між даними декларації та даними перевірки, зокрема: за 9 місяців 2010 року у сумі 109 830 грн., (з наростаючим підсумком за 2010 рік у сумі 109 721 грн.), за І квартал 2011 року у сумі 709 973 грн. ТОВ «Оптімус» за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року завищено доходи від продажу товарів (робіт, послуг) у загальній сумі 819 694 грн., зокрема по періодам: за три квартали 2010 року у сумі 109 830 грн. та за І квартал 2011 року у сумі 709 973 грн. Перевіркою відображених у рядку 01.2 Декларації „приріст балансової вартості запасів" показників за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року за даними декларації склав у загальній сумі 732 729 533 грн., зокрема по періодам: за 9 місяців 2010 року - 150 995 415 грн., за 2010 рік (з наростаючим підсумком) - 732 729 533 грн. Перевіркою відображених у рядку 01.6 Декларацій «інші доходи, крім визначених у 01.1 - 01.5» показників за період з 01.01.2010 по 31.03.2011 ТОВ «Оптімус» задекларовані доходи у загальній сумі 10 147 914 грн. За даними проведеної перевірки показників бухгалтерського обліку загальні доходи, які відображаються у рядку 01.6 Декларації становили 301 093 165 грн. При визначенні даних показників використано журнал «Головна книга» та журнали-ордери відповідних рахунків до неї за відповідний період, акт від 04.08.2011року № 1293/08-02/4-10-24613799 результати поточної перевірки. Перевіркою достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з податку на прибуток підприємств за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року встановлено, що товариством задекларовано у загальній сумі 2 838 865 084 грн. у тому числі по періодам: за 2010 рік - 2 416 508 845 грн.; за І квартал 2011 року - 422 356 239 грн. За результатами проведеної перевірки витрати, які увійшли до рядку 04.1 Декларацій „витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.П" за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року ТОВ «Оптімус» за даними журналу «Головна книга» та складених до неї журналів-ордерів відповідних рахунків становили у загальній сумі - 2 900 420 900 грн. Згідно аналітичних даних журналу ордеру до 93 рахунку «Витрати на збут»- включають наступні статті витрат: доставка товарів та продукції, інші ТЗВ - 10 258 071,92 грн.; правові послуги - 67 800 грн.; послуги лабораторної експертизи, дослідження насіння, ремонт А/З - 158 949,19 грн.; послуги елеваторів -20 126413,58 грн.; послуги переробки - 4 185 264,92 грн. За результатами перевірки встановлено розбіжність між витратами на придбання товарів (робіт, послуг), які задекларовані ТОВ «Оптімус» у рядку 04.1 Декларації та результатами перевірки у загальній сумі - 61 555 816 грн. у тому числі по періодам: за 2010 рік - 66 121 465 грн. (занижено показники рядку 04.1 Декларації); за І квартал 2011 року - 4 565 649 грн.(завищено показники рядку 04.1 Декларації). Суд першої інстанції не врахував, що за результатами проведеної на підставі постанови від 06.07.2011 року старшого слідчого по ОВС СВ ПМ ДПА у Дніпропетровській області, перевірки, яка оформлена актом від 04.08.2011 року № 1293/08-02/4-10-24613799, зроблено висновок про нікчемність правочинів укладених між ТОВ «Оптімус» з ТОВ „Вершина мрії" та ТОВ „Транс Групи Капітал". Загальна сума, яка підлягає виключенню зі складу валових витрат у ІV кварталі 2010 за результатами складеного акту становила - 25 630 149,10 грн. Актом від 10.03.2011 року № 392/08-03/2-24613799 зроблено висновки про нікчемність правочинів укладених між ТОВ «Оптімус» з ТОВ «Азовагрогруп»,ТОВ «Сібаріт ЛТД», ТОВ «МінЗерноТранс», ТОВ «Інпакт Ново»,ТОВ «Інтерсервіс-Постач»,ТОВ «Ніка-Моноліт», ПП «Юрсал». Актом від 28.01.2011 року №131/08-03/2-24613799 зроблено висновки про нікчемність правочинів укладених між ТОВ «Оптімус» з ПП «Алюр-2009» Загальна сума витрат з вищевказаними контрагентами склала - 73 063 409,65 грн. у тому числі по періодам: III квартал 2010 року - 40 493 380,8 грн.; ІV квартал 2010 року - 32 570 028,85 грн. Судом не враховано того, що були порушені кримінальні справи по контрагентам ТОВ «Оптімус» ТОВ НВО "Хеліантус", СПД ОСОБА_6, ТОВ "Компанія Золото полєй", ПП "Павлоград Інвест - Агро". Загальна сума витрат з вищевказаними контрагентами становила - 44 444 517,75 грн. у тому числі по періодам: III квартал 2010 року - 15 231 817,5 грн.; IV квартал 2010 року -29 212 700,25 грн., ТОВ «Оптімус» мало взаємовідносини з ТОВ «Євротрейдхолдінг», відносно засновника якого порушена кримінальна справа по ч.2 ст.205 КК України, на загальну суму без ПДВ 12 607 366,4 грн. (ПДВ - 2 521 473,28грн.) Загальна сума по вказаному контрагенту віднесена ТОВ «Оптімус" у IV кварталі 2010 року - 12 607 366,4 грн. (взаємовідносини з даним контрагентом відображені в акті від 10.03.2011 року № 392/08-03/2-24613799). Всього за актом від 10.03.2011 року № 392/08-03/2-24613799 з урахуванням акту перевірки від 28.01.2011 року №131/08-03/2-24613799 ТОВ «Оптімус» нікчемні правочини склали без ПДВ - 130 115 293,8 грн. (ПДВ - 26 023 059 грн. ) у тому числі по періодам без ПДВ: квартал 2010 року -55 725 198,3 грн., квартал 2010 року - 74 390 095,5 грн. Актом від 17.11.2010 року №2872/08-03/2-24613799 зроблено висновки про нікчемність правочинів укладених між ТОВ «Оптімус» з ТОВ «Спецавтотранс-Ніколаєв» Загальна сума витрат з контрагентом склала - 1 828 911 грн. (без ПДВ), ПДВ -365 782 грн. Сума віднесених витрат у складі валових по періодам становила по періодах: І квартал 2010 року - 1 543 734 грн.; ІІ квартал 2010 року - 285 177 грн. Поточною перевіркою встановлені взаємовідносини ТОВ «Оптімус» з наступними контрагентами: - ПП «Агротехнічна компанія 2000», ТОВ «Сібаріт ЛТД», ТОВ «Агромарін», ПП «Таво», ТОВ ТД «Альянс З», ТОВ «Агро-Інвест», ТОВ «Магнолія Л», ПП «Діалоджи», ТОВ «Техпром Н», ТОВ «Інтерсервіс плюс»., ТОВ «Ліга А», ТОВ «Бізнес аналітик», ТОВ «Інтерсервіспостач», ТОВ «ВФ Новий схід», ТОВ «Вектрас», ТОВ «Трейд Ойл», ФОП ОСОБА_8, ТОВ «Трейд агрохолдінг», ТОВ «Агросистема ВК», ТОВ «Промпродтехпоставка», ТОВ ТД «Укрпостач». ПП «Таврія Агроойл плюс», ПП «Приматех». Загальна сума витрат з вищевказаними контрагентами становила - 84 879 822 грн. у т.ч. по періодам: І квартал 2010 року -30 674 639,9 грн.; ІІ квартал 2010 року -2 251 553,05 грн.; ІІІ квартал 2010 року - 12 979 143,65 грн.; ІV квартал 2010 року - 33 262 613,75 грн.; І квартал 2011 року - 5 711 871,65 грн. Відповідні висновки зроблені за результатами дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій за укладеними договорами ТОВ «Оптімус» з постачальниками, які мають ознаки фіктивного підприємництва. ТОВ «Оптімус» були сформовані дані податкового обліку за ланцюгами постачання, через які декларувались (імітувались) рух товарів, нібито придбаних останнім в таких ланцюгах. У акті перевірки від 04.08.2011 року № 1293/08-02/4-10-24613799 вказано, що операції з придбання товарів, робіт послуг ТОВ «Оптімус» від ТОВ «Вершина мрії», ТОВ «Транс Груп Капітал» відображено в податковому обліку ТОВ «Оптімус» в складі валових витрат у 4 кварталі 2010 року в сумі 25 630 149,10 грн. без ПДВ (рядок 04.1 „витрати на придбання товарів (робіт, послуг) декларації з податку на прибуток підприємства за 4 квартали 2010 року) на підставі паперових носіїв за формою первинних документів та договорам купівлі-продажу №26295 від 01.11.2010 року, №26067 від 01.10.2010 року, №27421, від 29.12.2010 року, №27242 від 09.12.2010 року, №27347 від 17.12.2010 року, визнано нікчемними. Тому апелянт вважав, що ТОВ «Оптімус» не має права на відображення в податковому обліку наслідків таких операцій. Апелянт вказував, що ТОВ „Оптімус»" за наявності можливостей налагодження прямих поставок з виробниками сільськогосподарської продукції не наведено економічно обґрунтованих доказів щодо необхідності використання складних заплутаних схем придбання сировини з великою кількістю посередників, діяльність яких на протязі короткого проміжку часу було припинено. Сам по собі факт оплати коштів на користь контрагентів, не є безумовним свідченням того, що поставка мала місце, вважав, що ТОВ «Оптімус» включило до складу валових витрат та податкового кредиту вартість товарів на підставі документів (накладні, податкові накладні тощо), що не мають статусу первинних документів, оскільки, враховуючи нікчемність правочину (правочинів), не підтверджують факти здійснення господарських операцій. Відсутність реально вчиненої господарської операції не дозволяє ТОВ «Оптімус» формувати дані податкового обліку незалежно від наявності (відсутності) умислу платників податку - учасників відповідної операції з огляду правочини, що визнані нікчемними з посиланням на статті 215, 203, 228 Цивільного кодексу України і в силу статті 216 Цивільного кодексу України, не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю для всіх укладених правочинів. Апелянт вважав, що в порушення норм пп.5.3.9, п.5.3, пп.5.2.1, п.5.2, п.5.1, ст.5 п.1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ТОВ «Оптімус» завищено показники рядку за період з 01.01.10 по 31.12.11 на загальну суму - 242 454 177 грн., зокрема, по періодам: І квартал 2010 року - 32 218 374 грн. ІІ квартал 2010 року - 2 536 730 грн.; ІІІ квартал 2010 року - 68 704 342 грн.; ІV квартал 2010 року - 133 282 859 грн.; І квартал 2011 року - 5 711 872 грн. ТОВ "Оптімус" мало взаємовідносини на загальну суму без ПДВ - 138 340 837 грн. з підприємствами, які мають ознаку «фіктивності», а саме: ТОВ „Цифрон", ТОВ „Сігмаконсалт", ТОВ „Будопт 2008". Встановлено, що валові витрати ТОВ «Оптімус», а саме: у III кварталі 2008 року - 28 329 870 грн., у IV кварталі 2008 року - 50 547 811 грн., у І кварталі 2009 року - 46 238 603 грн., у II кварталі 2009 року - 13 224 553 грн. формувались за рахунок постачальників, по яким встановлено укладання цивільно-правових відносин та проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування валових витрат. Висновок про нікчемність правочинів між ТОВ «Оптімус» з ТОВ «Цифрон», ТОВ «Сігмаконсалт» та ТОВ «Будопт 2008» був зроблений за результатами дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку за ланцюгом постачання, через ланцюг яких декларувався (імітувався) рух товарів, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. З урахуванням рішенням ДПС України від 26.01.12 №1746/6/10-2115(2641/7) про результати розгляду повторної скарги ТОВ «Оптімус» щодо часткового скасування податкових повідомлень-рішень СДШ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську від 09.09.11 №0000198814 і №0000228814 в частині збільшення перевіркою з посиланням на пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валового доходу за рахунок включення до його складу операцій з «безоплатного отримання товарно-матеріальних цінностей від невстановлених осіб» та у відповідній частині штрафну санкцію. Висновки, що ТОВ «Оптімус» у III та ІV кварталах 2008 року та у І та II кварталах 2011 року оприбутковано у обліку на матеріальних рахунках з наступним списанням у реалізацією товар (за номенклатурою, визначеною актом від 31.03.2010) на загальну суму з ПДВ 166 009 004 грн. (вартість без ПДВ 138 340 837 грн., ПДВ - 27 668 167 грн.), який отримано безоплатно від невстановлених осіб, переглянуті. А тому замість визначеною в акті планової перевірки від 17.08.2011 року суми, що підлягала відображенню рядку 04.9 Декларації за перший квартал 2010 сума валових витрат у розмірі - 17 983 996 грн. (збитки на 01.01.2010 року, що підтверджені матеріалами попередніх перевірок), підлягає врахуванню за результатами розгляду скарги 187 048 867 грн. Отже, за результатами планової перевірки від 17.08.2011 року з урахуванням рішенням ДПС України від 26.01.2012 року №1746/6/10-2115(2641/7) про результати розгляду повторної скарги ТОВ «Оптімус» щодо часткового скасування податкових повідомлень-рішень СДПІ по роботі з ВПП у Дніпропетровську розгляду скарги встановлено його заниження податку на прибуток 56 637 533 грн., у тому числі 9 міс 2010 року - 9 075 207 грн.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції врахував висновок судово-економічної експертизи від 30 березня 2012 року, складений ДНДІСЕ, згідно з яким при здійсненні власної господарської діяльності, позивачем не було допущено порушень п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки, останній ґрунтується на первинній бухгалтерській документації позивача, з урахуванням вимог Закону України "Про судову експертизу" та не врахував висновок залученого за наказом СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську від 18.07.2011 року фахівця ОСОБА_9 № 92/36 від 01.08.2011 року, згідно якого позивачем було допущено порушення п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниження приросту балансової вартості запасів у 2010 році на 16 439 561 грн. та завищення убутку балансової вартості запасів у 1 кварталі 2011 року на 12 823 480 грн., з тих підстав, що дослідження зроблено без використання первинної бухгалтерської документації позивача та документів податкової звітності. Суд першої інстанції вказав, що згідно із положеннями Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання, тобто оцінка за історичною (фактичною) собівартістю, що складає їх первісну вартість, а послуги зі зберігання товарів надаються після дати їх зарахування на баланс, а, отже, витрати на такі послуги, не можуть бути враховані у первісній вартості товару, а тому, відповідачем помилково вказано на порушення позивачем п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Суд першої інстанції вказував, що відповідач, вказуючи в акті перевірки на факт нікчемності правочинів і поставки продукції за контрактами, стороною в яких є позивач, не надав належної оцінки обставинам фактичного надходження товару, суд вважав, що надані контрагентами первинні документи, а саме: від ВАТ «Розівський елеватор», який має 12 філій, ТОВ «Нікопольська зернова компанія», яка має 16 філій, ТОВ «Аякс», ПАТ «Запорізький оліяжиркомбінат», АТЗТ «Харківський жиркомбінат» підтверджують відображення господарських операцій, на підставі бухгалтерського обліку складається, зокрема, податкова звітність. Суд врахував те, що продукція, одержана від контрагентів, позивачем була оприбуткована згідно видаткових накладних, витрати від своїх постачальників, у тому числі ТОВ «Цифрон», ТОВ «Сігмаконсалт», ТОВ «Будопт 2008», ТОВ «Транс Груп Капітал», ТОВ «Спецавтотранс-Ніколаєв», оформлено первинними документами, згідно вимог діючого законодавства та включено до складу валових витрат, згідно пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», правомірно, оскільки, в подальшому, цей соняшник та соняшникову олію було реалізовано (відображено валовий дохід), тобто, в повній мірі використано в господарській діяльності ТОВ «Оптімус». Підтверджуючими документами придбання продукції від зазначених контрагентів та ТОВ «Оптімус», є договори поставки, видаткові накладні, та платіжні доручення на переказ грошових коштів за отриману продукцію. Свій висновок, суд обґрунтував тим, що за умовами контрактів, які є в матеріалах справи, продавці зобов'язалися поставити товар ТОВ «Оптімус» на умовах франко-заготівельне підприємство (франко-зерновий склад). Зернові склади у своїй діяльності керуються §1, §2 гл. 66 ЦК України, Законом України "Про зерно та ринок зерна в Україні", Інструкцією про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України № 661 від 13.10.2008 року та Технічним регламентом зернового складу, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики України від 15.06 2004 року N228. За умов поставки EXW ("франко заготівельне підприємство", "франко зерновий склад", тощо), поставка відбувається шляхом переоформлення зерна, що перебуває у зерносховищах сертифікованого зернового складу, з особового рахунку одного поклажодавця на особовий рахунок іншого поклажодавця. Суд вказав, що факт реальності господарських операцій підтверджується складськими квитанціями, які підтверджують фактичне надходження товару, поставленого позивачу постачальниками на зберіганні (у власність), переробку, платіжними дорученнями про здійснення оплати за отриманий товар, видатковими та податковими накладними, актами здачі-приймання, рахунками-фактурами, товарно-транспортними накладними. Суд врахував, що претензій до оформлення первинних документів у відповідача при здійсненні перевірки не було, позивачем у складі сплаченої суми вартості товарів та виконаних робіт сплачено у тому числі ПДВ, нікчемність правочинів, стороною у яких був позивач, була встановлена на підставі актів перевірок його контрагентів по ланцюгу поставок, однак, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань та послуг, не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. На підставі аналізу законодавства, суд прийшов до висновку про те, що відповідач не наділений повноваженнями щодо визнання угод недійсними (нікчемними), правочини, які стали підставою для нарахування позивачу податкових зобов'язань та зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування, не були у встановленому законодавством порядку визнані незаконними.

Матеріалами справи встановлено, що посадовими особами СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську у травні-серпні 2011 року була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Оптімум» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року. За результатами перевірки 17.08.2011 року було складено акт №1345/0802/4-24613799. Висновки акту від 17.08.2011 року№1345/0802/4-24613799 базуються на висновках попередніх актів перевірок, а саме: від 28.01.2011 року №131/08-03/2-24613799 (зроблено висновки про нікчемність правочинів, укладених ТОВ «Оптімус» з ПП «Алюр-2009» на загальну суму витрат - 73063409,65 грн.) та від 10.03.2011 року №392/08-03/2-24613799 (зроблено висновки про нікчемність правочинів, укладених між ТОВ «Оптімус» з ТОВ «Азовагрогруп, ТОВ «Сібаріт ЛТД», ТОВ «МінЗерноТранс», ТОВ Інпакт Ново», ТОВ «Інтерсервіс-Постач», ТОВ «Ніка-Моноліт», ПП «Юрсал» на загальну суму, з урахуванням попереднього акту перевірки від 28.01.2011 року №131/08-03/2-24613799, 130115293,80 грн. (ПДВ - 26023059 грн.). Згідно висновків перевірки ТОВ «Оптімус» було встановлено за вказаний період заниження податку на прибуток у сумі 136113470 грн., у тому числі: І квартал 2010 року - 2564339 грн.; І півріччя 2010 року - 25067740 грн.; 9 місяців 2010 року - 48566303 грн., за 2010 рік - 136662028 грн., зменшено збитки за І квартал 2011 року - 520537088 грн.; заниження ПДВ до сплати до бюджету у сумі 12165604 грн., у тому числі: за квітень 2010 року у сумі 2310917 грн., за серпень 2010 року у сумі 297551 грн., за грудень 2010 року у сумі 8030747 грн., за лютий 2011 року у сумі 874283 грн. за березень 2011 року у сумі 652106 грн.; завищення суми бюджетного відшкодування у сумі 17838902, у тому числі: за липень 2010 року у сумі 3090393 грн., за жовтень 2010 року у сумі 55487 грн., за січень 2011 року у сумі 14693022 грн., завищення залишку суми від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту, наступного податкового періоду (р.24 декларації з ПДВ) за березень 2011 року на суму 364284 грн. На підставі акту перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську 09.09.2011 року було прийнято податкові повідомлення-рішення: №0000208814, яким зменшено суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 17838902 грн. і 786471 грн. штрафних (фінансових) санкцій; №0000218814, яким зменшено суму від'ємного значення ПДВ у розмірі 364284 грн.; №0000188814, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 14825408,75 грн. (у тому числі 12165604 грн. основного платежу і 2659804,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій).(а.с.17-66, т.1, 2-42,70-121, т.2).

За результатами адміністративного оскарження з урахуванням рішення ДПА України від 26.01.2012 року №1746/6/10-245, 06.02.2012 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську були прийняті податкові повідомлення-рішення: №0000088814 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 479420589 грн. (у тому числі за 1 квартал 2010 року на 101003480 грн. і за 1 квартал 2011 року на 378417109 грн.) та №0000078814 про нарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 70796918,75 грн. (у тому числі 56637535 грн. основного платежу та 14159383,75 грн.).(а.с.15,16,90-94т.1).

Як вбачається з акту перевірки, на формування показників валового доходу мало вплив здійснення операцій із виробництва олії соняшникової по давальницькій схемі на виробничих потужностях Запорізького оліяжиркомбінату, оптової торгівля зерновими культурами (пшеницею, соєю, ячменем, тощо) та надання послуг. На порушення п.4.1 ст.4 Закону України «Про «Про оподаткування прибутку підприємств», позивачем за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року завищено доходи з продажу товарів (робіт, послуг) у загальній сумі 819694 грн. Перевіркою було встановлено, що при формуванні первісної собівартості товарів ТОВ «Оптімус» невірно формувало їх собівартість, а саме: до складу первісної вартості товару, зокрема, зернових культур не віднесено послуги зернових елеваторів, завдяки яким зернові культури досягають базисних показників, що у свою чергу дозволяє в подальшому використовувати товар у запланованих цілях. Тобто, отримання комплексних послуг від елеваторів, як зерносховищ, а - очистка, сушіння, підтримка вологості та температурних режимів, вентиляція зернових, обробка зерна від шкідників, тощо, які надаються елеваторами протягом періоду зберігання по суті являються послугами технологічного циклу, завдяки яким відповідний товар не тільки зберігається, а також, досягає якісних показників, які необхідні для використання його у запланованих цілях. Перевіркою встановлено, що ТОВ «Оптімус» у бухгалтерському обліку протягом перевіреного періоду відносило послуги елеваторів на рахунок Д-т 93 «Витрати на збут» у кореспонденції з К-т 685 «Розрахунки з іншими кредиторами». В свою чергу, К-т 93 рахунку закривався в Д-т 791 «Фінансові результати», тобто списання відповідних послуг проводилось у повному обсязі без відповідного розподілу на залишки нереалізованого товару, що в свою чергу призвело до заниження вартості залишків товарів, які зберігаються на елеваторах до моменту їх вибуття. Відповідач вважав, що у результаті порушення п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» при визначенні приросту залишків балансової вартості запасів позивач при розрахунку показників приросту у залишках товарів не враховував залишок витрат на поліпшення (перетворення, зберігання)) послуги зернових елеваторів, які підприємством включені у склад валових витрат, але внаслідок невірного формування у бухгалтерському обліку інформації про первісну вартість товарів, у залишках товарів не враховані, чим позивач, на думку відповідача, порушив П)С) БО 9 «Запаси», затвердженого наказом Мінфіну України від 20.10.1999 року №246.

На підтвердження свого висновку відповідач посилався на висновок спеціаліста від 01.08.2011 року №92/36 начальника сектору економічних та товарознавчих досліджень НІЕКЦ при УМВС України на Придніпровській залізниці ОСОБА_9 Як вбачається з висновку, на розгляд спеціаліста не було надано первинних документів, а лише пояснення відповідача з проблематики спірного питання та методики розрахунку приросту (убутку) балансової вартості товарів. Спеціаліст зробив висновок про те, що методика розрахунку приросту (убутку) балансової вартості товарів, викладена у поясненні СДПІ по роботі з ВПП у м. дніпропетровську від 109.07.2011 року №28415 обґрунтована та відповідає нормативно-правовим актам. (а.с.77, т.27, 247-250, т.24).

Позивачем був наданий висновок судово-економічної експертизи №2991/2992-11 від 30.03.2012 року, проведеної відповідно до ухвали Дніпропетровського окружного суду від 19.09.2011 року по адміністративні справі №2а-10669/0470/11 (пов'язано з висновком СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську згідно акту перевірки від 10.03.2011 року №392/08/2-24613799, який є складовою акту перевірки від 17.08.2011 року №1345/0802/4-24613799 за період вересня-листопада 2010 року). Експертом досліджувалися первинні документи. Згідно висновку експерта Дніпропетровського НДІСЕ сума податкового кредиту, яка була задекларована ТОВ «Оптімус» у вересні-листопаді 2010 року підтверджується документально. (а.с.133, 151, т.34).

На підтвердження правильності відображення витрат, пов'язаних із зберіганням запасів у податковому обліку приросту (убутку) балансової вартості запасів, позивач надав лист ДПА України від 02.02.2011 року №2280/6/15-0315, згідно якого відповідно до п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в перерахунку беруть участь лише ті запаси, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат. Відповідно до п.8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Витрати, пов'язані із зберіганням товару до податкового обліку приросту (убутку) балансової вартості незавершеного виробництва та залишків готової продукції не враховуються. (а.с.68, т.1).

Аналізуючи докази у справі та вищенаведені норми законодавства, що регулюють дані правовідносини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не порушувався п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2012 року у адміністративній справі №2а-10671/11/0470 за позовом ТОВ «Оптімус» до СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську, залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2012 року, визнано нечинними та скасовано податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську від 16.02.2011 року №0000088822/5971-08-03/2-12; від 12.05.2011 року №0000358822 про зменшення сум бюджетного відшкодування; від 12.05.2011 року №0000368822 про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ. Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з висновками перевірки, оформленої актом від 28.01.2011 року №131/08-03/2-24613799 щодо формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП «Алюр-2009» з підстав відсутності факту здійснення господарської операції із ТОВ «Оптімус». Суд скасовуючи вищевказані податкові повідомлення-рішення вказав, що угоди з купівлі-продажу соняшника виконані та підтверджені первинною документацією.

Колегія суддів враховує вказані судові рішення у якості доказів при вирішені цієї справи, оскільки, господарські взаємовідносини позивача з ПП «Алюр-2009» є предметом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень у даній справі.

Щодо відсутності у ТОВ «Оптімус» завищення валових витрат з податку на прибуток підприємств та завищення податкового кредиту по ПДВ по операціям з придбання товару від осіб, у з в'язку з тим, що правочини відповідачем визнані нікчемними, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає, що за умовами контрактів/договорів з переважною більшістю контрагентів, вказаних в акті, продавці зобов'язалися поставити товар ТОВ «Оптімус» на умовах франко-заготівельне підприємство (франко-зерновий склад). Зернові склади у своїй діяльності керуються §1, §2 глави 66 ЦК України, Законом України «Про зерно та ринок зерна в Україні», Інструкцією про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затвердженої Наказом Міністерства аграрної політики України № 661 від 13.10.2008 року та Технічним регламентом зернового складу, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики України від 15.06.2004 року N228. За умов поставки ("франкозаготівельне підприємство», «франкозерновий склад» тощо) поставка відбувається шляхом переоформлення зерна, що перебуває у зерносховищах сертифікованого зернового складу, з особового рахунку одного поклажодавця на особовий рахунок іншого поклатажодавця. Доказами поставки (крім накладних, які складені покупцем і постачальником) є не товарно-транспортні накладні, а документи зернового складу про переоформлення зерна від постачальника на ТОВ «Оптімус».

Оптова торгівля зерном, виробництво нерафінованих олії та жирів і оптова торгівля цими товарами є основними видами діяльності ТОВ «Оптімус».

У якості доказів поставки зерна у матеріалах справи є складські квитанції на зерно від, книги руху зерна на складі, витяги із журналів зважування зерна, угоди складського зберігання зерна, кукурудзи, ріпаку, соняшника (філій «Розівського елеватора», ТОВ «Нікопольська зернова компанія», ТОВ «Заготзерно», ТОВ «Аякс», ВАТ «Березнегуватський елеватор», ВАТ «Акимівський елеватор»); (т.11-15,26-33, 35-39,49,51-54).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Оптімус» виробляє олію соняшникову не на власних виробничих потужностях, а як замовник на умовах договору на виконання робіт з переробки давальницької сировини з ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат», АТЗТ «Харківський оліяжиркомбінат», що підтвжується відповідними договорами Господарські взаємовідносини з ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат» та АТЗТ «Харківський оліяжиркомбінат» підтверджуються іншими первинними документами, які є у матеріалах справи: видатковими та податковими накладними, актами приймання-передачі соняшника на склад, товарно-транспортними накладними перевезення до вказаних контрагентів соняшника, квитанціями про приймання соняшника на склад (т.7,8,20-25)

З метою здійснення вищевказаної господарської діяльності ТОВ «Оптімус» закуповує соняшник зокрема, у ТОВ „Цифрон", ТОВ „Сігмаконсалт", ТОВ „Будопт 2008", ТОВ „Транс Груп Капітал", ТОВ «Спецавтотранс-Ніколаєв», від ПП «Агротехнічна компанія 2000», ТОВ «Сібаріт ЛТД», ТОВ «Агромарін М», ПП «Таво», ТОВ ТД «АльянсЗ», ТОВ «Агро-Інвест», ТОВ «МагноліяЛ», ТОВ «Техпром М», ТОВ «Інтерсервіс плюс», ТОВ «Бізнесаналітик», ТОВ «Інтерпостач», ТОВ «ВФ Новий схід», ТОВ «Вектрас», ФОП ОСОБА_8, ТОВ «Агросистема ВК», ТОВ ТД «Укрпостач», ПП «Таврія Агроойл плюс», ПП «Приматех».

Ріпак (рапс), пщеницю,ячмінь, сою, кукурудзу та олію соняшникову позивач закуповувало у постачальників, з метою перпродажі, що підтверджується відповідними договорам та іншими первинними документами: видатковими та податковими накладними, рахунками-фактурами, актами приймання-передачі та оплатою товару. Договори укладені з ТОВ «Сібаріт Лтд», ТОВ «Ліга А», ТОВ «Трейд Агрохолдінг», ТОВ «Трейд Ойл», ПП «Діалоджи», ТОВ «Агромарин М», ТОВ «Промпродтехпоставка», ТОВ „Цифрон", ТОВ „Сігмаконсалт", ТОВ „Будопт 2008" безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача з оптової торгівлі зерном та з оптової торгівлі нерафіновангши оліями. (т.16-19,23)

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем не надано належної оцінки обставинам фактичного надходження товару.

Як вбачається з матеріалів справи у відповідача не було претензій до оформлення первинних документів. Визнанням правочинів нікчемними, на думку відповідача, слугували інші вищевказані обставини, при цьому відповідач поділив їх за наступними критеріями, саме: постачальники, які прийняли рішення про припинення або знаходяться у стадії банкротства, або відсутні за місцезнаходженням (перший ланцюг постачання;. постачальники, які здійснювали операції з придбання товарів (послуг) у несумлінних платників податків (другий ланцюг постачання); постачальники, по яких в ході проведення перевірки отримано матеріали щодо фактів нікчемності правочинів; постачальники, які задекларували податкові зобов'язання у сумах, що не відповідають сумам податкового кредиту ТОВ «Оптімус» (розбіжності по додатку 5 до декларацій з ПДВ за вересень, жовтень, листопад 2010 року); постачальники, документи яких вилучено в зв'язку з порушенням кримінальної справи (в т.ч. на посадових осіб контрагента).

Однак, на підтвердження дійсності господарських операцій у матеріалах справи є, наданий позивачем реєстр податкових накладних по контрагентам за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року, видаткові накладні, накладні про прийом соняшнику на склад, товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, акти приймання-передачі зерна, кукурудзи, рапсу, ячменю, податкові декларації ТОВ «Оптімус» з ПДВ та податку на прибуток підприємств за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року. Підтвердженням господарських операцій з ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат є договір на виконання робіт з переробки давальницької сировини, довідка про виконання договору за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року. На підтвердження товарності господарських операцій згідно договору №615 від 01.09.2008 року з ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат», у тих випадках, коли постачання соняшнику здійснювалося безпосередньо з току на ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат», є документи про прийняття соняшнику (давальницької сировини), поставленого ТОВ «Інтерсервіс плюс», ТОВ «Агро-Інвест», ТОВ ТД «Альянс З», ФОП ОСОБА_8, ТОВ «Сібаріт ЛТД», ТОВ „Транс Груп Капітал". (т.2,5-7,20).

В матеріалах справи є договори по господарських операціях з оптової торгівлі з постачальниками ТОВ «Агромарін-М», ПП «Діалоджи», ТОВ «Бізнесаналітик», ТОВ «Вектрас», ТОВ «Промпродтехпоставка», ТОВ «Сібаріт ЛТД» з поставки ячменю, пшениці, договори з ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Нібулон», ТОВ «Нобл Ресорсіз Україна», ТОВ «Інтетрейд Груп», ПП «Віталмар Агро», ТОВ «Кернел-Трейд», ТОВ «Нью Ворлд Грейн Юкрейн», ТОВ «ЮТ Грейнс» про перепродаж цих товарів, договори поставки, комісії з АТЗТ «Харківський жиркомбінат», які підтверджують товарність господарських операцій з придбання соняшникової олії у ТОВ «Будопт 2008», ПП «Ліга А», ТОВ «Транс Групп Капитал», ТОВ Дрейд - агроходдінг", ТОВ „Трейд Ойл", ТОВ „Інтерсервіс-постач", ТОВ «Інтерсервісплюс» (т.5,7).

Підтвердженням товарності господарських операцій, оформлених накладними постачальниками «Оптімус» є договори складського зберігану зерна (соняшника, кукурудзи, ріпаку), укладені в період з 01.04.2008 року по 31.12.2009 року та в період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року, та акти виконаних робіт про їх виконання з тими зерновими складами, які зберігали продукцію придбану у постачальників ТОВ «Цифрон», ТОВ «Сігмаконсалт», ТОВ «Будопт 2008», ТОВ «Транс Групп Капитал», ПП «Агротехнічна компанія 2000», ТОВ «Сібаріт ЛТД», ТОВ «Агромарін- М», ПП «Таво», ТОВ ТД «Альянс З», ТОВ «Агро-Інвест», ТОВ «Магнолія Л», ПП «Діалоджи», ТОВ «Техпром М», ТОВ «Інтерсервіс плюс», ТОВ «Бізнесаналітик», ТОВ «Інтерсервіс- постач», ТОВ «ВФ Новий схід», ТОВ «Вектрас», ТОВ «Трейд Ойл», ФОП ОСОБА_8, ТОВ «Агросистема ВК», ТОВ «Промпродтехпоставка», ТОВ ТД «Укрпостач», ПП «Таврія Агроойл плюс», ПП «Приматех», ТОВ «Спецавтотранс-Ніколаєв» (продукція придбавалася на умовах «франко-заготівельне підприємство//«франко-зерновий склад» шляхом переоформлення зерна, що перебуває у зерносховищах зернового складу з "особового рахунку одного поклажодавця (постачальника ТОВ «Оптімус») на особовий рахунок іншого поклажодавця (ТОВ «Оптімус») або за умов поставки «франко-первізник на току», де пунктом призначення було заготівельне підприємство, тобто зерновий склад (FСА згідно Інкотермс 2000) шляхом завезення зерна з току на зерновий склад з оформленням одразу на особовий рахунок ТОВ «Оптімус»). (т.9-15).

Всі контрагенти ТОВ «Оптімус», на момент підписання договорів та поставки товарів були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та були зареєстровані платниками податку на додану вартість. (т.1).

Згідно п.5.1, п.5.2.1 п.5.2, пп..5.3.9 п.5.3 ст.5 валовими витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.198.1., 198.2, 198.6 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

Відповідно до ст.ст. 46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Законом України «Про податок на додану вартість» та Податковим кодексом України визначено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку належно оформленої податкової накладної. Отже, єдиними факторами, які можуть впливати на формування податкового кредиту є наявність податкової накладної та наявність господарської операції.

Згідно норм ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

З огляду на це, якщо контрагенти позивача у подальшому не дотримувалися у своїй діяльності вимог закону, то це може тягти відповідальність та негативні наслідки саме щодо них.. Зазначені обставини не є підставою для нарахування позивачу додаткових платежів у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо віднесення сплачених сум до валових податкового кредиту і має всі необхідні для цього документальні підтвердження. Окрім того, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Аналізуючи докази у справі, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає, що відповідальність позивача не може ґрунтуватися на припущеннях відповідача, на непідтверджених доказах. Приймаючи рішення про визнання правочинів нікчемними, відповідач діяв у розріз своєї компетенції, оскільки право чини у встановленому порядку не визнавались незаконними. Матеріалами справи встановлено, що всі господарські операції позивача з контрагентами були пов'язані з його основною діяльністю та підтверджені належно оформленими первинними документами.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.04.2012 року у справі №2а-2189/12/0470 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст ухвали виготовлений 04.03.2013 року.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: А.В. Суховаров