Рішення № 29785873, 19.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1056/13 19.02.13

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА"

До Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Лафорт"

Про відшкодування шкоди в порядку регресу 6045,24 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача Голоднюк О.Г. - представник (дов. №3 від 02.01.2013)

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Лффорт" про відшкодування шкоди в порядку регресу 6045,24 грн.

Ухвалою суду від 22.01.2013 за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 910/1056/13 та призначено розгляд справи на 19.02.2013..

В судове засідання 19.02.2013 представник позивача з'явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надав суду додаткові документи по справі.

В судове засідання 19.02.2013 представник відповідача не з'явився, причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань до суду не направив.

В судовому засіданні 19.02.2013 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.03.2012 між позивачем, як страховиком, та Щербак Л.Б, як страхувальником, було укладено договір страхування № 030224/4002/0000005, відповідно до умов якого страховиком було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією автомобіля "Мітсубіші" д.р.н. АА 5949 СН

Як вбачається з Довідки ВДАІ, 13.08.2012 в м. Києві на вул. Садова, 62 сталась ДТП за участю застрахованого автомобіля "Мітсубіші" д.р.н. АА 5949 СН., під керуванням Щербак Л.Б. та автомобіля "ВАЗ" д.р.н. 29347 КН, під керуванням Нетреби Р.В.

Відповідно до постанови Дарницького районного суду міста Києва від 10.09.2012 гр. Нетребу Р.В. було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

13.08.2012 страхувальник звернувся до позивача з повідомленням про страхову подію.

Згідно із Звітом № 56С/08/13 про оцінку автомобіля "Мітсубіші" д.р.н. АА 5949 СН матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля в результаті його пошкодження при ДТП складає 7 235,42 грн.

Позивач здійснив виплату страхового відшкодування на виконання своїх зобов'язань за договором страхування № 030224/4002/0000005, в розмірі 6045,24 грн. (за вирахуванням франшизи яка складає 804,62 грн.),що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 030704 від 04.09.2012.

Як вбачається з матеріалів справи обов'язкова цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів гр. Нетреби Р.В. застрахована у відповідача, що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/6645633, за умовами якого відповідач прийняв на себе зобов'язання по відшкодуванню збитків, завданих майну третіх осіб транспортним засобом автомобіль "ВАЗ" д.р.н. 29347 КН, ліміт за шкоду майну - 50 000,00 грн., франшиза - 1000 грн.

02.10.2012 позивач направив на адресу відповідача регресну вимогу № 01319 про відшкодування шкоди у зв'язку з ДТП, проте, за твердженням позивача, станом на момент вирішення спору, страхове відшкодування сплачено не було.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Стаття 979 ЦК України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до п.1 ст.1166 ЦК України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Право вимоги страховик отримує тільки в разі, якщо він виплатив страхове відшкодування, тобто вимога до винної особи по суті має регресний характер.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як встановлено судом, цивільно-правова відповідальність Нетреби Р.В., в частині заподіяння шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля "ВАЗ" д.р.н. 29347 КН, була застрахована у відповідача на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс АА/6645633).

Вина водія, який керував автомобілем "ВАЗ" д.р.н. 29347 КН, підтверджується постановою Дарницького районного суду міста Києва від 10.09.2012.

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» (в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля "Мітсубіші" д.р.н. АА 5949 СН., відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс АА/6645633), а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування № 030224/4002/0000005від 05.03.2012, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» (п. 37.1) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Таким чином, підставою вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача протягом місяця від дня отримання страховою компанією регресної вимоги.

У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Розмір франшизи, тобто суми, на яку зменшується страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, встановленої полісом № АА /6645633 складає 0 грн.

Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу підлягають задоволенню повністю у розмірі 6 045,24 грн.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не наведено обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лафорт" (04050, м. Київ, Шевченківський район, вул.. Довнар-Запольського, будинок 9/10, код ЄДРПОУ 25005889) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" (01034, м. Київ, вул.. Рейтарська, 37, код ЄДРПОУ 20033533) 6045 (шість тисяч сорок п'ять ) грн.. 24 коп. страхового відшкодування, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання

повного рішення: 25.02.2013

Суддя Л.В. Прокопенко