Ухвала суду № 29784064, 26.02.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2013 р.Справа № 2119/3575/12

Категорія: 2.1 Головуючий в 1 інстанції: Пухальський С.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Кравченко К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Скадовського районного суду Херсонської області від 12 грудня 2012 року (про залишення адміністративного позову без розгляду) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Скадовської міської ради Херсонської області, третя особа: ОСОБА_3, ОСОБА_4, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бриз» про скасування рішення Скадовської міської ради №196 від 20.10.2010 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернулася до суду з зазначеним адміністративним позовом, просить скасувати рішення виконавчого комітету Скадовської міської ради № 196 від 20.10.2010р. «Про затвердження протоколу № 5 від 18.10.2010р. засідання громадської житлової комісії» .

Ухвалою Скадовського районного суду Херсонської області від 12.12.2012 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Скадовської міської ради Херсонської області, третя особа: ОСОБА_3, ОСОБА_4, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бриз» про скасування рішення Скадовської міської ради №196 від 20.10.2010 року - залишено без розгляду.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить ухвалу суду скасувати, посилаючись на порушенням судом першої інстанції норм процесуального права.

Відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Колегія суддів, з огляду на зазначене, а також враховуючи те що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи, - дійшла висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того,що позивачем пропущений передбачений ст.99 КАС України строк звернення до суду. Доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з зазначеним позовом не надано. Про оскаржуване рішення позивачу було відомо через тиждень після його прийняття в 2010 році.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом у листопаді 2012 року із вимогами щодо захисту його порушених прав.

Колегія суддів зауважує, що у відповідності до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Зазначені положення кореспондуються з нормами ст. 162 КАС України, які визначають повноваження суду при вирішенні справи по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Як вбачається з приписів частин 2, 3 ст. 99 КАС України строк звернення до суду, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тут йдеться не про те, коли особа з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона дізналася або повинна була дізнатися про ці рішення, дії чи бездіяльність.

Таким чином, для вирішення питання про правильність застосування судом першої інстанції строку звернення до суду з захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.

Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що про порушення своїх прав позивач дізналася ще у 2010 році, а тому з 2010 року позивач мала змогу звернутись до суду за захистом своїх прав.

Дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи.

Виходячи з вищевикладеного, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Згідно ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Позивачем же ні до суду першої інстанції, а ні до суду апеляційної інстанції не було надано доказів поважності пропуску.

Враховуючи викладене, а також те, що дотримання процесуальних строків є обов'язком сторін колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо залишення позовної заяви ОСОБА_2 без розгляду з підстав порушення останнім строку звернення до суду з позовом, визначеного ч. 2 ст. 99 КАС України.

Отже, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195,196, п.1 ч.1 ст. 199, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, ухвалу Скадовського районного суду Херсонської області від 12 грудня 2012 року (про залишення адміністративного позову без розгляду) - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий :

Суддя:

Суддя: