Ухвала суду № 29783767, 20.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" лютого 2013 р. м. Київ К-27346/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М. Бившевої Л.І. Шипуліної Т.М., за участю секретаря Титенко М.П.за участю представників: позивача:Томенка Р.В.,відповідача:Лесика В.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці

на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 19.02.2008

та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2009

у справі № 2-а-17205/07 (№ 22-а-17828/08)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Барлінек Україна»

до Державної податкової інспекції у м. Вінниці

про визнання бездіяльності протиправною та стягнення з Державного бюджету України бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Барлінек Україна»звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у місті Вінниці у якій, з урахуванням зміни позовних вимог, просило суд: визнати бездіяльність Державної податкової інспекції у місті Вінниці щодо ненадання Головному управлінню Державного казначейства України в м. Вінниці висновків про відшкодування позивачу сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2006 року у розмірі 527 555,00 грн. протиправною, та стягнути з Державного бюджету зазначені суми бюджетної заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що залишок бюджетного відшкодування, невідшкодованого позивачу становить 527 555,00 грн., які в силу положень Закону України «Про податок на додану вартість»підлягають стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Барлінек Україна».

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2008 року позовну заяву задоволено повністю: визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Вінниці щодо ненадання Головному управлінню Державного казначейства України у Вінницькій області висновку про відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю «Барлінек Україна»суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2006 року у розмірі 11 552,00 грн.; стягнено з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Барлінек Україна»суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2006 року в розмірі 11 552,00 грн.; визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Вінниці щодо ненадання Головному управлінню Державного казначейства України у Вінницькій області висновку про відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю «Барлінек Україна»суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2006 року в розмірі 527 555,00 грн.; стягнено з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Барлінек Україна»суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2006 року у розмірі 527 555,00 грн.; стягнено з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Барлінек Україна»3,40 грн. державного мита.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2009 року змінено рішення суду першої інстанції у частині стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «Барлінек Україна»судових витрат у сумі 3,40 гривень.

За висновком судів попередніх інстанцій, належним чином підтверджена сума бюджетного відшкодування підлягає стягненню на користь платника податків відповідно до положень Закону України «Про податок на додану вартість».

Не погоджуючись з постановленим у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Державна податкова інспекція у місті Вінниці звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права ставить питання про скасування попередніх судових рішень та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Позивачем подані до суду заперечення на касаційну Державної податкової інспекції у місті Вінниці, у яких, з посиланням на надання правильної оцінки судами першої та апеляційної інстанцій спірним правовідносинам, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення -без змін.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 17 серпня 2006 року та 18 грудня 2006 року позивачем подані декларації з податку на додану вартість за липень, листопад 2006 року із заявленням у Додатку № 4 сум до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок позивача у розмірі 256 715, 00 грн. та 640,00 грн. відповідно.

11 січня 2007 року позивач подав уточнюючий розрахунок до декларації з податку на додану вартість за листопад 2006 року, у якій збільшив розмір суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок позивача до 557 640,00 грн.

З змісту довідок Державної податкової інспекції у місті Вінниці від 24 листопада 2006 року за № 2054/2330/330887947 та від 02 лютого 2007 року № 207/2330/33088794, складених у результаті проведення позапланових виїзних перевірок позивача з питань достовірності нарахувань суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок позивача за період з 01 липня 2006 року по 01 жовтня 2006 року та з 01 жовтня 2006 року по 01 грудня 2006 року, відомості, зазначені позивачем у деклараціях з податку на додану вартість від 17 серпня 2006 року та 18 грудня 2006 року, в уточнюючому розрахунку від 11 січня 2007 року, повністю підтверджені податковим органом.

З матеріалів справи вбачається, що Державною податковою інспекцією у місті Вінниці надано висновок Головному управлінню Державного казначейства України в м. Вінниці про бюджетне відшкодування на розрахунковий рахунок позивача сум податку на додану вартість за липень 2006 року за № 210, 211 від 07 березня 2007 року на суму 245 613,00 грн., за листопад 2006 року № 207 від 07 березня 2007 року та № 373 від 25 квітня 2007 року на суму 30 085,00 грн.

У свою чергу, Головне управління Державного казначейства України в м. Вінниці, на підставі наданих податковим органом висновків, перерахувало на рахунок позивача зазначені у висновках суми бюджетного відшкодування, що підтверджується виписками Вінницької філії АКБ «Правекс-Банк»від 13 березня 2007 року та від 27 квітня 2007 року.

Також, судами встановлено, що згідно висновку № 244 від 19 березня 2007 року № 11/70/1085 позивачу була перерахована сума бюджетного відшкодування за грудень 2006 року в розмірі 483 780,00 грн., що також підтверджується випискою філії АКБ «Правекс-банк»від 22 березня 2007 року, копія якої наявна у матеріалах справи.

Інших висновків про бюджетне відшкодування позивачу сум податку на додану вартість за липень 2006 року в сумі 11552,00 грн. та за листопад 2006 року в сумі 527 555,00 грн., податковий орган органу державного казначейства не надавав.

При цьому, колегія суддів одночасно погоджується із висновками судів щодо самовільного збільшення позивачем суми, яка підлягає сплаті до бюджету на 636 969,00 грн. в уточнюючому розрахунку до декларації податку на додану вартість за жовтень 2007 року, оскільки встановлено, що допущена помилка під час коригування показників декларації у зв'язку з прийняттям відповідачем-1 податкового повідомлення -рішення від 26 жовтня 2007 року № 0000632330/0, яким встановлено суму заниження бюджетного відшкодування в розмірі 660833,00 грн.

Твердження відповідача-1 про те, що сума вказана у висновку № 244 від 19 березня 2007 року була бюджетним відшкодуванням позивачу за листопад 2006 року підтвердження, у судах попередніх інстанцій, не знайшла, незважаючи на надану податковому органу перерву для можливості проведення звірки сум бюджетного відшкодування за листопад 2006 року та грудень 2006 року.

Дослідивши наявні в матеріалах адміністративної справи докази, розглянувши касаційну скаргу та заперечення на неї, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій, що за липень та листопад 2006 року податковим органом не вчинено дій на відшкодування позивачу, правомірно заявленої, суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Що стосується помилки, допущеної при коригуванні показників декларації у зв'язку з прийняттям податкового повідомлення-рішення від 26 жовтня 2007 року № 0000632330/0, яким встановлено суму заниження бюджетного відшкодування у розмірі 660 833,00 грн., то судами встановлено, що згідно пункту 5.1. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»позивач 06.02.2008 року подав новий уточнюючий розрахунок до декларації по податку на додану вартість за жовтень 2007 року з виправленими показниками та розрахунком суми, що підлягає сплаті до бюджету, відповідно до яких 660 833,00 грн. були виключені з податкових зобов'язань та включені у рахунок погашення податкових зобов'язань майбутніх податкових періодів.

З огляду на викладене, доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 210, 214, 215, 220, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці залишити без задоволення.

2. Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 19.02.2008 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2009 у справі № 2-а-17205/07 (№ 22-а-17828/08) залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 -238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:(підпис)Лосєв А.М. Судді(підпис)Бившева Л.І. (підпис) Шипуліна Т.М.