Ухвала суду № 29783709, 06.03.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ковальова Т.І.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2013 року справа №2а/1270/8057/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Яковенко М.М.

судді: Ханова Р.Ф., Гайдар А.В.

при секретарі судового засідання Романенко Т.О.

за участю представників:

від позивача не з'явився

від відповідача Лисоконь В.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства «Олімп-10-3000» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2012 року по адміністративній справі № 2а/1270/8057/2012 за позовом Державної податкової інспекції у м. Ровеньки Луганської області Державної податкової служби до Фермерського господарства «Олімп-10-3000» про стягнення з рахунків податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2012 року по адміністративній справі № 2а/1270/8057/2012 позов задоволений (а.с.64, 65-66).

Стягнуто з Фермерського господарства «Олімп-10-3000» з усіх рахунків у банках, обслуговуючих платника податку, кошти за податковим боргом з податку на доходи найманих працівників в сумі 13744,41 грн., у тому числі основний платіж - 9450,00 грн.; штрафна санкція - 2872,50 грн.; пеня - 1421,91 грн. на р\р 33217800700059, код платежу 11010112, банк ГУДКСУ в Луганській області, МФО 804013, отримувач УДКСУ м. Ровеньки, код 37953384, місцевий бюджет. Приймаючи рішення суд першої інстанції виходив з наявності узгодженого податкового боргу, дотримання позивачем вимог п.95.2 ст.95 ПК України, обрання податковим органом належного заходу погашення податкового боргу.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, яка прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, неправильним та неповним дослідженням доказів та надання їм оцінки, просив постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. (а.с.73-79). Доводи апеляційної скарги обґрунтовуються не згодою відповідача з розміром визначеного податковим органом боргом, податкової вимоги про наявність суми податкового боргу відповідно до вимог Податкового кодексу України до підприємства не надсилалось та ним не отримувалось.

Представник відповідача підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі та просив її задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. Від сторони позивача надійшло клопотання про розгляд справи у їх відсутність.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Фермерське господарство «Олім-10-3000» зареєстровано виконавчим комітетом Ровеньківської міської ради 01.09.2005 року, реєстраційний номер 13891020000000240 і є суб'єктом підприємницької діяльності. Відповідач зареєстрований в державній податковій інспекції у м. Ровеньки, як платник податків з 07.09.2005 року за № 106 (а.с.11-19).

Податковий борг відповідача в сумі 13744,41 грн. складається з податку на доходи найманих працівників, а саме з основного платежу - 9450,00 грн.(податкове повідомлення - рішення № 0000291741), донарахованих штрафних санкцій - 2872,50 грн. (податкові повідомлення - рішення № № 0000301741, 0000291741) та пені - 1421,91 грн. відповідно до додатку № 3 до акту перевірки від 27.04.2012 року № 93\174\33533896 (а.с.22-50).

Підприємству органами державної податкової служби було направлено податкову вимогу форми Ю № 65 від 25.06.2012 року з повідомленням про податковий борг в сумі 13744,41 грн., яку було отримано відповідачем 30.06.2012 року (а.с.57).

У державному реєстрі обтяжень рухомого майна внесено запис про реєстрацію податкової застави ФГ «Олімп - 10- 3000» від 13.07.2012 року № 12734491 (а.с.56).

Сума заборгованості відповідача підтверджується також обліковою карткою платника станом на 12.10.2012 року (а.с.8).

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 95.1 ст.95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У відповідності до п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

В матеріалах справи наявна копія податкової вимоги форми Ю № 65 від 25.06.2012 року з повідомленням про податковий борг в сумі 13744,41 грн., яку було отримано відповідачем 30.06.2012 року. Тобто 60 днів з моменту надіслання минуло, відповідачем вищезазначена вимога не оскаржена, не скасована та є такою, що підлягає виконанню.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта щодо не направляння податковим органом такої вимоги та її не отримання стороною відповідача. Такі доводи ні чим не підтверджуються та спростовуються матеріалами справи, безпосередньо самим поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення. Відповідачем не доведено перед судом, що йому не було вручено таку вимогу, навпаки, як вбачається з поштового повідомлення, така вимога вручена особисто Лисоконь, підтвердження такого вручення засвідчено підписом працівника поштового зв'язку. Колегія суддів зазначає, що позивач спрямувавши податкову вимогу, що також підтверджується Журналом реєстрації перших податкових вимог, направленим платникам податків - юридичним особам, на податкову адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням, дотримався вимог п.42.2 ст.42, п.45.2 ст.45 ПК України, внаслідок чого, така вимога вважається врученою належним чином.

Згідно п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Підпунктом 20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

У відповідності до пп.20.1.28. п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Податковий борг з податку на додану вартість підтверджується зворотним боком облікової картки платника податків станом на момент звернення заявника до суду.

Таким чином, станом на момент звернення податковим органом із позовом до суду, відповідач мав податковий борг, що підлягає примусовому стягненню.

Доводи апелянта-голова підприємства Лисоконь В.Я. щодо його не згоди з розміром податкового боргу, який з урахуванням вироку суду, за яким його було засуджено, повинен бути меншим, внаслідок чого позов не підлягає задоволенню, є безпідставними,

Відповідно до п.57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Як вбачається з матеріалів справи за наслідками проведеної позапланової виїзної документальної перевірки відповідача та складеного акту 27.04.2012 року №93/1741/33533896, були прийняті податкові повідомлення - рішення від 04.05.2012 року, за якими відповідачу визначений штраф за п.119.2 ст.119 ПК України у розмірі 510 грн., та за іншим ППР визначене податкове зобов'язання - збільшене на суму 9450 грн. основного зобов'язання та 2362, 50 грн. штрафної санкції.

Зазначені податкові повідомлення - рішення не були оскаржені підприємством, на підставі чого, внаслідок наявної узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеного податковим органом, з урахуванням п.59.1 ст.59 ПК України, позивач надіслав відповідачу податкову вимогу.

Тобто, доводи апелянта щодо можливого меншого розміру грошового зобов'язання, з огляду на вирок суду в межах кримінальної справи є безпідставними, з огляду на вимоги податкового законодавства, яке визначає зміст та суть грошового зобов'язання, яке є узгодженим.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність прийнятого судом першої інстанції постанови.

Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Олімп-10-3000» - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2012 року по адміністративній справі № 2а/1270/8057/2012 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 06 березня 2013 року. Ухвала у повному обсязі складена 07 березня 2013 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів, - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя М.М. Яковенко

Судді Р.Ф. Ханова

А.В. Гайдар