Ухвала суду № 29783700, 05.03.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Лазарєв В.В.

Суддя-доповідач - Яманко В.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2013 року справа №805/183/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Яманко В. Г., суддів Казначеєва Е. Г., Васильєвої І. А., секретар судового засідання Карабан Т. М., за участі представника позивача Віннікова В. О. за дов., за відсутності відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного підприємства «Селидіввугілля» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 6 лютого 2013 року у справі № 805/183/13а (суддя Лазарєв В. В.) за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Новогродівці до державного підприємства «Селидіввугілля» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2, -

ВСТАНОВИВ:

8 січня 2013 року Управління Пенсійного фонду України в м. Новогродівці звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом (арк. спр. 2) до державного підприємства «Селидіввугілля» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 за період з жовтня 2012 року по грудень 2012 року в сумі 186103 грн. 98 коп.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 6 лютого 2013 року (арк. спр. 156-158) адміністративний позов УПФУ в Новогродівці задоволений повністю. Стягнуто з ДП «Селидіввугілля» на користь УПФУ в Новогродівці заборгованість з покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в розмірі 186103 грн. 98 коп.

ДП «Селидіввугілля» не погодилося з прийнятим судовим рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову (арк. спр. 161). Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суб'єктом владних повноважень не надані документи, які свідчать про призначення пільгових пенсій: розпорядження, протоколи, тощо, що на думку апелянта, свідчить про необ'єктивну оцінку доказів та прийняття неповного рішення.

В судовому засіданні представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував та просив постанову суду першої інстанції залишити без змін, про що визначився письмово. Відповідач про дату, час, місце судового розгляду був повідомлений, представників до суду не направив.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Відповідно до вимог частини 1 статті 2442 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Частиною 2 статті 161 КАС України встановлено, що при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Верховний Суд України в постановах від 31 січня 2011 року № 21-69а10, від 13 лютого 2012 року у справі № 21-11а12 визначено наступне. За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII). У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

На момент набрання чинності Законом № 1058-IV питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII, було врегульовано Законом України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 400/97-ВР), відповідно до пунктів 1 та 2 статті 1 якого відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону № 1788-XII до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону. Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Платником витрат на виплату та доставку пенсій за Списком № 2 є державне підприємство «Селидіввугілля» в особі відокремленого підрозділу шахти «1/3 Новогродівська», яке перебуває на обліку в УПФУ в м. Новогродівці (арк. спр. 3-7).

Висновок суду першої інстанції про наявність обов'язку відповідача відшкодувати УПФУ витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, які згідно з розрахунками (арк. спр. 11-43), складеними позивачем відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженої постановою правління ПФУ від 19 грудня 2003 року № 21-1, призначені працівникам відповідача відповідно до пунктів «б» - «з» частини 1 статті 13 Закону № 1788-XII, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права та відповідає правовим позиціям Верховного Суду України.

Стосовно посилання відповідача на не витребування судом першої інстанції в УПФУ документів, які підтверджують призначення пільгових пенсій, то до справах були надані УПФУ розпорядження про призначення пільгових пенсій та довідки підтверджуючі роботу пенсіонерів в відокремленому підрозділі позивача (арк. спр. 80-152). Апелянт не надав доказів того, що виставлені розрахунки витрат, заявлених у даній справі до стягнення, є неправомірно або неправильно складеними. До суду з позовом про оскарження розрахунків позивач не звертався.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача та залишає постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись статтями 198, 200, 205, 206, 211, 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу державного підприємства «Селидіввугілля» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 6 лютого 2013 року залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 6 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Ухвала складена в повному обсязі та підписана колегією суддів 5 березня 2013 року.

Головуючий суддя В.Г.Яманко

Судді: Е.Г.Казначеєв

І.А.Васильєва