Ухвала суду № 29783194, 26.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" лютого 2013 р. м. Київ К/9991/52515/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вербицької О.В.

суддів: Маринчак Н.Є.,

Муравйова О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.04.2012 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2012 року

у справі № 2а-3678/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінотеатр ім. О. Довженка"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кінотеатр ім. О. Довженка" (далі по тексту -позивач, ТОВ "Кінотеатр ім. О.Довженка"), звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, ДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.04.2012 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ №0003731501 від 25.11.2011 року та податкове повідомлення - рішення №0003741501 від 25.11.2011 року.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2012 року апеляційну скаргу ДПІ залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції -без змін.

Відповідач, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, оскаржив їх у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

У запереченні на касаційну скаргу ТОВ "Кінотеатр ім. О. Довженка", посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу ДПІ залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту -КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТОВ "Кінотеатр ім. О.Довженка" за ІІ квартал 2011 року, за результатами якої складено акт № 5257/1501/32031050 від 09.11.2011 року.

В акті перевірки зазначено, що позивачем в порушення п.150.1 ст.150, пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України перенесено від'ємне значення об'єкта оподаткування у сумі 10 182 103,00 грн., без врахування від'ємного значення об'єкт оподаткування попереднього податкового року за результатами 1 кварталу 2011 року об'єкт оподаткування має позитивне значення.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, ДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 25 листопада 2011 року №0003731501, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 9 714 418 грн., та №0003741501, яким позивачу - збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 62 364 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходячи з наступного.

Згідно пункту 1 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України передбачено, що розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

До вказаного терміну для цілей визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток, у разі, якщо об'єкт оподаткування має від'ємне значення, застосовуються норми пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Приписами статті 6 вказаного Закону встановлено, якщо об'єкт оподаткуванню платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкту оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового періоду.

У 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

У пункті 22.4 Прикінцевих положень Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно де абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкту оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому ст. 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Пунктом 150.1 статті 150 Кодексу визначено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Кодексу встановлено порядок застосування у 2011 році п. 150.1 ст.150 Кодексу, зокрема: "Якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення".

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що позивач правомірно здійснив розрахунок об'єкта оподаткування II кварталу 2011 року з урахуванням розміру від'ємного значення об'єкту оподаткування у І кварталі 2011 року, що сформувалось за рахунок витрат минулих періодів, та правомірність формування якого відповідачем не заперечується.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судами першої та апеляційної інстанції порушення норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

В свою чергу, доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються вищезазначеними нормами права, отже, відсутні підстави для її задоволення.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Харківського окружного адміністративного суду від 20.04.2012 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2012 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214-215, 220, 222, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.04.2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2012 року - залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді Н.Є. Маринчак О.В. Муравйов