Рішення № 29782026, 28.02.2013, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2013 року Справа №1915/20329/2012 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Дзюбича В.Л., з участю секретаря судового засідання Франчук Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до підприємства «Яр» Тернопільської обласної громадської організації «Центр реабілітації інвалідів і підтримки інвалідного руху» про стягнення середньомісячного заробітку за час затримки виплати заробітної плати, інфляційних у звязку із несвоєчасною виплатою заборгованих коштів, моральної шкоди та зобовязання адміністрації підприємства «Яр» Тернопільської обласної громадської організації «Центр реабілітації інвалідів і підтримки інвалідного руху» виплатити заборговані кошти, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до підприємства «Яр» Тернопільської обласної громадської організації «Центр реабілітації інвалідів і підтримки інвалідного руху» про стягнення середньомісячного заробітку за час затримки виплати заробітної плати, інфляційних у звязку із несвоєчасною виплатою заборгованих коштів, моральної шкоди та зобовязання адміністрації підприємства «Яр» Тернопільської обласної громадської організації «Центр реабілітації інвалідів і підтримки інвалідного руху» виплатити заборговані кошти.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказав, що з 28.08.2008 року до 31.08.2009 року він працював у відповідача на посаді оператора компютерного набору за направленням Тернопільського центру працевлаштування як дотаційний працівник. Після його звільнення підприємство «Яр» має непогашену заборгованість по заробітній платі, в звязку із чим просить стягнути з відповідача у його користь середньомісячний заробіток за час затримання виплати заробітної плати по 28.02.2013 року в сумі 56090,20 грн.; стягнути інфляційні в звязку із несвоєчасною виплатою заборгованих сум, а також 18000 грн. грошової компенсації спричиненої моральної, психологічної та матеріальної шкоди та шкоди заподіяної здоровю. Крім цього, позивач просить зобовязати адміністрацію підприємства «Яр» виплатити заборговані кошти.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав наведених у позовній заяві, просить їх задовольнити у повному обсязі. Пояснив, що у звязку із несвоєчасною виплатою заробітної плати при його звільненні та наявністю непогашеної заборгованості по заробітній платі йому завдано моральної шкоди, яка виразилась у душевних стражданнях, повязаних із протиправною поведінкою відповідача щодо невиплати заробітної плати, неможливістю через відсутність коштів забезпечити основні життєві потреби.

Представник відповідача в судове засідання не зявився з невідомих на те суду причин, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Суд, дослідивши та оцінивши докази у справі, заслухавши пояснення позивача, вважає, що позовні вимог ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення виходячи з наступного.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 07 травня 2010 року, яке постановлене в цивільній справі № 2-479/10 за позовом ОСОБА_1 до підприємства «Яр» Тернопільської обласної громадської організації «Центр реабілітації інвалідів і підтримки інвалідного руху» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час невиплати заробітної плати та відшкодування моральної шкоди стягнуто з підприємства «Яр» в користь ОСОБА_1 7600 грн. заборгованості по заробітній платі, 8000 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та 500 грн. моральної шкоди.

Вказаним судовим рішення встановлено що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем з 28.08.2008 року та звільнений з роботи згідно наказу № 7к від 31.08.2009 року за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, що підтверджено записами у трудовій книжці. Згідно представленої довідки підприємства «Яр», сума нарахованої та невиплаченої ОСОБА_1 заробітної плати з лютого 2009 року по серпень 2009 року становить 7600 грн. Також, вказаним рішенням суду встановлено, що середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 за три останні місяці перед звільненням складала 1000 грн.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 05 жовтня 2012 року, яке постановлене в цивільній справі № 1915/10585/2012 за позовом ОСОБА_1 до підприємства «Яр» Тернопільської обласної громадської організації «Центр реабілітації інвалідів і підтримки інвалідного руху» про стягнення заборгованих сум розрахунку при звільненні - стягнуто з підприємства «Яр» в користь ОСОБА_1 1531,40 грн. невиплаченої компенсації за невикористані відпустки, 28000 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку за період із 01.05.2010 року по 01.09.2012 року , 404,43 грн. компенсації втрати грошових доходів у звязку з порушенням термінів виплати боргу по заробітній платі в розмірі 7600 грн. за період із 01.09.2009 року по 01.09.2012 року, 500 грн. компенсації завданої моральної шкоди.

Відповідно до положень ч.1 ст. 116 Кодексу законів про працю України - при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно до положень ч.1 ст. 117 Кодексу законів про працю України - в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Зважаючи на те, що відповідачем на час розгляду справи не виплачено позивачу заборгованість по заробітній, а тому останній вправі вимагати від відповідача виплати середньомісячного заробітку за час затримки виплати заробітної плати за період із 01.09.2012 року по 28.02.2013 року, виходячи із того, що середньомісячна заробітна плата позивача перед звільненням становила 1000 грн., що буде становити 6000 грн. (Розрахунок: 6 місяців (період із 01.09.2012 року по 28.02.2013 року) х 1000 грн. = 6000 грн.).

Крім цього, суд вважає, що із відповідача в користь позивача слід стягнути інфляційні за несвоєчасну виплату заборгованості по заробітній платі в сумі 7600 грн. за період із 01.09.2012 року по 28.02.2013 року в сумі 30,40 грн., з урахуванням того, що сукупний індекс інфляції за вказаний період становить 1,004.

До стягнення з відповідача підлягають інфляційні за несвоєчасну сплату невиплаченої компенсації за невикористані відпустки в сумі 1531,40 грн. за період із 05.10.2012 року по 28.02.2013 року в розмірі 4,59 грн., з урахуванням того, що сукупний індекс інфляції за вказаний період становить 1,003.

До стягнення з відповідача підлягають інфляційні за несвоєчасну сплату середньомісячного заробітку за час затримки виплати заробітної плати в сумі 28000 грн. за період із 01.05.2010 року по 28.02.2013 року в розмірі 2604 грн., з урахуванням того, що сукупний індекс інфляції за вказаний період становить 1,093.

До стягнення з відповідача підлягають інфляційні за невиплату 8000 грн. грошової компенсації завданої моральної шкоди за період із 31.08.2009 року по 28.02.2013 року в розмірі 1464 грн., з урахуванням того, що сукупний індекс інфляції за вказаний період становить 1,183 грн.

Отже, загальна сума інфляційних, яка підлягає стягненню з відповідача у користь позивача становить 4102,99 грн. інфляційних ( Розрахунок: 30,40 грн. + 4,59 грн. + 2604 грн. + 1464 грн. = 4102,99 грн.).

Відповідно до положень ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для

організації свого життя.

Суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення грошової компенсації завданої моральної шкоди підлягають до часткового задоволення шляхом стягнення із відповідача у його користь 500 грн. такої компенсації, оскільки позивач вказав, що тривалий час не може отримати від відповідача заборговані кошти, що вимагає від нього затрати додаткових зусиль для організації свого життя, що завдає йому душевних страждань.

Суд вважає, що решта позовних вимог ОСОБА_1 до задоволення не підлягають у звязку із їх незаконністю та необґрунтованістю.

До задоволення також не підлягають позовні вимоги ОСОБА_1 про зобовязання адміністрацію підприємства «Яр» виплатити заборговані йому кошти, оскільки примусове виконання судових рішень покладається на органи державної виконавчої служби.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 115, 116, 117, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 212- 215, 218, 223, 294, 296 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з підприємства «Яр» Тернопільської обласної громадської організації «Центр реабілітації інвалідів і підтримки інвалідного руху» (46016, Тернопільська обл., місто Тернопіль, ВУЛИЦЯ 15 КВІТНЯ, будинок 37А, ідентифікаційний код 34473646) в користь ОСОБА_1 (м. Тернопіль, вул. Купчинського, 7/113, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 6000 (Шість тисяч) гривень середньомісячного заробітку за час затримки виплати заробітної плати за період із 01.09.2012 року по 28.02.2013 року, 4102 (Чотири тисячі сто дві) гривні 99 коп. інфляційних та 500 грн. грошового відшкодування завданої моральної шкоди.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути підприємства «Яр» Тернопільської обласної громадської організації «Центр реабілітації інвалідів і підтримки інвалідного руху» в дохід держави 229,40 грн. судового збору.

Копію рішення направити сторонам у справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий Дзюбич В.Л.