АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
1[1]
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого судді Сітайло О.М.,
суддів Фрич Т.В., Юрдиги О.С.,
за участю прокурора Наконечного О.О.,
захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,
особи, щодо якої порушено
кримінальну справу ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляцією захисників ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_4 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 07 лютого 2013 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 07 лютого 2013 року залишено без задоволення скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_4 на постанову прокурора другого наглядового відділу Головного управління нагляду за додержанням законів на транспорті та підприємствах оборонної промисловості Генеральної прокуратури України Азорського М.А. від 15.04.2010 року про порушення кримінальної справи за фактом замаху на умисне ухилення від сплати податку на додану вартість службовими особами ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 15 КК України.
Не погоджуючись із постановою Печерського районного суду м. Києва від 07 лютого 2013 року захисники подали апеляцію з доповненнями, в якій просять оскаржувану постанову скасувати як незаконну та необгрунтовану, постановити нове рішення, яким задовольнти скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_4 на постанову прокурора від 15.04.2010 року.
В обґрунтування наведеного апелянти посилаються на істотне порушення судом вимог кримінально-процесуального законодавства, оскільки висновок суду про наявність законного приводу до порушення кримінальної справи не відповідає фактичним обставинами справи, в матеріалах справи відсутні документальні докази, на підставі яких можна стверджувати про можливість безпосереднього виявлення прокурором ознак злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 212 КК України, до 15.04.2010 року. Крім того, службові особи ДК „Укртрансгаз" не вчиняли законодавчо визначеного комплексу дій, необхідних для одержання бюджетного відшкодування з ПДВ, що вказує на відсутність у їх діях замаху на злочин, передбачений ч. 3 ст. 212 КК України; суд не виконав вказівки, викладені в ухвалі ВССУ від 18.12.2012 року.
Заслухавши доповідь судді; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції з доповненнями; захисників та особу, щодо якої порушено кримінальну справу, ОСОБА_3,які підтримали апеляцію з доповненнями та просили її задовольнити; перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.
В постанові районного суду зазначено, що постановою прокурора другого наглядового відділу Головного управління нагляду за додержанням законів на транспорті та підприємствах оборонної промисловості Генеральної прокуратури України Азорського М.А. від 15.04.2010 року порушено кримінальну справу за фактом замаху на ухилення від сплати податку на додану вартість службовими особами ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 15 КК України.
Підставами до порушення кримінальної справи стали достатні дані, що містяться у акті СДПІ у м. Києві по роботі з ВВП № 676/41-20/30019801 від 15.12.2008рокупро результати невиїзної документальної перевірки ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» по декларації з податку на додану вартість за березень 2008 року та уточнюючірозрахунки до неї та питання перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ЗАТ «Укргаз-Енерго» за період з 01.03.2008 року по 31.03.2008 року та матеріалах дослідчої перевірки вцілому, а приводом - безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 15 КК України,оформлене рапортом прокурора від 13.04.2010 року, зареєстрованим у книзі обліку заяв і повідомлень про злочини Генеральної прокуратури України 14.04.2010 року за № 62.
Захисник ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 та захисник ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_4 на постанову прокурора в порядку ст. 236-7 КПК України звернулися до суду зі скаргами.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 року за № 3-рп/2003 суд, розглядаючи скарги на постанови слідчого та прокурора про порушення кримінальної справи, перевіряє наявність приводів і підстав, передбачених ст. ст. 94, 98 КПК України, для винесення таких постанов.
Згідно вимог ст. 94 КПК України справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
Відповідно до положень ст. 236-8 КПК України при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи суд перевіряє наявність приводів і підстав для винесення постанови, законність джерел отримання даних, які вказують на ознаки злочину, та не вправі розглядати і вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті. За результатами розгляду скарги суд, залежно від того, чи були при порушенні справи дотримані вимоги ст. 94, 97, 98 КПК України, приймає відповідне вмотивоване рішення.
Розглядаючи скарги на постанову про порушення кримінальної справи суд дослідив матеріали, на підставі яких порушено справу, заслухав пояснення учасників процесу, думку прокурора, вивчив матеріали скарги, перевірив наявність приводів та підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, що стали підставою для її винесення, з урахуванням положень ст. 399 КПК України, згідно яких вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку є обов'язковими для суду першої інстанції при повторному розгляді справи, дійшов висновку про наявність достатніх приводів та підстав до порушення даної кримінальної справи, з урахуванням чого скарги захисників залишив без задоволення.
Доводи апеляції захисників про те, що службові особи ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» не вчинили усіх дій, необхідних для одержання бюджетного відшкодування з ПДВ та ухилення від його сплати, що вказує на відсутність у їх діях замаху на злочин, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, підлягають перевірці при розслідуванні кримінальної справи шляхом проведення слідчих дій та оцінки отриманих в їх результаті доказів, і виходять за межі розгляду судом скарги на постанову про порушення кримінальної справи.
Законність приводів та підстав до порушення кримінальної справи були предметом перевірки в суді першої інстанції, доводи апеляції захисників свого підтвердження не знайшли.
Таким чином, враховуючи, що при розгляді скарг на постанову про порушення кримінальної справи суд першої інстанції, не вдаючись до оцінки доказів, належним чином перевірив наявність приводів і підстав до порушення справи, законність джерел отримання даних, що стали підставою для винесення постанови прокурора, в достатній мірі перевірив доводи скарг, належним чином вмотивувавши своє рішення, колегія суддів вважає правильним висновок суду про те, що скарги захисників захисників ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_4 на постанову прокурора від 15.04.2010 року задоволенню не підлягають.
На підставі наведеного, підстав для задоволення апеляції захисників та скасування рішення суду першої інстанції, з мотивів, наведених захисниками, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України (1960 року) та п.п. 11, 13, 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України (13.04.2012 року), колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію захисників ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Печерського районного суду м. Києва від 07 лютого 2013 року залишено без задоволення скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_4 на постанову прокурора другого наглядового відділу Головного управління нагляду за додержанням законів на транспорті та підприємствах оборонної промисловості Генеральної прокуратури України Азорського М.А. від 15.04.2010 року про порушення кримінальної справи за фактом замаху на умисне ухилення від сплати податку на додану вартість службовими особами ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 15 КК України, - без зміни.
Судді:
_____ ____ ____
Сітайло О.М. Фрич Т.В. ЮрдигаО.С.
Справа № 10/796/281/2013 Категорія: ст. 236-8 КПК України
Головуючий у 1-ій інстанції: КицюкВ.П.
Доповідач: Сітайло О.М.
Судове рішення № 29781189, Апеляційний суд міста Києва було прийнято 05.03.2013. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 10/796/281/2013. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: