Постанова № 29779871, 27.02.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/454/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Клочка К.І.,

при секретарі - Міщенко Р.В.,

за участю:

представників позивача - Безніщеко І.П.,

представника відповідача - Куришко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс-Полтава» до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

01 лютого 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ресурс-Полтава» (далі - позивач, ТОВ «Ресурс-Полтава») звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у м. Полтаві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23 січня 2013 року №0000151502, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 55 363,50 грн, з яких: 36909,00 грн - за основним платежем, 18 454,50 грн- за штрафними (фінансовими) санкціями, а також №0000171502, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 4181,00 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірні господарські операції з Товариством з обмеженою відповідальністю «Монолітбудкомплект» (далі - ТОВ «Монолітбудкомплект») підтверджені необхідними бухгалтерськими документами, а висновки податкового органу про відсутність господарських операцій є необгрунтованими. На час здійснення господарських операцій з ТОВ «Монолітбудкомплект» підприємство було зареєстроване в установленому порядку, у тому числі як платник податку на додану вартість.

Представник позивача у судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позовних вимог, просив суд у їх задоволенні відмовити, посилаючись на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Заслухавши надані у ході судового розгляду пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ТОВ «Ресурс-Полтава» зареєстроване виконавчим комітетом Полтавської міської ради як юридична особа 15.03.2007, з 16.03.2007 перебуває на обліку платника податків та з 07.05.2007 є платником ПДВ.

Видами діяльності ТОВ «Ресурс-Полтава» є ремонт та технічне обслуговування машин та устаткування спеціального призначення, не віднесених до інших групувань, інші види оптової торгівлі, ремонт та технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення, неспеціалізована оптова торгівля, надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у.

Пунктом 20.1. статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до положень пункту 75.1. статті 75 та пункту 77.1. статті 77 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 78.1.1. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

На підставі положень вищевказаних норм Податкового кодексу України, відповідно до наказу ДПІ у м. Полтаві №2573 від 20.12.2012 та листа №2056/7/22-211 від 28.03.2012 Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва, на підставі службового посвідчення №078289 від 23.10.2012, виданого ДПІ у м. Полтаві, державними податковими ревізорами-інспекторами у період з 25.12.2012 по 29.12.2012 проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Ресурс-Полтава» з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Монолітбудкомплект» за період з 01.09.2011 по 30.09.2011.

У ході перевірки встановлено завищення податкового кредиту на 41090,00 грн за вересень 2011 року, завищення суми залишку від'ємного значення на 4181,00 грн, занижено податок на додану вартість за вересень 2011 року у розмірі 36900,00 грн.

За результатами перевірки складено акт №47/15-2/34962951 від 08.01.2013 (далі - акт перевірки), у якому зафіксовано порушення ТОВ «Ресурс-Полтава» вимог пунктів 198.1., 198.6. статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України /арк. с. 74-83/.

23 січня 2013 року на підставі акту перевірки ДПІ у м. Полтаві прийнято податкові повідомлення-рішення №0000151502, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 55 363,50 грн, з яких: 36909,00 грн - за основним платежем, 18 454,50 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями та №0000171502, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 4181,00 грн.

Позивач не погодився із вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Досліджуючи правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 23 січня 2013 року №№0000151502, 0000171502 суд встановив наступне.

Згідно акту перевірки підставою для нарахування позивачу грошового зобов`язання з ПДВ у сумі 36909,00 грн та зменшення від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 4181,00 грн стали господарські операції позивача з ТОВ «Монолітбудкомлект».

01.08.2011 між ТОВ «Ресурс-Полтава» та ТОВ «Монолітбудкомплект» укладено договір купівлі-продажу №18, за умовами якого останній зобов'язався передати у власність бурове обладнання та комплектуючі до нього.

Відповідно до додаткової угоди від 01.08.2011, укладеної між ТОВ «Ресурс-Полтава» та ТОВ «Монолітбудкомплект», останній зобов'язався доставити і передати товар на склад покупця (АДРЕСА_1) /арк. с. 96/.

Вищезазначене складське приміщення позивач орендував у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, що підтверджується договором оренди №1 від 01.02.2011, актом №8 виконаних робіт за договором, рахунком, випискою по особовому рахунку, виписка банку /арк. с. 40-45/.

Позивач включив суму податкового кредиту 41090,00 грн до декларацій з ПДВ за вересень 2011 року.

На підтвердження сформованого податкового кредиту у розмірі 41090,00 грн ТОВ «Ресурс-Полтава» надало договір, специфікацію (додаток до договору), акт приймання-передачі бурового обладнання, накладну, податкову накладну, документацію про внутрішнє переміщення обладнання, виписки банку за особовим рахунком, оборотно- сальдовою відомістю /арк. с. 19-27, 47-49, 54-56/.

У ході судового розгляду справи, судом встановлено, що ТОВ «Ресурс-Полтава» придбало у ТОВ «Мололіткомплект» бурове обладнання та комплектуючі до них з метою виконання договірних зобов'язань перед ДП «Укрбурсервіс», а саме: позивач здавав в оренду бурове обладнання, на підтвердження чого позивачем надано договір оренди бурового обладнання укладений з ДП «Укрбурсервіс», додаткову угоду до договору, акт приймання-передачі, перелік майна, що передається в оренду, акт прийому-здачі наданих послуг, податкову накладну, реєстр видаткових та отриманих податкових накладних, рахунок, товарно-транспортну накладну. Транспортування бурового обладнання здійснювалось засобами та за рахунок ДП «Укрбурсервіс» /арк. с. 30-39, 51-53, 94-95, 97/.

Відповідно до положень статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною першою статті 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

З наданої позивачем додаткової угоди до договору №18 купівлі-продажу від 01.08.2011 встановлено, що ТОВ «Монолітбудкомплект» здійснювало поставку бурового обладнання на склад ТОВ «Ресурс-Полтава», що по АДРЕСА_1 /арк. с. 96/.

Із умов додаткової угоди до договору оренди бурового обладнання від 27.06.2008 вбачається, що транспортування бурового обладнання зі складу позивача здійснювалось засобами та за рахунок ДП «Укрбурсервіс», на підтвердження чого надано подорожній лист та акт приймання-передачі /арк. с. 94, 95, 97/.

За викладених обставин посилання податкового органу на відсутність товарно-товарно-транспортної накладної є необгрунтованими.

Таким чином, наданими позивачем документами у повній мірі підтверджено реальність спірних господарських операцій з ТОВ «Монолітбудкомплект».

Враховуючи те, що позивачем належним чином підтверджено факт здійснення спірних господарських операцій та приймаючи до уваги те, що ТОВ «Монолітбудкомплект» під час здійснення господарських операцій було зареєстроване в установленому порядку та мало право видавати податкові накладні, суд вважає висновок ДПІ у м. Полтаві про завищення податкового кредиту на 41090,00 грн за вересень 2011 року, завищення суми залишку від'ємного значення на 4181,00 грн, заниження податку на додану вартість за вересень 2011 року у розмірі 36900,00 грн неправомірним, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 23 січня 2013 року №№0000151502, 0000171502 протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позовні вимоги ТОВ «Ресурс-Полтава» обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до положень частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс-Полтава» до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби від 23 січня 2013 року №0000151502 та № 0000171502.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс-Полтава» витрати зі сплати судового збору в розмірі 595 (п'ятсот дев'яносто п'ять) гривень 46 (сорок шість) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 04 березня 2013 року.

Суддя К.І. Клочко