Постанова № 29779835, 05.03.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2013 р.Справа № 5017/3283/2012Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Лисенко В.А.

суддів: Філінюка І.Г., Ярош А.І.

(Склад колегії суддів згідно розпорядження голови суду № 62 від 30.01.2013р.)

Секретар судового засідання: Станкова І.М.

За участю представників сторін:

від позивача - Залеська Ю.С., довіреність № 5 від 02.01.2013р.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Стрілець"

на рішення господарського суду Одеської області від 14.01.2013р.

по справі № 5017/3283/2012

за позовом Комунального підприємства „Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго"

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Стрілець"

про стягнення 23 678,95 грн.

Встановила:

У листопаді 2012 року Комунальне підприємство „Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Стрілець" про стягнення заборгованості у сумі 23 678,95 грн., з яких: борг за поставлену теплову енергію складає 22 177,16 грн. та нарахована пеня в розмірі 1 501,79 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням з боку відповідача умов договору на відпуск теплової енергії у гарячій воді № 11-68 від 19.10.2007р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 14.01.2013р. (суддя Оборотова О.Ю.) позов задоволено; стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Стрілець" на користь Комунального підприємства „Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" заборгованість у розмірі 23 678,95грн., яка складається з суми за поставлену теплову енергію - 22 177,16грн. та пені у розмірі 1 501,79грн.; витрати по сплаті судового збору на суму 1 609,50грн. Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку що відповідач порушує умови договору, укладеного між сторонами в частині оплати наданих послуг. Факт наявності у відповідача боргу перед позивачем підтверджується матеріалами справи.

Не погодившись з вищезазначеним судовим рішенням, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Стрілець" звернулось з апеляційною скаргою в якій посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального права та процесуального права, просить рішення господарського суду Одеської області скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, сторона посилається на те, що висновки викладені у зазначеному рішенні господарським судом першої інстанції не відповідають обставинам справи.

Скаржник вважає, що договір № 11-68 від 19.10.2007р. слід вважати недійсним, оскільки умови договору суперечать діючим законодавчим принципам та не відповідають вимогам закону.

Крім того, скаржник зазначає, що судом в порушення чинного законодавства України розглянуто справу за відсутністю представника відповідача, який був не повідомлений належним чином про місце засідання суду.

Більш детальніше доводи викладені у скарзі.

Відзив на апеляційну скаргу до Одеського апеляційного господарського суду не надходив.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи, судова колегія дійшла наступних висновків.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.10.2007р. між Комунальним підприємством „Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" (постачальник) та Об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків „Стрілець" (абонент) був укладений договір № 11-68 на відпуск теплової енергії у гарячій воді, за умовами якого постачальник зобов'язався відпускати абоненту теплову енергію у гарячій воді на теплопостачання об'єктів абонента, що розташовані за адресою: м. Ізмаїл, пр. Леніна, 28, 30, а також відпускати абоненту теплову енергію у гарячій воді у відповідності з наданою абонентом дислокацією, за період з 19.10.2007р. по 19.10.2008р. 638,5 Гкал, а абонент зобов'язався проводити оплату відповідно до виставленого платіжного документу протягом 20 днів, з моменту його отримання.

Відповідно до п.2.3. Договору встановлено, що при затвердженні виконавчим комітетом у встановленому порядку нових тарифних ставок на теплову енергію, що поставляється, перерахунок здійснюється без додаткового погодження між сторонами.

За умовами п.4.4. Договору, розрахунки за теплову енергію здійснюються за платіжним документом постачальника 2 рази у розрахунковий період (місяць); проміжний розрахунок - за споживання теплової енергії у першій та другій декадах місяця; кінцевий розрахунок - у перших числах періоду, наступного за розрахунковим, за виключенням суми проміжного платежу.

Згідно із п. 4.5. Договору передбачено, що абонент зобов'язується здійснювати оплату, згідно виставленого платіжного документу на протязі 20 днів, з моменту його одержання. В разі незгоди із сумою, вказаною у платіжному документі абонент зобов'язується, на протязі строку оплати, повідомити свої зауваження у письмовій формі та підтвердити їх документально. За несвоєчасну оплату нараховується пеня у розмірі 0,3% на добу за кожен день прострочення оплати платіжного документа.

Пунктом 7.2 встановлено, що даний договір укладений строком на один рік та набирає чинності з моменту його підписання сторонами або за закінченням двадцяти днів з дня його одержання Абонентом. Договір вважається продовженим на наступний строк, якщо за 30 днів до закінчення строку дії даного договору, не поступить заява від однієї із сторін про розірвання договору або його перегляді, у зв'язку з переходом права власності або проведенні у встановленому порядку відключення від теплових мереж. Зміни до договору вносяться за погодженням сторін (п.7.3. договору).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов зазначеного договору, позивач відпустив абоненту теплову енергію у гарячій воді в період з лютого 2011р. по серпень 2011р. на суму 89 666,76грн.

Відповідачем на виконання своїх зобов'язань по договору був здійснений платіж у розмірі лише 67 489,60 грн., у зв'язку з чим заборгованість становить 22 177,16грн.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов Договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Приписами ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Пунктом першим ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В частині 1 статті 901 Цивільного кодексу України зазначається, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Доказів сплати за отриману теплову енергію у гарячій воді відповідач до суду не надав, таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо існування заборгованості Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Стрілець" перед КП „Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" у розмірі 22 177,16грн., що підлягає стягненню.

Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Отже, вимога позивача щодо стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання також є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню на підставі вимог ст.ст. 230-232 ГК України, Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Відтак, з урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи колегія суддів приходить до висновку, що позивач обґрунтовано звернувся до суду з даним позовом і місцевий суд, відповідно, правомірно задовольнив позовні вимоги.

Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доводи відповідача відносно того, що спірний договір являється недійсним, судовою колегією відхиляються, оскільки він не оскаржувався в судовому порядку та не визнаний недійсним.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Щодо тверджень відповідача про позбавлення його місцевим господарським судом можливості бути присутнім на засіданнях та надати пояснення по справі спростовується поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення від 27.12.2012р. (а.с. 80) та від 15.01.2013р. (а.с. 91), наявних в матеріалах справи.

Крім того, судова колегія зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Інші твердження спростовуються обставинами справи, а тому судовою колегією не приймаються до уваги.

Аналізуючи матеріали справи, судова колегія доходить до висновку про те, що судом першої інстанції цілком вірно встановлені обставини справи, ним дана правильна юридична оцінка із застосуванням належних норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права.

За таких обставин, оскаржуване рішення господарського суду Одеської області відповідає вимогам закону та обставинам справи, а тому підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.99, 101, 103 п.1, 105 ГПК України, судова колегія -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Стрілець" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 14.01.2013р. по справі № 5017/3283/2012 - залишити без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 06.03.2013р.

Головуючий суддя В.А. Лисенко

Суддя І.Г. Філінюк

Суддя А.І. Ярош