Постанова № 29779819, 05.03.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2013 р.Справа № 5024/1591/2012Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Лисенко В.А.

суддів: Філінюка І.Г., Ярош А.І.

(Склад колегії суддів згідно розпорядження голови суду № 34 від 17.01.2013р.)

При секретарі судового засідання: Станковій І.М.

За участю представників сторін:

від позивача - Мельник В.В., довіреність № 14-327 від 16.03.2012р.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства „Бериславтеплокомуненерго"

на рішення господарського суду Херсонської області від 20.12.2012р.

по справі № 5024/1591/2012

за позовом Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Комунального підприємства „Бериславтеплокомуненерго"

про стягнення 200 081,08 грн.

Встановила:

У листопаді 2013 року Публічне акціонерне товариство „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом про стягнення з Комунального підприємства „Бериславтеплокомуненерго" заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу від 30.09.2011р. № 14/2283/11-БО у сумі 200 081,08 грн., з яких: 170 514,08 грн. основного боргу, 1 463,64 грн. з урахуванням індексу інфляції, 3% річних у сумі 2 664,53 грн., пеня у розмірі 13 502,84 грн. та 7% штрафу у сумі 11 935,99 грн.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 20.12.2012р. (суддя Гридасов Ю.В.) позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 1 463,64 грн. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 2 664,53грн. з урахуванням 3% річних, 13 502,84 грн. пені, 11 935,99 грн. 7% штрафу, 591,34 грн. витрат по сплаті судового збору. Припинено провадження по справі в частині позовних вимог, щодо стягнення 170 514,08грн. основного боргу. Повернуто позивачу 3 410,28грн. судового збору, сплаченого за платіжним дорученням № 9904 від 29.10.2012р.

Рішення суду в частині стягнення сум мотивоване тим, що відповідач неналежно виконав умови договору купівлі-продажу природного газу укладеного між сторонами в частині сплати отриманого товару.

В частині відмови у позовних вимогах щодо стягнення суми основного боргу рішення мотивоване відсутністю предмету спору, оскільки відповідач надав суду докази сплати боргу, а тому на підставі п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України підлягає припиненню провадження по справі.

Не погодившись з вищезазначеним судовим рішенням, КП „Бериславтеплокомуненерго" звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 20.12.2012 р. у справі № 5024/1591/2012 та ухвалити нове рішення, яким у позовних вимогах ПАТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" до Комунального підприємства „Бериславтеплокомуненерго" про стягнення 200 081,08 грн. відмовити у повному обсязі.

Апелянт у скарзі посилається на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарським судом першої інстанції не в повному обсязі були дослідженні всі фактичні обставини справи, які суттєве значення мали для вирішення спору, а саме не взято до уваги Постанову Кабінету Міністрів України від 11.06.2012р. № 517 „Про затвердження Порядку та умов надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування". Сторона посилається на наявність договору про організацію взаєморозрахунків від 15.11.2012 р. на підставі якого відповідачем за рахунок казначейських коштів погашено суму заборгованості за природний газ у 2011 році. Зазначеним договором встановлено після виконання договору відсутність у сторін претензій стосовно предмета договору.

Більш детальніше доводи викладені у скарзі.

Відзив до Одеського апеляційного господарського суду не надходив.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та не підлягаючою задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.09.2011р. між Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України", (надалі „Продавець") та Комунальним підприємством „Бериславтеплокомуненерго" (надалі „Покупець") був укладений договір №14/2283/11-БО купівлі-продажу природного газу (а.с. 8-13), за умовами якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю у ІY кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ (надалі - газ), для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними організаціями та іншими споживачами, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ на умовах цього договору.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що Продавець передає Покупцеві з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року газ в обсязі до 616,0 тис. м3.

Згідно з пунктом 3.1. договору визначено, що Продавець передає Покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі Покупця. Право власності на газ переходить від Продавця до Покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ Покупець несе всі рзики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ.

Пунктом 6.1. договору встановлено, що оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Положеннями пункту 7.2 Договору передбачено, що у разі не виконання Покупцем пункту 6.1 цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу. Пеня сплачується протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання Покупцем вимоги Продавця.

Відповідно до положень п.11.1. договору визначено, що цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін і діє в частині реалізації газу з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року, а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування -до повного погашення заборгованості.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання п. 2.1 Договору позивач ПАТ „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" поставив у жовтні 2011 року - грудні 2011 року, а відповідач КП „Бериславтеплокомуненерго" прийняв природний газ на загальну суму 661 744,96 грн., що підтверджуються актами приймання - передачі природного газу від 31.10.2011р. на суму 49 576,45 грн., від 30.11.2011р. на суму 310 104,43 грн., від 31.12.2011р. на суму 302 064,08 грн.

Умови договору КП „Бериславтеплокомуненерго" виконані не були, що і стало підставою для звернення з вимогою ПАТ „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" від 12.07.2012р. № 26-4016/1.6-12 до КП "БТКЕ" про сплату штрафних санкцій у розмірі 21 159,30 грн.

З наявного в матеріалах справи платіжного доручення № 641 від 06.12.2012 р. вбачається, що відповідачем сума основного боргу у розмірі 170 514,08грн. сплачена.

Отже, положеннями ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено що вразі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (№ 543/96-ВР від 22.11.1996 р.) встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтями 1 та 2 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу, та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня (Стаття 3 Закону, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2921-III (2921-14) від 10.01.2002 ).

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем розрахунком розмір пені та штрафу становить відповідно 13 502,84 грн. та 11 935,99 грн.

Згідно з вимогами частини 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, розмір сум з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних становить відповідно 1 463,64 грн. та 2 664,53 грн.

Таким чином, відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення 1 463 грн. 64 коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 2 664 грн. 53 коп. з урахуванням 3% річних, 13 502,84 грн. пені, 11 935,99 грн. 7% штрафу та з висновком щодо припинення провадження по справі в частині позовних вимог щодо стягнення 170 514,08 грн. основного боргу, за відсутністю предмету спору, на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки вказаний борг відповідачем був сплачений, що підтверджується платіжним дорученням № 641 від 06.12.2012р.

Доводи апелянта відносно наявності багатосторонньої угоди про організацію взаєморозрахунків № 255/517 від 15.11.12 р., прийнятої на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2012р. № 517 „Про затвердження Порядку та умов надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування", колегією суддів апеляційної інстанції до уваги не приймаються на підставі такого. Предметом договору № 255/517 від 15.11.2012р. є погашення простроченого грошового зобов'язання, що виникло у відповідача за договором купівлі - продажу природного газу, при цьому ніяких змін до існуючого договору на купівлю - продаж природного газу № 14/2283/11-50 (а.с.8) щодо порядку розрахунків за придбаний газ сторонами не вносилось. Багатостороння угода про організацію взаєморозрахунків не охоплює погашення боржником інфляційних витрат, річних та штрафних санкцій, передбачених договором № 14/2283/11-50.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що господарський суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, повно і всебічно дослідив матеріали справи, надав вірну юридичну оцінку обставинам справи та наданим доказам, порушень норм матеріального і процесуального права не допустив, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни рішення суду та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 85,99,101, 103 п.1, 105 ГПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства „Бериславтеплокомуненерго" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Херсонської області від 20.12.2012р. у справі № 5024/1591/2012 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до вимог ст.105 ГПК України і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 06.03.2013р.

Головуючий суддя В.А. Лисенко

Суддя І.Г. Філінюк

Суддя А.І. Ярош