Ухвала суду № 29778118, 26.02.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

26 лютого 2013 року Справа № 10/01/5026/650/2011

Господарський суд Черкаської області в особі судді Шумка В.В., при секретарі судового засідання Горбуновій Н.О., за участю розпорядника майна боржника Голінного А.М., представників:

ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - за довіреністю,

ОСОБА_4 - ОСОБА_3 - за довіреністю,

ОСОБА_5 - особисто,

ПАТ "Промінвестбанк" - Триноги О.В. - за довіреністю,

боржника - ОСОБА_7 - за довіреністю,

відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції у Черкаській області - Осадчого В.В. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Рена", -

ВСТАНОВИВ:

29.03.2011 р. господарським судом Черкаської області порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Рена", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, накладено арешт на все майно боржника.

Провадження у справі перебуває у процедурі розпорядження майном боржника.

16.01.2012 р. головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції у Черкаській області Осадчий В.В. подав суду подання про звільнення судом з-під арешту нерухомого майна боржника, а саме: комплекс будівель - нежитлову будівлю з підвал. під літ "А-2, пд.", загальною площею 1573,8 кв.м., комору під літ. "Е", топочну під літ. "Б-І" площею 34,4 кв.м., павільйони під літ. "В-Г", огорожу № 1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Розгляд цього клопотання судом призначався на 29.01.2013 р., відкладався на 07.02.2013 р., 26.02.2013 р.

У засіданні суду головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції у Черкаській області Осадчий В.В., представник кредитора - ПАТ "Промінвестбанк" подання про звільнення майна з-під арешту підтримали, мотивуючи це необхідністю здійснення виконавчого провадження, реалізації майна боржника для задоволення вимог ПАТ "Промінвестбанк", які забезпечені заставою цього майна.

Представники боржника, кредиторів ОСОБА_2, ОСОБА_4, розпорядник майна боржника Голінний А.М. проти задоволення цього подання заперечили, мотивуючи це тим, що арешт майна боржника забезпечує вимоги кредиторів, а відчуження майна боржника для задоволення вимог кредиторів в період дії мораторію на задоволення цих вимог суперечить чинному законодавству.

Розглянувши подання сумісно з матеріалами справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу суд вважає, що це подання задоволенню не підлягає з таких підстав та мотивів.

29.03.2011 р. господарський суд Черкаської області виніс ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Рена", ввів процедуру розпорядження майном боржника та мораторій на задоволення вимог кредиторів, наклав арешт на все майно боржника. Ця ухвала набрала законної сили.

Згідно з положеннями частини 1 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 22.12.2011 р. "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справі здійснюється судом за нормами вказаного Закону в редакції до 19.01.2013 р. (у подальшому тексті ухвали - "Закон" у відмінках), перебуває у процедурі розпорядження майном боржника.

Подання головного державного виконавця про зняття арешту на майно боржника мотивовано єдиною підставою - необхідністю реалізації майна боржника у виконавчому провадженні шляхом його продажу на прилюдних торгах, для задоволення вимог кредитора - ПАТ "Промінвестбанк". При цьому головний державний виконавець посилається у поданні на положення ст. 12 Закону, згідно з яким господарський суд має право скасувати або змінити заходи щодо забезпечення вимог кредиторів, про що виносить ухвалу.

Вказане посилання у поданні виведене з контексту частини 3 ст. 12 Закону, якою встановлено, що заходи щодо забезпечення вимог кредиторів діють відповідно до дня введення процедури санації і призначення керуючого санацією, або до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора, або до затвердження господарським судом мирової угоди, або до дня винесення ухвали про відмову у визнанні боржника банкрутом.

Господарський суд також має право скасувати або змінити заходи щодо забезпечення вимог кредиторів до настання вищезазначених обставин, про що виноситься ухвала, яка може бути оскаржена в установленому порядку

Частиною 4 вказаної статті Закону встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства.

Згідно з визначенням, наведеним у статті 1 Закону, мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Частиною 7 ст. 12 Закону встановлено, що дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

Частиною першою ст. 26 Закону встановлено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що майно банкрута, яке є предметом застави включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Таким чином, закон містить імперативні норми щодо заборони задоволення вимог кредиторів, в тому числі забезпечених заставою, в процедурі розпорядження майном боржника, під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.

За таких обставин та з викладених підстав, подання головного державного виконавця про звільнення з-під арешту нерухомого майна боржника, з метою його реалізації для задоволення вимог одного із кредиторів, в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, суперечить чинному законодавству, тому не може бути задоволено судом.

Інші підстави та мотиви для звільнення майна боржника з-під арешту у поданні не вказані, не обґрунтовані.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 5, 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до 19.01.2013 р., ст. ст. 77, 86 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя В.В.Шумко