Рішення № 29777789, 04.03.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.03.2013 Справа № 5021/2054/2011

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Банк Народний Капітал», м. Київ

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Конотопський арматурний завод», м. Конотоп, Сумська область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватне підприємство «Науково-виробнича фірма «Біотех-М», м. Черкаси

про звернення стягнення на заставлене майно заставною вартістю 4 011 738 грн. 00 коп.,-

Головуючий суддя Заєць С.В.

суддя Котельницька В.Л.

суддя Зайцева І.В.

Представники сторін:

від позивача: Антоненко О.В., довіреність № 11-16/19/1 від 09.01.2013р.

від відповідача: не прибув.

від третьої особи: не прибув

У судовому засіданні брала участь секретар судового засідання Петен Я.Л.

Суть спору: позивач просить суд звернути стягнення на заставлене рухоме майно (обладнання) у кількості 35 одиниць, зазначене в переліку обладнання до договору застави № 19-1/02 від 16.07.2002р., а саме: Критий склад, модуль «Молодечне», станок полірований однобарабаний, станок полірований однобарабаний, станок настольно-сверлильний, станок МПЛС-5П, станок СГВП-1Ф деревообробний, мазутоподогрівач ПМ - 40/5, компресор 4ВУ 1-5/9, бройлер - водонагрівач, машина фрезерна ручна 3612С, пила комбінована, паровий котел Е - 1/9 М-2, підігрівач мазуту, водопом'якшувальна установка, чоторехшпиндельний свердлильний станок, поліровальний станок, паровий котел Е - 1/9 М-2, паровий котел Е - 1/9 М-2, агрегатний станок 4844, станок 1 5 12ФЗ, станок 1П756, станок гидрокопіювальний 1713-Ц, станок гидрокопіювальний 1713-Ц, токарно - винторізний 16Б1ККП, полу автомат токарно - револьверний, полу автомат токарно - револьверний, полу автомат токарно - револьверний, полу автомат токарно - револьверний, станок 1М425, станок для в'язання сіток, станок для в'язання сіток, станок для в'язання сіток, станок для в'язання сіток, станок для в'язання сіток, що належить майновому поручителю - Публічному акціонерному товариству «Конотопський арматурний завод» заставною вартістю 4 011 738 грн. 00 коп., а також просить покласти на відповідача судові витрати по справі.

Відповідно до заперечення на позовну заяву № 58/597 від 14.09.2011р., відповідач проти позову заперечує та зазначає, що ні Яременко С.П., ні Юрченко Г.Г. не мали права підписувати договір застави № 19-1/02 від 16.07.2002р. без затвердження Спостережною Радою Товариства, та вказує, що відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України даний договір не відповідає вимогам закону та укладено учасником господарських відносин з порушенням господарської компетенції.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 28.11.2011р. провадження по справі було зупинено до набрання чинності рішенням господарського суду м. Києва по справі № 64/375

Ухвалою господарського суду Сумської області від 05.11.2012р. провадження по справі було поновлено.

Згідно письмових пояснень (вхідний номер 424 від 10.01.2013р.), позивач зазначає що рішенням господарського суду міста Києва від 23.12.2011 року по справі 64/375 відмовлено у задоволені позову Публічному акціонерному товариству «Конотопський арматурний завод» до Публічного акціонерного товариства «Банк Народний Капітал», за участі третьої особи Приватного підприємства «Науково - виробнича фірма «Біотех - М» про визнання договору застави недійсним. Відмовляючи в задоволенні позову суд виходив з того, що на момент укладання оскаржуваного договору ПАТ «Банк Народний Капітал» не міг знати про обмеження повноважень у посадових осіб ПАТ «Конотопський арматурний завод» на укладання даного договору. Позивач вважає рішення господарського суду міста Києва від 23.12.2011 року по справі № 64/375 законним та обґрунтованим та зазначає, що дане рішення підтверджує, що договір застави від 16.07.2002 року № 19-1/02 є таким, що відповідає чинному законодавству, що в свою чергу підтверджує наявність у позивача законного права на стягнення заборгованості з відповідача шляхом звернення стягнення на заставлене рухоме майно. Враховуючи вищевикладене позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

У дане судове засідання представник позивача додаткових письмових пояснень по справі не подав, підтримує позовні вимоги повністю.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, письмових пояснень по справі не подав, про місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, письмові пояснення з правовим обґрунтуванням своєї позиції по справі з урахуванням рішення господарського суду міста Києва від 23.12.2011 року по справі № 64/375 не подав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив:

16 липня 2002 року між ВАТ «Фермерський земельний акціонерний банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк Народний Капітал» (позивач) та Приватним підприємством «Науково-виробнича фірма «Біотех-М» (третя особа) було укладено Кредитний договір № 19/02 (І том, а. с. 14).

Відповідно до умов вищевказаного Кредитного договору позивач надав третій особі кредит в розмірі 1 600 000 грн. 00 коп. (один мільйон шістсот тисяч) гривень зі сплатою 14% річних та зі троком повернення до 15.07.2003року.

Крім того, між позивачем та третьою особою були укладені додаткові угоди №1 від 29.12.2002р., № 2 від 01.06.2003р., № 3 від 04.06.2003р., № 4 від 15.07.2003р., № 5 від 15.07.2004р., № 6 від 27.09.2004р., № 7 від 01.01.2005р., згідно умов яких між позивачем та третьою особою встановлено остаточний термін повернення кредиту до 14.07.2005р. зі сплатою 8% річних за користування кредитом, а з 01.10.2004р. 1% річних (І том, а. с. 15-21).

Відповідно до п. 7.1. Кредитного договору № 19/02 від 16.07.2002р. у разі невиконання третьою особою зобов'язань по кредитному договору погашення заборгованості третьої особи перед позивачем проводиться шляхом звернення стягнення на предмет застави.

На забезпечення виконання Кредитного договору 16.07.2002р. між позивачем та ВАТ «Конотопський арматурний завод», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Конотопський арматурний завод» (відповідач) було укладено договір застави № 19-1/02, відповідно до умов якого в забезпечення виконання зобов'язань перед позивачем за Кредитним договором № 19/02 від 16.07.2002р., зокрема по поверненню суми кредиту в розмірі 1 600 000 грн. 00 коп., сплаті відсотків та пені, відповідач передає у заставу позивачу майно - обладнання загальною вартістю 4 011 738 грн. 00 коп. згідно переліку, який є невід'ємною частиною цього договору (І том, а. с. 24).

Відповідно до переліку обладнання, який є невід'ємною частиною договору застави № 19-1/02 від 16.07.2002р. в заставу передавалось наступне майно: Критий склад, модуль «Молодечне», станок полірований однобарабаний, станок полірований однобарабаний, станок настольно - сверлильний, станок МПЛС-5П, станок СГВП-1Ф деревообробний, мазутоподогрівач ПМ - 40/5, компресор 4ВУ 1-5/9, бройлер - водонагрівач, машина фрезерна ручна 3612С, пила комбінована, паровий котел Е - 1/9 М-2, підігрівач мазуту, водопом'якшувальна установка, чоторехшпиндельний свердлильний станок, поліровальний станок, паровий котел Е - 1/9 М-2, паровий котел Е - 1/9 М-2, агрегатний станок 4844, станок 1 5 12ФЗ, станок 1П756, станок гидрокопіювальний 1713-Ц, станок гидрокопіювальний 1713-Ц, токарно - винторізний 16Б1ККП, полу автомат токарно - револьверний, полу автомат токарно - револьверний, полу автомат токарно - револьверний, полу автомат токарно - револьверний, станок 1М425, станок для в'язання сіток, станок для в'язання сіток, станок для в'язання сіток, станок для в'язання сіток, станок для в'язання сіток на загальну суму 4 011 738 грн. 00 коп. (І том, а. с. 25).

Відповідно до п. п. 3.3.5., 3.3.6. договору застави № 19-1/02 від 16.07.2002р. позивач має право реалізації заставленого майна власними силами чи іншими шляхом на свій вибір та отримати у повному розмірі задоволення із вартості предмету застави вимог, забезпечених заставою та витрат, пов'язаних із виконанням договору.

Згідно з п. 4.1. даного договору застави право звернення стягнення позивач набуває з моменту невиконання третьою особою будь-якого із зобов'язань, передбачених Кредитним договором № 19/02 від 16.07.2002р.

Відповідно до п. 4.2. договору застави стягнення звертається на предмет застави в повному обсязі заборгованості по забезпечених заставою зобов'язань, передбачених Кредитним договором № 19/02 від 16.07.2002р., включаючи витрати позивача на реалізацію предмета застави.

Приватне підприємство «Науково-виробнича фірма «Біотех-М», м. Черкаси, свої зобов'язання перед позивачем по кредитному договору № 19/02 від 16.07.2002р. не виконав, кошти, надані позивачем в кредит, повернуті не були.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 20 Закону України «Про заставу» передбачено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

За змістом ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, відсотків, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Стаття 589 Цивільного кодексу України зазначає, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення

стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.12.2007р. господарським судом Черкаської області було ухвалене рішення по справі № 02/5390, яким позовні вимоги Акціонерного товариства «Банк Народний Капітал» задоволено частково та присуджено до стягнення з Приватного підприємства «Виробнича фірма «Біотех-М» борг по кредиту за невиконання умов кредитного договору № 19/02 від 16.07.2002р. в розмірі 1 158 682 грн. 45 коп., 35 668 грн. 37 коп. процентів, 11 941 грн. 51 коп. витрат по сплаті державного мита та 115 грн. 74 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (І том, а. с. 22-23).

Крім того, рішенням господарського суду м. Києва від 23.12.2011р. по справі № 64/375 за позовом Публічного акціонерного товариства «Конотопський арматурний завод» до Публічного акціонерного товариства «Банк Народний Капітал», за участі третьої особи Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Біотех-М» у задоволенні позову про визнання договору застави № 19-1/02 від 16.07.2002р. недійсним відмовлено (І том, а. с. 112-115).

Статтею 124 Конституції України передбачена обов`язковість судових рішень до виконання на всій території України.

Частиною 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

У частині 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, враховуючи ухвалені рішення господарського суду Черкаської області від 28.12.2007р. по справі № 02/5390 та рішення господарського суду м. Києва від 23.12.2011р. по справі № 64/375, які набрали законної сили на момент розгляду справи № 5021/2054/2011, суд приходить до висновку про наявність у позивача права звернення стягнення на заставлене майно, що належить відповідачу, у зв`язку з чим позовні вимоги визнаються судом правомірними, обґрунтованим, таким, що повністю підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, при поданні позовної заяви № 11-16/390 від 17.08.2011р., було сплачено 12 064 грн. 08 коп. державного мита згідно платіжного доручення № 858 від 12.07.2011р. та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно платіжного доручення № 859 від 12.07.2011р.

При цьому, Законом України № 2505-ІУ від 25.03.2005р. «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України», внесено зміни до Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» та встановлено розмір державного мита із заяв, що подаються до господарських судів (в редакції, що діяла на момент подання позовної заяви № 11-16/390 від 17.08.2011р. до суду).

Так, у відповідності до п.п. «а» п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» зі змінами та доповненнями, із заяв майнового характеру, державне мито сплачується в розмірі 1 відсотку від ціни позову, але не менше 6 (шести) неоподаткованих мінімумів доходів громадян (102 грн. 00 коп.) і не більше 1 500 (тисячі пятисот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян (25 500 грн. 00 коп.).

Позивачем були заявлені позовні вимоги про звернення стягнення на заставне майно вартістю 4 011 738 грн. 00 коп., а отже і сума державного мита повинна була сплачуватись виходячи із вартості заставного майна, тобто 1 відсоток від 4 011 738 грн. 00 коп., але не більше 25 500 грн. 00 коп.

Таким чином, суд вважає за необхідне присудити до стягнення з Публічного акціонерного товариства «Конотопський арматурний завод» (41612, Сумська область, м. Конотоп, вул. Вирівська, 60, код 00218331) в доход державного бюджету недоплачену позивачем суму державного мита за розгляд позовної заяви, а саме 13 435 грн. 92 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Звернути стягнення на заставлене рухоме майно (обладнання) у кількості 35 одиниць, зазначене в переліку обладнання до договору застави № 19-1/02 від 16.07.2002р., а саме: Критий склад, модуль «Молодечне», станок полірований однобарабаний, станок полірований однобарабаний, станок настольно-сверлильний, станок МПЛС-5П, станок СГВП-1Ф деревообробний, мазутоподогрівач ПМ - 40/5, компресор 4ВУ 1-5/9, бройлер - водонагрівач, машина фрезерна ручна 3612С, пила комбінована, паровий котел Е - 1/9 М-2, підігрівач мазуту, водопом'якшувальна установка, чоторехшпиндельний свердлильний станок, поліровальний станок, паровий котел Е - 1/9 М-2, паровий котел Е - 1/9 М-2, агрегатний станок 4844, станок 1 5 12ФЗ, станок 1П756, станок гидрокопіювальний 1713-Ц, станок гидрокопіювальний 1713-Ц, токарно - винторізний 16Б1ККП, полу автомат токарно - револьверний, полу автомат токарно - револьверний, полу автомат токарно - револьверний, полу автомат токарно - револьверний, станок 1М425, станок для в'язання сіток, станок для в'язання сіток, станок для в'язання сіток, станок для в'язання сіток, станок для в'язання сіток, що належить майновому поручителю - Публічному акціонерному товариству «Конотопський арматурний завод» (41612, Сумська область, м. Конотоп, вул. Вирівська, 60, код 00218331) заставною вартістю 4 011 738 грн. 00 коп. на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Народний Капітал» (03067, м. Київ, бул. Івана Лепсе, 4, код 20026740).

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Конотопський арматурний завод» (41612, Сумська область, м. Конотоп, вул. Вирівська, 60, код 00218331) в доход державного бюджету (отримувач УДКС у м. Суми, рахунок отримувача 31218206783002, код отримувача 37970593, банк отримувача ГУ ДКУ в Сумській області, м. Суми, код банку отримувача 837013) державне мито в сумі 13 435 грн. 92 коп.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Конотопський арматурний завод» (41612, Сумська область, м. Конотоп, вул. Вирівська, 60, код 00218331) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Народний Капітал» (03067, м. Київ, бул. Івана Лепсе, 4, код 20026740) 12 064 грн. 08 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили

Повне рішення складено 06.03.2013р.

ГОЛОВУЮЧИЙ СУДДЯ ЗАЄЦЬ С.В.

СУДДЯ КОТЕЛЬНИЦЬКА В.Л.

СУДДЯ ЗАЙЦЕВА І.В.