Рішення № 29775439, 22.01.2013, Голопристанський районний суд Херсонської області

Справа № 2108/4269/2012

Провадження № 2/654/55/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.01.2013 року м. Гола Пристань

Голопристанський районний суд Херсонської області у складі:

головуючої судді Охтень А.А.,

при секретарі Данилевич В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліко-житлосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліко-житлосервіс» про визнання недійним договору № 60/5-51 від 25 жовтня 2007 року про участь у витратах на утримання будинку та при будинкових територій, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Ліко-житлосервіс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 посилаючись на те, що 25 жовтня 2007 року між ними було укладено договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території. За умовами вказаної угоди, позивач забезпечує обслуговування та ремонт житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, а ОСОБА_1 в свою чергу, як власниця вказаної квартири, здійснює за це оплату. Зазначають, що зобов'язання передбачені договором з їхньої сторони виконуються в повному обсязі, натомість відповідачка своїх обов'язків не виконує внаслідок чого у неї за період з 01.09.2009 року по 01.08.2012 року виникла заборгованість у розмірі 12623,72 грн. На підставі цього, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 вказану суму боргу та судовий збір.

ОСОБА_1 звернулася до суду з зустрічним позовом до ТОВ «Ліко-житлосервіс», в якому просить суд визнати договір № 60/5-51 від 25 жовтня 2007 року недійсним, оскільки в ньому при укладенні не було дотримано істотних умов, наявність яких є обов'язковою для даного типу договорів. Також наголошує на тому, що у 2009 році було прийнято типову форму договору на надання житлово-комунальних послуг, однак укладений договір між сторонами не відповідає даній формі. З цих підстав просила суд задовольнити її позовні вимоги, а вимоги первісного позову залишити без задоволення.

У судове засідання представник позивача за первісним позовом надав заяву в якій просив справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримав на підставах вказаних в позовній заяві.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву, в якій просить розглянути справу без її участі. Вимоги за зустрічним позовом підтримує в повному обсязі.

Суд, дослідивши та вивчивши матеріали справи, вважає, що заявлений первісний позов є обґрунтованим та законним, у зв'язку з чим підлягає задоволенню, а позовні вимоги за зустрічним позовом слід залишити без задоволення виходячи з наступних підстав.

Так, із матеріалів справи судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 15.06.2007 року ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1.

25 жовтня 2007 року між ТОВ «Ліко-житлосервіс» та ОСОБА_1 було укладено договір про участь у витратах на утримання будинку та при будинкових територій.

Згідно ч. 2 ст. 509, ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань є договори та інші правочини. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. (ч. 1 ст. 509 ЦКУ).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства… Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). - положення ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 530 ЦКУ.

Відповідно до п. 2. вказаного договору, ТОВ «Ліко-житлосервіс» зобов'язаний забезпечувати виконання всього комплексу робіт по утриманню будинку та прибудинкової території та надавати комунальні та інші послуги, а також виконувати інші обов'язки.

Даним пунктом також визначено обов'язки ОСОБА_1, одним з яких є щомісячна плата, яка повинна вноситись на рахунок позивача не пізніше 15 числа за проведене ним обслуговування будинку, допоміжних приміщень та прибудинкової території.

Відповідно до довідки про нарахування та сплату коштів за житлово-комунальні послуги, сума боргу відповідача за період з 01.09.2009 року по 01.08.2012 року складає 12623,72 грн.

Згідно положень ч. 1 ст. 610 ЦКУ, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦКУ передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 Цивільного Кодексу України).

Статтею 88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Що стосується вимог ОСОБА_1 про визнання договору № 60/5-51 від 25 жовтня 2007 року недійсним, то суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», істотними умовами договору на надання житлово-комунальних послуг є: найменування сторін; предмет договору; вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг; порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги; порядок перерахунків розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості; права та обов'язки сторін; порядок контролю та звіту сторін; порядок вимірювання обсягів та визначення якості наданих послуг; визначення точок розподілу, в яких відбувається передача послуг від виконавця/виробника споживачу; порядок обслуговування мереж та розподіл повноважень щодо їх експлуатації та відновлення (ремонту); умови доступу в квартиру, будинок, приміщення, на земельну ділянку для усунення аварій, неполадок, огляду мереж, зняття контрольних показників засобів обліку; порядок здійснення ремонту; відповідальність сторін та штрафні санкції за невиконання умов договору; порядок вирішення спорів; перелік форс-мажорних обставин; строк дії договору; умови зміни, пролонгації, припинення дії договору; дата і місце укладення договору.

В своїй зустрічній позовні заяві ОСОБА_1 посилається на відсутність таких положень, як: розмір щомісячної плати за житлово-комунальні послуги, не визначено яким чином та у який спосіб має здійснюватися оплата комунальних платежів, відсутній вичерпний перелік послуг, відсутні умови порядку контролю сторін за виконанням умов договору, відсутній строк дії договору, не вказані умови зміни, пролонгації та припинення договору, відсутні обставини, що виключають відповідальність сторін, а тому вважає, що через дані обставини договір слід визнати недійним.

Однак з такою думкою ОСОБА_1 суд погодитись не може, оскільки проаналізувавши умови договору не було виявлено відсутність обумовлених відповідачем положень та мала місце лише деяка не конкретизація їхнього змісту, яка на думку суду не може бути підставою для визнання договору недійсним, так як недодержання вимог ч. 1-3,5,6 ст. 203 ЦК України виявлено не було.

Посилання на те, що укладений договір не відповідає формі типового, судом також до уваги не приймається, оскільки форма типового договору на надання житлово-комунальних послуг була затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року за № 529, а оспорюваний договір було укладено у жовтні 2007 року, а тому більш новий акт цивільного законодавства (Постанова Кабінету Міністрів України) може застосовуватись лише до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності та не застосовується до відносин, які виникли раніше, що відповідає положенням ст. 4, 5 Цивільного кодексу України.

Інші доводи ОСОБА_1 на підтвердження своїх вимог на думку суду є надуманими та безпідставними і такими, що не ґрунтуються на нормах закону та не підтверджені належними та допустимими доказами, в зв'язку з чим не можуть слугувати підставою для задоволення позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 11, 88, 209, 212, 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги за первісним позовом - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліко-житлосервіс» юридична адреса: м. Київ, вул. Костичева 2, код ЄДРПОУ 30303467, розрахунковий рахунок 26006000014990 в ПАТ «Укрсоцбанк» в м. Києві, МФО 300023, заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 12623 (дванадцять тисяч шістсот двадцять три) грн. 72 коп. та витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліко-житлосервіс» про визнання недійним договору № 60/5-51 від 25 жовтня 2007 року про участь у витратах на утримання будинку та при будинкових територій - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку через Голопристанський районний суд протягом 10 днів з дня його оголошення.

Суддя: А. А. Охтень